Ухвала

від 20.12.2012 по справі 2-а-6491/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 р.Справа № 2-а-6491/10/1570

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційними скаргами фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 та державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, з урахуванням уточнень, про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 17.05.2010 року: № 0000010171/2 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі -20903,50 грн.; № 0000009171/2 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі -39482,08 грн.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірних рішеннь відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року вищенаведений позов було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси від 17 травня 2010 року № 0000009171/2 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 36210,58 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси в апеляційній скарзі просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2005 року позивач зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради, як фізична особа -підприємець, 07.02.2006 року її взято на облік в органах ДПІ за № 631 та перебуває на обліку у відповідача. (а.с.74)

Повідомленням № 331/17-1 від 23.10.2009 року позивача сповіщено про проведення відповідачем з 9 листопада 2009 року по 20 листопада 2009 року виїзної планової перевірки, (а.с.81), яке відправлене відповідачем 28.10.2009 року та вручено позивачу особисто 21.11.2009 року, про що свідчить повідомлення «Укрпошти»про вручення поштового відправлення (а.с.82).

З 30 листопада 2009 року по 18 грудня 2009 року (термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 14.12.2009 року по 18.12.2009 року на підставі наказу відповідача від 11 грудня 2009 року № 605 (а.с.75-76)) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»зі змінами та доповненнями, відповідно до направлень від 30.11.2009 року № 1905/17-1 (а.с.78) та від 14.12.2009 року № 1981/17-1 (а.с.77), виданих відповідачем та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання (а.с.87), головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування та аудиту фізичних осіб ДПА в Одеській області, радником податкової служби ІІІ рангу Кірштою Оленою Анатоліївною та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, інспектором податкової служби І рангу Москаленко Ілоною Іллівною, проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 1 до акта.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 8208/17-1/НОМЕР_1 від 23.12.2009 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р.»(а.с.33-50) .

Відповідно до пунктів 1, 2 висновків зазначеного акта перевірки (а.с.49), перевіркою встановлено порушення позивачем:

-ст. 13, ст. 14 ДКМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»зі змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті де бюджету у сумі 39482,08 грн., у тому числі по періодах: за 2008 року у сумі 18157,30 грн.; за 1-3 кв. 2009 року у сумі 21324,78 грн.

-п. 4.2 ст . 4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.2 п. 7.5, пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 117253,00 грн., у тому числі по періодах: за січень 2008 року у сумі 2084,00 грн.; за лютий 2008 року у сумі 20975,52 грн.; за березень 2008 року у сумі 12288,48 грн.; за січень 2009 року у сумі 34740,00 грн.; за травень 2009 року у сумі 28565,00 грн.; за серпень 2009 року у сумі 18600,00 грн., та завищено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 35348,00 грн. за 1 квартал 2008 року у сумі 35348,00 грн.

Зі змісту даного акту перевірки вбачається, що висновки щодо встановлення вищезазначених порушень здійснені відповідачем, виходячи з наступного, зокрема.

Відповідно до пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 п. 2.2 розділу 2 акту, перевіркою правильності визначення валового доходу, відображеного в декларації про доходи, з даними про суми валового доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено в тому числі, що у 1-3 кварталі 2009 року позивачем, в порушення ст. 13 ДКМУ від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями , завищено валові доходи на суму 219310,49 грн. До вказаних вище порушень призвело включення до суми валових доходів операцій по відвантаженню товарів покупцям, без отримання оплати за них на суму 197500,49 грн. (без урахування ПДВ) та включення операції по поставці товарів TOB «Укрпродукт», які було повернено покупцем у сумі 21810,00 грн.

Перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених у декларації про доходи, з даними про суми валових витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, встановленими в ході перевірки, встановлено, що позивачем, в порушення ст. 13 ДКМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» із змінами та доповненнями: у 2008 р. - завищено валові витрати на суму 121048.68 грн., у 1-3 кварталі 2009 року -завищено валові витрати на суму 361475,65 грн. До вказаних вище порушень призвело включення до валових витрат, операцій по отриманню товарів від постачальників, які станом на 30.09.2009 р., відповідно до документів наданих до перевірки, не було оплачено, тобто не с витратами платника податків.

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного у деклараціях про доходи, з даними про суми оподатковуваного доходу, визначеними в ході перевірки за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року встановлено його заниження у сумі 263213,84 грн., у тому числі за 1-4 кв. 2008 року у сумі 121048,68 грн. та за 1-3 кв. 2009 року -142165,16 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 2.2.1 та п. 2.2.2 розділу 2 акта перевірки.

Згідно із п. 2.3 розділу 2 вищезазначеного акту «Узагальнені показники діяльності суб'єкта господарської діяльності»(а.с.40), зокрема в порушення ст. 13, 14 ДКМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року у сумі 39482,08 грн., у тому числі за 2008 рік у сумі 18157,30 грн., за 1-3 кв. 2009 року у сумі 21324,78 грн.

Пунктом 2.5 розділу 2 акту перевірки «Ведення обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на доданку вартість»(а.с.40-46), зазначено, зокрема: «За період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. позивачем задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 654503,00 гривень. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. встановлено заниження всього у сумі 115100,00 грн., у тому числі за січень 2008р. у сумі 2084,00грн., за лютий 2008р. у сумі 20975,52 грн., за березень 2008р. у сумі 12288,48 грн., за січень 2009р. у сумі 34740 грн., за травень 2009р. у сумі 26412,00 грн. та за серпень 2009р. у сумі 18600,00 грн., та завищення всього у сумі 35348,00 грн., у тому числі за 1 кв. 2008р. у сумі 35348,00 грн. В порушення пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями позивачем з декларацією по ПДВ за 4 кв. 2007р. надано заяву про вибір квартального податкового періоду (обсяг оподатковуваних операцій платника податку за 2007р. склав 415 515,00 грн.) та у 1 кварталі 2008р. застосовано квартальний податковий період. У зв'язку з вказаними порушеннями було занижено суму податкових зобов'язань у січні 2008р. на суму 2 084,00 грн., у лютому 2008р. на суму 20 975,52 грн. та у березні 2008р. у сумі 12 288,48 грн.

Перевіркою відображених у рядку (10.1-16.3) Декларацій показників за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. встановлено, що позивач здійснювала операції з придбання товарів на митній території України та операції з імпорту товарів на митну територію України для подальшої реалізації. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. на підставі таких документів: реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових накладних, накладних, виписок банку, вантажно-митних декларацій встановлено заниження всього у сумі 2153,00 грн. у тому числі за травень 2009р. у сумі 2153,00 грн. задекларованих позивачем показників у рядку (10.1 -16.3) Декларацій. У перевіряємому періоді позивач здійснювала операції по імпорту товарів на митну територію України та сплачувала ПДВ при поданні митної декларації.

Відповідно до виписки по розрахунковому рахунку за 25.08.2009р. та листа Південної митниці від 28.08.2009р. №17/27-05/8253, отриманого відповідачем, позивачем було зменшено загальну суму податку на додану вартість визначену у ВМД №500050031/9/000681 від 08.05.2009р. на суму 2152,65 грн. та повернуто зайво сплачені кошти на розрахунковий рахунок. В порушення пп.7.5.2 п.7.5, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями позивачем не було зменшено суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту у травні 2009р., відповідно до ВМД №500050031/9/000681 від 08.05.2009р., у зв'язку з поверненням платнику податку ПДВ у сумі 2152,65 грн.

За період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. позивачем задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 6 108,00 грн. Перевіркою повноти нарахування до сплати в бюджет податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. встановлено його заниження всього у сумі 117253,00 грн., у тому числі за січень 2008р. у сумі 2084,00 грн., за лютий 2008р. у сумі 20975,52 грн., за березень 2008р. у сумі 12288,48 грн., за січень 2009р. у сумі 34740,00 грн., за травень 2009р. у сумі 28565,00 грн. та за серпень 2009р. у сумі 18600,00 грн. та завищення всього у сумі 35348,00 грн., у тому числі за 1 кв. 2008р. у сумі 35348,00грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 2.5.1 та 2.5.2 розділу 2 акта перевірки.

Перевіркою своєчасності надання до відповідача податкових декларацій по ПДВ встановлено:

- в порушення пп.7.8.1, пп.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями пп.4.1.1, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000р № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями, позивач не надавала до ДПІ податкові декларації по ПДВ за січень 2008р., лютий 2008р. та березень 2008р.

- в порушення пп.7.8.1 п.7 .8 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. № 168 /97-ВР «Пpo податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000р № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями, позивачем податкові декларації по ПДВ за квітень 2008р. та травень 2008р. було надано до ДПІ з порушенням строку подання ».

Щодо встановленого в акті перевірки також зазначено, зокрема (а.с.42-43): «У перевіряємому періоді одними з основних постачальників та покупців позивача були підприємства: TOB «БЕТА-ТТ»(код ЄДРПОУ 36044257, адреса: м. Одеса. вул. Базарна, 71); TOB «ОМЕГА-БТ» (код ЄДРПОУ 36044608, адреса: м. Одеса, вул. Л.Толстого, 28). Розрахунки з позивачем за поставлені товари, вищевказані підприємства здійснювали виключно шляхом взаємозаліків боргу (заяви про залік взаємних вимог від 28.02.2009р. на суму боргу TOB «Бета-ТТ»253800,00грн. від 30.06.2009р. на суму боргу TOB «Бета-ТТ» 275280,00 грн. та від 30.09.2009р. на суму боргу TOB «ОМЕГА-БТ»260400,00 грн. У перевіряєму періоді позивачем було здійснено наступні операції: відповідно до видаткової накладної № 52 від 05.01.2009р. на загальну суму 253800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42 300.00 грн.) Позивачем було відвантажено TOB «БЕТА-ТТ» 60000 кг сухофруктів за ціною 3,525 грн./кг (без урахування ПДВ) відповідно до видаткової накладної №80/1 від 14.05.2009р. на загальну суму 275280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 45 880,00 грн.) Позивачем було відвантажено TOB «БЕТА-ТТ» 62000 кг сухофруктів за ціною 3,70 грн./кг (без урахування ПДВ) відповідно до видаткової накладної №94 від 15.08.2009р. на загальну суму 260400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 43400грн.) Позивачем було відвантажено TOB «ОМЕГА-БТ» 62000 кг сухофруктів за ціною 3,50 грн./кг (без урахування ПДВ).»

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій до акту (витяг) від 23.12.2009 року № 8208/17-1/НОМЕР_1 (додаток до акту № 2) (а.с.98) позивачу відповідно до вимог п.п. 17.1.2, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями визначено загальну суму штрафних санкцій за виявлені під час перевірки порушення -20903,50 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням від 13 січня 2010 року № 0000009171/0 відповідач повідомив позивача, що на підставі акта перевірки № 8208/17-1/НОМЕР_1 від 23.12.2009 року встановлено порушення ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян»із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 39482,08 грн. (а.с.58)

Податковим повідомленням-рішенням від 13 січня 2010 року № 0000010171/0 відповідач повідомив позивача, що на підставі акта перевірки № 8208/17-1/НОМЕР_1 від 23.12.2009 року встановлено порушення пп. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140531,50 грн. (а.с.57)

Рішенням відповідача від 29.03.2010 року № 7906/Ш/25-010 про результати розгляду первинних скарг податкові повідомлення-рішення від 13.01.2010 року, в тому числі № 0000009171/0 та № 0000010171/0, залишено без змін, скарги позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення -без задоволення. (а.с.10-15)

Податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2010 року № 0000009171/1 відповідач повідомив позивача, що на підставі акта перевірки № 8208/17-1/НОМЕР_1 від 23.12.2009 року встановлено порушення ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян»із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 39482,08 грн. (а.с.31)

Податковим повідомленням-рішенням від 31 березня 2010 року № 0000010171/1 відповідач повідомив позивача, що на підставі акта перевірки № 8208/17-1/НОМЕР_1 від 23.12.2009 року встановлено порушення пп. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 140531,50 грн., у тому числі: основний платіж -81905,00 грн. та штрафні санкції -58626,50 грн. (а.с.30)

Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 29.04.2010 року № 16279/Ш/25-000-8 про результати розгляду повторної скарги (а.с.23-29):

- скасоване податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.01.2010 року № 0000010171/0 та рішення відповідача від 29.03.2010 року № 7906/Ш/25-010 про результати розгляду первинних скарг у частині 79752 грн. нарахованого ПДВ та 39876 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача у цій частині -без задоволення;

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення відповідача, в тому числі від 13.01.2010 року № 0000009171/0 та рішення відповідача від 29.03.2010 року № 7906/Ш/25-010 про результати розгляду первинних скарг, а скаргу позивача у цій частині -без задоволення;

- зобов'язано начальника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси здійснити заходи щодо нарахування та стягнення з позивача сум податкових зобов'язань ПДВ, визначених за звичайними цінами, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Податковим повідомленням-рішенням від 17 травня 2010 року № 0000009171/2 відповідач повідомив позивача, що на підставі акта перевірки № 8208/17-1/НОМЕР_1 від 23.12.2009 року встановлено порушення ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 року «Про прибутковий податок з громадян»із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 39482,08 грн. (а.с.19)

Податковим повідомленням-рішенням від 17 травня 2010 року № 0000010171/2 відповідач повідомив позивача, що на підставі акта перевірки № 8208/17-1/НОМЕР_1 від 23.12.2009 року встановлено порушення пп. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20903,50 грн., у тому числі: основний платіж -2153,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -18750,50 грн. (а.с.18)

У перевіряємому періоді позивач мала фінансово-господарські відносини з ТОВ «БЕТА-ТТ» (код ЄДРПОУ 36044257) та ТОВ «ОМЕГА-БТ» (код ЄДРПОУ 36044608).

Розрахунки вищезазначених контрагентів з позивачем за поставлені товари здійснювався шляхом взаємозаліків боргу, що підтверджується заявами про залік взаємних вимог:

- від 28.02.2009 року (а.с.151) - про залік заборгованості ТОВ «БЕТА-ТТ» в сумі 253800,00 грн. в рахунок погашення боргу позивача перед ТОВ «БЕТА-ТТ»за отримані товари в сумі 66995,40 грн. (а.с.152, 153, 154);

- від 30.06.2009 року (а.с.155) - про залік заборгованості ТОВ «БЕТА-ТТ»в сумі 275280,00 грн. в рахунок погашення боргу позивача перед ТОВ «БЕТА-ТТ»за отримані товари в сумі 12916,35 грн. (а.с.156, 157, 158);

- від 30.09.2009 року (а.с.147) - про залік заборгованості ТОВ «ОМЕГА-БТ» в сумі 260400,00 грн. в рахунок погашення боргу позивача перед ТОВ «ОМЕГА-БТ» за отримані товари в сумі 109036,76 грн. (а.с.148, 149, 150).

В судовому засіданні сторони не заперечували проти встановлення фактичних обставин, які стосуються спірних правовідносин, та зазначили, що розбіжності у позиціях сторін виникли щодо визначеності правового поля, яким врегульовані спірні правовідносини, та щодо порядку застосування відповідних правових норм до цих правовідносин. Так, зокрема, позивач та її представник, посилаючись на ті самі норми, що й відповідач, зазначили, що не згодні із розрахунком штрафних санкцій, нарахованих на основний платіж у сумі 2153,00 грн., тощо

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі -ЦК України), Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року 436-IV (далі -ГК України), Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі -ЗУ № 509-ХІІ), «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР), «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі -ЗУ № 334/94-ВР), «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі -ЗУ № 2181-ІІІ), «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-IV (далі -ЗУ № 889-IV), Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року № 13-92 (далі -Декрет КМУ).

Пунктом 1 частини 1 статті 11 ЗУ № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати, в тому числі планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 11-1 ЗУ № 509-ХІІ плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Згідно із п. 22.10 ст. 22 ЗУ № 889-IV визнано таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77, N 26, ст. 281, N 34, ст. 356; 1996 р., N 9, ст. 41, N 45, ст. 234; 1998 р., N 25, ст. 147, N 30 - 31, ст. 195; 1999 р., N 4, ст. 35, N 25, ст. 211; 2000 р., N 5, ст. 34, N 20, ст. 149, N 32, ст. 254, N 43, ст. 370; 2001 р., N 2 - 3, ст. 10, N 4, ст. 17, N 10, ст. 44, N 31, ст. 144; 2002 р., N 8, ст. 63, N 12 - 13, ст. 92, N 29, ст. 192, N 31, ст. 214, N 46, ст. 347; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86, N 23, ст. 149), крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 13 розділу IV «Особливості оподаткування доходів від зайняття підприємницькою діяльністю та інших доходів»Декрету КМУ, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Статтею 14 Декрету КМУ передбачено, що з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється:

а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;

б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.

Згідно із п. 4. ст. 14 Декрету КМУ громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 ЗУ № 2181-ІІІ передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до пп. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, штрафні санкції не застосовуються, за винятком випадків, які підпадають під дію підпункту 17.1.7 цього пункту.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 ЗУ № 889-IV ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.

Пунктом 1.3 статті 1 ЗУ № 889-IV передбачено, що дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України.

Інші терміни, відповідно до п. 1.21 ст. 1 ЗУ № 889-IV використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому Закону у частині визначення термінів.

Відповідно до п. 1.19 ст. 1 ЗУ № 334/94-ВР бартер (товарний обмін) -господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів.

Продаж товарів, відповідно до п. 1.31 ст. 1 ЗУ № 334/94-ВР -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Згідно із п. 1.32 ст. 1 ЗУ № 334/94-ВР господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Частиною 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, відповідно до ч. 2 ст. 3 ГК України, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно із ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ЗУ № 334/94-ВР валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, в тому числі, відповідно до п.п 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 ЗУ № 334/94-ВР, доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу, відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із пп. 5.2.9 п. 5.2 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються, в тому числі суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону.

Підпунктом 7.1.1 пунктом 7.1 статті 7 ЗУ № 334/94-ВР передбачено, що доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до ст. 293 ГК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

Згідно із ч. 5 ст. 293 ГК України до договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно із пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 ЗУ № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.5.2 п. 7. 5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Згідно із пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує суму, зазначену у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 ЗУ № 2181-ІІІ передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, зокрема:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно із п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Підпунктом 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 ЗУ № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 ЗУ № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла до висновків про те, що:

Щодо визначеної позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - підприємців:

1) правова позиція відповідача щодо правильності визначення позивачем оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, - є помилковою, виходячи з наступного:

- законодавством бартерна операція прирівнюється до операції з купівлі-продажу товарів;

- чинне законодавство України не забороняє отримання доходу, а також несення витрат не у грошовій формі;

- обов'язковість отримання грошових коштів за надані послуги/товари та фактична сплата у грошовому вигляді за отримані послуги/товари Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26 грудня 1992 року № 13-92 та іншими Законами України, при декларуванні фізичними особами оподаткованого доходу, -не передбачена; тому

2) встановлення відповідачем завищення позивачем валового доходу та валових витрат, відображених в декларації про доходи, з тих підстав, що до суми валових доходів та валових витрат були включені, відповідно, операції по відвантаженню товарів покупцям без отримання оплати за них на суму 197500,49 грн. та операції по отриманню товарів від постачальників без їх оплати, - є законодавчо безпідставними;

3) висновок відповідача про порушення позивачем ст.ст. 13, 14 ДКМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», у результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету, з вищенаведених підстав , - є неправомірним; отже

4) позивачем правомірно внесено до декларацій про доходи операції, пов'язані з отриманням прибутку та витратами, відповідно, без отримання оплати за товар/без оплати товару за дослідженими операціями;

5) встановлення відповідачем завищення позивачем валового доходу, з тих підстав, що до суми валових доходів були включені операції по поставці товарів ТОВ «Укрпродукт», які було повернено покупцем у сумі 21810,00 грн., -є обґрунтованим; відповідно

6) висновок відповідача про порушення позивачем ст.ст. 13, 14 ДКМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»зі змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті де бюджету у сумі 3271,50 грн. (15% від поверненої покупцем суми -відсоток визначено відповідно до п. 7.1 ст. 7 ЗУ № 889-IV ) з вищезазначеної підстави, - є правомірним;

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності оскарженого позивачем податкового повідомлення-рішення № 0000009171/2 від 17 травня 2010 року відповідачем суду не наведено та не надано, відповідно

7) податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000009171/2 від 17 травня 2010 року в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 36210,58 грн. (39482,08 грн. - 3271,50 грн.), -прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, тому є незаконним та підлягає скасуванню в даній частині, в решті -залишенню без змін;

Щодо визначеної позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість:

8) за порушення позивачем пп. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, - відповідачем згідно з пп. «а» та «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.2, 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ правомірно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 20903,50 грн., в тому числі правильно розраховано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18750,50 грн., а саме:

- у зв'язку із поверненням позивачу ПДВ у сумі 2152,65 грн. останньою неправомірно не було зменшено ПДВ на зазначену суму, включену до складу податкового кредиту у травні 2009 року, відповідно до ВМД від 08.05.2009 року № 500050031/9/000681;

- у зв'язку із неподанням позивачем у встановлені строки податкових декларацій, на виконання передбаченого пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-ІІІ законодавчого зобов'язання відповідачем як контролюючим органом самостійно визначено суму податкового зобов'язання позивача за 1, 2 та 3 місяці 2008 року;

- відповідачем враховано суму самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання у податковій декларації за І квартал 2008 року, як таку, що співпадає із сумою податкового зобов'язання, визначеною відповідачем за той самий період, саме тому у податковому повідомленні-рішенні відповідача від 17.05.2010 року № 0000010171/2 основний платіж зазначений лише у сумі 2153,00 грн.;

- при цьому у зв'язку із неподанням позивачем у встановлені строки податкових декларацій за 1, 2, 3 місяці 2008 року, відповідачем на підставі та у відповідності із вищенаведеним законодавством накладений та розрахований штраф на суми податкових зобов'язань позивача, визначені відповідачем за кожен з зазначених податкових періодів; тому

9) позовні вимоги позивача про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17.05.2010 року № 0000010171/2 про сплату штрафних (фінансових) санкцій у розмірі -20903,50 грн., з яких сума боргу за основними платежами 2153,00 грн., за штрафними санкціями 18750,50 грн., - є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню;

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткову обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 та державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси -залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень 17 травня 2010 року, № 0000010171/2 та № 0000009171/2-залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І.Жук/