Ухвала

від 13.11.2012 по справі 1670/2а-8014/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 1670/2а-8014/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.,

в присутності:

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОрловоїМ.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі № 1670/2а-8014/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ФОП ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2011 № 0001981703/0, № 0001991703.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновки акту перевірки від 10.08.2011 №6310/17-03/НОМЕР_2 щодо завищення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 601900,00 грн. та суми податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 746 399,00 грн. є необґрунтованим, а тому податкові повідомлення-рішення 07.09.2011 № 0001981703/0, № 00019917003 підлягають скасуванню. Позивач вказує, що факти придбання нею товарів у травні - червні 2011 року та у серпні 2010 року у суб'єктів господарювання ВАТ "Каланчацький маслосирзавод", ТОВ "Васко Стиль", ТОВ "Фірма Апрель", ДП "Мілкіленд-Україна", ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", ПП "Енергосистема", ПП "Екопродвест" підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, зокрема, належним чином оформленими договорами, рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними та іншими документами.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 7 вересня 2011 року № 0001981703/0, № 0001991703.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 3 /три/ грн. 40 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 4, 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.02.2003 виконавчим комітетом Полтавської міської ради (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).

Зареєстрованим та основним (єдиним) видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами (51.33.0) (том І а.с. 15).

Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) ФОП ОСОБА_1 з 25.02.2003 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві (далі по тексту -ДПІ у м. Полтаві) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 76893257 (том І а.с.14).

В період з 26.07.2011 по 03.08.2011 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну виїзну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 10.08.2011 №6310/17-03/НОМЕР_2 (по тексту - акт перевірки) (том І а.с.16-30), у якому відображено порушення ФОП ОСОБА_1:

-підпункту 4.1.5, пункту 4.1., статті 4 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) за червень 2011 року в розмірі 601900,00 грн.

-пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податного кредиту з ПДВ за червень 2011 року на загальну суму 746 399 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 10.08.2011 №6310/17-03/НОМЕР_2 відповідачем прийнято:

-податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0001981703/0 від 07.09.2011, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено суму бюджетного відшкодування (у томі числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість по декларації за червень 2011 року (реєстраційний номер в органі ДПС 160993 від 20.07.2011) у розмірі 601900,00 грн. (том І а.с..32);

-податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0001991703 від 07.09.2011, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за червень 2011 року (реєстраційний номер в органі ДПС 160993 від 20.07.2011) у розмірі 746399,00 грн. (том І а.с. 31);

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято податкові повідомлення-рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з аналізу зазначених норм вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Крім того, за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, Актом перевірки визначено, що вказані в ньому порушення допущені ФОП ОСОБА_1 в результаті неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з придбання масла солодковершкового у травні 2011 року та сирів у серпні 2010 року у суб'єктів господарювання ВАТ "Каланчацький маслосирзавод", ТОВ "Васко Стиль", ТОВ "Фірма Апрель", ДП "Мілкіленд - Україна" та ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод". А також, безпідставного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ в червні 2011 року по операціям із контрагентами ДП "Мілкіленд- Україна", ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", ПП "Енергосистема" та ПП "Екопродвест".

При цьому, податковим органом зроблено висновок, що фізичних, технологічних та технічних можливостей ФОП ОСОБА_1 для проведення із вказаними контрагентами фінансово-господарських операцій, що становлять зміст господарської операції, не мала, а саме: наявності кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення продукції.

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з Відкритим акціонерним товариством "Каланчацький маслозавод" (код за ЄДРПОУ 100328397) судовим розглядом встановлено наступне.

Так, взаємовідносини між позивачем та ВАТ "Каланчацький маслозавод" відбувалися на підставі договору №15 від 10.03.2010 (том І а.с. 73-74). Згідно змісту вказаного договору ВАТ "Каланчацький маслозавод" (продавець) зобов'язується передати у власність, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) прийняти: сир твердий, масло селянське згідно накладних.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем придбано у ВАТ "Каланчацький маслозавод" товар: у серпні 2010 року сир "Російський", сир "Калачацький", сир "Ружен" на загальну суму 290351,41 грн., в тому числі ПДВ 48391,90 грн., у вересні 2010 року сир "Російський", сир "Калачацький", сир "Ружен" на загальну суму 258000,10 грн., в тому числі ПДВ 43000,02 грн., у травні 2011 року масло вагове на загальну суму 385000,00 грн., в тому числі ПДВ 64166,66 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ "Каланчацький маслозавод" з придбання товарів, останнім виписані наступні податкові накладні: від 31.08.2010 № 1596 (том І а.с. 76), від 30.09.2010 №1683 (том І а.с. 78), від 30.05.2011 № 501, від 30.05.2011 №506 (том І а.с. 129,131).

Дослідивши вказані податкові накладні, виписані ВАТ "Каланчацький маслозавод" для документального оформлення господарських операцій з придбання ФОП ОСОБА_1 товарів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару.

Крім того, будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Пунктом 4.1. договору від 10.03.2010 № 15 передбачено, що якість продукції повинна відповідати вимогам ДСТУ (ТОСТ) та підтверджується якісним посвідченням на кожну партію продукції, гігієнічним висновком МОЗ України, сертифікатом відповідності та іншими документами передбаченими законодавством України, які Продавець зобов'язаний передати Покупцеві разом з продукції.

В матеріалах справи наявні ветеринарні та якісні посвідчення видані ВАТ "Каланчацький маслозавод" позивачу (том ІІ а.с. 184-189).

Також, судовим розглядом встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ВАТ "Каланчацький маслозавод", що підтверджується платіжними дорученнями (том ІІ 173,174,183)

Отже, позивач в повному обсязі розрахувався з ВАТ "Каланчацький маслозавод" за придбаний товар, що не спростовувалося і податковим органом.

На підтвердження реальності транспортування товару (сиру, масла) позивачем долучена до матеріалів справи товарно-транспортні накладні: від 31.08.2010 № 2945 (том І а.с. 75), від 30.09.2010 №1054 (том І а.с. 77), від 30.05.2011 №472 (том І а.с. 128), від 30.05.2011 № 467 (том І а.с. 130).

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем товар доставлявся в складське приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків 6 на відповідальне зберігання Колективному підприємству "Медея" на підставі договору від 01.08.2010 №01/08 (том І а.с.80) та де зберігались товарні залишки. Наявність у користуванні позивача вказаного приміщення податковим органом не заперечувалось.

Так, зокрема, КП " Медея" згідно накладної на зберігання: № 31/08 від 31.08.2010 передано "сир твердий"; №30/90 від 30.09.2010 - "сир твердий"; № 02/06 від 02.06.2010 -"масло вагове" (том І а.с.81,82,133).

В подальшому придбаний товар реалізовувався позивачем іншим суб'єктам господарювання, в підтвердження чого надано первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), а саме: ТОВ "Інтех ПК" сир твердий (том І а.с.85-88, том ІІ а.с.28-30), ТОВ "Аксіома" сир твердий (том І а.с. 83-84, том ІІ а.с.27), ВАТ "Лубенський молокозавод" масло селянське (том ІІ а.с. 132,142-145).

Також, ВАТ "Каланчацький маслозавод" зареєстровано 02.01.1995, Каланчацькою районною державною адміністрацією Херсонської області та згідно із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має статус відомостей про юридичну особу -"підтверджено", стан юридичної особи - "зареєстровано" (том ІІІ а.с. 46-47).

ВАТ "Каланчацький маслозавод" є платником податку на додану вартість з 10.07.1997 (том ІІІ а.с.48).

Зареєстрованими видами діяльності заводу є перероблення молока та виробництва сиру(15.51.0); роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами (52.72.2); оптова торгівля іншими продуктами харчування (51.38.0); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями тваринним маслом та жирами (51.33.0).

Отже, зміст господарської операції по придбанню сирів та масла характерні для господарської діяльності ВАТ "Каланчацький маслозавод" та ФОП ОСОБА_1.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними: від 31.08.2010 № 1596, від 30.09.2010 №1683, від 30.05.2011 № 501 від 30.05.2011 №506 включено по податкового кредиту травня 2011 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2011 року (том ІІ а.с. 7 зворот), які відповідають додатку № 5 до декларації з ПДВ та даним декларацій з ПДВ ( том ІІ а.с. 180-182) .

Матеріалами справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 суми податку на додану вартість за податковими накладними: від 31.08.2010 № 1596 та від 30.09.2010 №1683 віднесено до складу податкового кредиту в травні 2011 року з підстав отримання податкових накладних від ВАТ "Каланчацький маслозавод" 08.05.2011 (дані реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року (том ІІ а.с. 7 зворот), які надійшли від контрагента в поштовому конверті (том І а.с. 79).

При цьому, перевіркою не встановлено розбіжностей згідно "Системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів" між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ "Каланчацький маслозавод".

Згідно акта перевірки податковий орган як на обставину, що не дає права позивачу до включення до складу податкового кредиту ПДВ по операції із придбання товарів у ВАТ "Каланчацький маслозавод", зокрема, посилався на те, що вході обстеження 03.08.2011 складу (по вул. Харчовиків,8, м. Полтава) (холодильнику) встановлено, що сири зберігаються при температурі (-2 градуси) термін зберігання яких не більше 120 діб, що зазначено на коробках при умові, що дана продукція куплена в 2010 році.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості таких стверджень відповідача, оскільки жодних фактів, які б вказували на те, що, на момент обстеження 03.08.2011 на складі зберігалися саме придбані у ВАТ "Каланчацький маслозавод" в серпні-вересні 2010 року сири, відповідачем під час перевірки не встановлено та суду не наведено.

При цьому, згідно встановлених в ході судового розгляду обставин, придбаний у ВАТ "Каланчацький маслозавод" сир реалізований позивачем в січні 2011 року ТОВ "Інтех ПК" та ТОВ "Аксіома".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 155558,58 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (травень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Васко Стиль" (код за ЄДРПОУ 36924567), колегія суддів зазначає наступне.

29.07.2010 між позивачем (покупець) та ТОВ "Васко Стиль" (продавець) укладено договір № ВС/2907/10 купилі - продажу (том І а.с. 90-92). У відповідності з даним договором продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його.

Товаром в даному Договорі згідно пункту 2.2. є молочні продукти в асортименті (СЗМ, сироватка, сир, масло селянське, суміші, спреди та ін.). Товар передається Покупцеві окремо узгодженими партіями, згідно накладних.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем в травні 2011 року придбано у ТОВ "Васко Стиль" масло "Селянське" 10000 кг. на загальну суму 368000 грн., в тому числі ПДВ 61333 грн.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Васко Стиль" з придбання товару, останнім виписані наступні первинні документи: видаткову накладну №РН-0000013 від 20.05.2011, податкову накладну №1 від 19.05.2011 (том І а.с. 93,94).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що до складу податкового кредиту в травні 2011 року позивачем на підставі отриманої податкової накладної №1 від 19.05.2011 віднесено суму ПДВ в розмірі 61333,33 грн., яка оформлена відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою контрагента позивача ТОВ "Васко Стиль".

Також, матеріалами справи встановлено, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Васко Стиль", що підтверджується платіжними дорученнями від 19.05.2011 № 1260.12 (том І а.с.96).

Таким чином, позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Васко Стиль" за придбаний товар, що не спростовувалося і податковим органом.

На підтвердження реальності транспортування товару (масло "Селянське" 10000 кг) позивачем долучена до матеріалів справи товарно-транспортна накладна АА-1 №11 від 20.05.2011 (том ІІ а.с. 77).

Згідно із вказаною накладною автопідприємство: фізична особа -підприємець ОСОБА_6; замовник: ФОП ОСОБА_1; вантажовідправник: ТОВ "Васко Стиль"; вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_1, перевезення здійснювалося транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_3 за маршрутом: м. Славута Хмельницької області -м. Полтава.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортні послуги з вантажних перевезень фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 (том ІІІ а.с.58) надані позивачу згідно акту №ОУ-Б/Н в здачі прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2011 (том. ІІ а.с.18) та оплачені ФОП ОСОБА_1 згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 21.05.2011 (том ІІ а.с. 19).

При цьому, згідно даними системи ДАІ (том ІІІ а.с. 13 зворот) транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_3 є автомобіль марки "МERSEDES", вантажний, що також свідчить про фактичне здійснення перевезення масла кількість 10000 кг.

В подальшому придбаний товар реалізовувався позивачем іншим суб'єктам господарювання, в підтвердження чого надано первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), а саме: ТОВ "Медея" (том ІІ а.с.146-150), ТОВ "Укрпродукт" (том ІІ а.с.134,169-170), ТОВ "Молочний світ" (том ІІ а.с.138, 159-160).

Судом першої інстанції правомірно зауважено, що зміст господарської операції по придбанню масла характерні для господарської діяльності ТОВ "Васко Стиль" (інші види оптової торгівлі) та ФОП ОСОБА_1.(оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами).

Згідно акта перевірки податковий орган як на обставину, що не дає права позивачу до включення до складу податкового кредиту ПДВ по операції із придбання товарів у ТОВ "Васко Стиль" посилався, зокрема, на те, що не одним і єдиним постачальником ТОВ "Васко Стиль" за травень 2011 року є ДП "Мілкіленд -Україна" іпн. 242551726553, яке в свою чергу, є постачальником ФОП ОСОБА_1 за травень 2011 року, тому позивачка придбавала масло солодко вершкове у ТОВ "Васко Стиль" при наявності прямих контактів із постачальником ДП " Мілкіленд -Україн ".

Колегія суддів погоджує позицію суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень податкового органу та зазначає, що у відповідності до статті 44 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

У відповідності до статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Таким чином, позивач як самостійний суб'єкт господарювання в праві на свій розсуд обирати постачальників товарів, оцінювати необхідність та доцільність їх отримання тощо.

При цьому, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду відповідач не доводив нікчемності даного правочину, натомість надав оцінку доцільності укладення правочину та отримання товарів саме у цього контрагента, що є беззаперечним правом суб'єкта господарювання та не є сферою державного впливу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідний звітний період (травень 2011 рок) суму податку на додану вартість в розмірі 61333,33 грн.

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Апрель" (код за ЄДРПОУ 30426821), колегія суддів зазначає наступне.

Взаємовідносини між позивачем ТОВ "Фірма Апрель" відбувалися на підставі договору поставки № 10-02/2011 від 19.02.2011 (том І а.с. 99-100). За змістом якого ТОВ "Фірма Апрель" (постачальник) зобов'язується передати у власність ФОП ОСОБА_1 (покупця), а покупець зобов'язаний прийняти товар по ціні в асортименті і кількості узгодженому сторонами і оплатити його на умовах даного Договору. Кількість товару, його асортимент вартість зазначається в видаткових накладних на товар, які які є невід'ємними частинами Договору.

На виконання досягнутої домовленості позивачем у лютому 2011 року придбано у ТОВ "Фірма Апрель" товар (спред солодко - вершковий "Фермерське 2" 72,5 % жирності кількістю 1000 кг) на загальну суму 17600 грн., в тому числі ПДВ 2933,33 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано належним чином оформлені первинні документи: видаткову накладну від 18.02.2011 № РН000480 (том І а.с. 101), податкову накладну від 18.02.2011 №204 (том І а.с. 102).

Оплата за даний товар проводилася по безготівковому розрахунку в повному обсязі, що сторонами не оспорювалося.

Також, в матеріалах справи наявні посвідчення якості №18, видане ТОВ "Фірма Апрель" 18.02.2011 на товар спред солодковершковий "Фермерське 2" 72,5 % жирності, сертифікат відповідності № 320395 на "спреди солодковершкові та з наповнювачем в асортименті" виданий виробнику продукції - ТОВ "Фірма Апрель" ( том ІІ а.с.206-208).

Як слідує із матеріалів справи, придбаний позивачем товар доставлявся в складське приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків 6 на відповідальне зберігання Колективному підприємству "Медея" на підставі договору від 01.08.2010 №01/08 (том І а.с.80).

Так, зокрема, КП " Медея" згідно накладної на зберігання № 180/2 від 18.02.2011 передано "спред" 1000 кг (50 ящиків) (том І а.с.105).

У подальшому товар (спред солодко - вершковий "Фермерське 2" 72,5 % жирності кількістю 1000 кг) позивачем реалізований ТОВ "Інтех ПК" в рамках виконання договору від 20.01.2011 (том І а.с.106,107, том ІІ а.с. 31).

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту в травні 2011 року позивачем на підставі отриманої 20.05.2011 (реєстр отриманих податкових накладних за травень 2011 року (том ІІ а.с. 7 зворот) податкової накладної №204 від 18.02.2011 віднесено суму ПДВ в розмірі 2933,33 грн.

Також, ТОВ "Фірма Апрель" зареєстровано 07.05.1999, виконавчим комітетом Харківської міської ради та згідно із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має статус відомостей про юридичну особу -"підтверджено", стан юридичної особи - "зареєстровано" (том ІІІ а.с. 53-565).

ТОВ "Фірма Апрель"є платником податку на додану вартість з 27.05.1999 (том ІІІ а.с.57).

Зареєстрованими видами діяльності підприємства, зокрема, виробництва інших харчових продуктів, не віднесених до інших угрупувань та перероблення молока та виробництва сиру, що повністю відповідає меті вчиненого правочину між контрагентами.

Заперечення ДПІ у м. Полтаві проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту в травні 2011 року сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ТОВ "Фірма Апрель" які ґрунтуються, зокрема, на тому, що в ході обстеження 03.08.2011 складу (холодильнику) (по вул. Харчовиків,8, м. Полтава) встановлено, що масла солодко вершкового з датою виготовлення травень 2011 року не виявлено, суд оцінює критично з огляду на те, що операція по придбанню у ТОВ "Фірма Апрель" товару (спред солодко - вершковий "Фермерське 2" 72,5 % жирності кількістю 1000 кг) відбулася в лютому 2011 року.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що вказаний товар, реалізовано позивачем в березні 2011 року ТОВ "Інтех ПК".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Фірма Апрель" з придбання спреду, а тому позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за травень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 2933,33 грн.

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з Дочірнім підприємством "Мілкіленд- Україна" (код за ЄДРПОУ 24255176) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Як слідує із матеріалів справи, взаємовідносини між позивачем та ДП "Мілкіленд- Україна" відбувалися на підставі договору №357 від 10.05.2011 (том І а.с. 109-111). Згідно пункту 1.1 вказаного договору ДП "Мілкіленд - Україна" (продавець), а ФОП ОСОБА_1 (покупець) зобов'язується прийняти та сплатити вартість молочної продукції, в подальшому -Товар. Ціна, асортимент, кількість Товару визначається в накладній, що виписується на кожну партію Товару, та завіряється підписами представників Сторін.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем придбано у ДП "Мілкіленд- Україна" в травні 2011 року масло "Селянське" кількістю 40000 кг. на загальну суму 1520000 грн., в тому числі ПДВ 253333,33 грн. та в червні 2011 року масло "Селянське монолит"40000 кг. на загальну суму 2050000,00 грн. та ПДВ 410000,00 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано наступні документи, а саме:

-за травень 2011 року: рахунки від 23.05.2011 №241,242 видаткові накладні від 24.05.2011 № 2922, від 27.05.2011 № 2966; податкову накладну від 24.05.2011 № 185 (том І а.с. 112-116);

-за червень 2011 року: рахунки від 01.06.2011 № 266,267, від 07.06.2011 № 276, видаткові накладні від 03.06.2011 №3054, від 06.06.2011 №2142, від 07.06.2011 № 3143, податкові накладні від 02.06.2011 № 155, від 17.06.2011 № 159 (том І а.с.152-160);

Також, в матеріалах справи наявні ветеринарні та якісні свідоцтва на придбане ФОП ОСОБА_1 в травні-червні 2011 року масло вершкове ( том ІІ а.с.192-197).

Також судовим розглядом встановлено, що, розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ДП "Мілкіленд - Україна", згідно платіжних доручень №1127 від 24.05.011, від 02.06.2011 № 1260.2 (том І а.с.117,161). Таким чином, можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ДП "Мілкіленд - Україна" за придбаний товар.

Договором між позивачем та ДП "Мілкіленд - Україна" передбачено, що останній здійснює поставку Товару на умовах ЕХW Україна по місцю знаходження Товару на складі Продавця згідно INKOTERMS2000 (пункт 3.1. Договору від 10.05.2011).

В ході судового розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання транспортних послуг №20/05/2011 від 20.05.2011 з фізичною -особою підприємцем ОСОБА_8 (том І а.с. 120).

На виконання досягнутої домовленості 24.05.2011 та 27.05.2011 ФОП ОСОБА_8 здійснив перевезення вантажу (масла селянського) за маршрутом м. Славутич (ДП "Мілкіленд - Україна") -м. Полтава автомобілем марки "VOLVO" днз. НОМЕР_4, що підтверджується актами виконаних робіт від 24.05.2011 №24/05 та від 27.05.2011 №27/05 (том І а.с.119), відповідно, товарно-транспортними накладними від 24.05.2011 №12 та від 27.05.2012 №13, відповідно, (том ІІ а.с.84,85).

Згідно даними системи ДАІ (том ІІІ а.с. 7 зворот) транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_4 дійсно є автомобіль марки "VOLVO", сідловий тягач та належить ОСОБА_5.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача на неможливість виконання ФОП ОСОБА_8 перевезень, оскільки згідно його поясненнями та поясненнями водія перевезень із м. Славути до м. Полтави не здійснювалося,, з огляду на наступне.

В акті перевірки, на підставі висновків якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податковий орган не посилається на зазначені в запереченнях доводи, а відтак вказані обставини не слугували підставою для проведених донарахувань грошових зобов'язань.

При цьому, згідно із поясненнями від 13.10.2011 ФОП ОСОБА_8 та водія ОСОБА_9 (том І а.с.233,234), а також вантажним митними деклараціями (том. І а.с. 236) перевезення транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_4 марки "VOLVO" здійснювалося в період з 20.05.2011 по 23.05.2011 ( м. Харків -м. Рига Латвія) та з 30.05.2011 по 07.06.2011 (с. Липини Волинська область - м. Таллін Естонія), натомість перевезення з м. Славути до м. Полтави, здійснено 24.05.2011 та 27.05.2011.

Також, в матеріалах справи наявні пояснення ФОП ОСОБА_8 від 30.11.2011 (том ІІ а.с. 236-237) відібрані старшим оперуповноваженим оперативно-розшукового відділення ВПМ Золотоніскої ОДПІ, згідно із якими ОСОБА_8 згадав, що взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 мали місце, оскільки в своїх бухгалтерських документах знайшов акти виконаних робіт, а перевезення здійснені в проміжках часу кола автомобіль знаходився на території України.

Крім того, судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що взаємовідносини між ФОП ОСОБА_8 та позивачкою не вплинули на належне виконання умов договору між останньою та ДП "Мілкіленд - Україна" в травні 2011 року.

Також, в підтвердження транспортування, придбаного у ДП "Мілкіленд - Україна" товару в червні 2011 року, позивач надала товарно-транспортні накладні: від 03.06.2011 № 16 ( том ІІ а.с. 82), від 06.06.2011 № 16 ( том ІІ а.с. 83); від 07.06.2011 № 18 (том ІІ а.с.75);

Згідно даними системи ДАІ (том ІІІ а.с. 6 зворот, а.с. 7) транспортні засоби вказані у товарно-транспортних накладних дійсно зареєстровані.

Як слідує із матеріалів справи, придбаний позивачем товар доставлявся в складське приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків 6 на відповідальне зберігання Колективному підприємству "Медея" на підставі договору від 01.08.2010 №01/08 (том І а.с.80) та де зберігались товарні залишки. Наявність у користуванні позивача вказаного приміщення податковим органом не заперечувалось.

Так, зокрема, КП "Медея" згідно накладної на зберігання: від 24.05.2011 №24/05 прийнято -масло селянське; від 27.05.2011 № 27/05 -масло селянське; від 04.06.2011 № 04/06 -масло селянське; від 06.06.2011 -масло селянське; від 07.06.2011 №07/06 -масло селянське (том І а.с.123-124, а.с. 163-165).

В подальшому придбаний товар реалізовувався позивачем іншим суб'єктам господарювання, в підтвердження чого надано первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та ін.), а саме: ПАТ " Бель Шостка Україна" (том ІІ а.с. 136 -137,161 -166) , ТОВ "Медея" (том ІІ а.с.130,146-150), ТОВ "Укрпродукт" (том ІІ а.с.134,167-168), ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (том ІІ а.с. 135,153-158).

З огляду на викладене, позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідний звітний період суму податку на додану вартість за операціями купівлі товару у ДП "Мілкіленд - Україна".

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Могилів-Подільський молокозавод" (код за ЄДРПОУ 34309986) колегія суддів зазначає наступне.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" відбувалися на підставі договору №165 від 30.05.2011 (том І а.с. 135-137). Зі змісту вказаного договору слідує, що ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" (продавець) продає, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) зобов'язується прийняти та сплатити вартість молочної продукції, в подальшому -товар. Ціна асортимент, кількість товару визначається в накладній, що виписується на кожну партію Товару, та завіряється підписами представників Сторін.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем придбано у ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" в травні 2011 року масло "солодковершкоев" "Селянське" 73 % на загальну суму 800000 грн., в тому числі ПДВ 133 333,33 грн. та в червні 2011 року масло солодковершкове "Селянське" 73 % на суму 1358333,33 грн. та ПДВ 271666,67 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано наступні документи, а саме:

-за травень 2011 року: рахунок на оплату від 30.05.2011 № 66, податкову накладну від 31.05.2011 №42/4, накладну від 06.06.2011 №21 (том І а.с. 138- 139, 141);

-за червень 2011 року: рахунок на оплату від 06.06.2011 № 70,72 від 07.06.2011 № 276, видаткові накладні від 09.06.2011 №46, від 14.06.2011 №68, податкові накладні від 06.06.2011 № 6/4, № 8/4 (том І а.с.170-177).

Також, в матеріалах справи наявні ветеринарні свідоцтва та якісні посвідчення на придбане ФОП ОСОБА_1 у ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод" в травні-червні 2011 року масло солодковершкове ( том ІІ а.с.198-201,205).

Оплата за даний товар проводилася по безготівковому розрахунку (том І а.с.140,171,174) в повному обсязі, що сторонами не оспорювалося.

За умовами договору №165 від 30.05.2011, поставка товару здійснюється самовивозом, автомобільним транспортом покупця.

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 укладено договір №20/05 від 20.05.2011 з фізичною - особою підприємцем ОСОБА_11 (том І а.с. 142), предметом якого стало те, що останній виконує, а позивач приймає та оплачує виконані послуги по доставці продуктів харчування автотранспортом.

На виконання досягнутої домовленості ФОП ОСОБА_11:

06.06.2011 здійснив транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Могилів-Подільський -м. Полтава, що підтверджується актом виконаних робіт від 06.06.2011 №125 (том ІІ а.с.16), товарно-транспортною накладною від 06.06.2011 № 19 (том ІІ а.с. 80) (водій ОСОБА_12, підпис якого мається у видатковій накладній від 06.06.2011);

09.06.2011 здійснив транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Могилів-Подільський -м. Полтава, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.06.2011 №121 (том І а.с.143), товарно-транспортною накладною від 09.06.2011 №20 (том ІІ а.с.81) (водій ОСОБА_13 підпис якого мається у видатковій накладній від 09.06.2011);

14.06.2011 здійснив транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Могилів-Подільський -м. Полтава, що підтверджується актом виконаних робіт від 30.06.2011 №121 (том І а.с.143), товарно-транспортною накладною від 14.06.2011 №76 (том ІІ а.с.81) (водій ОСОБА_14. підпис якого мається у видатковій накладній від 14.06.2011);

Судом встановлено, що придбаний позивачем товар доставлявся в складське приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків 6 на відповідальне зберігання Колективному підприємству "Медея" на підставі договору від 01.08.2010 №01/08 (том І а.с.80).

Так, зокрема, КП "Медея" згідно накладної на зберігання: від 06.06.2011 №06/06 прийнято -масло селянське, від 09.06.2011 №09/06 = масло селянське, від14.06.2011 № 14/06-масло селянське; (том І а.с.147, а.с. 179-180).

В подальшому придбаний товар реалізовувався позивачем іншим суб'єктам господарювання, в підтвердження чого надано первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та ін.), а саме: ЗАТ "Укртехприлад ТД" (том ІІ а.с. 131,139141),ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (том ІІ а.с. 135,153-158).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанціхї та вважає, що на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", за наявності доказів реальності операції, останнім правомірно включено суму податку на додану вартість в розмірі 405 000 грн. до складу податкового кредиту за відповідні періоди (травень, червень 2011 року) та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість (том ІІ а.с.177-182).

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з Приватним підприємством "Енергосистема" (код за ЄДРПОУ32679989), колегією суддів встановлено наступне.

Так, взаємовідносини між позивачем та ПП "Енергосистема" відбувалися на підставі договору №1/8 від 01.08.2010(том І а.с. 182). Згідно змісту вказаного договору ПП "Енергосистема" (продавець) зобов'язується поставити та продати, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) приймає та оплачує "Масло селянське" (Товар) на умовах даного Договору.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем у серпні - вересні 2010 року придбано у ПП "Енергосистема" масло селянське 14400 кг. на загальну суму 211200 грн. в тому числі ПДВ 35200 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Енергосистема" з придбання товарів, останнім виписані податкові накладні від 30.08.2010 № 87, від 07.09.2010 № 98 (том І а.с.185,187).

Дослідивши вказані податкові накладні, виписані ПП "Енергосистема" для документального оформлення господарських операцій з придбання ФОП ОСОБА_1 товарів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість товару, ціну товару.

Також, судовим розглядом з'ясовано, що розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Енергосистема", що підтверджується платіжними дорученнями від 30.08.2010 №54 та від 07.09.2010 №57 (том І а.с.184,188) Таким чином, можна зробити висновок, що позивач в повному обсязі розрахувався з ПП "Енергосистема" за придбаний товар, що не спростовувалося і податковим органом.

На підтвердження реальності транспортування товару (масло "Селянське" 14400 кг) позивачем долучена до матеріалів справи товарно-транспортна накладна № ААА-1від 07.09.2011 (том ІІ а.с. 79).

Перевезення здійснювалося Приватним підприємством "Західекспотранс" транспортним засобом марки "ДАФ" днз НОМЕР_5, яке згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том ІІІ а.с 24-26) провадить такі види діяльності як, зокрема, організація перевезень вантажів та діяльність вантажного автомобільного транспорту.

При цьому, згідно даними системи ДАІ (том ІІІ а.с. 5 зворот) транспортним засобом з державним номерним знаком НОМЕР_5 є автомобіль марки "DAF", який належить ПП "Західекспотранс".

Матеріалами справи встановлено, що придбаний позивачем товар доставлявся в складське приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків 6 на відповідальне зберігання Колективному підприємству "Медея" на підставі договору від 01.08.2010 №01/08 (том І а.с.80).

Так, зокрема, КП "Медея" згідно накладної на зберігання від 07.09.2011 №07/09 прийнято -масло селянське (том І а.с.191).

В подальшому придбаний товар реалізований позивачем ТОВ "Молочник" в підтвердження чого надано первинні документи: договір, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні ( том І а.с.192,193 , том ІІ а.с.20-26).

Суми податку на додану вартість за податковими накладними: від 30.08.2010 № 87, від 07.09.2010 № 98 включено по податкового кредиту червня 2011 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2011 року (том ІІ а.с. 8 зворот), які відповідають додатку № 5 до декларації з ПДВ та даним декларацій з ПДВ (том ІІ а.с. 177-179) .

При цьому, перевіркою не встановлено розбіжностей згідно "Системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів" між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Енергосистема".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем суми податку на додану вартість в розмірі 35200 грн. до складу податкового кредиту за період (червень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з Приватним підприємством "Екопродвест" (код за ЄДРПОУ36592671), судовим розглядом з'ясовано наступне.

Взаємовідносини між позивачем та ПП "Екопродвест" відбувалися на підставі договору №10/08 від 10.08.2010 (том І а.с. 195). Згідно пункту 1.1. вказаного договору ПП "Екопродвест" (продавець) поставляє та продає, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) приймає та оплачує "Масло селянське" (товар) на умовах даного Договору.

В рамках виконання вказаного договору, позивачем в серпні 2010 року придбано у ПП "Екопродвест" масло "Селянське" 20000 кг. на загальну суму 1016000 грн., в тому числі ПДВ 169333,33 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано первинні документи: видаткову накладну від 13.08.2010 № 36, податкову накладну від 13.08.2010 № 30(том І а.с. 196,197).

Оплата за даний товар проводилася по безготівковому розрахунку в повному обсязі (том І а.с. 198-200) , що сторонами не оспорювалося.

На підтвердження реальності транспортування товару (масло "Селянське" 20000 кг) позивачем долучена до матеріалів справи товарно-транспортна накладна серії ЕМ №9 від 13.08.2010 (том ІІ а.с. 78).

Перевезення здійснювалося фізичною особою -підприємцем ОСОБА_15, яка згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том ІІІ а.с 22-23) провадила такі види діяльності як, зокрема, організація перевезень вантажів та діяльність вантажного автомобільного транспорту.

Як слідує з матеріалів справи, придбаний позивачем товар доставлявся в складське приміщення, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків 6 на відповідальне зберігання Колективному підприємству "Медея" на підставі договору від 01.08.2010 №01/08 (том І а.с.80).

Так, зокрема, КП "Медея" згідно накладної на зберігання: від 13.08.2010 №13/08 прийнято -масло селянське (том І а.с.205).

В подальшому придбаний товар реалізований позивачем ТОВ "Молочник" в підтвердження чого надано первинні документи: договір, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (том І а.с.204-205 , том ІІ а.с.20-26 ,133).

Суми податку на додану вартість за податковою накладною від 13.08.2010 № 30 включено по податкового кредиту червня 2011 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних за червень 2011 року (том ІІ а.с. 8 зворот), які відповідають додатку № 5 до декларації з ПДВ та даним декларацій з ПДВ (том ІІ а.с. 177-179) .

Таким чином, позивачем правомірно на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів, включено суму податку на додану вартість в розмірі 169333,33 грн. до складу податкового кредиту за відповідний період (червень 2011 року) та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

ДПІ у м. Полтаві заперечує проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ВАТ "Каланчацький маслосирзавод", ТОВ "Васко Стиль", ТОВ "Фірма Апрель", ДП "Мілкіленд - Україна" ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", ПП "Енергосистема", ПП "Екопродвест", оскільки ФОП ОСОБА_1 для проведення зазначених вище фінансово-господарських операцій, не мала фізичних, технологічних та технічних можливостей а саме: наявності кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення продукції.

Вказані посилання відповідача, спростовуються первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

При цьому, позивач використовувала орендовані основні засоби, залучені трудові ресурси тощо.

Крім того, необґрунтованими на думку суду апеляційної інстанції є доводи податкового органу про сумнівність укладених угод на автомобільні перевезення між ФОП ОСОБА_1 та фізичними особами: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_6 ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та юридичними особами: ПП "Західекспотранс", ПП "ОСОБА_13", ВАТ "Лубенський молочний завод", ТОВ "Укрпродукт логіст ікс" ТзОВ "Олімпія гаа", ПП "Мегаітеп", ТОВ "Молочний світ", ТОВ "Укрпродукт", оскільки в акті перевірки, на підставі висновків якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податковий орган не посилається на зазначені доводи, а відтак вказані обставини не слугували підставою для проведених донарахувань грошових зобов'язань.

Крім того, договорами на перевезення, актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, відомостями бази даних ДАІ підтверджується факт транспортування товару від продавців до позивача.

До того ж, операції із транспортування товару не вплинули на формування позивачем податкового кредиту в травні - червні 2011 року та на нарахування грошових зобов'язань.

Щодо посилань відповідача на те, що переліченим вище суб'єктів господарювання ліцензії на здійснення перевезень не видавались, про що вказано у листі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області (том ІІ а.с. 223) суд першої інстанції обгрунтовано зазначено, що у вказаному листі Головавтотрансінспекція (територіальне управління в Полтавській області) повідомляє, що згідно бази даних відділу ліцензії на вантажні перевезення громадяни та суб'єкти господарювання вказані у запиті протягом періоду з 01.08.2010 по 31.12.2011 не отримували.

Разом із тим, ліцензії перевізникам могли видаватись не тільки у вказаний період часу, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії ліцензій, виданих фізичній особі - підприємцю ОСОБА_16 від 25.01.2008, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8 від 26.04.2011.

Відсутність ліцензії на відповідний вид діяльності свідчить про порушення приписів статті 22 Закону України "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності", якою передбачено відповідальність суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії у вигляді штрафу, проте не може бути самостійним доказом нікчемності правочинів та не впливає на ведення податкового та бухгалтерського обліку.

В акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагентів. В ході судового розгляду представники відповідача також не повідомляли фактів, які б вказували на проведення господарських операцій ФОП ОСОБА_22 з метою незаконного заволодіння державним майном у вигляді безпідставного відшкодування ПДВ.

Також, заперечення ДПІ у м. Полтаві проти правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками взаємовідносин з ВАТ "Каланчацький маслосирзавод", ТОВ "Васко Стиль", ТОВ "Фірма Апрель", ДП "Мілкіленд- Україна", ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", ПП "Енергосистема", ПП "Екопродвест", оскільки дозвільних документів на введення в експлуатацію складських приміщень за адресою: м. Полтава вул. Харчовиків, 6 держпожежнагляду не видавалися та висновків санепідекспертизи на роботу складу КП "Медея" за адресою м. Полтава, вул. Харчовиків, 6 санепідемстанція не видавала.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вказаних доводів, оскільки зазначені обставини не вплинули на належне виконання умов договорів, що підтверджується вказаними вище документами.

Крім того, згідно із актом обстеження №1 від 03.08.2011 (том І а.с. 225) орендованого складу за адресою м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, податковий орган зафіксував наявність холодильників та факт зберігання товару (масла та сиру), а порушення санітарних та протипожежних норм, не впливає на ведення податкового обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок уду першої інстанції про реальність господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ВАТ "Каланчацький маслосирзавод", ТОВ "Васко Стиль", ТОВ "Фірма Апрель", ДП "Мілкіленд= Україна", ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", ПП "Енергосистема", ПП "Екопродвест" з придбання товарів.

У відповідності до пункту 201.8. Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Зазначені положення Податкового кодексу кореспондують норми Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виписування податкових накладних в серпні, вересні 2010 року.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість ВАТ "Каланчацький маслосирзавод", ТОВ "Васко Стиль", ТОВ "Фірма Апрель", ДП "Мілкіленд = Україна" ТОВ "Могилів-Подільський молокозавод", ПП "Енергосистема",ПП "Екопродвест" на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі (том ІІІ а.с. 27-57).

Отже, вказані обставини свідчать про правомірність віднесення позивачем зазначених у податкових накладних сум ПДВ до складу податкового кредиту в травні, червні 2011 року.

Крім того, за даними експертизи (висновок судово-економічної експертизи №301 від 11.05.2012 (том ІІ а.с.118-126): висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 10.08.2011 № 6310/1703/НОМЕР_2 про завищення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 суми податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 746 399,00 грн. та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 601 900,00 грн. документально не підтверджується; переміщення від контрагентів, які зазначені в акті перевірки товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 підтверджується документально; використання товарно- матеріальних цінностей придбаних у контрагентів вказаних в акті перевірки ФОП ОСОБА_1 у власній господарській діяльності підтверджується документально.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року по справі № 2-а1670/8014/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2012р. по справі № 1670/2а-8014/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 16.11.2012 р.