Постанова

від 14.12.2012 по справі 2а-5513/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 року 2а-5513/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО МЕДІА»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2012 товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО МЕДІА»(далі -позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2012 №0000501701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, в розмірі 259 786,29 грн., де 207 421,03 грн. -основний платіж, а 51 855,26 грн. -штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство вважає вказане рішення Податкового органу необґрунтованим, незаконним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, у зв'язку з наступним.

Товариством нараховувалися та сплачувалися суми податку з доходів фізичних осіб, виходячи з заробітної плати, визначеної саме відповідно до умов трудових договорів, укладених з відповідними робітниками.

Думка посадової особи, яка проводила перевірку, стосовно порушення норм податкового законодавства, ґрунтується лише на поясненнях деяких осіб, які працюють або працювали в мережі суші-барів «Япона Хата»(власником якої є ТОВ «МЕТРО МЕДІА») на різних посадах у різний час. Однак пояснення цих осіб не є беззаперечним доказом отримання ними такого доходу у вигляді заробітної плати, оскільки, по-перше, при дачі пояснень вони не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, по-друге, цим особам не роз'яснювалося, що у них запитувалася інформація щодо доходу, отриманого саме від роботодавця.

На спростування обставин, викладених в акті перевірки, до ДПІ у Вишгородському районі були надані пояснення 24 осіб, в яких вони повідомили про розмір своєї заробітної плати відповідно до трудового договору з ТОВ «МЕТРО МЕДІА». В цих поясненнях працівники також пояснили, що на розміри отриманого доходу впливали «чайові». В той же час, отримання доходу робітниками у вигляді чайових не може бути підтверджено відповідними документами, а тому не може враховуватися при поданні податкової звітності.

Крім того, позивач звертає увагу, що з розрахунку Податкового органу вбачається, що за базу оподаткування взято дохід без зменшення на суми єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги, що суперечить чинним положенням закону.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з наступних підстав.

В ході перевірки Товариства встановлено розбіжності між сумами заробітної плати, нарахованих та виплачених працівникам відповідно до відомостей по нарахуванню заробітної плати, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), та сумами заробітної плати, вказаних працівниками Товариства в наданих для перевірки поясненнях.

Також, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що зменшення бази оподаткування на суми єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги Податковим органом не здійснювалось, оскільки мала місце виплата заробітної плати в «конвертах», тобто в порушення вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

На виконання листа ДПА в Київській області від 19.01.2012 №645/7/26-31/181 «Щодо активізації роботи з виявлення порушень податкового законодавства при виплаті заробітної плати»ВПМ ДПІ у Вишгородському районі відібрано пояснення у працівників мережі суші-барів «Япона Хата», власником якої є ТОВ «МЕТРО МЕДІА».

Копії вказаних пояснень долучено до матеріалів справи. З них вбачається, що опитані особи, які працюють або працювали в мережі суші-барів «Япона Хата», стосовно розмірів отриманої заробітної плати повідомили таке.

ОСОБА_1 на посаді офіціанта у 2009 році отримувала близько 2000 грн., на посаді майстра на даний час отримує від 2 400,00 грн. до 3 000,00 грн., що залежить від виробітку; ОСОБА_2 у 2010 році заробітну плату отримувала в розмірі близько 1 400,00 грн., зараз отримує від 1 200,00 грн. до 1 800,00 грн., що залежить від виробітку; ОСОБА_3 отримує заробітну плату в розмірі 1 200,00 грн.; ОСОБА_4 працює старшим поваром з 2007 року, заробітну плату отримує в розмірі приблизно 1 500,00 грн.; ОСОБА_5 працює офіціантом і в минулому отримала заробітну плату 2 500,00 грн.; ОСОБА_6 працює офіціантом лише з 02.05.2012 (пояснення від 04.05.2012); ОСОБА_7 працює кухарем з 2008 року та отримує на руки близько 4 000,00 грн.; ОСОБА_8 отримує по 300,00 грн. на місяць, оскільки працює прибиральницею; ОСОБА_9 працює керуючою кафе з 2008 року та отримує 1 200,00 грн. на місяць; ОСОБА_10 працював у позивача протягом 2010 року на посаді кухаря та отримував заробітну плату приблизно 2 000 -2 500 грн.; ОСОБА_11 працювала протягом першого півріччя 2011 року на посаді бармена-касира, заробітну плату отримувала в розмірі від 1 000 до 2 000 грн.; ОСОБА_12 пояснив, що працював кухарем з весни по осінь 2010 року та отримував 1 100,00 грн.; ОСОБА_13 працював з березня 2010 року по січень 2011 року помічником кухаря та отримував заробітну плату близько 2 000,00 грн., проте її розміри залежали від кількості відпрацьованих днів; ОСОБА_14 працював з 2009 року по 2010 рік помічником кухаря та отримував заробітну плату у середньому 2 000 -2 500 грн.; ОСОБА_15 працював на посаді кухаря з 2007 по 2008 рік та отримував заробітну плату в сумі 1 700,00 грн.; ОСОБА_16 працювала з травня 2008 року по жовтень 2010 року на посаді офіціанта та отримувала заробітну плату приблизно 1 700,00 грн.; ОСОБА_17 з лютого 2012 працює кухарем та отримує заробітну плату в сумі 3 500-4 000,00 грн.; ОСОБА_18 працює кухарем з 2008 року і заробітна плата становить 3 000,00 грн.; ОСОБА_19 працює на посаді бармена-касира з серпня 2011 року та отримує близько 2 300,00 грн.; ОСОБА_20 працює з червня 2011 року на посаді керуючої фудпортом та отримує оплату в розмірі 1 200,00 грн.; ОСОБА_21 працює з грудня 2010 року на посаді кухаря, заробітна плата становить 1 200,00 грн.; ОСОБА_22 ОСОБА_15 працює близько двох років та отримує 1 200,00 грн.; ОСОБА_23 працює з вересня 2011 року на посаді кухаря та отримує оплату в розмірі 1 200 - 1 300,00 грн.; ОСОБА_24 працює кухарем з лютого 2012 року та отримує оплату в сумі 2 000,00 грн.; ОСОБА_25 працює кухарем, заробітна плата складає 2 500,00 грн.; ОСОБА_31 працює з квітня 2006 року, а з 2007 року на посаді заступника директора та отримує 1 100,00 грн.; ОСОБА_26 працює з зими 2008 року та отримує заробітну плату в сумі від 3 000,00 грн. до 3 500,00 грн.; ОСОБА_27 працює на посаді бармена-касира з зими 2012 року та отримує оплату в розмірі 2 600,00 грн.; ОСОБА_28 працює з літа 2008 року на посаді бармена-касира та отримує 2 600,00 грн.; ОСОБА_29 працює кухарем кілька днів -оплату ще не отримував.

В усіх вказаних поясненнях працівники повідомили, що отримували заробітну плату під підпис у відомостях та були оформлені на підставі трудових договорів.

До відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб надійшла службова записка ВПМ ДПІ у Вишгородському районі від 07.05.2012 №184/7/07-30 щодо порушення ТОВ «МЕТРО МЕДІА»вимог податкового законодавства при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам, а також завірені копії вказаних пояснень працівників ТОВ «МЕТРО МЕДІА», які працюють (працювали) на підприємстві в перевіреному періоді, відібрані працівниками ВПМ ДПІ у Вишгородському районі.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.13, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 21.05.2012 №98/17-2, виданого ДПІ у Вишгородському районі Київської області та наказу ДПІ у Вишгородському районі від 16.05.2012 №77 головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Вишгородському районі, інспектором податкової служби III рангу ОСОБА_30 проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО МЕДІА»(код за ЄДРПОУ 32201192) з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні та виплаті заробітної плати, згідно з поясненнями, поданих працівниками за період з 01.04.2006 по 31.03.2012 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 01.06.2012 №767/17-2/32201192 (далі -Акт перевірки).

В Акті перевірки відображено, що в ході перевірки відомостей по нарахуванню заробітної плати вищезгаданих працівників, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за перевірений період, встановлено розбіжності між сумою заробітної плати нарахованою та виплаченою працівникам відповідно до відомостей по нарахуванню заробітної плати, податкових розрахунків сум доходу нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), та сумою заробітної плати вказаною працівниками підприємства в наданих для перевірки поясненнях. Розрахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати відповідно до відомостей по нарахуванню заробітної плати, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), а також заробітної плати виплаченої працівникам підприємства згідно з поясненнями відображено в додатку №2 до акту перевірки.

Таким чином, Податковий орган дійшов висновку, що Товариством на порушення вимог пп. 4.2.1 п.4.2 ст. 4, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами і доповненнями, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст. 168, пп. 164.2.2 ст.164, пп. «а», пп. «б»п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в період з 01.04.2006 по 31.03.2012 у загальній сумі 207 421,03 грн.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що при розрахунку грошового зобов'язання база оподаткування формувалася із сум заробітних плат працівників Товариства, які було вказано останніми у своїх поясненнях. При цьому, Податковий орган виходив саме із максимально вказаних сум, тобто, якщо працівник вказав, що отримував заробітну плату від 2 000,00 грн. до 2 500,00 грн., то база оподаткування нараховувалась виходячи із суми 2 500,00 грн.

12.07.2012 ТОВ «МЕТРО МЕДІА»рекомендованим листом отримано податкове повідомлення-рішення рішення № 0000501701 від 26.06.2012 про нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, та штрафних санкцій в загальній сумі 259 786,29 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «МЕТРО МЕДІА»на підставі п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України звернулося до контролюючого органу зі скаргою на вказане повідомлення-рішення.

18.09.2012 ТОВ «МЕТРО МЕДІА»отримало рішення за результатами розгляду скарги № 2283/10/10-206/476-1152 від 14.09.2012, яким ДПС у Київській області скаргу залишила без задоволення, а рішення - без змін.

Позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України. 16.10.2012 позивачем отримано рішення Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги від 11.10.2012 №3501/0/61-12/10-2315, яким скарга платника податку також залишена без задоволення.

Як вбачається з копій заяв працівників ТОВ «МЕТРО МЕДІА»на ім'я керівника Податкового органу, на всіх об'єктах мережі «Япона Хата»є традиція, а саме: чайові, які отримуються протягом робочого дня, складаються в скриньку, а по закінченню зміни розподіляються порівну серед всіх працівників зміни. Саме про такий загальний дохід (заробітна плата та чайові) вони надавали пояснення співробітникам ВПМ. В той же час, заробітна плата вказаних працівників, без чайових, складає близько 1 100,00 -1 200,00 грн.

Як пояснив представник позивача, вказані заяви були надані через канцелярію Податкового органу до складення акту, але не були враховані при його складанні та їм не була надана належна оцінка.

В липні 2012 року Товариством отримано лист від 22.06.2012 № 1298/10/17-02-41/161, в якому зазначалося, що вказані пояснення були розглянуті в період оформлення матеріалів перевірки, але у зв'язку з тим, що законодавчо не визначено такий вид доходів як «чайові», дані пояснення працівників не вплинули на висновки результатів перевірки.

В свою чергу, представник позивача пояснив, що працівники не розуміють поняття «заробітна плата», тому вказали під час опитування суму всіх отриманих грошей за здійснену роботу, в тому числі «чайові», отримані від клієнтів ресторану понад оплату вартості послуг.

Судом досліджено додаток №2 до Акта перевірки та встановлено наступне.

Податковим органом за базу оподаткування взято «виплачений»дохід без зменшення на суми єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги. Також, якщо працівником Товариства в поясненні зазначалось, що він працював, наприклад, з весни по осінь певного року, то відповідачем нараховувалась база оподаткування з березня по листопад вказаного року.

Крім того, зі змісту пояснень працівників вбачається, що вони вказували про розмір отримуваної заробітної плати за останні місяці, тоді як Податковий орган визначав вказану суму за весь період роботи на посаді.

Щодо бази нарахування податку з доходів фізичних осіб, то Податковий орган заперечує твердження позивача про необхідність відрахування від загальної суми доходу сум єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги, оскільки дійшов висновку, що заробітна плата сплачувалась всупереч нормам чинного податкового законодавства, а тому норми Податкового кодексу України до даних правовідносин не застосовуються.

Судом досліджено лист ДПА в Київській області від 19.01.2012 №645/7/26-31/181 «Щодо активізації роботи з виявлення порушень податкового законодавства при виплаті заробітної плати», на підставі якого ВПМ ДПІ у Вишгородському районі відібрано пояснення у працівників мережі суші-барів «Япона Хата». Відповідно до пункту 3 вказаного листа відділам податкової міліції необхідно організувати проведення заходів, спрямованих на викриття фактів несплати суб'єктами господарювання при виплаті заробітної плати працівникам внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, податку з доходів фізичних осіб до бюджету, у випадку встановлення порушень, що містять ознаки злочину, забезпечити прийняття рішень відповідно до вимог статті 97 КПК України. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що про виконання листа в цій частині йому не відомо.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд звертає увагу, що при нарахуванні грошових зобов'язань, відображених у спірному податковому повідомленні-рішенні, Податковий орган брав до уваги приблизні суми доходів працівників Товариства, нічим не підтверджені. Здійснював розрахунок бази оподаткування без врахування приписів Податкового кодексу України щодо формування такої бази. Так, відповідно до пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. В той же час, при нарахуванні податкових зобов'язань відповідач діяв всупереч вказаній нормі.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Стаття 16 Закону України «Про інформацію»визначає, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу.

Як встановлено, працівниками податкової міліції Податкового органу від працівників Товариства отримано пояснення, які стали підставою для проведення перевірки та донарахування позивачу податкових зобов'язань зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

В той же час, висновки, зроблені Податковим органом на підставі цих пояснень, спростовуються наданими позивачем копіями заяв працівників Товариства.

Згідно з підпунктом 19-1.1.1 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України до функцій органів державної податкової служби належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також, відповідно до положень цієї норми, рішення Податкового органу повинно бути обґрунтованим.

В той же час, суд звертає увагу, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при виконанні функцій держави не може приймати рішення на підставі припущень, неточних даних, користуючись приблизними цифрами.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пункт 164.1 статті 164 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до положень пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Згідно з пунктом 171.1 статті 171 цього Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (пункт 171.2 статті 171 Кодексу).

Враховуючи викладені положення чинного податкового законодавства, Товариство несе відповідальність за правильність нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, сум винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору. Як встановлено в ході розгляду справи, Товариством утримувався та сплачувався податок на доходи фізичних осіб саме із встановленого розміру заробітної плати відповідно до умов договорів з працівниками. В той же час, отримані працівниками «чайові»не є виплатою позивачем, як роботодавцем, заробітної плати чи винагороди найманим працівникам, передбаченою відповідним договором, а тому позивач як податковий агент не може здійснювати утримання та перерахування податку з таких доходів працівників -платників податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів неправомірного формування позивачем об'єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, як податковим агентом, та заниження суми утриманого та не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 207 421,03 грн.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем заниження Товариством податку на доходи фізичних осіб у розмірі 207 421,07 грн., доведеність обґрунтованості не включення позивачем до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум отриманих працівниками «чайових», суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 26 червня 2012 року № 0000501701.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО МЕДІА» судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 грудня 2012 р.