8/168 (13/126)
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 7-38-36
проспект Миру , 20 тел. 678-853
Іменем України
РІШЕННЯ
27 червня 2006 року Справа № 8/168 (13/126)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Татнєфть-Укрнєфтєпродукт”, вул.Дмитрівська 18/24, м.Київ, 01054
про стягнення 1258грн.42коп.
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Поштар Т.П. –юрисконсульт, довіреність від 20.02.2006р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення 1167грн. боргу за нафтопродукти, поставлені по накладній та товарно-транспортній накладній №15/0001159 від 20.09.2005р. на підставі договору поставки нафтопродуктів №3 від 01.01.2005р., 67грн.92коп. інфляційних нарахувань та 23грн.50коп. процентів річних за прострочення виконання відповідачем зобов'язань.
Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
За загальним правилом особи вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, якщо ухвалу про порушення провадження у справі направлено за адресою, вказаною в позовній заяві. Судом направлялись відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи на зазначену в позовній заяві адресу, на підставі чого суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
На підставі укладеного між сторонами у справі договору поставки нафтопродуктів №3 від 01.01.2005р. позивач зобов'язався поставити, а відповідач оплатити та прийняти нафтопродукти, що іменуються в подальшому як товар, на умовах оплати і поставки, що визначаються договором.
За умовами договору сторони дійшли згоди, що ціна, кількість, асортимент кожної окремої партії товару попередньо узгоджуються сторонами, з послідуючим відображенням в рахунку-фактурі на попередню оплату.
На виконання позивачем зобов'язань по договору відповідачу були виставлені рахунки-фактури №15/0001051 від 12.09.2005р. на суму 57183грн. та №15/0001061 від 19.09.2005р. на суму 21395грн.
За умовами договору (п.4.4.) відповідач зобов'язався здійснити 100% передоплату вартості товару на підставі рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Датою розрахунку вважається дата надходження коштів на рахунок позивача. Сторони встановили, що рахунок-фактура підлягає оплаті на протязі одного банківського дня з моменту його виставлення, якщо інше не зазначено в рахунку. У випадку здійснення відповідачем передоплати за товар з порушенням вказаного вище строку позивач має право повернути відповідачу платіж, що здійснений з порушенням умов договору чи переглянути ціну на товар, що поставляється.
Відповідач здійснив передоплату за товар в сумі 78578грн., але з порушенням строку, протягом якого підлягав оплаті рахунок-фактура №15/0001051 від 12.09.2005р., про що свідчить копія банківської виписки з особового рахунку позивача від 16.09.2006р.
На цій підставі позивачем переглянута ціна на товар, зазначена в рахунку-фактурі №15/0001051 від 12.09.2005р., на підставі чого по накладній та товарно-транспортній накладній №15/0001159 від 20.09.2006р. відповідачу поставлено нафтопродукти на суму 79745грн., що є більшою за проведену відповідачем передоплату.
Про отримання відповідачем поставленого товару свідчить копія довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯКХ №001757 від 19.09.2005р. та підпис уповноваженої по довіреності особи відповідача на вищезазначених накладних, що суд розцінює як погодження відповідача із зміною ціни на поставлені нафтопродукти.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за отриманий товар, яка на момент прийняття рішення становить 1167грн.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, на момент вирішення спору доказів оплати в повному обсязі вартості поставленого товару суду не надав, з нього підлягає стягненню 1167грн. боргу.
Приймаючи до уваги, що питання відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних не регулюються Господарським кодексом України, до правовідносин в цій частині судом застосовуються положення Цивільного кодексу України.
В силу ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За розрахунком позивача розмір інфляційних нарахувань за період з вересня 2005 року по квітень 2006 року включно склав 67грн.92коп., а процентів річних за період з 21.09.2005 року по 23.05.2006 року –23грн.50коп.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних застосовується до боржників, які прострочили виконання грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що і попередня оплата і поставка товару здійснювалась сторонами у другій половині вересня 2005 року, а тому суд не може погодитись з позицією позивача про обчислення інфляційних нарахувань на суму боргу за вересень місяць, оскільки борг, що виник в другій половині відповідного місяця, підлягає індексації, починаючи з наступного місяця.
На підставі викладеного та враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань доведений матеріалами справи, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних є обґрунтованими, але задовольняються судом частково у сумі 62грн.53коп. інфляційних нарахувань за період з жовтня 2005 року по квітень 2006 року включно та в повному обсязі в частині стягнення процентів річних за період з 21.09.2005р. по 23.05.2006р. в сумі 23грн.50коп.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються судом на відповідача в повному обсязі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Птахофабрика „Прилуцька”, с.Дубовий Гай, Прилуцький район (ідентифікаційний код 05389592, п/р 26007300100389 у ВАТ „Банк „Демарк”, МФО 353575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Татнєфть-Укрнєфтєпродукт”, вул.Дмитрівська 18/24, м.Київ (ідентифікаційний код 33060700, п/р 26005104615101 в ТОВ КБ „Експобанк” м.Київ, МФО 322294) 1167грн. боргу, 62грн.53коп. інфляційних нарахувань, 23грн.50коп. процентів річних, 102грн. держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 28140 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Оленич Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні