Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а/0270/5370/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5370/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича , розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом : заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області

до : приватного підприємства "АЛ-МАК"

про : стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся заступник м. Вінниці в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі -позивач) із адміністративним позовом до приватного підприємства "АЛ-МАК" (далі -відповідач) про стягнення фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не сплачено фінансові санкції, застосовані до нього на підставі вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 1700 грн. за виявлене під час проведення перевірки порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: експлуатацію легкового автомобіля облаштованого як таксі, без примірника паспорту маршруту із позначкою "В" та квитково-касового листа.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Ухвалою від 26 листопада 2012 року судом відкрито скорочене провадження у справі та повідомлено відповідача про його право протягом 10-денного строку з дня одержання ухвали подати письмові заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Вказану ухвалу відповідач отримав 29.11.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, однак позиція відповідача щодо позову суду не відома, так як ні письмових заперечень на позовну заяву, ні заяву про визнання позову у встановлений законом строк, відповідач до суду не направив.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав щодо прийняття рішення про задоволення позову в порядку письмового провадження, з огляду на наступне.

13 червня 2012 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водієм транспортного засобу "Mercedes-Benz", державний номер АВ1187АІ, що належить ПП "АЛ-МАК".

Вказаною перевіркою виявлено порушення водієм даного транспортного засобу статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без примірника паспорта маршруту з позначкою "В" та квитково-касового ордера, про що складено акт № 051004 від 13.06.2012р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не з'явився на розгляд справи щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, яке відбулось 16.07.2012р. в приміщенні територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (а.с.9).

Судом також встановлено, що постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 146266 від 16.07.2012р. до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.8).

Матеріали справи свідчать, що дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу супровідним листом від 17.07.2012р. року (а.с.7).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Судом встановлено, що постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, жодних доказів її виконання матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор при подані даного позову в інтересах позивача діяв правомірно та відповідно до положень чинного законодавства України.

При винесенні рішення по справі суд враховує те, що несплата відповідачем фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави, а також те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "АЛ-МАК" (вул. Квятека, 6/19, м. Вінниця, ідентифікаційний код 35599975) до державного бюджету (р/р 31111106700002, код 38054707, держбюджет м. Вінниці, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015) фінансові санкції в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст.ст. 183-2, 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович