Постанова

від 18.12.2012 по справі 1170/2а-2686/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-2686/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого -судді Хилько Л.І.,

при секретарі -Подкопаєва Д.В.,

за участю представників:

позивача -Зборовський А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградська механізована колона»Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Кіровоградська механізована колона»ПАТ «Київсільелектро»(далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суд з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області ДПС (далі - відповідач), в якому просить, з урахуванням уточнень /а.с.6-8 т.2/, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.04.2012 року №0000150225 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 66566 грн., в т.ч. за основним платежем 44377 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22189 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 30.03.2012 по 30.03.2012 року відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тегра», код ЄДРПОУ 32288388, за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 року, та ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», код ЄДРПОУ 37168134, за період з 01.02.2011 по 31.03.2011 року, за результатами якої 12.04.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000150225, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 66566 грн., в т.ч. за основним платежем 44377 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22189 грн..

Перевіркою, оформленою актом від 03.04.2012 р. №3/22-5/23228253, відображено порушення, а саме взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Компанія «Тегра», які відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також, перевіркою відображено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з висновками, вказаними в акті перевірки від 03.04.2012 року №3/22-5/23228253 та нарахованими зобов'язаннями згідно податкового повідомлення-рішення від 12.04.2012 року №0000150225.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому зсіданні не з'явився, повідомлений вчасно та належним чином /а.с.253 т.1/. З наданих до суду письмових заперечень пояснив, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатків №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робі, послуг) у ТОВ «Компанія «Тегра», код ЄДРПОУ 37288388, за серпень 2011 року суму ПДВ 44376,67 грн. з порушенням вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме підприємством до податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, який проведено на підставі нікчемного правочину, чим завищено суму податкового кредиту на 105720 грн., у тому числі за серпень 2011 року в сумі 44377 грн..

Таким чином, відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю /а.с.131-138 т.1/.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 21.12.2012 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи з урахуванням вимог частини 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач, 23.08.1995 року зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа. З 29.11.1993 р. перебуває на податковому обліку за №38 та 21.07.1997р. є платником податку на додану вартість /а.с.64-66 т.1/.

Встановлено, що посадовими особами відповідача, згідно наказу Кіровоградської ОДПІ від 30.03.2012 року за №36, на підставі пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 п.79.2 ст.79 Податкового Кодексу (далі -ПК) України від 02.12.2010 року №2755-ІУ (зі змінами та доповненнями), проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Дочірнього підприємства «Кіровоградська механізована колона»Публічного акціонерного товариства «Київсільенерго», код ЄДРПОУ 23228253, з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тегра», код ЄДРПОУ 32288388, за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 року та з ТОВ «Агрорегіон Трейд-7», код ЄДРПОУ 37168134, за період з 01.02.2011 по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 03.04.2012 року №3/22-5/23228253 /а.с.25-39 т.1/.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушенням позивачем:

1) в ході позапланової документальної перевірки було встановлено взаємовідносини між ДП «КМК»ПАТ «КСЕ»та ТОВ «Компанія «Тегра», які відповідно до ч.1-2 ст.215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

2) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 44377 грн., в тому числі за серпень 2011 року на 44377 грн..

На підставі акту перевірки, відповідачем 12 квітня 2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000150225, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66566 грн., в тому числі 44377 грн. за основним платежем, 22189 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с.14-15 т.1/.

Згідно частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06.03.2008 р. № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000150225 від 12.04.2012 р., суд виходить із наступних обставин справи.

Згідно п.83.1 ст.83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

П.86.1 ст.86 ПК України вказує, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як зазначено в акті, за період з 01.08.2011 року по 30.08.2011 року позивачем задекларовано податковою кредиту по податку на надану нарисів у сумі 171564 грн.. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 року встановлено його завищення всього у сумі 44377 грн., в тому числі: за травень 2011 року у сумі 44377 грн.. Згідно автоматичної системи співставлення на рівні ДПА України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатків №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Компанія «Тегра», код ЄДРПОУ 37288388, за серпень 2011 року суму ПДВ 44376,67 грн..

До таких висновків посадові особи відповідача прийшли у зв'язку з наступними обставинами.

Згідно акту позапланової документальної перевірки ТОВ «Компанія «Тегра»від 11.11.2011 р. №1803/231/37288388 встановлено:

1) неможливість фактичного здійснення ТОВ «Компанія «Тегра»господарських операцій через відсутність майна, персоналу та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу;

2) ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) первинних підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань, в тому числі: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №311 «Поточні рахунки у національній валюті», №361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», №70 «Доходи від реалізації», №641 «Розрахунки по податкам», №643 «Податкові зобов'язання», №681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 ;

3) відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

4) порушення ч.1, ч.5 ст.203. ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Компанія «Тегра» з покупцями.

Крім того зазначено, що згідно актів Алчевської ОДПІ від 01.11.2011 р. №915/236-37288388, від 11.11.2011 р. №1803/231/37288388 та даних Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ТОВ «Компанія «Тегра»податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року задекларовані за показником «0». При цьому, позивач декларує податковий кредит в серпні 2011 року від ТОВ «Компанія «Тегра»в сумі 44376,67 грн..

З огляду на вищевказане, посадові особи відповідача прийшли до висновків, що усі операції продажу на адресу контрагентів -покупців ТОВ «Компанія «Тегра»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Компанія «Тегра»є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Проте, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки ні з вищевказаного, ні з наданих представником відповідача до матеріалів справи документів не вбачається жодного факту порушення вимог податкового законодавства саме з боку позивача, як платника податків. Описані в акті перевірки обставини фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія «Тегра», на думку суду, вказують тільки на те, що дане підприємство не виконує або неналежно виконує вимоги податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) судом встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Компанія «Тегра», код ЄДРПОУ 37288388, за серпень 2011 року суму ПДВ 44376,67 грн. /а.с.126-127 т.1/.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Тегра»(за договором Постачальник) та позивачем (за договором Покупець) було укладено договір поставки від 29 серпня 2011 року №29/08-11/32 /а.с.70-71 т.1/.

Відповідно до договору ТОВ «Компанія «Тегра», як постачальник, зобов'язується передати товар позивачу. Назва і одиниця виміру товару визначається у рахунку-фактурі (рахунок-фактури №СФ-1001340 від 29.08.2011 р. -а.с.76 т.1).

П.2.1 Кількість товару, що постачається по договору, визначається сторонами у накладних, які є невід'ємною частиною даною договору. Поставка товару здійснюється партіями по заявках Покупця (прибуткова накладна №ПН-0000372 від 29.08.2011 р. -а.с.78 т.1, видаткова накладна №РН-1001340 від 29.08.2011 р. -а.с.79 т.1, податкова накладна №1001340 від 29.08.2011 р. -а.с.81 т.1).

П.2.3 Документом, що підтверджує якість товару, є Сертифікат (паспорт) якості, виданий спеціалізованим підприємством (сертифікат №755 від 11.08.2011 р. -а.с.128 т.1).

П.3.1 Поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця (ТТН -а.с.80, 246-249 т.1).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору поставки від 29.08.2011 року №29-08-11, ТОВ «Компанія «Тегра»виписано податкову накладну за №1001340 від 29.08.2011 року на загальну суму 266260,01 грн., в т.ч. ПДВ 44376,67 грн. /а.с.81/.

Слід зазначити, що на дату складання податкової накладної ТОВ «Компанія «Тегра»було зареєстровано як юридична особи у встановленому порядку /а.с.72-73, а.с.155-156 т.1/, та як платник податку на додану вартість /а.с.74-75 т.1/.

Сплата коштів та факт отримання товару (робіт, послуг) підтверджується: 1) виписками по рахунку /а.с.77-77а т.1/; 2) ТТН №2878 від 11.08.2011 р./а.с.80 т.1/; 3) карткою рахунку №631 та витягом з аналізу рахунка №631 за серпень 2011 року /а.с.82-84 т.1/; 4) оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №201 /а.с.85-87/; 5) розшифровкою валових витрат ТМЦ, отриманих в серпні 2011 року від ТОВ «Компанія «Тегра»/а.с.88 т.1/; платіжним дорученням №1038 від 30.0/.2011 р. /а.с.244 т.1/.

Використання придбаного товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача підтверджується: 1) довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2011 року /а.с.89, 91, 93, 95 т.1/; накладною на передачу матеріалів у виробництво №КА-0000217 від 30.09.2011 р., №КА-0000219 від 30.09.2011 р., №КА-0000218 від 30.09.2011 р., №КА-0000220 від 30.09.2011 р. /а.с.90, 92, 94, 96 т.1/; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2011 року /а.с.97 т.1/; накладною на передачу матеріалів у виробництво №КА-0000244 від 31.10.2011 р. /а.с.98 т.1/; договором підряду №289/72 від 30.03.2011 р. /а.с.179-185 т.1/; актом приймання виконаних буд. робіт /а.с.186-195, а.с.195-204 т.1/; договором субпідряду №25-сп від 01.07.2011 р. /а.с.205-209 т.1/; актом приймання виконаних буд. робіт /а.с.210-214 т.1/; договором підряду №715/72 від 26.08.2011 р. /а.с.215-220 т.1/; актом приймання виконаних буд. робіт /а.с.221-230 т.1/; договором підряду №714/72 від 26.08.2011 р. /а.с.231-243 т.1/.

Досліджені в ході розгляду справи матеріали підтверджують реальність господарської операції між ТОВ «Компанія «Тегра»та позивачем, що надавало право останньому на віднесення сплачених сум до податкового кредиту. Також, суд критично оцінює твердження відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Компанія «Тегра»не відбулись, а укладений договір є нікчемним.

Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений відповідачем акт не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договору вимог, встановлених ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю -не настають.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентом не визнана в судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень вимог цивільного законодавства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договір, сторонами якого був позивач та ТОВ «Компанія «Тегра»був укладений з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачені суму до податкового кредиту, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про відсутність підстав для підтвердження фактичного отримання товару.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 665,66 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 12 квітня 2012 року №0000150225.

3.Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Кіровоградська механізована колона»Публічного акціонерного товариства «Київсільелектро»(код ЄДРПОУ 23228253) з державного бюджету судові витрати по справі в сумі 665,66 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунків Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.12.2012 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько