Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а-18537/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18537/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Киш С.А., у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Універсал»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Універсал»до Державної податкової інспекції в Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом у зв»язку тим, що вважав податкове рішення від 3 червня 2011 року №0004792310, винесене ДПІ у Печерському районі міста Києва протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2012 року у задоволенні позову ТОВ «Лотос-Універсал»було відмовлено повністю.

Позивач подав апеляційну скаргу на дану постанову, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його вимоги в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши докази, що знаходяться у матеріалах справи, ознайомившись з доводами, викладеними у постанові суду першої інстанції та апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва провела документальну невиїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансових операцій з ТОВ «Дюлонг»за період з 1.05.2009 року по 31.05.2009 року.

За результатами перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 3 червня 2011 року №0004792310 про донарахування податку на додану вартість в сумі 2968409 грн.

16 червня 2011 року позивач звернувся із скаргою до ДПА у м. Києві з вимогою перевірити правомірність збільшення суми податку на додану вартість.

31 серпня 2011 позивач отримав рішення ДПА у м. Києві від 18.08.2011 року №8396/10/25-114, яким рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва було залишене без змін, а скарга -без задоволення.

2 вересня 2011 року позивач повторно звернувся із скаргою до ДПА України з такими ж вимогами.

9 листопада 2011 року позивач отримав рішення ДПА України №4733/6/10-2115 від 2.11.2011 року, яким були залишені без змін рішення відповідача та ДПІ у м. Києві, а його скарга була залишена без задоволення.

Позивач у своїй позовній заяві не погоджувався з діями відповідача щодо проведення перевірки за травень 2009 року з питань дотримання законодавства у взаємовідносинах з ТОВ «Дюлонг»і вважав, що у відповідача не було права на проведення цієї перевірки, з огляду на порушення строків повідомлення про проведення перевірки, у зв»язку з чим відповідачем порушенні його права та згідно перевірки зроблені неправильні висновки про порушення ними вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», а заниження податку на додану вартість в травні 2009 року на суму 2 374 727 грн. не ґрунтуються на законі.

Суд першої інстанції при винесенні постанови, погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від 18.05.2011 року. Зокрема, суд посилався на безтоварність здійснення господарських операцій у відносинах позивача з ТОВ «Дюлонг»з огляду на те, що останнє не мало технічних та технологічних можливостей на виконання угоди, не мало персоналу, основних фондів, транспортних засобів, тощо. Суд посилався на матеріали дізнання, яке проводилось у відношенні ТОВ «Дюлонг», яким було встановлено, що документи від імені директора підприємства вчиняла інша особа.

З вказаних підстав, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідач виконав покладений на нього обов»язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 3.06.2011 року і відмовив позивачу у задоволенні позову.

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким обґрунтуванням і вважає, що платник податків не несе відповідальності за незаконні дії та порушення податкового законодавства свого контрагента.

Однак, у справі відсутні первинні документи позивача щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Дюлонг». З пояснень представника позивача первинні документи Товариства, в тому числі і по договору з ТОВ «Дюлонг»за травень 2009 року, були без відома директора Товариства, вночі, вилучені з їх офісу і вивезені невідомо куди. У директора підприємства неодноразово відбирались пояснення працівниками Слідчого управління головного Управління МВС України в м. Києві щодо діяльності Товариства, в тому числі і по договору з ТОВ «Дюлонг»

У справі є лист Слідчого Управління ГУ МВС України в м. Києві, у якому вказується про розслідування кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ «Дюлонг»у зв»зку з його фіктивною діяльністю з метою прикриття незаконної діяльності, ухилення від податків та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. В т. ч. вказується на службових осіб ТОВ «Лотос-Універсал», які своїми діями сприяли незаконній діяльності ТОВ «Дюлонг», отримували від них первинні бухгалтерські документи з метою безпідставного створення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 1.04.2010 по 30.06.2010 року на суму 2374727 грн., що згідно з Кримінальним кодексом України є особливо великим розміром.

При цьому, не вказується, що посадовим особам позивача пред»являлось якесь звинувачення чи у відношенні їх порушувалась кримінальна справа. У даному листі, на що посилався і суд першої інстанції, визнається, що у ряді офісів, які використовувались як конвертаційні центри, проводились обшуки і вилучення первинної фінансово господарської документації, однак у ТОВ «Лотос-Універсал»документації по взаємовідносинах з ТОВ «Дюлонг»не вилучалось у зв»язку з її відсутністю.

Представнику позивача пропонувалось надати документи, які б підтверджували, що ним у відповідь на наче б то незаконні дії слідства по вилученню документів, подавалась скарга прокурору чи до Слідчого управління, або докази, які б підтверджували товарність його господарських відносин з ТОВ «Дюлонг», але позивач таких документів суду не надав, не зважаючи на неодноразове відкладення перегляду даної справи.

Представник відповідача пояснив, що перевірка була проведена на підставі документів, які були в ДПІ, на вимогу суду першої інстанції, представник позивача заявляв, що надасть їх, але вони надані так і не були.

Таким чином, колегія вважає, що заяви позивача щодо незаконного вилучення у нього фінансово-господарської документації, в тому числі і по взаємовідносинах з ТОВ «Дюлонг»є не доведеними будь-якими об»єктивними доказами. Порушення податкового законодавства, на які посилається представник позивача, є або не доведеними і не ґрунтуються на доказах, або суттєво не впливають на наслідки зробленої перевірки та на правомірність висновків, викладених у акті перевірки від 18.05.2011 року.

У відповідності з ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4.12.1990 року №509 -ХП, органи податкової служби мають право перевіряти достовірність документів, пов»язаних з обчисленням податків, інших платежів, щодо правильності визначення об»єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

У п.2 ст. 3 Закону України зазначається, що бухгалтерський облік є обов»язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Вся звітність підприємства, що торкається грошового виміру, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Обов»язковість підтвердження господарських операції первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність» від 16.07.1999 року №996-Х1У, відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Такий облік є обов»язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підставами бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Із змісту норм перелічених нормативних актів та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що до складу валових витрат не належать витрати, не підтверджені первинними документами, тобто тими, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення.

Викладене узгоджується з вимогами, викладеними у оглядовому листі від 6.07.2009 року №982/13/13-09 , де наголошується, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв»язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності останнього, відсутні і підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Ця ж позиція сформульована і в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2.06.2011 року, де вказується, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку. При цьому, йдеться про лише достовірні первинні документи, складені за фактичним здійсненням господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та обставин її розгляду, позивачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні при перегляді її в апеляційному провадженні, не надано і не прийнято будь-яких зусиль до підтвердження реальності його господарських відносин з ТОВ «Дюлонг»у травні 2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність висновків відповідача, викладених в акті перевірки від 18.05.2011 року та про відсутність доказів, які б спростовували висновки податкового органу.

При цьому, посилання позивача на вимоги ч.2 ст.71 КАС України, є недоречними, тому що за даних обставин саме платник податку повинен довести реальність своїх господарських операцій і можливість доведення позивачу була надана судом.

У відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводами апеляційної скарги не спростовані висновки суду першої інстанції про законність дій податкового органу та правомірність винесеного ними податкового повідомлення-рішення №0004792310 від 3.06.2011 року.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Універсал», - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2012 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.