Рішення

від 20.12.2012 по справі 5011-25/14547-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/14547-2012 20.12.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз-1»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Король-груп»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Енжіай Груп»

про розірвання договору та повернення майна,-

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Ліквідатор Р.В. (ліквідатор);

від відповідача-1: Бернацький А.В. (представник за довіреність від 19.12.2012р.);

від відповідача-2: Шкелебей О.В. (генеральний директор).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз-1»(надалі -також позивач) звернулось до суду з позовом про розірвання Інвестиційного контракту від 22.02.2007р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Король-груп»(надалі -також відповідач-1) та про витребування від відповідача-1 нежитлової будівлі, розташованої у м. Києві по вул. Фрунзе, 25-27, літера «А»загальною площею 1 764,00 кв.м.

Позовні вимоги щодо розірвання Інвестиційного контракту від 22.02.2007р. та витребування майна обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 зобов'язання з оплати об'єкту інвестування.

Відповідач-1 відзиву на позов не надав, в судових засіданнях проти позову заперечував. В матеріалах справи містяться пояснення відповідача-1, за якими він зазначає про те, що власником спірного майна є ТОВ «Енжіай Груп», тобто ТОВ «Король-Груп»не є належним відповідачем, а тому в задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

Відповідач-2 надав відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог в частині витребування майна просив відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач-2 посилався на те, що він є добросовісним набувачем спірного майна, яке було продано у порядку встановленому для виконання судових рішень, а саме рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2012р. у справі №5011-62/12972-2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2012р. справа прийнята до провадження суддею Морозовим С.М., їй присвоєно номер 5011-25/14547-2012, розгляд справи призначений на 13.11.2012р. В судовому засіданні 13.11.2012р. відповідач не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 27.11.2012р. В судове засідання 27.11.2012р. сторони не з'явились, розгляд справи відкладено до 11.12.2012р. В судове засідання 11.12.2012р. сторони також не з'явились, розгляд справи було відкладено до 18.12.2012р. В судове засідання 18.12.2012р. сторони також не з'явились, однак у зв'язку з подання до суду відповідачем клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача ТОВ «Енжіай Груп», розгляд справи було відкладено до 20.12.2012р. та залучення ТОВ «Енжіай Груп»до участі в справі в якості відповідача-2.

В судовому засіданні 20 грудня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено сторонам, що повний текст рішення буде складено у строк не більше п'яти днів з дня такого проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2007р. між позивачем (замовник) та відповідачем-1 (інвестор) було укладено Інвестиційний контракт (надалі -Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту позивач зобов'язується збудувати і передати відповідачу-1 нежитлову будівлю Блок №2 у складі готельно-офісного комплексу по вул. Фрунзе, 25-27 у Подільському районі м. Києва, а відповідач-1 зобов'язується забезпечити необхідне сприяння позивачу, здійснити фінансування об'єкта інвестування та прийняти його у свою власність на умовах цього Контракту.

Згідно з п. 1.4 Контракту характеристика об'єкта інвестування: район забудови: Подільський, Блок № 2, загальна проектна площа 2080 кв.м.

Пунктом 3.1. Контракту сторонами погоджено, що позивач взяв на себе зобов'язання повністю оплатити об'єкт інвестування не пізніше, ніж за 3 місяці після підписання акту приймання-передачі та за умови передачі позивачем відповідачу-1 оригіналів всіх документів для оформлення права власності на період необхідний для оформлення права власності, зокрема, дозвіл на виконання будівельних робіт, договір оренди земельної ділянки, акт вводу в експлуатацію; нести витрати по утриманню об'єкту інвестування з моменту підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.4. Контракту позивач зобов'язався збудувати і передати відповідачу-1 об'єкт інвестування на умовах, передбачених Інвестиційним контрактом.

Факт передачі позивачем відповідачу-1 об'єкту інвестування у власність підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі від 17.09.2009р. до Контракту, згідно із яким відповідач-1 передав, а позивач прийняв у власність нежитлову будівлю за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 25-27, літера «А», площею 1830,4 кв.м.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2012 р. у справі №5011-75/10874-2012 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Король-груп»визнано право власності на нежитлову будівлю, розташовану у місті Києві по вул. Фрунзе, 25-27, літера «А», загальною площею 1764,0 кв.м. та включає в себе: підвал площею 298,1 кв.м. (приміщення з №1 по №13 групи приміщень № 8 : №1 площею 32,9 кв.м., №2 - 23,5 кв.м., №3 - 22,8 кв.м., №4 - 10,2 кв.м., №5 - 19,5 кв.м., №6 - 12,2 кв.м., №7 - 36,2 кв.м., №8 - 20,6 кв.м., №9 - 23,1 кв.м., №10 - 16,9 кв.м., №11 - 17,6 кв.м., №12 - 46,0 кв.м, №13 -16,6 кв.м.); поверх І площею 283,8 кв.м. (приміщення з №1 по №12 групи приміщень №1: №1 площею 4,3 кв.м., №2 - 27,7 кв.м., №3 - 14,5 кв.м., №4 - 9,5 кв.м., №5 - 10,9 кв.м., №6 - 118,3 кв.м., №7 - 33,6 кв.м., №8 - 1,7 кв.м., №9 - 2,4 кв.м., №10 - 2,5 кв.м, №11 - 2,9 кв.м., №12 - 6,5 кв.м.; приміщення з №1 по №4 групи приміщень №2: №1 - 1,4 кв.м., №2 - 14,6 кв.м., №3 - 21,7 кв.м., №4-2,2 кв.м.; приміщення групи приміщень №3: №1 -7,8 кв.м. та місця загального користування приміщень №1-1,3 кв.м.); поверх II площею 332,8 кв.м. (приміщення з №1 по №12 групи приміщень №4: №1 -28,1 кв.м., №2 - 4,9 кв.м., №3 - 1,6 кв.м., №4 - 2,1 кв.м., №5 - 2,8 кв.м., №6 - 38,1 кв.м., №7 - 18,1 кв.м., №8 - 24,1 кв.м., №9 - 154,4 кв.м. №10 - 29,3 кв.м., №11 - 5,2 кв.м., №12- 24,1 кв.м.,); поверх III площею 325,4 кв.м. (приміщення з №1 по №13 групи приміщень №5: №1 - 18,0 кв.м., №2 - 11,2 кв.м., №3 - 5,1 кв.м., №4 - 1,7 кв.м., №5 - 2,0 кв.м., №6 - 2,9 кв.м., №7 - 34,7 кв.м., №8 - 168,9 кв.м., №9 - 14,5 кв.м., №10 - 17,1 кв.м., №11 - 23 кв.м., №12 - 15,1 кв.м., №13 - 11,2 кв.м.); поверх IV площею 263,0 кв.м. (приміщення з №1 по №13 групи приміщень №6: №1 - 28,5 кв.м., №2 - 5,0 кв.м., №3 - 1,8 кв.м., №4 - 2,1 кв.м., №5 - 2,7 кв.м., №6 -25,8 кв.м., №7 - 21,7 кв.м., №8 - 32,6 кв.м., №9 - 23,7 кв.м., №10 - 33,7 кв.м., №11 - 24,3 кв.м., №12 - 42,3 кв.м., №13 - 18,8 кв.м.,); мансарда площею 260, 9 кв.м. (приміщення з №1 по №10 групи приміщень №7: №1 -16,2 кв.м., №2 - 6,2 кв.м., №3 - 4,2 кв.м., №4 - 1,7 кв.м., №5 - 1,8 кв.м., №6 - 4,6 кв.м., №7 -110,2 кв.м, №8 - 84,0 кв.м., №9 - 16,1 кв.м., №10 - 15,9 кв.м.).

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Контракт є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 3.1.1. Контракту сторонами погоджено, що відповідач-1 взяв на себе зобов'язання повністю оплатити об'єкт інвестування не пізніше, ніж за 3 місяці після підписання акту приймання-передачі та за умови передачі позивачем відповідачу-1 оригіналів всіх документів для оформлення права власності на період необхідний для оформлення права власності, зокрема, дозвіл на виконання будівельних робіт, договір оренди земельної ділянки, акт вводу в експлуатацію.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконані зобов'язання з передачі об'єкту інвестування відповідачу-1 за актом приймання-передачі від 17.09.2009р., що з урахуванням рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2012р. у справі №5011-75/10874-2012, зумовлює набуття ним права власності на таке майно.

За змістом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем-1 доказів на підтвердження виконання умов Контракту щодо повної оплати збудованого об'єкту інвестування до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В спростування обставин невиконання умов Контракту відповідачем-1 не надано до суду доказів наявності незалежних від нього обставин, які б перешкоджали такому виконанню.

За таких обставин позовні вимоги Товариства обмеженою відповідальністю «Бриз-1»про розірвання Контракту від 22.02.2007р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Король-груп» є доведеними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про витребування у відповідача-1 нежитлової будівлі загальною площею 1764 кв.м, літера А, що розташована у м. Києві по вул. Фрунзе, 25-27.

Відповідно до положень статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бриз-1» не є власником спірного нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 1764 кв.м, літера А, що розташована у м. Києві по вул. Фрунзе, 25-27, що підтверджується наявним в справі рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2012р.

Факт розірвання Контракту в судовому порядку в даній справі не свідчить про перехід права власності до позивача з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, розірвання договору має наслідком припинення зобов'язань сторін, які виникли за таким договором.

Таким чином, становище, яке існувало до розірвання Контракту за рішенням суду, не підлягає відновленню, а тому право власності на спірне нерухоме майно - нежитлової будівлі загальною площею 1764 кв.м, літера А, що розташована у м. Києві по вул. Фрунзе, 25-27, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз-1»не переходить.

Також відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Згідно з ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

06.11.2012р. між відповідачем-1 (продавець) та відповідачем-2 (покупець) був укладений Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити відповідно до умов цього договору належне продавцю на праві власності нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 1764,0 кв.м., що розташована у місті Києві по вул. Фрунзе, 25-27.

На момент укладання Договору купівлі-продажу від 06.11.2012р. спірне майно було належним чином зареєстроване за відповідачем-1 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Крім того, із витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна судом встановлено відсутність будь-яких обтяжень щодо спірної нерухомої будівлі станом на момент укладання Договору купівлі-продажу (06.11.2012 р.).

За таких обставин, право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 1764,0 кв.м., що розташована у місті Києві по вул. Фрунзе, 25-27, перейшло до відповідача-2 як до добросовісного набувача.

Положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, із змісту ст. 388 Цивільного кодексу України вирішальне значення для визначення питання витребування майна у добросовісного набувача є встановлення наявності волевиявлення (волі) власника на вибуття такого майна з володіння.

Відтак, не будь-яке порушення порядку вибуття із володіння власника майна є підставою для витребування такого майна від добросовісного набувача, а лише пов'язане із дефектом волі.

В даному випадку, наявність волевиявлення відповідача-1, спрямованого на вибуття майна із його володіння спірного майна, підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. у справі №5011-62/12972-2012.

Таким чином, спірне нерухоме майно - нежитлова будівля (літ. А) загальною площею 1764,0 кв.м., що розташована у місті Києві по вул. Фрунзе, 25-27, вибула із володіння відповідача-1 за його волевиявленням.

За таких обставин, відсутні підстави для витребування спірного майна від відповідача-2, добросовісного набувача.

Частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України визначено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. у справі №5011-62/12972-2012 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Король-груп»продати Товариству з обмеженою відповідальністю «Енжіай Груп»нерухоме майно -нежитлову будівлю, загальною площею 1764 кв.м, літера А, що розташована у м. Києві по вул. Фрунзе, 25-27, шляхом укладення договору купівлі-продажу на умовах, визначених проектом договору купівлі-продажу, врученим листом №1 від 07.09.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Енжіай Груп».

16.10.2012р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ, а 05.11.2012р. на підставі такого наказу та заяви стягувача було відкрито виконавче провадження (копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2012р. міститься в матеріалах справи).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Із матеріалів справи вбачається, що під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2012 р. у справі №5011-62/12972-2012 державним виконавцем проведено ряд передбачених Законом України «Про виконавче провадження»виконавчих дій.

За наслідками проведення виконавчих дій, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Король-груп»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енжіай Груп»було укладено Договір купівлі-продажу від 06.11.2012р. та продано останньому спірне нерухоме майно, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 18.12.2012р.

Отже, нежитлову будівлю загальною площею 1764 кв.м, літера А, що розташована у м. Києві по вул. Фрунзе, 25-27, було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Таким чином, враховуючи викладене, вимога позивача про витребування у відповідача-1 нежитлової будівлі загальною площею 1764 кв.м, літера А, що розташована у м. Києві по вул. Фрунзе, 25-27, є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не підлягає задоволенню в цій частині.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині розірвання Інвестиційного контракту від 22.02.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз-1»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Король-груп», в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Розірвати Інвестиційний контракт від 22.02.2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Король-груп»(ідентифікаційний код 34806078, адреса: 02100, м. Київ, вул. Краківська, 11-а) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бриз-1» (ідентифікаційний код 16396804, адреса: 02097, м. Київ, вул. Градинська, 14, кв. 48).

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Король-груп»(ідентифікаційний код 34806078, адреса: 02100, м. Київ, вул. Краківська, 11-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бриз-1»(ідентифікаційний код 16396804, адреса: 02097, м. Київ, вул. Градинська, 14, кв. 48) судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 21.12.2012р.

Суддя С.М. Морозов