ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
УХВАЛА
іменем України
"19" листопада 2012 р. Справа № 2а/1770/1430/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Одемчука Є.В.
Шевчук С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" травня 2012 р. у справі за позовом Фермерського господарства "Ліра" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби про визнання податкового податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 23.01.2012 року № 0000022351 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4735 грн., у тому числі за основним платежем - на 3788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 947 грн.
В апеляційній скарзі ДПІ у Рівненському районі Рівненської області просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що фермерське господарство "Ліра" є юридичною особою, перебуває на обліку, як платник податків Державною податковою інспекцією у Рівненському районі з 01.12.2003 року та є платником ПДВ згідно свідоцтва № 100163722. Види діяльності за КВЕД: вирощування зернових та технічних культур; розведення птиці.
В період з 26.12.2011 року по 30.12.2011 року ДПІ у Рівненському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності фермерського господарства "Ліра" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках із ТОВ "Авант" за період з 01.12.2010 року по 11.12.2010 року, результати якої викладені в акті № 11/6/23-141/32005193 від 10.01.2012 року.
Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), ФГ "ЛІРА" завищено податковий кредит за грудень 2010 року в сумі 3 788 грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства, та який використовувався не за цільовим призначенням всього на суму 3 788 грн., в т.ч. за грудень 2010 року на суму 3 788 грн.
Податковим повідомленням-рішенням від 23.01.2012 року № 0000022351 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 4 735, в тому числі за основним платежем - на 3 788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 947 грн.(а.с.15).
За наслідками процедури адміністративного оскарження Державною податковою службою у Рівненській області податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012 року № 0000022351 залишене без змін, скарга платника - без задоволення.
Судом встановлено, що 09.03.2010 року між ТОВ "Авант" (Постачальник) та ФГ "Ліра" (Покупець) укладено договір поставки № 17/10, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується поставити товар (передавати у власність Покупця) в обумовлені Договором строки, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити Постачальнику його вартість. Предметом поставки є такі товари: кукурудза фуражна, пшениця фуражна, макуха соняшникова, шрот соняшниковий, макуха соєва, олія соєва, висівки пшеничні. Кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування товару, ціна та кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії. Якість товару, що поставляється, повинна відповідати сертифікату якості. Постачання здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ (умови повинні викладатися відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс", редакція 2000 року). Перехід права власності відбувається в момент поставки відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною (актом прийому-здачі). Загальна вартість товару (ціна Договору) складає 500 000 гривень, в тому числі податок на додану вартість 83 333,33 гривні (а.с.25-26).
На виконання умов договору № 17/10 від 09.03.2010 року ТОВ "Авант" виписано позивачу видаткову накладну № 591 від 27.12.2010 року на суму 18 940,63 грн., у тому числі ПДВ 3 788,13 грн., згідно якої позивачу поставлено кукурудзу в кількості 13775 кг (а.с.19). Кукурудзу отримано уповноваженою особою позивача - Мигалюком І.Є. відповідно до довіреності № 179 від 28.12.2010 року (а.с.62).
Видатковою накладною № Л-0002188 від 28.12.2010 року стверджується поставка позивачем для ТОВ "Авант" товару на загальну суму 6 210 грн. (а.с.23).
Подорожнім листом № 171 від 27.12.2010 року стверджується перевезення автомобілем за розпорядженням ТОВ "Авант" за маршрутом с. Дідовичі - с. Дядьковичі вантажу "кукурудза", та за маршрутом с. Дядьковичі - м. Коростень вантажу "яйця" (а.с.21).
27.12.2010 року ТОВ "Авант" виписано для ФГ "Ліра" податкову накладну № 591, номенклатура поставки "кукурудза" в кількості 13775 кг, на загальну суму 22728,75 грн., у тому числі ПДВ 3788,13 грн. (а.с.20), яку позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2010 року (а.с.50-51).
Податок на додану вартість в сумі 3 788,12 грн. ФГ "Ліра" віднесено до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (а.с.48-49).
Оприбуткування придбаної позивачем від ТОВ "Авант" кукурудзи в кількості 13775 кг та видача на вигодовування птиці підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 271 за грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року (а.с.68-70), накладними на внутрішнє переміщення товару (а.с.66-67), відомостями витрат кормів (а.с.28,29,71).
Розрахунки проведено позивачем згідно рахунку-фактури від 28.12.2010 року (а.с.55) платіжним дорученням № 1146 від 28.12.2010 року на суму 10 000,00 грн. (а.с.22). Також відповідно до акту від 31.12.2010 року сторонами господарського договору проведено взаємозалік однорідних вимог та погашено взаємних вимог на суму 6 210,00 грн. (а.с.24).
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення відповідних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Зазначені документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ "Авант", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарську операцію, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.
Податковий кредит позивача в грудні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Авант" підтверджений належним чином оформленою податковою накладною.
Посилання податковим органом на нікчемність укладених договорів між позивачем і ТОВ "Авант" є також безпідставними.
Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту та, відповідно, заниження розміру податку на додану вартість.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" травня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик
судді: (підпис) (підпис) Є.В.Одемчук С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Фермерське господарство "Ліра" с.Іваничі,Рівненський район, Рівненська область,35363
3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська,8,м.Рівне,33023
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2012 |
Оприлюднено | 24.12.2012 |
Номер документу | 28141084 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Бучик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні