Постанова

від 23.10.2012 по справі 2а-5227/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р. Справа № 2а-5227/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Агора" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-5227/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Агора"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ «Консалтингова компанія «Агора», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив: скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 00001572305 та № 00001592305 від 10.02.2012 р„ № 0003562305 від 10.04.2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, застосування норм, які не належало застосовувати - п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 6, 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року за №165, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Агора» (код за ЄДРПОУ 35474602) по взаємовідносинам з ТОВ «Будівництво Пан-Україна» (код ЄДРПОУ 34859292), Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮСАЕМ» (код ЄДРПОУ 33010817), Приватним підприємством «Хармарт» (код ЕДРПОУ 34018183) за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої було складено акт від 24.01.2012 р. № 218/2305/35474602 (арк. справи 25-54).

На підставі акту перевірки від 24.01.2012 р. № 218/2305/35474602 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 00001572305 від 10.02.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у загальній сумі 23084,00 грн., в т.ч. 23084,00 грн. за основним платежем і 0,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 00001582305 від 10.02.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальній сумі 5701,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1425,25 грн.; № 00001592305 від 10.02.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальній сумі 8875,00 грн., в т.ч. за основним платежем 7100,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1775,00 грн. (арк. справи 19-24).

Рішенням Державної податкової служби у Харківській області від 05.03.2012 р. № 764/10/10- 212 «Про результати розгляду скарги» скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 00001582305 від 10.02.2012 р., податкові повідомлення- рішення № 00001572305 та № 00001592305 від 10.02.2012 р. залишено без змін, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену у податковому повідомленні-рішенні № 00001592305 від 10.02.2012 р. у загальному розмірі 7126,25 грн. (основний платіж - 5701,00 грн., штрафні санкції - 1425,25 грн.). На адресу позивача надіслано податкове повідомлення рішення № 0003562305 від 10.04.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 7126,25 грн. (основний платіж - 5701,00 грн., штрафні санкції - 1425,25 грн.) (арк. справи '/О-

Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як зазначено в акті перевірки від 24.01.2012 р. № 218/2305/35474602, відповідачем було встановлені наступні порушення позивачем:

-п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями підприємством ТОВ «КК «Агора» завищено витрати всього у сумі 100368 грн., а саме за II квартал 2011 р. у сумі 48000 грн., III квартал 2011 р. у сумі 52368 грн., встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 23084 грн., у т.ч. за II квартал 2011 р. у сумі 11040 грн., за III квартал 2011 р. у сумі 12044 грн.;

-в порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, підприємством в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 на загальну суму 12801 грн. у тому числі: серпень 2011 на суму - 8494 грн., вересень 2011 на суму - 4307.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

-витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

-інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

-крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування л ізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» (замовник) та ТОВ «Будівництво Пан-Україна» (виконавець) укладено договір № 06-15 про надання інжинірингових послуг від 15.06.2011 року, за умовами якого замовник доручає а виконавець бере на себе зобов'язання по розробці концепції розвитку об'єкта по пр. 50-річчя СРСР, 56 в м. Харкові, що включає в себе проведення обстеження будівлі, розробка дизайн проекту оздоблення внутрішніх приміщень з метою подальшого розміщення готелю (а.с. 91-94).

Узгодження вартості робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2011 р. типової форми №КБ-3 (а.с. 194).

Виконання вказаних робіт підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 р. типової форми № КБ-2в (а.с. 195), Концепцією розвитку об'єкта за адресою: м. Харків, пр. 50-річчя СРСР, 56 (а.с.199-234).

Факт виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом № 48 від 30.06.2011 р. здачі-приймання інжинірингових послуг (а.с. 95).

Розрахунки за виконані роботи здійснені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №247 від 08.07.2011 р. та № 250 від 11.07.2011 р. (а.с. 103-104).

Вартість вищезазначених робіт включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Результати виконаних робіт були використані ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» у власній господарській діяльності, пов'язаній з виконанням ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» (виконавець) власних зобов'язань за Договором № 31/03/11-01 на надання інжинірингових послуг від 31.03.2011 р. (а.с.171), з додатковою угодою до нього № 2 від 27.03.2012 р. (а.с. 172), графіком виконання робіт, графіком фінансування робіт (а.с. 173). Зазначений договір було укладено з ТОВ «Австрія» (замовник), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати інжинірингові послуги, а саме розробити проектну документацію: робочий проект реконструкції нежитлового приміщення під торгівельний комплекс і готель по пр. 50 років СРСР, 56 у м. Харкові на раніше відведеній території з визначенням черговості будівництва. 1 черга - готель у складі: генеральний план, архітектурне рішення. Конструкції залізобетонні і конструкції металеві, Технологічні рішення, Зв'язок і сигналізація, Техніко-економічні показники, Кошториси, Проект організації будівництва.

Факт виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання інжинірингових послуг від 30.06.2011 р. (а.с. 175), а здійснення ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» розрахунку за виконані роботи - платіжними дорученнями: № 3 від 18.04.2011 р„ № 31 від 02.06.2011 р. № 84 від 18.04.2011 р. (а.с.176).

Між ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» (замовник) та ТОВ «Будівництво Пан-Україна» (виконавець) укладено договір про виконання будівельних робіт № 07-11 від 11.07.2011 року, за умовами якого замовник доручає а виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт, а саме ремонт фасаду офісного приміщення, розташованого за адресою вул. Шекспіра, 14 в м. Харкові (а.с. 96-98).

Сторонами підписано кошторис матеріалів та робіт для ремонту фасаду офісного приміщення, розташованого за адресою вул. Шекспіра, 14 в м. Харкові (а.с. 99).

Факт виконання робіт підтверджується підписаним сторонами актом від 22.08.2011 року здачі-приймання інжинірингових послуг (а.с. 100).

Розрахунки за виконані роботи здійснені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 267 від 01.08.2011 р. та № 269 від 02.08.2011 р. (а.с. 105-106).

ТОВ «Будівництво Пан-Україна» на адресу ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» виписані податкові накладні № 4 від 01.08.2011 р. та № 8 від 02.08.2011 р. (а.с. 101-102).

Узгодження вартості робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2011 р. типової форми №КБ-3 (а.с. 197 ).

Виконання вказаних робіт підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р. типової форми № КБ-2в (а.с. 196)

Вартість вищезазначених робіт включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний період.

Між ПП «Хармарт» (продавець) і ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» (покупець) укладено договір купівлі - продажу №ХМ1180201 від 02.08.2011 р., за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах. Визначених цим договором зобов'язується прийняти і оплатити меблі згідно специфікації, що є додатком № 1 до цього договору (а.с. 107-112).

Факт поставки меблів підтверджується накладною від 25.08.2011 року № 250802 (а.с. 113) і товарно-транспортною накладною від 25.08.2011 р. на перевезення меблів (а.с.161 ).

ПП «Хармарт» на адресу ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» виписано податкову накладну № 168 від 25.08.2011 р. (а.с. 114).

Платіжним дорученням № 289 від 31.08.2011 р. засвідчено факт виконання ГОВ «Консалтингова компанія «Агора» зобов'язань за договором перед ПП «Хармарт» за договором купівлі - продажу №ХМ1180201 від 02.08.2011 р. (а.с. 115).

В податковому обліку господарська операція була відображена наступним чином: вартість меблів без ПДВ загальною сумою 850,00 грн. було відображено у складі витрат декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 р. в рядку 05.1. та в додатку СВ «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в рядку 05.1.7 «Вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг»; вартість меблів без ПДВ на загальну суму 11635,00 грн. введено в експлуатацію 25.08.2011 р. та враховано в складі амортизації основних засобів в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІУ квартали 2011 р. в сумі 581,75 грн.

Суму податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до складу податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний період.

Між ПП «Хармарт» (продавець) та ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» (покупець) укладено договір №ХМ 1170401 від 04.07.2011 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити послуги та товар згідно Специфікації, що є додатком №1 до цього договору (а.с 116-117).

Загальна кількість товару (асортимент, номенклатура) одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначена сторонами у специфікації № 1 (а.с. 118).

ПП «Хармарт» виписані на адресу ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» видаткова накладна (арк. справи 119), рахунок - фактура (арк. справи 119), податкові накладні № 243 від 30.09.2011 р. (а.с. 120) і № 244 від 30.09.2011 р. (а.с.122).

Сторонами підписано акт №ОУ-0000211 здачі - приймання робіт (надання послуг) (а.с.121).

Факт поставки товару і виконання робіт за вказаним договором підтверджується накладною від 30.09.2011 року №300902 (а.с. 119), рахунком-фактурою № ХМ1193001 від 30.09.2011 р.(а.с. 119), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011 року №Оу-0000211 (а.с. 121).

Оплата покупцем здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №344 від 19.10.2011 р. (а.с. 123).

Вартість вищезазначених товарів (робіт) включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний період.

Між ТОВ «ЮСАЕМ» (виконавець) та ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» (замовник) укладено договір №Ш28 від 04.07.2011 р., за умовами якого виконавець зобов'язується надавати згідно заявок (замовлень) поліграфічні послуги (аркушопідбірку, зшивання, вальцівку) та передавати їх замовнику, а замовник зобов'язується приймати результат робіт (послуг) та оплачувати їх (а.с. 124-125).

В рамках цього договору ТОВ «ЮСАЕМ» надало ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» послуги з фальцівки (складання листів проектної документації певного обсягу і формату в томи з дотриманням послідовного розташування сторінок). Факт надання послуг підтверджується листом замовника № 53/2 від 04.07.2011 р. (а.с. 179), рахунком- фактурою № U128/1 від 31.08.2011 р. (а.с. 180), Додатком № 1 до договору №U128 від 04.07.2011 р., яким сторонами визначено конкретний обсяг і вид послуг з вальцівки (а.с. 198') та Актом від 31.08.2011 року № U128/1 (а.с. 126).

ТОВ «ЮСАЕМ» на адресу ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» виписана податкова накладна № 372 від 31.08.2011 р. (а.с.127).

Платіжним дорученням №294 від 01.09.2011 року засвідчено факт виконання ТОВ «Консалтингова компанія «Агора» зобов'язань за договором перед ТОВ «ЮСАЕМ» (а.с. 128).

Вартість вищезазначених робіт включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до складу податкового кредиту, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний період.

Однією з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог стала невідповідність окремих первинних документів вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду спростовується матеріалами справи, оскільки документи, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, свідчать про реальність виконання правочинів, зміст (перелік), обсяг наданих товарів, робіт, послуг та їх вартість, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, відповідачем не доведено.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено реальності господарських операцій, за якими були сформовані витрати і податковий кредит з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Статтею 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обгрунтованість висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Будівництво Пан-Україна», ТОВ «ЮСАЕМ» і ПП «Хармарт» за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. і правомірність віднесення до складу витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договору № 06-15 про надання інжинірингових послуг від 15.06.2011 р. і договору про виконання будівельних робіт № ОТ ІЇ від 11.07.2011 р., укладених між позивачем і ТОВ «Будівництво Пан-Україна», договору купівлі - продажу №ХМ1180201 від 02.08.2011 р. і договору №ХМ1170401 від 04.07.2011 р,, укладених між позивачем і ПП «Хармарт», договору №Ш28 від 04.07.2011 р., укладеного між позивачем і ТОВ «ЮСАЕМ».

В той же час, згідно Узагальнення Верховного суду України від 24.11.08 р. «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. Розглядаючи цивільні справи про визнання правочинів недійсними за такою підставою, суди в цілому правильно враховували, що фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним лише судом.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правочини за цієї підстави потребують визнання їх недійсності рішенням суду. Рішень суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Будівництво Пан-Україна», ТОВ «ЮСАЕМ» і ПП «Хармарт» з підстави їх фіктивності відповідачем не надано.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Агора» п. 138.8 ст. 138, ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України.

Оскільки, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 00001572305 та № 00001592305 від 10.02.2012 року, № 0003562305 від 10.04.2012 р„ такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія судців дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012 р. по справі № 2а-5227/12/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197 п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Агора" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2012р. по справі № 2а-5227/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Агора» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 00001572305 та № 00001592305 від 10.02.2012 року, № 0003562305 від 10.04.2012 р.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.