Рішення

від 20.12.2012 по справі 5026/1860/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року Справа № 09/5026/1860/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Комзюк О.Л., за участю представника позивача Бузько В.М. - директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Агророзвиток", м.Черкаси до приватного підприємства "АгроТех-Оіл", м.Черкаси про стягнення 73553,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду подано позовну заяву, у якій ПП "Агророзвиток" (позивач) просить стягнути з ПП "АгроТех-Оіл" (відповідач) 73553,65 грн. боргу з оплати за поставлені нафтопродукти відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 14 січня 2011 року №14. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі зазначеного Договору позивач поставив відповідачу партію нафтопродуктів, які відповідач прийняв, проте не оплатив їх вартість, у зв'язку з чим утворилась вказана заборгованість.

Відповідач не подав письмовий відзив на позовну заяву, представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. До суду повернулось повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду про порушення провадження від 11.12.2012 із відміткою пошти "вручено уповноваженому 13.12.2012."

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка його представника у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пояснив, що відповідач ухиляється від оплати боргу, на вимогу та претензію позивача відповідач не реагує, що змусило звернутись з позовом до суду, вважав можливим здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

14 січня 2011 року між приватним підприємством "Агророзвиток" (продавець за договором, позивач у справі) та приватним підприємством "Агротех-Оіл" (покупець за договором, відповідач у справі) укладений договір №14 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі - Договір). Згідно п. 1.1 Договору позивач зобов'язується поставити, а відповідач зобов'язується оплатити і прийняти нафтопродукти (товар) на умовах цього Договору, за асортиментом, кількістю та цінами, вказаними у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п.2.2 Договору оплата за Товар буде проводитися Відповідачем шляхом перерахування 100% передоплати грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, або на протязі 2 (двох) банківських днів з дати поставки товару. Датою поставки є дата вказана у накладній на відпуск товару (п.2.3 Договору).

На виконання умов Договору, у період його дії, згідно видаткової накладної № РН-0000048 від 01 березня 2011 року позивач поставив відповідачу дизпаливо в кількості 7491,00 л. на суму 55370,98 грн. без ПДВ та бензин А-95 в кількості 766,00 л. на суму 5923,73 грн. без ПДВ, а всього поставив нафтопродуктів на суму 73553,65 грн. Вказана видаткова накладна підписана повноважними особами обох сторін, підписи яких засвідчені печатками обох сторін.

Поставлений товар відповідач прийняв без зауважень, однак його вартість не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати за поставлені нафтопродукти в сумі 73553,65 грн.

На адресу відповідача позивачем направлялась претензія від 04.10.2012 із вимогою погасити заборгованість за поставлені нафтопродукти та вимога від 09.10.2012, у якій позивач просив сплатити заборгованість за поставлені нафтопродукти, а в разі не їх реалізації, повернути нафтопродукти, що були поставлені згідно видаткової накладної № РН-0000048 від 01 березня 2011 року. На вимогу та претензію відповідач не відповів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми, яка складає борг з оплати за поставлений товар (нафтопродукти).

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін та подано позов, за правовою природою є господарським договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.

З матеріалів справи вбачається, і відповідачем не спростовано, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання, 01 березня 2011 року поставив відповідачу нафтопродукти на суму 73553,65 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000048. Нафтопродукти прийняті відповідачем. Однак в порушення умов договору вартість нафтопродуктів відповідачем не оплачена.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 73553, 65 грн. боргу з оплати за поставлені нафтопродукти.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Агротех - Оіл" (м. Черкаси, вул. Пацаєва, буд. 2, ідентифікаційний код 33585127) на користь приватного підприємства "Агророзвиток" (м. Черкаси, вул. Гагаріна 39 кв. 31 ідентифікаційний код 37106209) - 73553,65 грн. боргу та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 21 грудня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко