Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а/2470/1691/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1691/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Дембіцького П.Д.,

при секретарі судового засідання Граматович М.І.;

за участю:

представника позивача: - М'язіна М.В. (за довіреністю) ;

представника відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до Сторожинецького районного міжгосподарського комбінату сільського комунального господарства «Райсількомунгосп»про стягнення недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складання постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167, п.2 ч.2 ст. 186 КАС України.

СУТЬ СПОРУ:

До суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до РМКСКГ «Райсількомунгосп» про стягнення недоїмки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 407,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач - РМКСКГ «Райсількомунгосп» яке знаходиться за адресою : 59000, Чернівецька область, м. Сторожинець,

вул. Калинівська, буд. 20 А, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України. Зокрема, по відшкодуванню витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п. «б»-«з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме працівнику підприємства ОСОБА_3.

17 грудня 2012 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідачу за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України надсилалися рекомендовані листи з повідомленням про вручення із зазначенням часу, дати та місця проведення судового розгляду справи.

Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Стаття 19 вказаного Закону регламентує положення про обов'язок виконавчого органу юридичної особи повідомляти державного реєстратора про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру.

Відповідно до вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, однак це не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки у справі наявні поштові повідомлення, телефонограми, які засвідчують повідомлення відповідача про час і місце слухання справи та отримання позовної заяви з додатками.

Розглянувши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Сторожинецький районний міжгосподарський комбінат сільського комунального господарства «Райсількомунгосп» який знаходиться за адресою : 59000, Чернівецька область, м. Сторожинець, вул. Калинівська, буд. 20 А, ідентифікаційний код - 03375309, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду України, а саме : по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення ».

Обов'язок відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зумовлений наступним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишньому працівнику підприємства ОСОБА_3 Пенсійним фондом за період з 01.05.2012 по 30.06.2012 року було виплачено пенсії з урахуванням поштового збору на загальну суму 407,20 грн.

Разом з тим, обставини заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій по списку № 2 підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також дослідженням копії трудової книжки, яка підтверджує наявність необхідних підстав стажу роботи та права на отримання пільгової пенсії відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", актом звірення розрахунків, та іншими письмовими доказами, що містяться у матеріалах справи, з яких вбачається, що у відповідача перед Пенсійним фондом є заборгованість на суму 407,20 яка утворилась за період 01.05.2012 по 30.06.2012 року.

У судовому засіданні встановлено, що недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з», статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у сумі 407,20 грн. відповідачем на момент розгляду справи, не сплачена.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІV (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон №1058-ІV).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених п. п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "а", "б - з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (788-12) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення; ( п. 1 ст. 2 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1461-III (1461-14) від 17.02.2000 р.).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. № 64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до підпункту 6.10 пункту 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (надалі - Інструкція) вбачається, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у п. 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат і виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

У статті 64 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків, несплачені суми страхових внесків.

Статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Закони і нормативно правові акти України регулюють порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,71,76,79,86,94,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з РМКСКГ «Райсількомунгосп» (59000, Калинівська, буд. 20-А, м. Сторожинець, Чернівецька область, ідентифікаційний код - 03375309) на користь Пенсійного фонду України у Сторожинецькому районі Чернівецької області заборгованість у сумі 407,20 грн. (чотириста сім грн. двадцять коп.).

Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 18 грудня 2012 року.

Суддя П.Д. Дембіцький