Постанова

від 17.12.2012 по справі 5002-35/1633-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Справа № 5002-35/1633-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Балюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, приватне сільськогосподарське підприємство "Оберіг";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005";

розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 03 вересня 2012 року у справі №5002-35/1633-2012

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" (Гречанівка,Гадяцький район, Полтавська область,37310)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" (вул. Севастопольська, буд.92, кв.511-А,Сімферополь,95024)

про стягнення 6558,09 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, приватне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" про стягнення заборгованості у розмірі 6558,09 грн. (а. с. 2-4)

Позовні вимоги з посиланням на статті 173, 193 Господарського кодексу України статтю 526 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що відповідачем не виконані договірні зобов'язання щодо повернення грошових коштів, сплачених позивачем за товар, який не був поставлений відповідачем. При цьому позивач стверджує, що ці кошти були перераховані в якості оплати за товар по договору, укладеному між сторонами у спрощений спосіб шляхом направлення усного замовлення на поставку товару.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-35/1633-2012 від 03.09.2012 (суддя Шевчук Н.Г.) у задоволенні позову приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" до товариства з обмеженою відповідальністю „Агротера-2005" про стягнення 6558,09 грн. відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, заявник апеляційної скарги посилається на платіжне доручення №77 від 02.06.2009 відповідно якому на користь відповідача було сплачено 6005,21 грн. та на платіжне доручення №205 від 27.09.2010, відповідно якому на користь відповідача було сплачено 552,88 грн. Проте, товариством з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" не було виконано зобов'язання за договором про поставку товару, який було укладено усно між сторонами.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2012 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження.

06 листопада 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" надійшла заява. Так, позивач зазначив, що вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримує та просить апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника позивача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2012 року розгляд апеляційної скарги було відкладено. Крім того, судовою колегією зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі у строк до 23 листопада 2012 року здійснити зустрічну перевірку суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" (ідентифікаційний код 33580993) та надати суду дані щодо того, чи підтверджується первинними бухгалтерськими документами факт знаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" (ідентифікаційний код 33580993) та приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" (ідентифікаційний код 32387224) у договірних відносинах стосовно поставки товару (біологічні консервуючі препарати "лактис") у період 2008-2010 р. (попередня оплата ПСП "Оберіг" за товар на користь ТОВ "Агротера-2005" 02.06.2009 у сумі 6005,21 грн. та 27.09.2010 в сумі 552,88 грн.), а також дані щодо відображення у бухгалтерських документах та документах податкової звітності проведення операції з поставки товару та його оплати на загальну суму 6558,09 грн.

Також, зобов'язано приватне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" надати суду докази зарахування грошових коштів у розмірі 6558,09 грн. (6005,21 грн. за платіжним дорученням №77 від 02.06.2009 та 552,88 грн. платіжним дорученням №205 від 27.09.2010) на рахунок отримувача ТОВ "Агротера-2005" (ідентифікаційний код 33580993) № 26008121762400, банк отримувача АТ "УкрСиббанк", код банку 351005, чи повернення зазначених коштів на рахунки приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг".

04 грудня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2012 року за вихідним № 364 від приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" надійшла довідка ПАТ КБ "Приватбанк" за вихідним № 310 від 23 листопада 2012 року.

12 грудня 2012 року за розпорядженням в.о. секретаря судової палати замінено суддю Дмитрієва В.Є. на суддю Гонтаря В.І. та суддю Гоголя Ю.М. на суддю Балюкову К.Г. Головуючим суддею по справі було призначено суддю В.І. Гонтаря.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався.

У судове засідання, яке було призначено на 17 грудня 2012 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як зазначає позивач, між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" у 2008 році склались господарські відносини з приводу поставки товару.

Договір у письмовій формі укладено не було, проте, як зазначає позивач, відповідно умовам усного договору, позивач повинен був провести попередню оплату за товар, а відповідач після отримання попередньої оплати мав поставити товар, а саме біологічні концервуючі препарати.

Так, як вказує приватне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" 09 вересня 2008 року відповідач надав позивачу рахунок на суму 6005,21 грн. для здійснення оплати за товар, а позивач у свою чергу даний товар прийняв та оплатив його.

02 червня 2009 року позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у сумі 6005,21 грн., проте, товар поставлено не було.

Також, позивач зазначив, що помилково сплатив на користь відповідача ще 552,88 грн. таким чином, станом на 23 вересня 2011 року згідно бухгалтерським документам позивача за відповідачем є заборгованість у сумі 6558,09 грн.

23 вересня 2011 року за вихідним № 228 приватним сільськогосподарським підприємством "Оберіг" на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" було скеровано лист-вимогу. Та, позивач просив повернути безпідставно набуті кошти у сумі 6558,09 грн. Проте, відповідь отримано не було.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Виходячи зі змісту позовної заяви позивач стверджує, що зобов'язання у відповідача по поверненню позивачу грошових коштів у сумі 6558,09 грн., сплачених платіжними дорученнями №77 від 02.06.2009 та №205 від 27.09.2010, виникло саме на підставі укладеного сторонами у спрощеній формі договору поставки товару (біологічні консервуючі препарати).

Згідно положень статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 208 Цивільного кодексу України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно статті 625 зазначеного Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до платіжних доручень №77 від 02.06.2009 та №205 від 27.09.2010 приватне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" перерахувало відповідно 6005,21 грн. та 552,88 грн. на рахунок №26008121762400 в АТ "УкрСиббанк" код банку 351005, отримувач ТОВ "Агротера-2005", код отримувача 33580993 (а. с. 9-10).

Призначення платежу по платіжному дорученню №77 від 02.06.2009 є оплата за лактис згідно рах №565 від 09.09.2008, по платіжному дорученню №205 від 27.09.2010 - за біоконсервант лактис згідно рах №39/6 від 11.08.2010 постанова №291 від 02.04.2009.

Проте, рахунки №565 від 09.09.2008 та №39/6 від 11.08.2010 відсутні, і відповідно до пояснень позивача (а.с.75) він не має можливості надати їх до матеріалів справи по причині втрати.

Будь-які інші письмові докази, які відповідно до приписів статті 207 Цивільного кодексу України свідчать про досягнення між юридичними особами приватним сільськогосподарським підприємством "Оберіг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" домовленості на встановлення між ними договірних відносин, а саме: укладення договору, на виконання якого, як стверджує позивач, ним зазначеними платіжними дорученнями були сплачені грошові кошти, відсутні.

Судом першої інстанції також встановлено, що докази того, що рахунок №26008121762400 в АТ "УкрСиббанк" код банку 351005, який у платіжних дорученнях №565 від 09.09.2008 та №39/6 від 11.08.2010 вказаний позивачем як рахунок отримувача платежу, належить товариству з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005", а також докази того, що грошові кошти по цих платежах отримані відповідачем, відсутні.

Положеннями статті 1212 глави 83 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За приписами статті 1213 цього Кодексу набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки докази того, що заявлені до стягнення грошові кошти отримані відповідачем, що ці кошти перераховані позивачем відповідачу на виконання договірних зобов'язань, що вони безпідставно набуті і зберігаються відповідачем, відсутні, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не були доведені обставини на які він посилався в апеляційній скарзі.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Оберіг" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2012 року у справі №5002-35/1633-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді К.Г. Балюкова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Оберіг" (Гречанівка,Гадяцький район, Полтавська область, 37310)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротера-2005" (вул. Севастопольська, буд.92, кв.511-А, Сімферополь, 95024)

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим (вул. Р.Люксембург/речна, 29/11, Сімферополь, 95000)

4. наряд