Постанова

від 18.12.2012 по справі 2а-1670/7347/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7347/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська центральна гірнича компанія" про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В:

22 листопада 2012 року позивач Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська центральна гірнича компанія" про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2042 грн. 11 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до статей 14-15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Але, в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, в зв'язку з чим утворилась недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за травень - грудень 2009 року, січень - липень, вересень - жовтень, грудень 2010 року у розмірі 1306 грн. 34 коп. Вказує, що рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 2521 від 03.12.2009 року, № 980 від 21.06.2010 року, № 1372 від 20.07.2010 року, № 2259 від 22.11.2010 року було нараховано пеню в сумі 537 грн. 85 коп. та застосовано штрафні санкції в сумі 197 грн. 92 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, 61/52, повернулася з відміткою поштової організації "адресат вибув".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що відповідач взятий на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кременчуці.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400 і розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та становить 33,2 % від фонду оплати праці та 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-VI передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності до 01 січня 2010 року встановлювався Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Починаючи з 01 січня 2010 року, порядок подачі звітності встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за №1136/17152 (далі - Порядок).

Пунктом 11.11 Інструкції встановлено, що платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду; базовим звітним періодом для них є календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та подано до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці звіти (розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за травень - грудень 2009 року, січень - липень, вересень - жовтень, грудень 2010 року). Згідно рядку 8 поданих звітів (розрахунків) сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, складає:

- за травень 2009 року - 82 грн. 49 коп., в тому числі 77 грн. 81 коп. - за ставкою 33,2 %, 4 грн. 68 коп. - за ставкою 2 %;

- за червень 2009 року - 274 грн. 99 коп., в тому числі 259 грн. 37 коп. - за ставкою 33,2 %, 15 грн. 62 коп. - за ставкою 2 %;

- за липень 2009 року - 376 грн. 68 коп., в тому числі 355 грн. 28 коп. - за ставкою 33,2 %, 21 грн. 40 коп. - за ставкою 2 %;

- за серпень 2009 року - 156 грн. 51 коп., в тому числі 147 грн. 62 коп. - за ставкою 33,2 %, 8 грн. 89 коп. - за ставкою 2 %;

- за вересень 2009 року - 55 грн. 91 коп., в тому числі 52 грн. 73 коп. - за ставкою 33,2 %, 3 грн. 18 коп. - за ставкою 2 %;

- за жовтень 2009 року - 57 грн. 31 коп., в тому числі 54 грн. 05 коп. - за ставкою 33,2 %, 3 грн. 26 коп. - за ставкою 2 %;

- за листопад 2009 року - 28 грн. 61 коп., в тому числі 26 грн. 98 коп. - за ставкою 33,2 %, 1 грн. 63 коп. - за ставкою 2 %;

- за грудень 2009 року - 32 грн. 71 коп., в тому числі 30 грн. 85 коп. - за ставкою 33,2 %, 1 грн. 86 коп. - за ставкою 2 %;

- за січень 2010 року - 38 грн. 25 коп., в тому числі 36 грн. 07 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 18 коп. - за ставкою 2 %;

- за лютий 2010 року - 38 грн. 25 коп., в тому числі 36 грн. 07 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 18 коп. - за ставкою 2 %;

- за березень 2010 року - 38 грн. 25 коп., в тому числі 36 грн. 07 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 18 коп. - за ставкою 2 %;

- за квітень 2010 року - 38 грн. 90 коп., в тому числі 36 грн. 69 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 21 коп. - за ставкою 2 %;

- за травень 2010 року - 38 грн. 90 коп., в тому числі 36 грн. 69 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 21 коп. - за ставкою 2 %;

- за червень 2010 року - 38 грн. 90 коп., в тому числі 36 грн. 69 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 21 коп. - за ставкою 2 %;

- за липень 2010 року - 39 грн. 08 коп., в тому числі 36 грн. 86 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 22 коп. - за ставкою 2 %;

- за вересень 2010 року - 39 грн. 07 коп., в тому числі 36 грн. 85 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 22 коп. - за ставкою 2 %;

- за жовтень 2010 року - 39 грн. 91 коп., в тому числі 37 грн. 64 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 27 коп. - за ставкою 2 %;

- за грудень 2010 року - 40 грн. 57 коп., в тому числі 38 грн. 26 коп. - за ставкою 33,2 %, 2 грн. 31 коп. - за ставкою 2 %, що відповідає положенням статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону 1058-IV, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська центральна гірнича компанія" обов'язку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі не виконало, частково сплативши суму заборгованості в розмірі 148 грн. 95 коп.

Згідно частини 2 статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

На виконання вимог вказаних норм позивачем винесено рішення № 2521 від 03.12.2009 року (штрафні санкції - 155 грн. 95 коп., пеня - 330 грн. 44 коп.), № 980 від 21.06.2010 року (штрафні санкції - 3 грн. 83 коп., пеня - 13 грн. 82 коп.), № 1372 від 20.07.2010 року (штрафні санкції - 3 грн. 28 коп., пеня - 15 грн. 14 коп.), № 2259 від 22.11.2010 року (штрафні санкції - 34 грн. 86 коп., пеня - 178 грн. 45 коп.), які отримані відповідачем 08.12.2009 року, 21.06.2010 року, 20.07.2010 року та 22.11.2010 року відповідно.

Доказів оскарження даних рішень суду не надано.

Проте, в установлені строки штрафні санкції та пеня Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська центральна гірнича компанія" не сплачені.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає 2042 грн. 11 коп. (враховуючи часткову сплату в сумі 148 грн. 95 коп.), що підтверджується витягом з картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська центральна гірнича компанія", наявним в матеріалах справи.

Частиною 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинного з 01.01.2011 року) визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання даної норми Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням направлена вимога про сплату боргу № Ю-65 від 01.02.2012 року, проте, повернута з відміткою поштової організації 09.02.2012 року "адресат вибув".

У матеріалах справи відсутні докази того, що дана вимога оскаржувалась відповідачем.

Пунктом 7 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська центральна гірнича компанія" про стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська центральна гірнича компанія" (ідентифікаційний код 35314342) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2042 грн. 11 коп. (дві тисячі сорок дві гривні одинадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.

Суддя С.С. Сич