КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-347/10 Головуючий у 1-й інстанції: Лихошерст В.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"19" грудня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Федорової Г.Г.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В :
Позивач -ОСОБА_3 звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги «Дітям війни».
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.
Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни», в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.
На момент звернення позивача до суду нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 вищезазначеного Закону, відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530.
Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 зазначеного Закону.
Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як то передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначив період, за який необхідно проводити такий перерахунок.
Так, вирішуючи питання про те, з якого часу позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, колегія суддів виходить з того, що позивач звернулася до суду з позовом 26.10.2010 року.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки суд першої інстанції не застосував наслідки, передбачені ч. 1 ст. 100 КАС України, а підстав для поновлення строку звернення не вбачається, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині проведення перерахунку та виплати надбавки до пенсії з 01.01.2009р. по 25.04.2010р. підлягають залишенню без розгляду, а вимоги позивача за період з 26.04.2010р. по 30.09.2010р. підлягають до задоволення.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Відповідно до ч.10 ст.183-2 КАС України, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає, як таке, що постановлене за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 183-2, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області -задовольнити частково.
Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 09 листопада 2010 року -скасувати та прийняти нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області щодо перерахування та виплати ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни в розмірі меншому, ніж це визначено Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 26 квітня 2010 р. по 30 вересня 2010 р. - протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_3 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 26 квітня 2010 р. по 30 вересня 2010 р в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених коштів.
Позовні вимоги ОСОБА_3 за період з 01 січня 2009 року по 25 квітня 2010 року - залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Федорова Г.Г.
Чаку Є.В.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Федорова Г. Г.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2012 |
Оприлюднено | 24.12.2012 |
Номер документу | 28154479 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні