Рішення

від 17.12.2012 по справі 5011-70/13675-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №5011-70/13675-2012 17.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства" Київенерго", м.Київ

до Житлово-будівельного кооперативу "Волга", м.Київ

про стягнення 333996,04 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Півень Д.О. -пред. за довір.

від відповідача: Джежелій Р.В. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Волга" суми у розмірі 333996,04 грн. на підставі договору №810286 від 01.01.2000р.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №81026 від 01.01.2000р., у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 293 480,73 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 16 779,89 грн., пеню в сумі 8 403,43 грн., інфляційні втрати в розмірі 15 331,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.12р. порушено провадження у справі №5011-70/13675-2012 та призначено розгляд справи на 29.10.12р.

У судове засідання 29.10.12р. з'явився представник позивача. Оригінали документів для огляду, які вимагалися ухвалою суду про порушення провадження у справі від 04.10.12р. представник позивача не надав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.12р. відкладено розгляд справи №5011-70/13675-2012 на 19.11.12р.

У судове засідання 19.11.12р. представники сторін з'явилися. Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові пояснення по справі.

Представник позивача 19.11.12р. у судовому засіданні надав пояснення по справі.

19.11.12р. у судовому засіданні представниками сторін заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.12р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

В судовому засіданні 19.11.12р. оголошувалася перерва до 10.12.12р.

У судове засідання 10.12.12р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.12.12р. представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечуючи проти позовних вимог вказав, що позивачем здійснено розрахунок спожитої теплової енергії у гарячій воді в гігакалоріях, проте, згідно квартирних лічильників, облік гарячої води здійснюється в кубічних метрах. Відповідач вказав про те, що позивачем було здійснено нарахування теплової енергії у гарячій воді на кількість осіб, що проживають в квартирах, без урахування показників квартирних лічильників. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про те, що споживачами послуг, що надаються позивачем, є мешканці квартир, а тому відповідач не є споживачем послуг по теплопостачанню та гарячому водопостачанню, у зв'язку з чим, позивач не має підстав звертатися з позовом про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії у гарячій воді до Житлово-будівельного кооперативу «Волга». Відповідач зазначає про те, що, оскільки він не є споживачем наданих позивачем послуг, то у відповідача відсутні повноваження сплачувати за постачання теплової енергії у гарячій воді замість власників квартир.

У судовому засіданні 10.12.12р. оголошувалася перерва до 17.12.12р.

В судове засідання 17.12.12р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі.

17.12.2012р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 17.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2000р. між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (абонент) укладено договір №810286 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

26.01.2007р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору.

Відповідно до п.8.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою до Договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 31.12.2007р.

Згідно п. 8.4. Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

З огляду на те, що доказів письмового звернення сторін про припинення дії Договору матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що Договір було пролонговано.

Згідно з п. 1.1 Договору, предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії абоненту, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії, порядок проведення розрахунків по відшкодуванню житловим організаціям витрат, пов'язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщепленням платежів населення за теплове енергію та обслуговуванням внутрішньо будинкових і зовнішніх теплових мереж, бойлерних, які знаходяться на їх балансі.

Як вбачається з п. 2 наявного в матеріалах справи додатку №4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію), абонент щомісячно з 12 по 15 число отримує в Районному відділі теплозбуту №4 за адресою: вул. Перемоги, буд. №9 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3 додатку №4 визначено, що сплату за вказаними в п. 2 додатку №4 до договору документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) з листопада 2009 р. по серпень 2012р., що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами підтверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав та за спірний період поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 293 480,73 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором по оплаті наданих послуг виконав лише частково, сплативши 8 000, 00 грн., що не заперечується сторонами.

Таким чином, за період з 01.11.2009 р. по 01.09.2012 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 285 480,73 грн., що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Дослідивши Договір №810286 від 01.01.2000р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Пунктом 3 додатку №4 визначено, що сплату наданих послуг абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи (облікові картки, розрахунок заборгованості) підтверджується надання позивачем послуг із постачання теплової енергії у гарячій воді та існування заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті вартості спожитої теплової енергії за спірний період у розмірі 285 480,73 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача на користь позивача по оплаті теплової енергії у вигляді гарячої води за спірний період становить 285 480,73 грн.

Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів її погашення останнім не надано.

Судом не приймаються заперечення відповідача про те, що розрахунок спожитої теплової енергії у гарячій воді повинен здійснюватися в кубічних метрах, оскільки відповідно до п. 1 Додатку № 3 до укладеного сторонами Договору (Тарифи на теплову енергію) розрахунки з абонентом (відповідачем) за відпущену теплову енергію енергопостачальною організацією проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1999р. № 47, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ.

Заперечення відповідача з приводу відсутності повноважень відповідача здійснювати розрахунок за надану власникам квартир теплову енергію у гарячій воді, з огляду на те, що відповідач не є безпосереднім споживачем таких послуг, а відтак, на думку відповідача, не є належним відповідачем у даній справі, спростовуються Договором №810286 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2000р., укладеним між позивачем та відповідачем, з умов якого вбачається, що позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію у гарячій воді, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що Договір №810286 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2000р. було розірвано, визнано судом недійсним, чи припинено будь-яким передбаченим законом способом, суд приходить до висновку про те, що станом на час розгляду справи судом, Договір, укладений сторонами є чинним та обов'язковим для виконання його сторонами.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 16 779,89 грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 331,99 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.

За розрахунком суду розмір 3 % річних та інфляційних втрат складає суми більші ніж ті, що нараховані та заявлені до стягнення позивачем, однак, враховуючи те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення 3% річних в сумі 16 779,89 грн. та інфляційних втрат в розмірі 15 331,99 грн.

Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 8 403,43 грн.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.3.5. Додатку №4 до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду, визначеного п. 3 цього Додатку, енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на те, що розмір пені, передбачений сторонами в п. 3.5. Договору є сумою більшою, ніж розмір пені, обчислений виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позивачем здійснено розрахунок пені в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення пені в сумі 8 403,43 грн., заявленій позивачем.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді у розмірі 285 480,73 грн., 3% річних у розмірі 16 779,89 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 15 331,99 грн. та пеню у розмірі 8 403,43 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Волга" (03194, м.Київ, вул.Зодчих, буд.18-Г, код ЄДРПОУ 23494625) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, Печерський район, площа Івана Франка, буд.5, код ЄДРПОУ 00131305) 285 480 (двісті вісімдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 73 коп. -суму боргу, 16 779 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 89 коп. - 3% річних, 15 331 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять одну) грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 8 403 (вісім тисяч чотириста три) грн. 43 коп. - пені та 6 519 (шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 92 коп. -суми судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 21.12.2012 р.

Суддя Капцова Т. П.