Рішення

від 11.12.2012 по справі 5011-17/15471-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/15471-2012 11.12.12

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник»

про стягнення 33 598,44 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Іващенко О.В. (за довіреністю)

від відповідача Герасименко Т.С. (голова кооперативу)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооператив «Машибудівник»про стягнення 33598,44 грн. за договором № 8865024 від 01.05.2001 р., а саме: 27 001,52 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 3 707,59 грн. інфляційних та 2 889,33 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови вказаного вище договору щодо повноти та своєчасної внесення оплати вартості поставленої теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/15471-2012 та призначено її розгляд на 27.11.2012 р.

У вказаному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та на виконання вимог ухвали суду від 06.11.2012 р. надав документи для приєднання до матеріалів справи.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині основного боргу в сумі 5 817,94 грн., в іншій частині позовні вимоги відхилив як необґрунтовані. В розрахунку суми основного боргу за спірний період позивачем, за твердженням відповідача, не враховано оплату заборгованості від 02.02.2010 р. в сумі 8883,58 грн. (частина суми за платіжним дорученням № 15 від 02.02.2010 р. на суму 15224,09 грн., яка зарахована позивачем частково). Також позивач не врахував оплату в сумі 2000 грн., яку відповідач перерахував платіжним дорученням № 91 від 25.09.2012 р., та в сумі 10 300 грн., сплачену платіжним дорученням № 95 від 29.10.2012 р. Як наслідок, завищені нараховані інфляційні втрати та три проценти річних.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 11.12.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи довідки про надходження коштів від відповідача. Представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення № 105 від 29.11.2012 р. щодо сплати частини боргу в сумі 5 817,94 грн. та відповідної банківської виписки.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 р. між акціонерної енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго») та житлово-будівельним кооперативом «Машинобудівельник»(далі - ЖБК «Машинобудівельник») було укладено договір № 8865024 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предметом останнього є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов останнього, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положеннями про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикориставуючих установок і теплових мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1 Договору відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку №1 до Договору, не допускати їх завищення та своєчасно сплачувати вартості спожитої теплової енергії.

Пунктом 2 Додатку № 4 до Договору передбачено, що відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 8 за адресою м. Київ, вул. Довженка, 2 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає позивачу) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п. 3 Додатку № 4 до Договору сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктами 8.1. та 8.4. Договору встановлено, що останній діє до 31.12.2001 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, жодною зі сторін письмово не заявлено про припинення Договору, у зв'язку з чим останній є пролонгованим та діє на момент розгляду справи.

Свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, а відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині повноти та своєчасності сплати за теплову енергію, надану позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.12.2009 року по 01.10.2012 року позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 470 771,66 грн.

Факт отримання послуг за Договором на зазначену суму відповідачем не заперечується та підтверджується доданими до матеріалів справи довідкою про надходження коштів за спожиту від позивача теплоенергію ЖБК «Машинобудівник», копіями відомостей обліку та табуляграм за спірний період.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку ціни позову та довідки про надходження коштів за спожиту від позивача теплоенергію ЖБК «Машинобудівник»(далі - Довідка), відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в спірний період на суму 443 770,14 грн. Таким чином, за твердженням позивача, станом на 01.10.2012 р. залишається несплаченим борг за спожиту теплову енергію в сумі 27 001,52 грн., який підлягає стягненню в судовому порядку з відповідача.

У ході розгляду даної справи судом було вставлено, що 02.02.2010 р. відповідач перерахував позивачу суму в розмірі 15 224,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 02.02.2010 р. У графі «призначення платежу»даного доручення зазначено, що кошти перераховані згідно з договором № 8865024 за опалення в грудні 2009 р. та січні 2010 р.

Позивачем, в супереч призначення платежу, частина даної суму в розмірі 8 883,57 грн. зараховано як погашення боргу за період з 01.02.2009 р. по 01.12.2009 р., який не є предметом позову.

Суд не погоджується з правомірністю дій позивача щодо зарахування частини сплаченої суму за платіжним доручення № 15 від 02.02.2010 р. в рахунок погашення боргу з 01.02.2009 р. по 01.12.2009 р. та зробив власний розрахунок заборгованості з врахуванням призначення даного платежу. Судом було встановлено, що станом на 01.10.2012 р. неоплаченою залишилась поставлена за спірний період теплова енергія на суму 18 117,95 грн.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо неврахування позивачем сплати частини основного боргу згідно з платіжними дорученнями № 91 від 25.09.2012 р. та № 95 від 29.10.2012 р. з огляду на те, що в графі «призначення платежу»не вказаний період заборгованості, у зв'язку з чим позивач правомірно на власний розсуд зарахував дані сплати за інші періоди, які не є предметом спору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 18 117,95 грн. за спожиту теплову енергію станом на 01.10.2012 р. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. У стягненні 8 883,57 грн. судом відмовлено.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань просить суд стягнути з відповідача 3 707,59 грн. інфляційних втрат та 2 889,33 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вищевикладене суд з позовними вимогами щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних погоджується. У той же час, позивачем розраховані суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суму основної заборгованості станом на 01.10.2012 р. в розмірі 27 001,52 грн. Як встановлено судом, борг за спірний період дорівнює 18 117,95 грн., у зв'язку з чим суми інфляційних втрат та трьох процентів річних розраховані позивачем невірно.

Суд зробив власний розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних, який наявний в матеріалах справи, та встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню, а саме: інфляційні втрати в розмірі 2 961,37 грн. та три проценти річних в сумі 2 199,81 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних та трьох процентів річних судом відмовлено.

29.11.2012 р. (під час розгляду справи в суді) відповідач сплатив частину заборгованості за спожиту теплову енергію за спірний період в сумі 5 817,94 грн., що підтверджується платіжним доручення № 105 від 29.11.2012 р. та банківською випискою, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, на момент прийняття рішення у справі № 5011-17/15471-2012 предмет спору в частині стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію в сумі 5 817,94 грн. відсутній.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене, суд припиняє провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за спірний період в сумі 5 817,94 грн.

Таким чином до стягнення з відповідач на користь позивача підлягає сума заборгованості за спожиту теплову енергію за період 01.12.2009 р. по 01.10.2012 р. в розмірі 12 300,01 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 300,01 грн., інфляційних втрат в сумі 2 961,37 грн. та трьох процентів річних в розмірі 2 199,81 грн. Провадження у справі в частині стягнення 5 817,94 грн. основного боргу підлягає припиненню. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В частині позовних вимог, щодо яких провадження у справі припинено, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник»(03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 9А, код 22885766) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) основний борг за спожиту теплову енергію в розмірі 12 300 (дванадцять тисяч триста) грн. 01 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 961 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят одна) грн. 37 коп., три проценти річних в сумі 2 199 (дві тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 115 (одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 16 коп.

3. Провадження у справі в частині стягнення 5 817,94 грн. припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18.11.2012 р.

Суддя О.Г. Удалова