09/4335
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2006 р. Справа № 09/4335
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.
при секретарі Лавріненко С.І.
за участю представників сторін: позивача –Сирота Т.О. за довіреністю, відповідача –не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства “Еккаунт” м. Київ до відкритого акціонерного товариства “Корсунь-Шевченківський маслосирзавод” про стягнення 26432,58 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення з відповідача 26432,58 грн., у тому числі: 23100,00 грн. боргу за надані послуги по виконанню робіт по договору №25-06/05 від 25 червня 2005 року, 914,36 грн. збитків від інфляції, 1981,54 грн. договірної пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення та 436,68 грн. трьох відсотків річних, встановлених ст.625 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за прострочення виконання грошового зобов'язання
20 жовтня 2006 року представник позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, у якій збільшені позовні вимоги до 27001,57 грн., у тому числі 23100,00 грн. боргу по договору №25-06/05 від 25.06.2005 року, 1394,11 грн. інфляційних, 1981,54 грн. договірної пені та 525,92 грн. трьох відсотків річних. Збільшення позовних вимог виникло за рахунок перегляду періоду, за який стягуються інфляційні та три відсотки річних.
Відповідач відзив на позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, не надав, вдруге представника в судове засідання не направив, не повідомивши причини, хоча двічі в установленому порядку повідомлявся про час і місце розгляду справи. Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2006 року на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжений на один місяць.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
25 червня 2006 року сторони уклали договір №25-06/05 (далі –Договір) за умовами якого позивач (виконавець за Договором) зобов'язався надати послуги по виконанню робіт по впровадженню автоматизованої системи бухгалтерського обліку відповідачу (замовник за Договором), а відповідач, відповідно до п. 2.2.1. Договору зобов'язався вчасно здійснювати оплату виконаних робіт.
Згідно п. 1.2. Договору, виконання робіт позивачем здійснювалося поетапно. Найменування етапів виконаних робіт, строк виконання кожного етапу, а також вартість робіт визначений в Додатку № 1 до Договору.
По факту виконання 50 % робіт другого етапу робіт «Запуск обліку»сторонами було підписано Акт здачі-прийняття робіт від 27.12.2005 року № 1483 (далі Акт). Відповідно до даного Акту, відповідач претензій та рекламацій до позивача не мав. Однак, в порушення умов Договору відповідачем не проведено оплату виконаних робіт, відповідно до Акту здачі –прийняття робіт в сумі 23 100,00 грн.
Договір в пункті 4.4. строк оплати наданих послуг визначає наступним чином: «оплата послуг по виписаному Виконавцем рахунку-фактурі повинна бути проведена протягом 5-ти банківських днів від дати виписки рахунку…».
На оплату виконаних Виконавцем робіт, а саме другої частини другого етапу «Запуску обліку», позивачем було виписано рахунок від 30.09.2005 року № СФ00-01693 на суму 23100,00 грн., тому граничним строком оплати необхідно вважати 28.12.2005 року.
Станом на 15.08.2006 року ВАТ “Корсунь-Шевченківський маслосирзавод” не здійснило оплату за виконані позивачем роботи, а тому заборгованість становить 23100 грн.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно зі ст. 230 ГК України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання обґрунтовано та вірно нарахував відповідачу договірну пеню в сумі 1981,54 грн., в межах строку встановленого ч.6 ст.232 ГК України, тобто шести місяців.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання обґрунтовано нарахував відповідачу три проценти річних від простроченої суми за період з 28.12.2005 року по 01.10.2006 року в сумі 525,92 грн. та 1394,11 грн. збитків від інфляції за той же період.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача: 27001,57 грн., у тому числі: 23100,00 грн. основного боргу по договору №25-06/05 від 25.06.2005 року, 1394,11 грн. інфляційних, 1981,54 грн. договірної пені та 525,92 грн. трьох відсотків річних. Таким чином, позов підлягає задоволенню в сумах обрахованих у заяві про уточнення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 380,02 грн., з яких: 270,02 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивач при поданні позову платіжним дорученням від 14 серпня 2006 року №485 перерахував 300,00 грн. державного мита при ціні позову 26432,58 грн. Збільшив позовні вимоги до 27001,57 грн. Отже підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача 270,02 грн., решта суми –29,98 грн. підлягає поверненню з державного бюджету, як надлишково сплачена, про що позивачу видається відповідна довідка.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Корсунь-Шевченківський маслосирзавод”, 19400, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Леніна, 331, ідентифікаційний код 14196892 на користь приватного підприємства “Еккаунт”, 03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, ідентифікаційний код 25195625 - 23100,00 грн. боргу, 1394,11 грн. інфляційних, 1981,54 грн. договірної пені, 525,92 грн. трьох відсотків річних та 380,02 грн. судових витрат.
Видати ВАТ “Корсунь-Шевченківський маслосирзавод” довідку про повернення з державного бюджету 29,98 грн. державного мита.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя Н.М.Курченко
Повний текст рішення підписаний 15 листопада 2006 року.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 281364 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Курченко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні