Постанова

від 15.11.2006 по справі 5/1710-13/294 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1710-13/294 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

15.11.06                                                                                           Справа№ 5/1710-13/294 а

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,   при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі Львівського обласного управління, м.Львів

до відповідача: ДПІ у Галицькому районі, м.Львів

про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.05р. №0000052230/0/04/22-211/09325703/20974, від 17.02.06р. №0000052230/1/04/22-211/09325703/3000, від 20.04.06р. №0000052230/2/04/22-211/09325703/10450, від 19.07.06р. №00000672351/3/04/22-211/09325703/16357

За участю представників сторін:

Від позивача: Романової Н.В. –заст.нач.юр.відділу

Від відповідача: Рождественської Л.П. -  гол. держ.податк.інспектор юр.відділу

          Відкрито провадження у справі за позовом ВАТ “Державний Ощадний банк України” в особі Львівського обласного управління, м.Львів до ДПІ у Галицькому районі, м.Львів про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.05р. №0000052230/0/04/22-211/09325703/20974, від 17.02.06р. №0000052230/1/04/22-211/09325703/3000, від 20.04.06р. №0000052230/2/04/22-211/09325703/10450, від 19.07.06р. №00000672351/3/04/22-211/09325703/16357.

          В судовому засіданні 07.11.06р. оголошувалась перерва до 13.11.06р.

          В судовому засіданні 13.11.06р. оголошувалась перерва до 15.11.06р.

          На вимогу суду ДПІ у Галицькому районі м.Львова подано розрахунок податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб ЛОУ ВАТ “Державний ощадний банк” за період з 01.01.03р. по 30.06.05р. по земельній ділянці за адресою: м.Львів, вул.Січ.Стрільців,9, яке складає 47152,50грн. (31435грн. основного платежу та 15717,50грн. штрафних санкцій) та за адресою: м.Львів, вул.Поліська,6 - 56925грн. (37950грн. основний платіж та 18975грн. штрафних санкцій).

          З”ясовано:

            на підставі акта документальної перевірки № 490/22-211/09325703 від 30.11.2005 р.., 09.12.2005 р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052230/0/04/22-211/09325703/20974 про стягнення податкового зобов'язання на суму 66 184,50 грн..

Як викладено в позовній заяві, що відповідно до вищевказаного податкового  повідомленння-рішення та акту перевірки філія -Львівське обласне управління  ВАТ "Державний ощадний банк України" порушила вимоги ч.І ст.7 та ст.13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 р. із змінами і доповненнями від 19.09.1996 р. №378/96 та Інструкції  з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем), що призвело до невірного визначення функціонального використання земельних ділянок, зменшення грошової оцінки  по земельних ділянках вул. Січових Стрільців,9 та вул.Поліській, 6 у м.Львові, в результаті чого занижено земельний податок з юридичних осіб за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2005 р. у розмірі 44 123 грн., та нараховані штрафні санкції в сумі 22 061,50 грн.

Львівське обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", не  погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням 20.12.2005 р. направлено первинну скаргу до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, яка була залишила без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін і винесено нове податкове повідомлення-рішення від 17.02.2006 р. № 0000052230/1/04/22-211/09325703/3000. яким було визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 66 184,50 грн..

23.02.2006 р. банком подано повторну скаргу до ДПІ у м.Львові, яка була залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін та 20.04.2006 р. ДПІ у Галицькому районі м.Львова надіслано позивачу  нове податкове повідомлення-рішення від 20.04.2006 р. № 0000052230/2/04/22-211/09325703/10450, яким було визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 66 184,50 грн..

28.04.2006р. банком направлено повторну скаргу на вказане податкове повідомлення до ДПА у Львівській області, яка була залишена без задоволення та донараховано банку земельний податок в сумі 25 262 грн. та штрафну санкцію в сумі 12 631 грн.. 05.07.2006 р. ДПІ у Галицькому районі м.Львова направлено нове податкове повідомлення-рішення від 05.07.2006р. №0000052230/3/04/22-211/09325703/15340. яким визначено нову суму податкового зобов'язання в розмірі 104077,50 грн.. 19.07.2006р. ДПІ у Галицькому районі м.Львова направлено ще одне податкове повідомленння-рішення № 00000672351/3/04/22-211/09325703/16357, яким визначено суму податкового зобов"язання в розмірі 37 893 грн...

07.07.2006р. банком направлено скаргу до Державної податкової адміністрації України, однак скаргу банку знову залишено без задоволення,  а податкове повідомлення без змін.

ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Львівського обласного управління вважає прийняті податкові повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду скарги такими, що суперечить вимогам законодавства, не відповідають дійсним обставинам з таких підстав:

згідно акту перевірки, ДПІ у Галицькому районі м.Львова нараховано земельний податок та штрафні санкції за заниження суми податкового зобов'язання по земельному податку за користування земельною ділянкою по вул.Поліській,6 у м.Львові. В акті перевірки зазначено, що земельна ділянка по вказаній адресі належить банку на праві користування на підставі акту прийомки-передачі від 24.07.1998 р., що не відповідає дійсності.

21.07.1998 р. між ліквідаційною комісією по банкрутству МПП "Поступ" та Ощадним банком України в особі Львівського обласного управління укладено договір купівлі-продажу майна, яке знаходиться по вул.Поліській,6 у м.Львові. Згідно договору купівлі-продажу, банком придбано будівлі, споруди, а не право користування земельною ділянкою чи право власності.

         Відповідно до ст.30 Земельного Кодексу України (в редакції від 18.12.1990 року, який був чинний у період набуття права власності на будівлю) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст.67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або в користування здійснюється в порядку відведення.

Банк, придбавши зазначене майно, не міг використовувати його в тих цілях, які були в МПП "Поступ". Ціль МПП "Поступ" була розвивати на даній земельній ділянці виробництво. Банк придбав вказане майно з метою запобіганням збитків, які могли виникнути у разі не повернення кредиту та не погашення відсотків за його користування. Крім цього, згідно ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі.

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12. 1990 року, який був чинний у період, за який проводилась перевірка) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки без одержання документа, забороняється.

Згідно ст.23 цього ж Кодексу, документом, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою є державний акт, який видається і реєструється сільськими, селищними і міськими, районними Радами народних депутатів.

Після придбання будівлі, банк звернувся до Львівської міської ради з проханням надати земельну ділянку по вул.Поліській,6 у м.Львові у постійне користування. Ухвалою Львівської міської ради народних депутатів № 1446 від 31.01.2002р.. передано ВАТ "Державний Ощадний банк України" земельну ділянку по вул.Поліській,6 у м.Львові в оренду терміном на 10 років.

Як вказується позивачем, ДПІ у Галицькому районі м.Львова, при перевірці, проігноровано ухвалу Львівської міської ради народних депутатів від 31.01.2002 року щодо надання в оренду земельної ділянки по вул.Поліській.6 у м.Львові та нараховано штрафні санкції за заниження податкового зобов»язання по земельному податку. Згідно ст.19 Закону України "Про оренду землі" орендар, за тимчасове користування земельною ділянкою, вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою орендну плату, а не земельний податок.

Згідно ст.15 Закону України «Про плату за землю»власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми земельний податок сплачується власником землі та землекористувачем з моменту, яким є день виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, на думку позивача, оскільки на момент перевірки у банку не було документів, які підтвержували факт власності або факт користування земельною ділянкою по вул.Поліській,6 у м.Львові, то відсутні підстави для донарахування податку та накладення штрафу.

Згідно акту перевірки, нараховано штрафні санкції за заниження суми податкового зобов'язання по земельному податку за користування земельною ділянкою по вул. Січових Стрільців,9 у м.Львові. Зазначена земельна ділянка належить банку на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1-1 № 107 від 29.12.1999 р..

Львівським облуправлінням Ощадбанку нараховувався і сплачувався земельний податок за ділянку по вул.С.Стрільців,9, що підтверджено довідкою №1239 від 30.09.1999р., виданої Львівським міським управлінням земельних ресурсів, в якій обумовлено ціну 1 кв.м. і загальну ціну ділянки, в розмірі 1% від проведеної грошової оцінки, тобто нарахування проводилось згідно ст.7 Закону України "Про плату за землю". Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який обов'язково включає грошову оцінку земельних ділянок (ст. 196 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ст.23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. N 15 державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів оренди землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

У відповідності до ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої проводиться органами, що приймають рішення про передачу цих земель у власність чи користування.

Згідно з вищенаведеною нормою Львівським міським управлінням земельних ресурсів видано банку довідку № 1239 від 30.09.1999р. про те, що землекористувачем земельної ділянки по вул.Січових Стрільців, 9 є ЛОУ ВАТ "Ощадбанк", визначено площу ділянки у розмірі 1288 кв.м., функціональне використання - "землі громадського призначення", вартість 1кв.м. - 276,68 грн. в розмірі 1% від проведеної грошової оцінки, загальна вартість - 356365,24 грн..

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ставка земельного податку із земель, грошову оцінку яких встановлено, становить 1% від їх грошової оцінки. Банк і проводив нарахування згідно ст.7 Закону.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав,викладених у відзиві.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд відзначає наступне:

матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка за адресою: м.Львів, вул.С.Стрільців,9 належала ЛОУ ВАТ „Ощадбанк" на праві постійного користування відповідно до Державного акту на право постійного користування землею 1-1 № 107 від 29.12.1999р. У довідці № 1239 від 30.09.1999р. №1630/2138 про визначення грошової оцінки земельної ділянки в м.Львові по вул.С.Стрільців, 9, виданій Львівським міським управлінням земельних ресурсів, вказано її функціональне використання „землі громадського призначення".

21.07.1998р. між ліквідаційною комісією з банкрутства МПП „Поступ" та ЛОУ ВАТ "Ощадбанк України" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходилось на земельній ділянці за адресою: м.Львів, вул.Поліська, 6.

Відповідно до ч.І ст.30 Земельного кодексу України (в редакції, що була чинна на момент набуття права власності на нерухоме майно)  при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об"єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу,  і право власності  або  право  користування  земельною  ділянкою  без  зміни  їх цільового призначення, у розмірах, передбачених ст.67 цього кодексу. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, право власності на землю або право користування  земельною  ділянкою  виникає  після встановлення  землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в т.ч. на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Документом, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою є державний акт, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

ЛОУ ВАТ „Ощадбанк України" звернулося до Львівської міської ради з проханням надати земельну ділянку по вул.Поліській, 6 у постійне користування. Ухвалою Львівської міської ради № 1446 від 31.01.2002р. зазначену земельну ділянку було передано ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України" в оренду строком на 10 років.

Згідно зі ст.ст.23,24 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Право тимчасового користування землею посвідчується договором на тимчасове користування земельною ділянкою, договором оренди.

Згідно ст.ст.2,5,7,13,14 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від якості та місцезнаходження земельної ділянки, виходячи з кадастрової оцінки земель.

Як вбачається з матеріалів справи, в період, що перевірявся, у ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України" був відсутній будь-який документ, що підтверджує право власності або право користування земельною ділянкою по вул.Поліській,6.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, майно на спірній земельній ділянці було придбане з метою запобігання збитків, які могли виникнути у разі неповернення МПП "Поступ" кредиту. Банк не використовував придбані приміщення і земельну ділянку, оскільки у відповідності до ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який обов'язково включає грошову оцінку земельних ділянок (ст.196 Земельного кодексу України).

      Відповідно до ст.23 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах  за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.2 Земельного кодексу України віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об"єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Згідно з вищевказаною нормою, Львівським міським управлінням земельних ресурсів 30.09.1999р. видано позивачу довідку № 1239 про те, що землекористувачем земельної ділянки по вул.С.Стрільців,9 є ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", визначено площу ділянки у розмірі 1288 кв.м., функціональне використання даної ділянки визначено як "землі громадського призначення", вартість 1 кв.м. - 276,68 грн., загальна вартість - 356365,24 грн.

Згідно з ст.7 Закону України "Про плату за землю" ставка земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, становить 1 % від їх грошової оцінки.

Як вбачається з розрахунку земельного податку, сума земельного податку, за даними позивача, склала 1% від їх грошової оцінки, тобто нарахування проводилось згідно ст.7 Закону України "Про плату за землю".

Однак, на запит ДПІ у Галицькому районі м.Львова від 01.12.05р. №20194/22-215, даного на підставі ст.11 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”, Львівським міським управлінням земельних ресурсів у відповіді від 10.01.2006р. №0/6/3/1 повідомлено, щоз 2003-2005рр. Грошова оцінка 1 кв м земельної ділянки, що знаходиться в користуванні у ЛОУ ВАТ “Державний ощадний банк України” по вул.С.Стрільців,9 для земель комерційного використання становить 1353,21грн.

Ні законом, ні названою Методикою не передбачений обов"язок чи право платника податків самостійно корегувати визначену в установленому порядку грошову оцінку земельної ділянки. Такі корективи, як зміна цільового призначення земельної ділянки і необхідність застосування нового коефіцієнта, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, можуть бути внесені лише відповідними державними органами.

Таким відповідним державним органом і являється Львівське міське управління ресурсів, яким змінено функціональне використання спірної земельної ділянки по вул.Січ.Стрільців,9 у м.Львові площею 1288 кв м із землі громадського призначення на землю комерційного використання і, відповідно, встановлено її грошову оцінку, яку банком не враховано при обчисленні і сплаті плати за землю.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154,160,161,163,167 КАС України, суд, -                                           

       постановив:

1.Позов задоволити частково.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.12.05р. №0000052230/0/04/22-211/09325703/20974, від 17.02.06р. №0000052230/1/04/22-211/09325703/3000, від 20.04.06р. №0000052230/2/04/22-211/09325703/10450, від 19.07.06р. №00000672351/3/04/22-211/09325703/16357 в частині визначення податкового зобов”язання на суму 56925,00грн. (37950грн. основний платіж та 18975грн. штрафних санкцій).

3.В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

4.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя                                                                                                       Станько Л.Л.