cpg1251
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2012 р. Справа № 2а-7637/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Любчич Л.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-7637/12/2070
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Харків"
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України
про скасування податкового повідомлення-рішеня
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Харків", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Харкова), в якому просив:
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення 0000072320 від 21 березня 2012 року, яким донараховано податок на додану вартість на суму 653735 грн., штрафних санкцій на суму 116677 грн. та рішення ДПС у Харківській області № 2505/10/10.2.-17.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2012р. відмовлено у відкриті провадження в частині позовних вимог про скасування рішення ДПС у Харківський області № 2505/10/10.2-17 від 15.05.2012 р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-7637/12/2070 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Харків" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення № 0000072320 від 21 березня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Харків" (61017, м. Харків вул. Котлова 115, код - 31340033) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.).
Відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-7637/12/2070, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийняття з порушенням вимог пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 44.1 ст.44, п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 р. по справі № 2а-7637/12/2070 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ "Авто-Харків" в задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але через канцелярію суду надав заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника позивача бути присутнім у судовому засіданні. Колегія суддів відмовляє в задоволенні даної заяви, оскільки позивачем не надано доказів поважності причин неявки в судове засідання його представника.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серія АА №209426, товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Харків" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 23.01.2001 р. (а. с. 68, т. 1).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Харків" взято на облік як платника податків 25.01.2010 р. за № 1368, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 29135885 від 01.02.2001 р., індивідуальний податковий номер 313400320335 (а.с. 71 т. 1).
З матеріалів справи встановлено, що Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (ДПІ у Ленінському районі м. Харкова) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Авто-Харків" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо операцій по взаємовідносинах з платником податків ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 36457279) за період з 01.01.2010 - 30.09.2010 року, ТОВ "Промтехноопт", (код 37092055) за період з 01.12.2010-31.12.2010 року, з 01.01.2011 - 30.09.2011 року.
За результатми перевірки 05.03.2012 р. складено акт перевірки № 348/23-217/31340033.
Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.44.1 ст.44, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в розмірі 653735,00 грн., в тому числі у січні 2010 - 15038,00 грн., у лютому 2010 - 14237,00 грн., березні 2010 року - 34413,00 грн., у квітні 2010 року - 32240,00 грн., у травні 2010 - 21483,00 грн. У червні 2010 року - 30261,00 грн., у липні 2010 року - 24373 грн. , серпні 2010 року - 21253 грн., вересні 2010 року - 30750 грн., у жовтні - 2010 року 30326 грн., у листопаді 2010 року - 13888 грн., у грудні 2010 року - 137159 грн., у січні 2011 року - 19777 грн., лютому 2011 року - 19898 грн. березні 2011 року - 28853,00 грн., квітні 2011 року - 38813, 00 грн., у травні 2011 - 37558, 00 грн. У червні 2011 року -44132,00 грн., у липні 2011 року - 46628 грн., серпні 2010 року - 60191 грн., вересні 2010 року - 54464,00 грн.
З акту перевірки № 348/23-217/31340033 від 05.03.2012 р. вбачається, що обставиною для визнання нікчемності правочинів слугували акти перевірок ТОВ "Тех-агроремпоставка" № 1459/23-03-05/36457279 від 30.06.2011 року та ТОВ "Промтехноопт" № 721/23-03-05/37092055 від 20.04.2011 р., № 1251/23-03-05/37092055, № 1489/23-03-05/37092055 від 01.06.2011 р., акт від 07.11.2011 р. № 220/23-03-05/37092055, від 13.09.2011 р. № 9/23-02-05/370092055, від 21.10.2011 р. № 111/23-02-05//370092055, від 14.12.2011 р. № 324/23-03-05//370092055, в яких орган податкової служби посилався на інформацію про відсутність контрагентів позивача ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Промтехноопт" за місцем реєстрації та аналізу податкової звітності. Таким чином в результаті дослідження господарських відносин ТОВ "Авто-Харків" з платником податків ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Промтехноопт", відповідач прийшов до висновку про заниження податку на додану вартість в розмірі 653735 грн.
На підставі акту перевірки № 348/23-217/31340033 від 05.03.2012 р., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072320 від 21.03.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 770412 грн., у т.ч. за основним платежем - 653735 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 116677 грн.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000072320 від 21.03.2012 року, позивач подав скаргу до Державної податкової служби в Харківській області та Державної податкової служби України. За результатом розгляду скарги ТОВ "Авто-Харків" залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Промтехноопт" підтверджуються первинними документами, а включені позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість підтверджені відповідними податковими накладними. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей, які оформлені відповідно до вимог податкового законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для віднесення сум податку до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали господарські операції між ТОВ "Авто-Харків" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка".
04.01.2010 року між ТОВ "Авто-Харків" (покупець) та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" (продавець) було укладено договір поставки товару № 04/01 (а.с.103). Згідно п.1.1. даного договору, постачальник (ТОВ "Тех-Агроремпоставка") передає у власність покупця (ТОВ "АВТО-ХАРКІВ") товар (запчастини, шини), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Обсяги (кількість) найменування, асортимент та ціни, за якими постачається товар, додатково погоджується під час підписання сторонами відповідних специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2). В п. 2.1 договору передбачено, що асортимент товару визначається у відповідних специфікаціях. Якість товару повинна відповідати державним стандартам та технічним вимогам завода-виробника (п.2.2 договору). Загальна сума договору складає сукупну суму вказану в специфікаціях (п. 4.1 договору). Згідно п. 4.2 договору, покупець здійснює оплату товару в порядку безготівкових рахунків шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок постачальника. Покупець повинен повністю оплатити товар на протязі 10 днів з моменту поставки товару (п. 4.3 договору).
В підтвердження реальності укладеного правочину, позивачем надані видаткові накладні видані ТОВ "Тех-Агроремпоставка" №11 від 05.01.2010 р., №62 від 22.01.2010 р., № 258 від 15.02.2010 р., № 430 від 01.03.2010 р., № 647 від 11.03.2010 р., № 707 від 15.03.2010 р., № 804 від 22.03.2010 р., № 857 від 25.03.2010 р., № 1113 від 01.04.2010 р., №1283 від 09.04.2010 р., № 1382 від 16.04.2010 р., № 1489 від 23.04.2010 р., № 1571 від 29.04.2010 р., № 1719 від 05.05.2010 р., № 1873 від 15.05.2010 р., №2015 від 20.05.2010 р., № 2159 від 25.05.2010 р., № 2279 від 01.06.2010 р., № 2587 від 11.06.2010 р., № 2630 від 15.06.2010 р., № 2672 від 17.06.2010 р., № 2876 від 29.06.2010 р., № 3007 від 01.07.2010 р., № 3260 від 09.07.2010 р., № 3432 від 20.07.2010 р., № 3754 від 02.08.2010 р., № 3997 від 10.08.2010 р., № 4123 від 17.08.2010 р., № 4480 від 01.09.2010 р., № 4710 від 08.09.2010 р., № 4957 від 20.09.2010 р., № 4989 від 21.09.2010 р., № 5328 від 01.10.2010 р., № 5595 від 12.10.2010 р., № 5748 від 19.10.2010 р., № 5829 від 22.10.2010 р., № 6049 від 01.11.2010 р., № 6295 від 15.11.2010 р., № 10 від 01.112.2010 р., № 6453 від 25.11.2010 р., № 114 від 13.12.2010 р., № 165 від 20.12.2010 р., № 208 від 27.12.2010 р. Згідно договору № 04/01 від 04.01.2010 р. між позивачем та ТОВ "Тех-Агроремпоставка" складено специфікації № 1 від 05.01.2010 р., № 2 від 22.01.2010 р., № 4 від 15.02.2010 р., № 5 від 01.03.2010 р., № 6 від 11.03.2010 р., № 7 від 15.03.2010 р., № 8 від 22.03.2010 р., № 9 від 25.03.2010 р., №10 від 01.04.2010 р., № 11 від 09.04.2010 р., № 12 від 16.04.2010 р., № 13 від 23.04.2010 р., № 14 від 29.04.2010 р., № 15 від 05.05.2010 р., № 16 від 12.05.2010 р., № 17 від 20.05.2010 р., № 18 від 28.05.2010 р., № 19 від 01.06.2010 р., № 20 від 11.06.2010 р., № 21 від 15.06.2010 р., № 22 від 17.06.2010 р., № 23 від 29.06.2010 р., № 24 від 01.07.2010 р., № 25 від 09.07.2010 р., № 26 від 20.07.2010 р., № 27 від 02.08.2010 р., № 28 від 10.08.2010 р., № 29 від 17.08.2010 р., № 30 від 01.09.2010 р., № 31 від 08.09.2010 р., № 32 від 20.09.2010 р., № 33 від 21.09.2010 р., № 34 від 01.10.2010 р., № 35 від 12.10.2010 р., № 36 від 19.10.2010 р., № 37 від 22.10.2010 р., № 38 від 01.11.2010 р., № 39 від 15.11.2010 р., № 40 від 25.11.2010 р. (а.с.206 - 245 т.1, а.с. 1-56, т.2).
Також, в матеріалах справи містяться виписані ТОВ "Тех-Агроремпоставка" податкові накладні, які включені позивачем до складу податкового кредиту, а саме № 11 від 05.01.2010 р. № 62 від 22.01.2010 р., № 170 від 02.02.2010 р., № 285 від 15.02.2010 р., № 430 від 01.03.2010 р., № 647 від 11.03.2010 р., № 707 від 15.03.2010 р., № 804 від 22.03.2010 р., № 857 від 25.03.2010 р., № 1113 від 01.04.2010 р., № 1283 від 09.04.2010 р., № 1382 від 16.04.2010 р., № 1489 від 23.04.2010 р., № 1571 від 29.04.2010 р., № 1719 від 05.05.2010 р., № 1873 від 12.05.2010 р., № 2015 від 20.05.2010 р., № 2159 від 28.05.2010 р., № 2279 від 01.06.2010 р., № 2587 від 11.06.2010 р., № 2630 від 15.06.2010 р., № 2672 від 17.06.2010 р., № 2876 від 29.06.2010 р., № 3007 від 01.07.2010 р., № 3260 від 06.07.2010 р., № 3432 від 20.07.2010 р., № 3754 від 02.08.2010 р., № 3997 від 10.08.2010 р., № 4123 від 17.08.2010 р., № 4480 від 01.09.2010 р., від 4710 від 08.09.2010 р., № 4957 від 20.09.2010 р., № 4989 від 21.09.2010 р., № 5328 від 01.10.2010 р., № 5595 від 12.10.2010 р., № 5748 від 19.10.2010 р., № 5829 від 22.10.2010 р., № 6049 від 01.11.2010 р., № 6295 від 15.11.2010 р., № 6453 від 25.11.2010 р. (а.с.112-156, т.1). Оплата поставлених товарів здійснювалась в порядку безготівкових рахунків шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок постачальника, на підтвердження чого позивачем надані копії платіжних доручень (а.с.57-236, т.2).
Постачання товару за договором № 04/01 від 04.01.2010 року здійснювалося шляхом самовивозу (3.1 договору, а.с.103). Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем, доставлені відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи № 0000000001 від 05.01.2010 р. № 0000000002 від 22.01.2010 р., № 0000000003 від 02.02.2010 р., № 0000000004 від 15.02.2010 р., № 0000000005 від 01.03.2010 р., № 0000000006 від 11.03.2010 р., № 000000№0000000001 0007 від 15.03.2010 р., № 0000000008 від 22.03.2010 р., №0000000010 від 01.04.2010 р., № 00000000011 від 09.04.2010 р., № 00000000012 від 16.04.2010 р., №00000000013 від 23.04.2010 р., № 00000000014 від 29.04.2010 р., №00000000015 від 05.05.2010 р., № 00000000016 від 15.05.2010 р., № 00000000017 від 20.05.2010 р., № 00000000018 від 28.05.2010 р., № 00000000019 від 01.06.2010 р., № 00000000020 від 11.06.2010 р., № 00000000021 від 15.06.2010 р., № 00000000022 від 17.06.2010 р., № 00000000023 від 29.06.2010 р., № 00000000024 від 01.07.2010 р., № 0000000025 від 09.07.2010 р., № 0000000026 від 20.07.2010 р., № 0000000026 від 02.08.2010 р., 00000000028 від 10.08.2010 р., № 0000000029 від 17.08.2010 р., № 0000000030 від 01.09.2010 р., № 0000000031 від 08.09.2010 р., № 0000000032 від 20.09.2010 р., №0000000033 від 21.09.2010 р., № 0000000034 від 01.10.2010 р., № 0000000035 від 12.10.2010 р., № 0000000036 від 19.10.2010 р., № 0000000037 від 22.10.2010 р., №0000000038 від 01.11.2010 р., № 0000000039 від 15.11.2010 р., № 0000000040 від 25.11.2010 р. (а.с. 162-201, т. 1). Згідно товарно-ранспортних накладних перевезення товару здійснювалось ТОВ "Авто-Харків", автомобілем ГАЗ-33021 10483 ХА, водій Басистий М.А. Пункт навантаження - м. Мерефа, Харківська область, Залізнодорожній тупик, 32. Пункт розвантаження - 61017, м.Харків, вул.Котлова, 115.
В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
В частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
За п. 11.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.(п. 11.3.)
Згідно п. 25 ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" передбачено, обов'язкове ліцензування такого виду діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом.
Таким чином, товарно-транспортна накладна є первинним документом, що підтверджує факт здійснення господарської операції, у тому числі і щодо переміщення товару від покупця до продавця, його відправлення та отримання. Тому, при відправленні товару продавцем складається видаткова накладна, а при його отриманні прибуткова накладна. Проаналізувавши вищезазначені товарно-транспортні накладні, колегія суддів зазначає, що в графі «Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера» вказано «згідно договору № 04/01 від 04.01.2010 р.», проте в договорі, на який є посилання в товарно-транспортних накладних, зазначено, що асортимент товару визначається у відповідних специфікаціях (п.2.1 договору, а.с. 103, т.1), а в графі «Кількість» зазначено суму товару. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що товарно-транспортні накладні позивачем складалися на перевезення вантажу, яке здійснювалось керівником підприємства на власному автомобілі, проте ліцензії на здійснення перевезень він не має, а тому не має право складати товаро-транспортні накладні. До того ж, на балансі підприємства автомобілів ГАЗ-33021 10483 ХА не значиться, доказів використання даного автомобіля директором позивача в господарській діяльності підприємства до матеріалів справи позивачем не надано. На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що надані позивачем товарно - транспортні накладні не приймаються як доказ транспортування товарно - матеріальних цінностей.
Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Промтехноопт", колегія суддів зазначає, що між ТОВ "Авто-Харків" (покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (постачальник) укладено договір поставки №01/12 від 01.12.2010 р., відповідно до якого постачальник передає у власність покупця товар (запчастини, шини), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, викладених в даному договорі. Тара відсутня. (п. 1.1 договору, т.2 а.с.239). Згідно п. 1.2 договору, обсяги (кількість), найменування, асортимент та ціни, за якими постачається товар, додатково погоджується під час підписання сторонами відповідних специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору. Асортимент товару визначається у відповідних специфікаціях. Якість товару повинна відповідати державним стандартам та технічним вимогам завода - виробника (п.2.2 договору). Відповідно до п. 4.1 договору, загальна сума договору складає сукупну суму, вказану в специфікаціях. Покупець здійснює оплату товару в порядку безготівкових рахунків шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок постачальника. Покупець повинен повністю оплатити товар на протязі 10 (десяти) днів з моменту поставки (п.4.2, п.4.3 договору).
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що відбулись в межах даного договору, позивач надав податкові накладні № 35 від 05.01.2011 р., № 133 від 19.01.2011 р., № 9 від 01.02.2011 р., № 166 від 14.02.2011 р., № 22 від 01.03.2011 р., № 212 від 11.03.2011 р., № 320 21.03.2011 р, № 466 від 30.03.2011 р., № 30 від 01.04.2011 р., № 252 від 11.04.2011 р., №267 від 12.04.2011 р., № 336 від 18.04.2011 р., № 470 від 27.04.2011 р., № 42 від 04.05.2011 р., № 301 від 16.05.2011 р., № 356 від 18.05.2011 р., № 400 від 20.05.2011 р., № 50 від 01.06.2011 р., № 278 від 07.06.2011 р., № 437 від 15.06.2011 р., № 467 від 16.06.2011 р., № 536 від 20.06.2011 р., № 644 від 23.06.2011 р., № 27 від 01.07.2011 р., № 314 від 07.07.2011 р., № 492 від 14.07.2011 р., № 640 від 20.07.2011 р., № 809 від 27.07.2011 р., № 42 від 01.08.2011 р., № 356 від 08.08.2011 р., № 514 від 12.08.2011 р., № 627 від 16.08.2011 р., № 736 від 19.08.2011 р., № 856 від 25.08.2011 р., № 43 від 01.09.2011 р., № 373 від 08.09.2011 р., № 406 від 09.09.2011 р., № 529 від 14.09.2011 р., № 705 від 21.09.2011 р., № 891 від 28.09.2011 р. (а.с.1-48, т.3). Крім того в матеріалах справи містяться видаткові накладні та специфікації (а.с.93 - 174, т.3). Оплата за поставлений товар була здійснена грошовими коштами у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (а.с.175-245, т.3).
На підтвердження доставки товарно-матеріальних цінностей за договором №01/12 від 01.12.2010 р., позивачем до матеріалів справи надані товарно-транспортні накладні, № 0000000044 від 28.09.2011 р., № 0000000043 від 21.09.2011 р., № 0000000042 від 14.09.2011 р., № 0000000041 від 09.09.2011 р., № 0000000040 від 08.09.2011 р., № 0000000039 від 01.09.2011 р., № 0000000038 від 25.08.2011 р., № 0000000037 від 19.08.2011 р., № 0000000036 від 16.08.2011 р., № 0000000035 від 12.08.2011 р., № 0000000034 від 08.08.2011 р., № 0000000033 від 01.08.2011 р., № 0000000032 від 27.07.2011 р., № 0000000031 від 20.07.2011 р., № 0000000030 від 14.07.2011 р., № 0000000029 від 07.07.2011 р., № 0000000028 від 01.07.2011 р., № 0000000027 від 23.06.2011 р., № 0000000026 від 20.06.2011 р., № 0000000025 від 16.06.2011 р., № 0000000024 від 15.06.2011 р., № 0000000023 від 07.06.2011 р., № 0000000022 від 01.06.2011 р., № 0000000021 від 20.05.2011 р., № 0000000020 від 18.05.2011 р., № 0000000019 від 16.05.2011 р., № 0000000018 від 04.05.2011 р., № 0000000017 від 27.04.2011 р., № 0000000016 від 18.04.2011 р., № 0000000015 від 12.04.2011 р., № 0000000014 від 11.04.2011 р., № 0000000013 від 03.04.2011 р., № 0000000012 від 30.03.2011 р., № 0000000011 від 21.03.2011 р., № 0000000010 від 11.03.2011 р., № 0000000009 від 01.03.2011 р., № 0000000008 від 14.02.2011 р., № 0000000007 від 01.02.2011 р., № 0000000006 від 19.01.2011 р., № 000000005 від 05.01.2011 р., № 0000000004 від 27.12.2010 р., № 0000000003 від 20.12.2010 р., № 0000000002 від 13.12.2010 р., № 0000000001 від 01.12.2010 р. (а.с.49-92).
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що вищезазначені товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням чинного законодавства, зокрема в графі «Назва продукції, товару (вантажу) або № контейнера» вказано «згідно договору № 01/12 від 01.12.2010 р.», проте в договорі, на який є посилання на товарно-транспортних накладних зазначено, що асортимент товару визначається у відповідних специфікаціях (п.2.1 договору, а.с. 239, т.2), крім того, в графі «Кількість» зазначено суму товару. Отже, з наданих товарно-транспортних накладних не вбачається, який саме товар був поставлений по договору № 01/12 від 01.12.2010 р., оскільки в даному договорі не вказано асортимент товару, який має поставлятися, а є відсилка до специфікацій, а в самих товарно-транспортних накладних будь - яких посилань на специфікації чи безпосереднього найменування матеріальних цінностей з зазначенням їх кількості не вказано. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортні накладні позивачем складалися на перевезення вантажу, яке здійснювалось керівником підприємства на власному автомобілі, проте ліцензії на здійснення перевезень він не має, таким чином, не має права складати товарно - транспортні накладні.
Отже, колегія суддів зазначає, що надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні не містять найменування продукції, відсутня назва продукції та назва вантажу, № контейнера, а також кількість поставленого товару. Всі надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні містять лише загальні фрази без індивідуальних ознак. Крім сум, товарно-транспортні накладні не містить жодних відомостей щодо змісту господарських операцій, за якими сплачені ці кошти, крім того, товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням діючого законодавства, оскільки суми проставлені в графі, в якій вказується кількість поставлених товарів.
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не приймаються в якості доказів на підтвердження факту реального виконання договору поставки № 01/12 від 01.12.2010 р. з ТОВ "Промтехноопт", та договору поставки № 04/01 від 04.01.2010 р. з ТОВ "Тех-Агроремпоставка".
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів реального отримання товарно - матеріальних цінностей, що, в свою чергу, не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат, а тому висновки актів перевірки від 05.03.2011 року №348/23 - 217/31340033 про завищення позивачем витрат по господарських відносинах з ТОВ "Тех-Агроремпоставка" та ТОВ "Промтехноопт" в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованими.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин справи, на підставі законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову через невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2012р. по справі № 2а-7637/12/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Харків" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адмінісативного суду України.
Головуючий суддя Мінаєва О.М. Судді Макаренко Я.М. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 17.12.2012 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2012 |
Оприлюднено | 26.12.2012 |
Номер документу | 28208601 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Мінаєва О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні