Постанова

від 20.12.2012 по справі 0870/10588/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 року Справа № 0870/10588/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Постач-М»

про накладення арешту на кошти ті інші цінності, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Постач-М» про накладення арешту на кошти ті інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 20.12.2012 року надав до суду клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та день судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, з урахуванням приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.128 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

Як встановлено матеріалами справи, Приватного підприємства «Постач-М» згідно Свідоцтва про державну реєстрацію зареєстроване к юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради 25.02.1992.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що згідно облікової картки платника податків у ПП «Постач-М» наявний податковий борг в сумі 11168,13 грн.

Згідно з даними обліку ДПІ Жовтневому районі м. Запоріжжя, ПП «Постач-М» станом на 16.10.2012 має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 7612,22 грн. в тому числі: з податку на додану вартість у розмірі 7612,22 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі наступного.

За результатами здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності на виконання вимог діючого законодавства України, до ДПІ надані податкові декларації та уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість: Декларація № 9006988638 від 19.08.2011р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 5832,00 грн.; Декларація № 9007757767 від 19.09.2011р. відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання у сумі 1781,00 грн.; На момент виникнення податкового боргу, у підприємства була наявна переплата в розмірі 0,78 грн.

Податковий борг виник у зв'язку з несплатою Відповідачем самостійно узгоджених сум додаткового зобов'язання, визначених в поданих до ДПІ деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму додаткового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв'язку з тим, що Відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України, ДПІ на його адресу була направлена податкова вимога №582 від 06.09.2011р.

У межах підстав, передбачених ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, ДПІ в Комунарському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби зверталась із поданням до суду про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року по справі №2а-0870/10915/11 подання ДПІ до ПП «Постач-М» про стягнення коштів з рахунків платника податку борг з податку на додану вартість в сумі 7612,22 грн. було задоволено.

З метою погашення податкового боргу відповідача на виконання рішення суду ДПІ надсилала Інкасові доручення (розпорядження) до установ банку а саме: Інкасове доручення (розпорядження) № 133 від 19.10.2012 р. до ПАТ «Родовід Банк»; податкова вимога №58 від 06.06.2012.

Підприємством частково сплачено податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 127,09 грн.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Порядок та підстави для застосування арешту майна передбачено статтею 94 Податкового кодексу України.

Статтею 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платників податків визначено як винятковий спосіб забезпечення платником податків його обов'язків, визначених законом, та який застосовується за наявності однієї з обставин, передбачених підпунктами 94.2.1 - 94.2.7 пункту 94.2 зазначеної статті.

Наявність будь-якої з обставин, за якою може бути застосовано арешт коштів на рахунку платника податків, позивачем не доведено.

Крім того, відповідно до абзацу 2 підпункту 94.6.2. пункту 94.6 статті 96 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Окрім того, слід, зазначити, що зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини податкове зобов'язання чи податковий борг впливає на склад майна платника податків шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій, у тому числі у випадку обмеження можливості користування шляхом накладення арешту на майно та/або кошти, які є власністю.

З огляду на викладене, звернення податкового органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, є зверненням щодо арешту майна, що належить платнику податків.

Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення, та можливе з урахуванням наявності обставин, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України.

З метою виявлення активів Відповідача та їх вартості, ДПІ направлено запити до уповноважених організацій із відповідними запитами. Згідно з отриманими відповідями - ВРЕР №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 24.05.2012р. №1/17-129, Запорізького МБТІ від 27.06.2012р. №11907) відсутні відомості про реєстрацію Відповідачем майна та майнових прав.

Проте доказів існування обставин, передбачених статтею 94 Податкового кодексу України, позивачем до суду не надано.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків щодо сплати останніх у вигляді накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, лише на наявність у відповідача узгодженого податкового боргу та відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, оскільки контролюючим органом не надано доказів існування обставин, що зумовлюють виникнення у нього такого права.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Постач-М», що знаходяться у банку, у зв'язку з чим, позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко