Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а-3614/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 2а-3614/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ" про стягнення заборгованості в сумі 2040,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі -позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ" (надалі -відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2040,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем в порушення податкового законодавства не погашено в повному обсязі податкові зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях, застосованих за неподання декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3 та 2-4 квартали 2011 року в розмірі 2040,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 16.03.2012 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши 12.12.2012 року до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 76014, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця О.Сорохтея, будинок 30, офіс 144, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 26.11.2012 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "відсутня квартира".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.05.2003 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо відповідача станом на 14.08.2012 року (а.с. 6). Відповідач взятий на облік Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1., пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В судовому засіданні встановлено, що 16.03.2012 року, позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, складено акт № 695/1591/32360946, яким встановлено порушення відповідачем пункту 49.1, 49.2, та підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання відповідачем декларації з податку на прибуток за 2-3 та 2-4 квартали 2011 року, за наслідками якого прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0005921591 від 16.03.2012 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 2040,00 грн.. (а.с. 8, 10).

Підпунктом 49.18.2. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Приписами пункту 120.1 статті 120 зазначеного Кодексу визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 16.03.2012 року № 0005921591 не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку, доказів протилежного суду не подано, то суд приходить до переконання, що визначені позивачем грошові зобов'язання у вигляді штрафних санкції в розмірі 2040,00 грн. є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалась відповідачу рекомендованою листом з повідомленням про вручення податкова вимога №1130 від 18.05.2012 року, про що свідчить копія списку рекомендованих листів та фіскального чеку від 26.05.2012 року, копія конверту з відміткою працівника ДП «Укрпошта»про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання (а.с. 11-12), а, отже, в силу норм п. 58.3 ст. 58, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України вказана вимога вважається врученою відповідачу. Оскільки відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, вищевказана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача станом на 14.08.2012 року підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2012 року № 0005921591, зворотнім боком облікової картки платника податків з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 13), корінцем податкової вимоги №1130 від 18.05.2012 року.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 2040,00 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ" про стягнення податкового боргу в сумі 2040,00 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ" (ідентифікаційний код 32360946, що знаходиться за адресою: 76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця О.Сорохтея, будинок 30, офіс 144) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету кошти для погашення податкового боргу в сумі 2040 (дві тисячі сорок) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 12.12.2012 року.