Рішення

від 19.12.2012 по справі 5011-67/15203-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/15203-2012 19.12.12

За позовомФізичної особи-підприємця Повар Григорія Григоровича ДоПриватного підприємства «Баром» Простягнення 8 296,50 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:не з'явився Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Повар Григорій Григорович (далі-позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Баром»(далі-відповідач) про стягнення 8 296,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору №23/08-2012 направив транспортний засіб, автомобіль «Renault», державний номерний знак АС 3825 АХ/АС 1127 ХТ на завантаження вантажем відповідача, однак внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, вказаний транспортний засіб не був допущений під завантаження товаром, у зв'язку із чим позивач вказує на обов'язок відповідача по сплаті компенсаційних витрат з пробігу транспортного засобу по території України у розмірі 2 900,00 грн., штрафу 10% від вартості перевезення у розмірі 1 400,00 грн. та штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу під завантаженням у розмірі 3 996,50 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.11.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 16.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 30.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 19.12.2012 р.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом в розписці про відкладення розгляду справи від 30.11.2012 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15143411 від 16.11.2012 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012 р. між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) був укладений договір на перевезення вантажу №23/08-2012 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору замовник зобов'язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого замовлення на перевезення, що є невід'ємною частиною цього Договору, в якому вказані:

- пункт завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, пункт розвантаження, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об'єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові вимоги.

Згідно п. 2.1.8 Договору замовник бере на себе повну відповідальність за витрати та збитки перевізника, понесені внаслідок невиконання замовником обов'язків встановлених п.п. 2.1.1 -2.1.7 цього Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку збільшення терміну, вказаного у пункті 2.1.3, замовник сплачує штраф за простій автомобіля на завантаженні/розвантаженні або на прикордонні або на прикордонній митниці у зв'язку із неналежним оформленням документів у розмірі, якщо інші умови не обумовлені в договорі-заявці:

- 100 доларів США по курсу НБУ на дату звільнення автомобілю за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні та святкові дні для автомобілів вантажопідйомністю понад 8,5 т, якщо автомобіль, було подано за 24 годин до початку таких.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 р.

На підставі Договору сторонами було укладено заявку №08/2301 від 23.11.2012 р. (надалі - Заявка), відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту Pulawy (Польша) -м. Київ (Україна).

Заявкою визначено, що адреса завантаження Dobroslawow 43, 24-100 Pulawy (Польша), дата завантаження 28.09.2012 р., вага вантажу 21,4 тонн, вартість фрахту 14 000,00 грн., перевезення здійснюється автомобілем Renault АС 3825 АХ/АС 1127 ХТ, під керуванням водія Тригобюк О.С.

03.09.2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензією №60, за змістом якої зазначив, що на підставі Договору та умов Заявки 28.08.2012 р. автомобіль Renault АС 3825 АХ/АС 1127 ХТ був поданий на місце завантаження 28.08.2012 р. та простояв до 03.09.2012 р. та завантажений не був, у зв'язку із чим на виконання умов п. 5.1 вимагав оплатити понесені витрати та штрафні санкції у розмірі 7 903,50 грн.

03.09.2012 р. позивачем було витавлено до сплати відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000279 від 03.09.2012 р. на суму 7 903,50 грн.

17.09.2012 р. відповідач звернувся до позивача листом №23/08-2012, за змістом якого вказав, що з вини платника не було вчасно оплачено вартість товару та автомобіль позивача не був завантажений на місці завантаження у зв'язку із чим відповідач вимушений був відмовитися від вказаного автомобілю, а отже вантажо-розвантажувальних робіт не проводилось.

24.09.2012 р. позивач повторно звернувся до відповідача із претензією №64 про сплату понесених витрат та штрафних санкції у розмірі 7 903,50 грн. До якої додав, копію подорожнього листа автомобіля в міжнародному сполученні №089087, копію показників автомобільного тахографу та копію рахунку-фактури №СФ0000279 від 03.09.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті по сплаті компенсаційних витрат з пробігу транспортного засобу по території України у розмірі 2 900,00 грн., штрафу 10% від вартості перевезення у розмірі 1 400,00 грн. та штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу під завантаженням, що загалом становить 8 296,50 грн.

Договір є договором перевезення, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що у випадку відмови замовника від замовленого перевезення, він сплачує компенсаційні витрати за порожній пробіг автомобілю, підтверджений показниками спідометру, зазначеними в подорожньому листі, виходячи з вартості 10,00 грн. за один кілометр пробігу по Україні та 1 Євро за один кілометр пробігу по території інших держав, а також сплачує 10% від вартості перевезення.

Матеріалами справи (показниками автомобільного тахографу, які додані до позовної заяви) підтверджується наявність пробігу 290 км. по території України, крім того, з вказаних показників також вбачається, що транспортний засіб позивача прибув на місце завантаження 27.08.2012 р. та пробув до 03.09.2012 р. включно.

Відтак, з урахуванням п. 5.1 Договору суд вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача про компенсацію витрат за порожній пробіг автомобілю у розмірі 2 900,00 грн.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі штрафу 10% від вартості перевезення у розмірі 1 400,00 грн. та штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу під завантаженням

Положеннями статті 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплатити неустойку.

Таким чином, неустойка (в т.ч. штраф) застосовується виключно у випадках її встановлення законом або договором.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Із змісту п. 5.1 Договору вбачається, що у випадку відмови замовника від замовленого перевезення, він сплачує 10% від вартості перевезення.

Заявкою визначено, що вартість фрахту становить 14 000,00 грн.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення штрафу за відмову замовника від замовленого перевезення у розмірі 10%, суд погоджується з його розміром визначеним позивачем у розрахунку доданим до позовної заяви.

Листом №23/08-2012 від 17.09.2012 р. відповідач підтвердив прибуття транспортного засобу позивача на місце завантаження, та визнав свою відмову від узгодженого Заявкою перевезення.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 1 400,00 грн. згідно п. 5.1 Договору (10% від вартості замовленого перевезення, внаслідок відмови відповідача від нього) є правомірними та обґрунтованими.

Положеннями п. 2.1.3 Договору визначено, що замовник зобов'язується організовувати вантажно-розвантажувальні роботи , оформлення документів на приймання вантажів до перевезення та їх здачу не більш чим за 72 години (48 годин на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території України та 24 години на завантаження/розвантаження і митне оформлення на території інших держав) на кожну партію вантажу, що транспортується одним автомобілем у міжнародному сполученні (за виключенням вихідних і святкових днів, якщо автомобіль було подано менш, ніж за 36 годин до початку таких) і за 24 години при перевезеннях по Україні (12 годин на завантаження і оформлення документів і 12 годин на розвантаження і оформлення документів), якщо інше не обумовлене в замовленні на перевезення.

Заявкою визначено, що дата завантаження 28.09.2012 р.

Як вбачається з показників автомобільного тахографу, які додані до позовної заяви транспортний засіб позивача прибув на місце завантаження 27.08.2012 р. та пробув до 03.09.2012 р. включно.

Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 3 996,50 грн. за понаднормовий простій транспортного засобу позивача під завантаженням з 30.08.2012 р. по 03.09.2012 р. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача компенсаційних витрат з пробігу транспортного засобу по території України у розмірі 2 900,00 грн., штрафу 10% від вартості перевезення у розмірі 1 400,00 грн. та штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу під завантаженням у розмірі 3 996,50 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Повар Григорія Григоровича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Баром»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21; ідентифікаційний номер 36948347) на користь Фізичної особи-підприємця Повар Григорія Григоровича (43026, м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 25, кв. 51; ідентифікаційний номер 2201316551) штрафу у розмірі 8 296 (вісім тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 19.12.12 р.