Постанова

від 21.12.2012 по справі 5009/2476/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.12.2012 р. справа №5009/2476/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В. При секретарі: Савченко І.В. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову господарського судуЗапорізької області від 08.10.2012р. у справі№ 5009/2476/12 (суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Верзас» м. Одеса до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Соренто Україна»м. Запоріжжя пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2012р. за заявою кредитора ТОВ "Верзас" м.Одеса до боржника ТОВ "Соренто Україна" м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство № 5009/2476/12 з врахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 08.10.2012р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора.

Постанова суду мотивована тим, що заборгованість перед кредитором у сумі 9 748грн. підтверджується матеріалами справи, а саме: простим векселем серія АА 2608691 від 18.05.2012р. на суму 9 748грн., протестом про неоплату векселя № 1685 від 22.05.2012р., виконавчим написом нотаріуса № 1754 від 24.05.2012р. Виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено кредитором до Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ для примусового виконання. В постанові господарський суд вказав, що за інформацією ВДВС не виявлено нерухомого та рухомого майна. Згідно відповіді ДПС України у боржника наявні рахунки в банків, які були закриті. 14.09.2012р. Жовтневим ВДВС Запорізького МУЮ було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням, яке вказано у довідці Головного управління статистики у Запорізькій області. Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Соренто Україна" № 11/06-12 від 11.06.2012р. прийнято рішення про припинення діяльності боржника шляхом ліквідації.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 08.10.2012р. у справі № 5009/2476/12 та просить апеляційний суд скасувати постанову суду та припинити провадження у справі про банкрутство.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Загальні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство визначені ч.3 ст. 6 Закону. Цією нормою передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

Вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство встановлені ст. 7 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити, зокрема: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими. Тобто, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, до заяви про порушення справи про банкрутство повинні бути надані , зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження , довідка про хід виконання судового рішення та постанова державної виконавчої служби або відповідний документ, який би свідчив про стан виконавчого провадження на день звернення з заявою про порушення справи про банкрутство.

Однак, вищезазначені документи не можуть бути надані суду після порушення справи , оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, у пунктах 3-8 додатку до заяви про порушення справи про банкрутство ініціюючим кредитором було вказано про надання наступних документів: 3. копія виконавчого напису нотаріуса від 24.05.2012р. № 1754, 4. копія протесту про неоплату векселя від 22.05.2012р. № 1685, 5. копія постанови Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документа, 6. копія акту державного виконавця, 7. копія виписки з ЄДР ТОВ «Соренто Україна»від 08.06.2012р., 8. копія виписки з ЄДР ТОВ «Верзас»від 02.02.2012р.

Однак колегією суддів встановлено, що на дату порушення справи про банкрутство в матеріалах справи не було копії постанови Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документа та копії акту державного виконавця.

Крім того у справі № 5009/2476/12 відсутній акт господарського суду Запорізької області, який складається у разі відсутності документів відповідно до вимог п.2.2 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75.

При вивченні матеріалів справи апеляційним господарським судом було встановлено, що у цій справі є оригінал постанови Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ про повернення виконавчого документа стягувачеві від 14.09.2012р. Але справу про банкрутство ТОВ «Соренто Україна»господарським судом Запорізької області було порушено 05.07.2012р.

З урахуванням приписів ст. 43 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 08.11.2012р. витребував належним чином засвідчену копію постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження у ТОВ «Верзас»та Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ.

Але на момент розгляду апеляційної скарги 12.12.2012р. вимоги ухвали апеляційного суду від 08.11.2012р. залишились не виконаними.

Отже, докази безспірності (постанова про повернення виконавчого документа) були надані після порушення справи про банкрутство, тобто на момент вирішення питання про порушення справи про банкрутство у господарського суду були відсутні докази дотримання ініціюючим кредитором вимог ст. 1 Закону щодо безспірності вимог до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, однією з підстав для звернення з заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону є відсутність керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»передбачено, що вЄдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи , зокрема, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи ; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення.

Згідно ч. 5 ст. 17 цього ж Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням , про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»роз'яснено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб-платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Як вбачається у справі № 5009/2476/12 про банкрутство ТОВ «Соренто Україна»відсутній витяг або довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому було б вказано відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення , відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Інші належні та допустимі докази щодо наявності ознак відсутності боржника в порядку ст. 52 Закону до господарського суду не були надані.

Посилання суду першої інстанції при винесенні постанови про визнання банкрутом від 08.10.2012р. на те, що матеріалами справи підтверджується безспірність й обґрунтованість вимог кредитора, неспроможність боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, а також підтвердження ознаків відсутнього боржника, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки вказане суперечить вимогам закону, а в матеріалах справи відсутні докази відкриття та здійснення виконавчого провадження стосовно стягнення з боржника заборгованості на користь ініціюючого кредитора на момент звернення 27.06.2012р. до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Соренто Україна", а також відсутні відповідні записи в ЄДР.

Згідно ч. 2 ст. 52 цього ж Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Постановою від 08.10.2012р. господарським судом боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора

Отже, суд першої інстанції невірно застосував норми ч. 3 ст. 6, ст. 7, ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство -щодо безспірності кредиторської заборгованості та ознак відсутнього боржника дійшов передчасного висновку про наявність достатніх підстав для порушення справи про банкрутство та введення подальшої процедури банкрутства.

Вищевикладене свідчить про те, що провадження у даній справі було здійснено з порушенням та невірним застосуванням норм законодавства, а справа про банкрутство боржника порушена безпідставно.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 23.11.2011р. у справі № 45/240б, від 30.11.2011р. у справі № 27/60б, від 07.12.2011р. у справі № 27/81б.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Соренто Україна" згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин постанова господарського суду Запорізької області від 08.10.2012р. у справі № 5009/2476/12 про визнання боржника банкрутом підлягає скасуванню.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Оскільки законні підстави для провадження справи про банкрутство ТОВ "Соренто Україна" на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, провадження у справі № 5009/2476/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 08.10.2012р. у справі № 5009/2476/12 -задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 08.10.2012р. у справі №5009/2476/12 скасувати.

Провадження у справі № 5009/2476/12 про банкрутство ТОВ "Соренто Україна" м.Запоріжжя припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Соренто Україна" м. Запоріжжя для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про судове рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСЗО

1. дер.реєстратору