Рішення

від 19.12.2012 по справі 5006/19/101/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.12 р. Справа № 5006/19/101/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Славагропромсервіс», м. Слов'янськ

про стягнення штрафу та пені в сумі 6 000 000,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Трубчанінов Д.В. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

19.12.2012р. з 11.40 год. по 11.45 год.

Суть справи:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Славагропромсервіс», м. Слов'янськ про стягнення штрафу та пені в сумі 6 000 000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем рішення Антимонопольного комітету України від 21.12.2011р. №767-р по справі №39-26.13/35-11, у зв'язку з чим на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" нараховує пеню в сумі 3 000 000,00 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2012р. за вищевказаною позовною заявою порушено провадження по справі №5006/19/101/2012.

За змістом позовної заяви позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявленої до стягнення суми на всіх виявлених рахунках відповідача.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. За правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.1 постанови №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що унеможливлює вжиття таких заходів, заява щодо забезпечення позову у справі №5006/19/101/2012 шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача не підлягає задоволенню, оскільки є необґрунтовано заявленою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 22.11.2012р. Приватне акціонерне товариство «Славагропромсервіс» зареєстровано за адресою: 84122, м. Слов'янськ Донецької області, вул. Леніна, 47. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться в позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги надіслання господарським судом процесуальних документів на вищевказану адресу відповідача, суд робить висновок про належне виконання обов'язку її повідомити про час та місце розгляду справи №5006/19/101/2012.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи №5006/19/101/2012 та оглянувши конкуренту справу №39-26.13/35-11, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали конкурентної справи №39-26.13/35-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та подання Департаменту розслідувань від 30.11.2011р. №39-26.13/35-11/380-спр рішенням №767-р від 21.12.2011р. постановив визнати, що ПрАТ «Славагропромсервіс» та ТОВ «Торговий Дом «Славенергопром» під час участі в торгах, що проводились ВАТ «Донецькобленерго», предметом яких були ізолятори електричні [оголошення №22257 про проведення торгів, опубліковане в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель» від 27.07.2009р. №30(366)], вчинили порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст. 50 «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, за що на ПрАТ «Славагропромсервіс» накладено штраф у розмірі 3 000 000,00 грн. (п.п.1-2 зазначеного рішення).

04 січня 2012р. супровідним листом вказане рішення надіслано на адресу ПрАТ «Славагропромсервіс» та отримано представником останнього 11.01.2012р.

Приватне акціонерне товариство «Славагропромсервіс» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №767-р від 21.12.2011р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2012р. по справі №5011-39/1130-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012р., відмовлено у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Славагропромсервіс» про визнання недійсним та скасування рішення №767-р від 21.12.2011р.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України „Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про обов'язковість виконання Приватним акціонерним товариством «Славагропромсервіс» рішення Антимонопольного комітету України №767-р від 21.12.2011р., законність та обґрунтованість якого встановлені судовим рішенням по справі №5011-39/1130-2012, яке наразі набрало законної сили.

Згідно з ч.3 ст. 56 Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (ч.8 ст. 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції").

Станом на момент розгляду справи №5006/19/101/2012 відповідач, всупереч вимогам вищевказаних статей, штраф в сумі 3 000 000,00 грн. не сплатив, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем у цій сумі.

Згідно з ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

За правовою позицією Пленуму Вищого господарського суду України, викладеною в п.20.2 постанови №15 від 26.12.2012р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Судом проаналізовано наданий позивачем розрахунок пені в сумі 3 000 000,00 грн. та встановлено його відповідність приписам наведених норм, періоди перебування справи №5011-39/1130-2012 в господарському суді першої інстанції (02.02.2012р.-28.05.2012р.) та в господарському суді апеляційної інстанції (25.06.2012р.-25.07.2012р.) виключені з періоду нарахування пені за несвоєчасну штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №767-р від 21.12.2011р., проте позивачем помилково складовою періоду нарахування пені визначено з 13.03.2012р. по 01.02.2012р

З урахуванням викладеного, суд робить про правомірність нарахування пені за несвоєчасне виконання рішення №767-р Антимонопольного комітету України від 21.12.2011р. у періоди з 29.05.2012р. по 24.06.2012р., з 26.07.2012р. та 01.11.2012р.

Водночас, при розрахунку пені позивачем дотримано приписи ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за якими розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, відтак суд робить вважає законними вимоги позивача про стягнення пені в сумі, що дорівнює розміру несплаченого відповідачем штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України №767-р від 21.12.2011р., а саме в розмірі 3 000 000,00 грн.

Таким чином, беручи до уваги, що позовні вимоги є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.129 Конституції України, Законом України „Про захист економічної конкуренції", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Антимонопольного комітету України до Приватного акціонерного товариства «Славагропромсервіс», м. Слов'янськ про стягнення штрафу та пені у розмірі 6 000 000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Славагропромсервіс» (84122, м. Слов'янськ Донецької області, вул. Леніна, 47, ЄДРПОУ 21974031) в доход Загального Фонду Державного бюджету України на рахунок Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків (код бюджетної класифікації надходжень бюджету 21081100 (символ звітності 106) штраф у розмірі 3 000 000,00 грн., накладений рішенням Антимонопольного комітету України №767-р від 21.12.2011р., пеню в сумі 3 000 000,00 грн. за прострочення сплати штрафу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Славагропромсервіс» (84122, м. Слов'янськ Донецької області, вул. Леніна, 47, ЄДРПОУ 21974031) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління державної казначейської служби у Київському районі м.Донецька Донецької області, банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002; рахунок 31217206783006; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку 206) судовий збір в сумі 64 380,00 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 19.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 24.12.2012р.

Суддя Демідова П.В.