Постанова

від 17.12.2012 по справі 1570/6947/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6947/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача Жмуд О.В.

представника відповідача Трусова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ростзернопродукт»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 14.09.2012 р. №0002142301 ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 14.09.2012 р. №0002142301 .

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що висновкі, зазначені в акті перевірки № 1156/22-34/35117842/64 від 31.08.2012 р., є незаконним та необгрунтованим.

Зазначені висновки не грунтуються на реальних обставинах справи та нормах чинного законодавства.

Так, в ході проведення перевірки були встановлені та відображені в акті перевірки наступні обставини, які не оспорюються сторонами та підтверджені первинними документами:

Згідно договору поставки с/г продукції № 2503 РМ від 25.03.2011 р., ТОВ «Мораксель»(постачальник) зобов 'язується поставити та передати у власність ТОВ «Ростзернопродукт»(покупця), с/г продукцію, яку останній зобов'язується прийняти та оплатити.

Як вбачається з рахунку-фактури № СФ-0000029 від 25.03.2011 р. ТОВ «Ростзернопродукт»здійснена передоплата на розрахунковий рахунок ТОВ «Мораксель», на загальну суму 370 000 грн., у тому числі ПДВ на суму 61 666,67 гри. На отриману передплату ТОВ «Мораксель»оформило та виписало для ТОВ «Ростзернопродукт»податкову накладну № 30 від 30.03.2011 р.

Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту в березні 2011 р. в сумі 60 092 грн., в квітні 2011 р. в сумі 1 204 грн., в травні 2011 р. в сумі 591 грн.

Крім того, як вбачається з п. п. 3.1 п. 3 Договору № 2503 РМ від 25.03.2011 р., порядок та терміни передачі товару зазначаються у специфікаціях, які є не від'ємною частиною даного Договору. Відповідно до п. п. 1, 4 Специфікації № 1 від 25.03.2011 р. продавець (ТОВ «Мораксель») поставляє партію товару (соя українського походження врожаю 2011 р.) в кількості 90 (+1-5%) тон на загальну суму 378 000 грн. (з урахуванням ПДВ). Строк поставки загальної кількості товару не пізніше 20 вересня 2011 р.

Згідно п. 4.4 Договору № 2503 РМ від 25.03.2011 р. покупець (ТОВ «Ростзернопродукт») здійснює оплату 100 % вартості товару протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку-фактури (передоплата), шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок постачальника (ТОВ «Мораксель»),

Як вбачається з банківської виписки по рахунку від 30.03.2011 р. ТОВ «Ростзернопродукт»перерахувало кошти в сумі 370 000 грн., на рахунок ТОВ «Мораксель»в якості передплати за сою.

Наведене свідчить про те, що по-перше, Договором № 2503 РМ від 25.03.2011 р. на ТОВ «Ростзернопродукт»покладено обов'язок щодо передплати (в розмірі 100 %) вартості с/г продукції протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку-фактури; по- друге, постачальник зобов'язувався поставити с/г продукцію майбутнього врожаю 2011 р.; по-третє, ТОВ «Ростзернопродукт»взяті на себе зобов'язання виконало у повному обсязі (сплатило повну вартість с/г продукції з урахуванням суми ПДВ), в підтвердження чого ТОВ «Мораксель»виписало податкову накладу.

Таким чином на думку позивача, факт списання коштів з банківського рахунку ТОВ «Ростзернопродукт»на оплату товарів (с/г продукції) та наявність у підприємства податкової накладної є безумовною та беззаперечною підставою для на рахування підприємством податкового кредиту, не зважаючи на порушення ТОВ «Мораксель»своїх договірних та податкових зобов'язань.

Нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків відомостей щодо зарахування до бюджету сплаченого ним ПДВ у ціні придбаного товару.

Несплата контрагентом-постачальником сум ПДВ до бюджету за оподатковуваною операцією не є підставою для не включення таких сум ПДВ до складу податкового кредиту платником податку - покупцем, і не може бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, у разі наявності в діях посадових осіб контрагента - ТОВ «Мораксель»порушень податкового та іншого законодавства, ТОВ «Ростзернопродукт»не може нести відповідальність за такі дії.

Крім того на думку позивача, необгрунтованими є доводи ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо укладення Договору № 2503 РМ від 25.03.2011 р. без мети створення правових наслідків (фіктивного правочину), оскільки такі висновки не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 14.09.2012 р. №0002142301 .

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення (а/с. 34-37) в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси за №10468/7/22-20/252 від 19.03.2012р. на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси надіслано електронну копію акта від 24.02.2012 № 531/23-5/37420695 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мораксель»код ЄДРПОУ 37420695 за період з 01.01. 2011 по 31.12.2011 рік.

Згідно висновку переданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси службовою запискою № 1353/26-53 від 24.02.2012 року встановлено наступне:ВПМ ДПІ Приморського району м. Одеси при відпрацюванні підприємства ТОВ «Мораксель»(код 37420695) було встановлено, що вказане підприємство під час ведення фінансово-господарської діяльності у 2011 році використовувала ряд підприємств контрагентів, які визнані банкрутом, також ряд підприємств які мають ознаки «податкових ям», фіктивних підприємств.

Стан підприємства «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження.

Також, з метою встановлення можливості реального проведення фінансово-господарської діяльності були проведені заходи по встановленню наявності основних засобів на підприємстві, автомобільного транспорту та іншого власного рухомого та нерухомого майна посадових осіб підприємства. На підставі чого були направлені запити до УДАІ в Одеській області та згідно відповіді УДАІ автотранспорту за підприємством не зареєстровано.

На даний час не встановлені основні засоби підприємства, складські приміщення відсутні, кількість працюючих на підприємстві складає одна особа.

Отримано довідку директора КП ЖКС «Порто-Франківський», яке обслуговує територію центральної частини м. Одеси, в даному випадку юридичну та фактичну адресу ТОВ «Мораксель»м. Одеса, провулок Нечипуренка, 9 кв.3, в якій вказано, що дане підприємство по зазначеній адресі не знаходиться і ніколи не знаходилося, також ТОВ «Мораксел»з КП ЖКС «Порто-Франківський»договорів на повернення експлуатаційних витрат не заключало.

Встановлено, що на протязі 2011 року ТОВ «Мораксель»формувало податковий кредит від підприємств контрагентів, які визнані банкрутами ТОВ «Гудвіл» код 32882419, ТОВ «Сврогрейн»код 3648 7256, також від підприємства ТОВ «Юпітер русторг»код 37352217 відносно якого 23.02.12р. старшим слідчим СУ ПМ ДПС в Одеській області Колбас С.А. порушена кримінальна справа за фактом організації фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України.

Враховуючи вищевикладене підприємство ТОВ «Мораксель»має ознаки «податкової ями».

Встановлення обставин, які викладені вище, дає підстави податковому органу для визнання суми ПДВ віднесеної ТОВ «Ростзернопродукт», до дозволеного податкового кредиту як неправомірних.

Зазначена операція не містить у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та виконання послуг. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Наслідком діяльності в ланцюзі вищевказаного контрагента - ТОВ «Ростзернопродукт»виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

На думку податкового органу, у ТОВ «Ростзернопродукт»відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентом-постачальником в розумінні ст. 185 Податкового Кодексу України.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Ростзернопродукт», відсутнє право на формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з підприємством постачальником в розумінні ст. 185 Податкового Кодексу України .

Отже, не підтверджено реальність здійснення ТОВ «Ростзернопродукт»фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за березень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Мораксель»код ЄДРПОУ 37420695 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Дані факти свідчать проте, що податкова вигода ТОВ «Ростзернопродукт», сформована від суб'єкта; господарювання, ТОВ «Мораксель», а саме: ТОВ «Ростзернопродукт», як реальний «вигодонабувач»при здійсненні господарської діяльності по ланцюгу від постачальника ТОВ «Мораксель», формувало податковий кредит з податку на додану вартість, що сприяло заниженню показника при визначені рядка 25 Податкової декларації з ПДВ за березень 2011 р., а саме: суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 - рядок 21).?

Неможливість реального здійснення платником вказаних операцій, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ТОВ «Мораксель», адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань.

ТОВ «Мораксель»не могло поставити товар на адресу ТОВ «Ростзернопродукт», але при цьому останнє виписувало податкові накладні із зазначенням в них сум податку на додану вартість (податкового зобов'язання), які до бюджету не сплачувалися, то податковий кредит з податку на додану вартість, пред'явлений покупцем товарів (робіт, послуг) до відшкодування з бюджету не приймається, оскільки податковий кредит не підтверджується податковим зобов'язанням продавця цих товарів (робіт, послуг), а податкові накладні не виконують своєї функції і оригінали податкових накладних не підтверджуються копією, які не можуть розглядатись в якості необхідного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

Таким чином, в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ТОВ «Ростзернопродукт»завищено податковий кредит по операціям взаємовідносин із ТОВ «Мораксель»код ЄДРПОУ 37420695 всього на суму 61887грн.. в тому числі: в березні 2011р. на 60092грн., в квітні 2011р. на 1204 грн., в травні 2011р. на 591грн., що в свою чергу призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду всього на 61887грн., в тому числі: в березні 2011 р. на 60092грн.. в квітні 2011р. на 1204 грн., втравні 2011р. на 591грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м.Одеси, Одеської області Державної податкової служби, оформленого наказом від 30.08.2012 року №434-п, та відповідно п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.78.1.ст.78. п.79.1 ст.79 ПК України, Кирилюк Людмилою Віталіївною - головним державним податковим ревізором-інспектором. інспектором податкової служби І рангу, відділу спеціальних, особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у Київському районі м. Одеси ДПС з урахуванням матеріалів надісланими ДПС в Одеській області надісланими листом №18252/7/22-5005 від 12.07.2012р.. ДПІ у Приморському районі м.Одеси листом за №10468/7/22-20/252 від 19.03.2012 р. здійснено аналіз отриманої інформації та проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ростзернопродукт»код ЄДРПОУ 35117842 з питань правових відносин з ТОВ «Мораксель»за період березень 2011 року.

Повідомлення про початок невиїзної документальної перевірки та копія наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси вручені 30.08.2012 року під розписку директору підприємства ТОВ «Ростзернопродукт»Фомичову Петру Петровичу.

ТОВ «Ростзернопродукт»повідомлено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки направленням та копією наказу які вручені під розписку директору підприємства ТОВ «Ростзернопродукт»Фомичову Петру Петровичу.

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За результатами перевірки було складено акт № 1156/22-34/35117842/64 від 31.08.2012р. яким встановлено порушення:

- згідно з інформацію від ДПІ у Приморському районі м. Одеси, надісланою листом за №10468/7/22-20/252 від 19.03.2012р. та ДПС в Одеській області надісланою листом за №18252/7/22-5005 від 12.07.2012р., відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 185, 188, 200 ПК України. Дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011р., відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Мораксель»код ЄДРПОУ 37420695;

- порушення п.198.3. п. 198.6 ст. 198 ПК України, що привело до заниження -ТОВ «Ростзернопродукт»суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів всього на 61 887грн., в тому числі: в березні 2011р. на 60 092грн., в квітні 2011р. на 1 204 грн.. в травні 2011р. на 591грн. (а/с.6-11).

В акті перевірки зазначено, що у ТОВ «Ростзернопродукт»відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентом-постачальником в розумінні ст. 185 ПК України. А отже, відсутнє право на формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з підприємством постачальником в розумінні ст. 185 Податкового Кодексу України.

З метою перевірки реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом, суд дослідив надані сторонами письмові докази і прийшов до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору поставки с/г продукції №2503 РМ від 25.03.2011 р. ТОВ «Мораксель»(постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ «Ростзернопродукт»(покупця), с/г продукцію, яку останній зобов'язується прийняти та оплатити (а/с. 13-15).

Згідно рахунку-фактури № СФ-0000029 від 25.03.2011 р. ТОВ «Ростзернопродукт»здійснена передоплата на розрахунковий рахунок ТОВ «Мораксель», на загальну суму 370000 грн., у тому числі ПДВ на суму 61 666,67 гри. На отриману передплату ТОВ «Мораксель»оформлено та виписано ТОВ «Ростзернопродукт» податкову накладну №30 від 30.03.2011 р. (а/с. 16-17).

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначив, що по-перше: договором № 2503 РМ від 25.03.2011 р. на ТОВ «Ростзернопродукт»покладено обов'язок щодо передплати (в розмірі 100 %) вартості с/г продукції протягом трьох днів з моменту виставлення рахунку-фактури;

по-друге, постачальник зобов'язувався поставити с/г продукцію майбутнього врожаю 2011 р.;

по-третє, ТОВ «Ростзернопродукт»взяті на себе зобов'язання виконало у повному обсязі (сплатило повну вартість с/г продукції з урахуванням суми ПДВ), в підтвердження чого ТОВ «Мораксель»виписало податкову накладу.

Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено до податкового кредиту в березні 2011 р. в сумі 60 092 грн., в квітні 2011 р. в сумі 1 204 грн., в травні 2011 р. в сумі 591 грн.

В ході офіційного зясування по справі суд прийшов до висновку про правомірність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України»№ 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В судовому засіданні досліджені надані представником позивача копії первинних документів по спірним взаємовідносинам, а саме: договір поставки с/г продукції №2503 РМ, рахунок-фактуру № СФ-0000029 від 25.03.2011 р., податкову накладну № 30 від 30.03.2011 року.

Крім того, в судовому засіданні представником ТОВ «Ростзернопродукт», було зазначено, що ТОВ «Мораксель» не виконані умови зазначеного договору та не поставлений товар ТОВ «Ростзернопродукт»(покупцю), за який було здійснено 100 % предоплату.

З урахуванням зазначеного, за вихід. № 453 від 25.05.2012 р. ТОВ «Ростзернопродукт», було направлено керівнику ТОВ «Мораксель» - претензію про погашення заборгованості на суму 370 000 грн. Однак, на час розгляду справи ніяких дій з боку ТОВ «Мораксель» щодо виконання умов договору не вчинялось.

Також, в підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Мораксель» представником позивача надано оборотно -сальдову відомість по рахунку 3711 станом на 27.07.2012 р.

Інших доказів щодо вчинення переліку дій, передбачених чинним податковим та кримінальним законордавством України, представником позивача суду не надано, а отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «Ростзернопродукт»на протязі певного перебігу часу не вважало за потрібне захистити своє порушено право (визначене договором поставки с/г продукції №2503 РМ) у встановленому порядку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно специфікації № 1 до договору поставки с/г продукції №2503 РМ, визначений строк загальної поставки товару «не пізніше 20 вересня 2011 року», отже про порушення умов зазначеного договору позивачу було відомо у вересні 2011 року.

Суд, дослідивши зазначені вище первінні документи приходить до висновку, що вони не підтверджують виконання сторонами договору умов договру поставки с/г продукції №2503 РМ від 25.03.2011 року .

Наявність договору поставки с/г продукції №2503 РМ від 25.03.2011 року, не свідчить про отримання позивачем сої від ТОВ «Мораксель», а навпаки, судом встановлено та позивачем не заперечувався факт невиконання ТОВ «Мораксель» своїх обовязків за договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені судом докази не підтверджують фактичного руху сої в межах господарської діяльності між ТОВ «Ростзернопродукт»та ТОВ «Мораксель» .

На підставі ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 987, результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки; у разі встановлення під час перевірки складається акт; акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, акти перевірки є належними доказами по справі та оцінується судом нарівні з іншими доказами в порядку, визначеному ст.86 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази не свідчать про реальність господарських операцій ТОВ «Ростзернопродукт»з ТОВ «Мораксель», на виконання яких вони складені, є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операційї. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ «Ростзернопродукт» по взаємовідносинам з ТОВ «Мораксель»фактично не відображають факту виконання умов договору (вчинення господарської операції).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 вище зазначеної статті Кодексу встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, не підтверджено фактичне придбання сої, який є результатом господарської діяльністі ТОВ «Мораксель»на виконання умов договору поставки с/г продукції №2503 РМ від 25.03.2011 року.

Суд вважає, що відповідачем було доведено законність його дій з приводу прийняття, за наслідками перевірки оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесене відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Потоцька Н.В.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

17 грудня 2012 року

.