ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7552/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Лебідь Т.М. ,
за участю:
представника позивача - Колесник М.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства " Електроактив " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
03 грудня 2012 року Приватне підприємство " Електроактив " звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006201502/1722 від 15.11.2012 року.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0006201502/1722 від 15.11.2012 року, яким ПП "Електроактив" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень -червень 2011 року в сумі 7 885,22 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 971,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП "Електроактив" з питань взаємовідносин з ТОВ "Діан" (код за ЄДРПОУ 37282522 ) за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено Акт 4535/15-222/34450884 від 31.10.2012 року, у висновках якого податковим органом встановлено порушення платником податку вимог ч.1,2 ст.215, ч.1,5 ст.203, ст.228 Цивільного Кодексу України, ст. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за травень -червень 2011 року в сумі 7 885, 22 грн. Посилався на незгоду з винесеним Кременчуцькою ОДПІ на підставі вказаного Акту податковим повідомленням - рішенням та визначенням позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 7 885,22 грн., застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 971,31 грн. Стверджував, що ПП "Електроактив" виконано у повному обсязі всі вимоги норм, на порушення яких посилається податковий орган, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів ( послуг), підтверджені податковими накладними, які оформлені відповідно до приписів ст.201 Податкового Кодексу України, та, відповідно, з дати отримання яких у позивача виникло право на формування податкового кредиту у спірному звітному періоді. Позивач посилався на відсутність повноважень у податкового органу робити висновок про нікчемність договорів, на підставі яких здійснювались оподатковані господарській операції, щодо яких проведено донарахування грошового зобов'язання, оскільки відповідачем не встановлено обґрунтованих фактів, які б підтверджували, що вказані договори суперечать інтересам держави і суспільства, а наміри платників були спрямовані на ухилення від сплати податків. Крім того, зазначав про безпідставність висновків податкового органу про відсутність права у позивача на формування податкового кредиту від операцій з ТОВ "Діан" , вмотивованих відсутністю у останнього основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що, як на думку податкового органу, виключає можливість виконання останнім своїх договірних зобов'язань. Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань, оскільки ТОВ "Діан" має нічим не обмежене право укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Відтак, як на думку позивача, висновки податкового органу, на підставі яких винесено спірне податкове - повідомлення рішення є безпідставними, ґрунтуються лише на припущеннях без наведення підтверджуючих фактичних обставин про порушення платником приписів податкового законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Додатково із залученням документів надав пояснення стосовно проведення оподаткованих господарських операцій, оформлення документів на підтвердження виконання електромонтажних робіт та їх оплати. Зазначив, що отримані від ТОВ "Діан" послуги були використані позивачем у своїй господарській діяльності, що підтверджується оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами. Крім того, наголошував на тому, що оподатковані послуги отримані від ТОВ "Діан", яке на момент вчинення господарських операцій мало свідоцтво платника податку на додану вартість, що є правовою підставою для формування позивачем податкового кредиту за рахунок отриманих послуг від вказаного контрагента.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення. Зазначав про те, що перевіркою встановлено відсутність у ТОВ "Діан" необхідних умов для здійснення своєї господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань в силу відсутності у останнього основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відтак, угоди, укладені між позивачем та вказаним контрагентом, носять фіктивний характер, а сформований позивачем податковий кредит не є дійсним. Стверджував, що діяльність ПП "Електроактив" та ТОВ "Діан" спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, у зв'язку з чим позивач здійснив лише видимість придбання товарів ( послуг) від контрагента, які в дійсності ними не реалізовувались, а лише полягали в документальному оформленні первинних документів з метою ухилення від сплати податків. Наголошував на тому, що на підставі відсутності ТОВ "Діан" за його місцезнаходженням, рішенням №117 від 09.06.2011 року останньому було анульовано реєстрацію платника ПДВ. Відтак, як на думку відповідача, встановлені податковим органом факти виключають право позивача на формування податкового кредиту від сплачених сум ПДВ в ціні отриманих послуг від ТОВ "Діан" у відповідному звітному періоді. Тому, оскаржуване рішення Кременчуцької ОДПІ є законним, обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Приватне підприємство "Електроактив" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 20.06.2006 року, ідентифікаційний код юридичної особи -34450884. (а.с. 135)
Позивач взятий на податковий облік Кременчуцькою ОДПІ, зареєстрований платником податку на додану вартість 20.07.2006 року, про що видане свідоцтво № 23491274 (а.с. 136) .
Згідно реєстраційних документів , позивач займається видами діяльності за КВЕД :
2.00.00 Проектні роботи (для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, для звичайних умов;
2.01.00 Розроблення містобудування документації;
2.04.00 Проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд (електропостачання, електрообладнання та електроосвітлення Автоматизації і КВП, зв"язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних);
2.05.00 Проектування зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд (електропостачання, електрообладнання. Ліній електропередач та трансформаторних підстанцій напругою до 35 кВ, електроосвітлення);
3.00.00 Зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж( для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту, для звичайних умов);
3.01.00 Зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель і споруд (металевих конструкцій будівель та споруд інженерних, збірних бетонних та залізобетонних конструкцій будівель і споруд інженерних, - галереї, естакади, колектори, канали, опори зв"язку та енергопостачання).
Кременчуцькою ОДПІ на підставі наказу від 18.10.2012 року №2480 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Електроактив" з питань взаємовідносин з ТОВ "Діан" за період з 01.05.2011 року по 30.06.2011 року.
За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 4535/15-222/34450884 від 31.10.2012 року (надалі -Акт перевірки), у висновках якого податковим органом встановлено порушення платником податку вимог ч.1,2 ст.215, ч.1,5 ст.203, ст.228 Цивільного Кодексу України, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту за травень -червень 2011 в сумі 7 885, 22 грн. (а.с.7-14) .
У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення №0006201502/1722 від 15.11.2012 року, яким ПП "Електроактив" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за травень -червень 2011 року в сумі 7 885,22 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 971,31 грн. (а.с.6) .
Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження. Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.
З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню №0006201502/1722 від 15.11.2012 року та перевіряючи його на відповідність вищевказаним критеріям, суд виходить з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ч.1,2 ст.215, ч.1,5 ст.203, ст.228 Цивільного Кодексу України, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ПП "Електроактив" податкового кредиту за травень -червень 2011 в сумі 7 885, 22 грн.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено укладення між ПП "Електроактив" ( Підрядник) та ТОВ "Діан" (Субпідрядник) договору №02/04 від 29.04.2011 року, за умовами якого Підрядник довіряє, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання, згідно даного договору, виконати монтажні та електромонтажні роботи та надавати технічну і фізичну допомогу зі вказаних вище робіт на будівельних об'єктах, визначених Підрядником. Умовами даного договору визначалась вартість таких послуг. ( а.с.22-24)
З пояснень представника позивача судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що електромонтажні роботи позивач, залучаючи Субпідрядника ТОВ "Діан" , здійснював на замовлення Фірми "Укрататнафтасервіс" та ТОВ "Спецвисотмонтаж" , згідно договорів виконання робіт №01/02 від 11.02.2011 року, №27/02 від 09.02.2011 року та №18-12-2010 від 06.12.2010 року . (а.с. 56-67, 98- 108, 118-125)
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
На підтвердження виконання вищевказаних договорів суду позивачем надано акти приймання виконаних робіт за травень -червень 2011 року з визначенням виду робіт, обсягу та їх вартості. Вказані акти підписані між ПП "Електроактив" та ТОВ "Діан" без заперечень. Крім того, надано Акти приймання виконаних будівельних робіт , які підписані позивачем та Фірмою " Укрататнафтасервіс" та ТОВ "Спецвисотмонтаж" відповідно без заперечень. Вказані Акти оформленні належним чином, зі змісту яких можливо встановити вид та обсяг здійснених послуг (електромонтажних робіт), крім того вартість вказаних робіт визначено відповідно до наявних у матеріалах справи довідках про виконані роботи ( і витрати). (а.с.47, 95,116 )
На підтвердження реальності проведення оподаткованих господарських операцій долучено до матеріалів справи рахунки -фактури, податкові накладні та докази оплати за отримані послуги, а саме суду надано платіжні доручення, виписки за особовим рахунком позивача за 15.06.2011 року, за 30.06.2011 року. ( а.с.50, 97, 173)
Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
Отже, до податкового кредиту у перевіряємому періоді позивач правомірно включив суми ПДВ у зв'язку з придбанням послуг з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором із ТОВ "Діан", на підставі виписаних ним належно оформлених податкових накладних .
Суд не приймає до уваги твердження позивача про відсутність права у позивача на формування податкового кредиту у травні - червні 2011 року за рахунок отриманих послуг від ТОВ "Діан" у зв"язку зі скасуванням останньому реєстрації платника податку на додану вартість, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі внесення до ЄДР запису про відсутність ТОВ "Діан" за його місцезнаходженням, Кременчуцькою ОДПІ рішенням №117 від 09.06.2011 року даному підприємству було анульовано реєстрацію платника ПДВ.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що зазначене відбулося вже після проведення господарських операцій позивача із ТОВ "Діан". Податкові накладні №86, №87, які підтверджують реальність господарських операцій та які є підставою для формування ПП "Електроактив" податкового кредиту у травні -червні 2011 року, виписані 25.05.2011 року та 06.06.2011 року відповідно, тобто до анулювання ТОВ "Діан" реєстрації платника ПДВ.
З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по виконанню робіт та їх виконання у зв'язку із господарською діяльністю позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, суд зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на обставини, які б свідчили про протиправний характер діяльності позивача та його контрагента. В ході судового розгляду представник відповідача також не повідомив фактів, які б указували на здійснення господарських операцій з будь - якою незаконною метою.
Як припущення суд розцінює посилання податкового органу на відсутність у ТОВ "Діан" основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання вказаним контрагентом своїх договірних зобов'язань. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.
Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій з ТОВ "Діан" , оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.
Безпідставними суд вважає і висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності ТОВ "Діан" , яке спрямовує її на надання податкової вигоди третім особам, оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.
При цьому суд відкидає доводи відповідача з приводу нікчемності угод, укладених між позивачем та ТОВ "Діан", враховуючи наступне.
Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення контрагентом позивача вимог ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом суду не надано належних доказів у спростування вищевикладеного.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби №0006201502/1722 від 15.11.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Електроактив " витрати зі сплати судового збору в сумі 107, 30 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.
Суддя І.С. Шевяков
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2012 |
Оприлюднено | 02.01.2013 |
Номер документу | 28203518 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
І.С. Шевяков
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні