Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а/0270/5733/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5733/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Колос М.С.,

представника позивача: Аврамчук В.Ю.,

представника відповідача: Росохи Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

до: обласної комунальної установи "Вінницька інноваційно-інвестиційна компанія"

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

12.12.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФ України в м. Вінниці) звернулося до суду з адміністративним позовом до обласної комунальної установи "Вінницька інноваційно-інвестиційна компанія" (далі - ОКУ "Вінницька інноваційно-інвестиційна компанія") про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10 093,55 грн. за вересень-жовтень 2012 року, з яких 8653,26 грн. недоїмки, штраф у розмірі 1163,37 грн. та 276,92 грн. нарахованої пені.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримала, давши пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов УПФ України в м. Вінниці визнав та пояснив, що спірна заборгованість виникла у зв'язку з тяжким фінансовим становищем компанії, яке обумовлюється відсутністю замовлень та несплатою замовниками послуг комунальної установи свого дебіторського боргу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

Встановлено, що відповідач ОКУ "Вінницька інноваційно-інвестиційна компанія" зареєстрована в УПФ України в м. Вінниці 10.11.2005 року і на даний час є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно із ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що відповідач ОКУ "Вінницька інноваційно-інвестиційна компанія" несвоєчасно та не у повному обсязі сплатив єдиний внесок, нарахований за період з вересня по жовтень 2012 року, внаслідок чого у нього виникла недоїмка зі сплати такого внеску в сумі 8653,26 грн.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2012 року УПФ України в м. Вінниці на підставі ч. 10 ст. 25 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийняті рішення № 4658 про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 431,68 грн. та нарахування пені в розмірі 90,66 грн., № 4657 про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 431,69 грн. та нарахування пені в розмірі 84,26 грн. і № 4656 про застосування штрафних санкцій у розмірі 300,00 грн. та нарахування пені в розмірі 102,00 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Вказані рішення про нарахування пені та застосування штрафних санкцій у строк, встановлений абзацом 2 частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI, відповідачем не оскаржувалися, зазначені у них суми сплачені не були.

Таким чином, заборгованість ОКУ "Вінницька інноваційно-інвестиційна компанія" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень-жовтень 2012 року станом на 28.11.2012 року складає 10 093,55 грн., в тому числі 36,80 % (нарахування згідно класу ризику): єдиний внесок - 6848,05 грн., штрафна санкція - 983,01 грн., пеня -255,27 грн.; 2,6 % (утримання осіб за договорами ЦПХ): єдиний внесок - 13,00 грн., штрафна санкція - 1,30 грн., пеня - 0,16 грн.; 3,6 % (утримання з найманих працівників): єдиний внесок - 954,31 грн., штрафна санкція - 95,26 грн., пеня -11,43 грн.; 34,7 (роботодавці з сум винагород за договорами ЦПХ): єдиний внесок - 173,50 грн., штрафна санкція - 17,36 грн., пеня - 7,98 грн.; 8,41 % (нарахування за працюючих інвалідів): єдиний внесок - 664,40 грн., штрафна санкція - 66,44 грн., пеня - 7,98 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Встановлено, що 10.12.2012 року на адресу відповідача була надіслана вимога № Ю-2947 від 07.12.2012 року про сплату боргу в сумі 10 093,55 грн., яка у встановленому законом порядку ним оскаржена, так само як і не виконана на час розгляду справи судом.

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення заборгованості є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а витрат позивача, що пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз немає, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з обласної комунальної установи "Вінницька інноваційно-інвестиційна компанія" (ідентифікаційний код 33845086) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10 093 (десять тисяч дев'яносто три) грн. 55 коп., з яких:

- 8 086,33 грн. на р/р 37199005000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 1 061,00 грн. на р/р 37199083000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 738,82 грн. на р/р 37198073000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 14,46 грн. на р/р 37198084000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 192,94 грн. на р/р 37191070000238 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович