Рішення

від 10.12.2012 по справі 5011-41/14697-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-41/14697-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-41/14697-2012 10.12.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний імпортер» простягнення 93 155,27 грн.    Суддя Спичак О.М. Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний імпортер»про стягнення 86 307,96 грн. –основної заборгованості, 5 633,62 грн. –пені, 86,31 грн. –інфляційних втрат, 1 127,38 грн. –3% річних. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 1 від 02 квітня 2012 року не сплатив своєчасно кошти за поставку товару, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 86 307,96 грн. Ухвалою від 19.10.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.11.2012 року. Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2012 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю. В судове засідання 19.11.2012 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив,  про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином. У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 19.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 10.12.2012 року. В судове засідання 10.12.2012 року представники сторін не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 10.12.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Розглянувши та дослідивши матеріали справи,  Господарський суд міста Києва, -                         ВСТАНОВИВ: 02 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ» (далі –постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український будівельний імпортер» (далі –покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 1 (далі –Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію чеського виробництва, компанія MATEICIUC, a.s. (далі –товари), а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити ці товари у відповідності до умов даного договору. Згідно пункту 2.7 Договору датою поставки є дата передачі товару покупцю, що зазначена в комерційних документах на відповідну партію товару. Відповідно до пункту 3.5 Договору покупець зобов'язався здійснити оплату поставленого товару в строк, що не перевищує 14 календарних днів  від дати поставки партії товару. На виконання умов Договору відповідач за період з квітня 2012 року по червень 2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 86 307,96 грн., що засвідчується видатковими накладними № РН-048 від 05 квітня 2012 р. на суму 26 987,98 грн., № РН-075 від 03 травня 2012 р. на суму 25 000,00 грн., № РН-052 від 11 квітня 2012 р. на суму 4 999,99 грн., № РН-053 від 11 квітня 2012 р. на суму 4 999,99 грн., № РН-070 від 27 квітня 2012 р. на суму 1 200,00 грн., № РН-074 від 03 травня 2012 р. на суму 6 250,00 грн., № РН-078 від 08 травня 2012 р. на суму 7 492,50 грн., № РН-093 від 15 травня 2012 р. на суму 6 250,00 грн., № РН-174 від 26 червня 2012 р. на суму 3 127,50 грн. та довіреностями на отримання товарно – матеріальних цінностей № 189 від 03.05.2012р., № 154 від 11.04.2012р., № 155 від 11.04.2012р., № 186 від 27.04.2012р., № 270 від 26.06.2012р. В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 86 307,96 грн. 03 жовтня 2012 року позивач вручив відповідачу претензію, відповідно до якої просив останнього погасити існуючу заборгованість, що засвідчується відміткою на звороті вказаної вимоги, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування. Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 86307,96 грн. Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 86 307,96 грн. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до пункту 8.4 Договору у випадку порушення строку оплати товару, зазначеного в п. 3.5 даного договору, починаючи з 15 дня з моменту поставки товару (партії товару) покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (в розмірі, що діє в період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочення. Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.4 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5 633,62 грн. Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 5 619,55 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.    Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1127,38 грн. та 86,31 грн. –інфляційних втрат. Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати здійснених поставок товару, періодів нарахування визначених позивачем та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 1 125,68 грн., а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 86,31 грн. Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний імпортер»(місцезнаходження: 03055, м. Київ, Шевченківський р –н, просп. Перемоги, буд. 22, код ЄДРПОУ 35530787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ТРЕЙД КОМПЛЕКТ»(місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, код ЄДРПОУ 16485488) 86 307 (вісімдесят шість тисяч триста сім) грн. 96 коп. - основного боргу, 5 619 (п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 55 коп. –пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 31 коп. –інфляційних втрат, 1 125 (одну тисячу сто двадцять п'ять) грн. 68 коп. –3% річних, 1 862 (одну тисячу вісімсот шістдесят дві) грн. 78 коп. –судового збору. 3. В іншій частині позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.           Суддя                                                                                            Спичак О.М. Повне рішення складено      17.12.2012 року