Ухвала

від 18.12.2012 по справі 2а-7089/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7089/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О., Каленюк О.Ю., представника апелянта -Кальковця В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Стоун», за участю третьої особи: Державного реєстратора Печерського району м. Києва про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг Стоун» (далі - відповідач), за участю третьої особи: Державного реєстратора Печерського району м. Києва, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати недійсними установчі документи ТОВ «Біг Стоун»;

- визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації змін до установчих документів від 17.09.2010 року № 10701050003036994 ТОВ «Біг Стоун»;

- припинити юридичну особу ТОВ «Біг Стоун».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Біг Стоун»є юридичною особою, зареєстрованою Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 13.07.2009 року за № 10701020000036994 за адресою: м. Київ, пров. Щорса, 5-А.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків відповідач перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 15.07.2009 року за № 52427.

Працівниками ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва було встановлено, що ТОВ «Біг Стоун»має ознаки фіктивності, оскільки ОСОБА_6, яка згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є засновником та директором ПП «Біг Стоун», дане підприємство зареєструвала на своє ім'я за винагороду без мети здійснювати підприємницьку діяльність, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства не підписувала та нікого на це не уповноважувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно частин 1, 2 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Положенням ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 року № 755-IV (далі -Закон № 755-IV), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Тобто, закон № 755-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону № 755-IV, підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі - Закон № 509-ХІІ), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

В той же час, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону № 509-ХІІ, до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Також, право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання закріплено п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України.

Вказані норми кореспондуються з нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того ТОВ «Біг Стоун»не подає до податкового органу звітів та не виконує покладені не нього обов'язки або, що за ТОВ «Біг Стоун»рахується заборгованість зі сплати податків (зборів), обов'язкових платежів.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте позивачем не було надано доказів щодо неможливості проведення планових та позапланових перевірок платника податків ТОВ «Біг Стоун»та ненадходження податкових зборів до бюджету.

За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що пояснення ОСОБА_6 про не підписання нею будь-яких документів та не укладання будь-яких договорів як посадовою особою ТОВ «Біг Стоун»за умови подання ТОВ «Біг Стоун»відповідної податкової звітності не являється підставою для припинення підприємства як юридичної особи, а тому позов до задоволення не підлягає.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Костюк Л.О.

Повний текст ухвали складено та підписано -19.12.12р.