ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2012 р. Справа № 2а-72/08/1813 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.12.2008р. по справі № 2а-72/08/1813
за позовом ОСОБА_1
до Охтирської міжрайонної прокуратури Сумської області , Прокуратури Сумської області , Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа- Охтирське МВ УМВС України в Сумській області
про визнання недійсними актів перевірок та скасування їх висновків, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просив визнати недійсними акти перевірок ЗАТ "Охтиркашляхбуд" Сумським територіальним управлінням з цінних паперів та фондового ринку від 28.05.2004 року та 25.10.2004 року як складені на підставі викрадених у товариства документів, визнати протиправними дії Охтирської прокуратури по втручанню в компетенцію суду, зобов'язання Охтирського міжрайонного прокурора повернути пограбовані у суді матеріали у цивільну справу, порушити кримінальну справу за фактами пограбування документів ЗАТ "Охтиркашляхбуд". На часткове відшкодування моральної шкоди просив стягнути на його користь з Охтирської міжрайонної прокуратури Сумської області одну тисячу гривень.
15.02.2008 р. позивач уточнив заявлені ним позовні вимоги в частині відшкодування збитків, а саме: просив стягнути на його користь з Охтирської міжрайонної прокуратури та Сумського територіального управління ЦКЦПФР у часткове відшкодування матеріальної шкоди по 10000 грн. та моральної шкоди по 10000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги втручанням відповідачів у корпоративні інтереси ЗАТ "Охтиркашляхбуд".
01.07.2008 р. позивач доповнив свої позовні вимоги, вимагаючи визнати дії Охтирської міжрайонної прокуратури по втручанню в дії Охтирського МВ УМВС України в Сумській області для вилучення доказів виготовлення, вилучення та використання фальшивої печатки ЗАТ "Охтиркашляхбуд" протиправними. Також, просив визнати протиправними дії прокуратури Сумської області по безпідставному направленню заяв по діях, які носять ознаки злочинних, до Охтирської міжрайонної прокуратури та на розгляд до осіб, які не повноважні їх розглядати.
08.07.2008 р. позивач збільшив свої позовні вимоги та просив визнати бездіяльність Охтирського міськрайонного суду, в результаті якої витребувані судом протоколи ЗАТ "Охтиркашяхбуд"у судовому засіданні були викрадені, спотворені особами, які незаконно їх одержали, і по них поза товариством виконувались протиправні перевірки із складанням актів, що викривляли дійсні обставини. Також, просив визнати протиправними дії Охтирської прокуратури по втручанню в компетенцію суду щодо надання суду викривлених висновків щодо законності дій ОСОБА_2, як голови правління ЗАТ, який насправді не міг бути учасником товариства та використанню викрадених у товариства в суді документів.
Заявою від 03.11.2008 р. позивач доповнив позовні вимоги, а саме: просив визнати протиправною бездіяльність прокуратури Сумської області по розгляду заяв керівництва ЗАТ "Охтиркашляхбуд"по порушенню прав товариства, наведених на особистому прийомі 05.06.2005 р. та доповнених письмово 8.06.2005 р. Також, просив зобов'язати прокуратуру Сумської області розглянути вказані заяви та дати правову оцінку діям представників суб'єктів владних повноважень, які призвели до захоплення товариства сторонніми особами.
Ухвалою суду від 19.11.2008 р. закрито провадження в справі щодо частини заявлених позивачем вимог, а саме: до Охтирської міжрайонної прокуратури та Сумського територіального управління ДКЦПФР про відшкодування матеріальної шкоди з мотивів втручання відповідачів у корпоративні інтереси ЗАТ "Охтиркашляхбуд", що призвело до втрати позивачем заробітної плати та частини пенсії, та про відшкодування моральної шкоди із приводу перенесеної душевної травми внаслідок порушення кримінальної справи відносно нього по не дійсним, виготовленим поза волею підприємства документам, до Охтирського міськрайонного суду про протиправність його дій, у результаті якої витребувані судом протоколи ЗАТ "Охтиркашляхбуд"у судовому засіданні були викрадені, спотворені особами, які незаконно їх одержали та по них поза товариством виконувались протиправні перевірки із складанням актів, що викривляли дійсні обставини.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.12.2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.12.2008 року залишено без змін.
Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.04.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2009 року скасовано.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирської міжрайонної прокуратури Сумської області, прокуратури Сумської області, Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа: Охтирський МВ УМВСУ в Сумській області, про визнання дій протиправними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди направлено до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.
Ухвалою судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року прийнято справу до провадження.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та дослідивши письмові докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ЗАТ "Охтиркашляхбуд" створене шляхом перетворення в результаті зміни організаційно-правової форми Охтирського міжгосподарського орендного підприємства об'єднання "Сумиоблагрошляхбуд" відповідно до рішення загальних зборів Товариства від 04.04.2001 р. та зареєстроване Охтирською РДА за №101 від 10.07.2001 р. на підставі реєстраційної картки, поданої 10.07.2001 р. керівником підприємства - ОСОБА_1 (т.1 а.с. 129-134)
В період з 26.05.2004 року по 28.05.2004 року на підставі доручення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.05.2004 року №20/01/6586 та посвідчення від 26.05.2004 року робочою групою Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку проведено позапланову тематичну перевірку провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів ЗАТ" Охтиркашляхбуд", за результатами якої складено акт перевірки від 28.05.2004 року. Згідно висновків акту перевірки порушень законодавства при підготовці, скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів ЗАТ «Охтиркашляхбуд» 29.04.2004 року не виявлено(т.1 а.с. 78-81).
Примірник акту перевірки від імені ЗАТ «Охтиркашляхбуд» підписано та отримано ОСОБА_3
Також, в період з 18.10.2004 року по 25.10.2004 року Сумським територіальним управлінням ДКЦПФР проведено позапланову тематичну перевірку провадження діяльності на ринку цінних паперів ЗАТ «Охтиркахляхбуд», за результатами якої складено акт від 25.10.2004 року. Перевіркою встановлено порушення порядку скликання загальних зборів акціонерів ЗАТ"Охтиркашляхбуд", які проводились в період з 10.07.2001 року по 29.04.2004 року, та порушення порядку обрання органів управління ЗАТ «Охтиркашляхбуд»( а.с.75-77).
Примірник акту перевірки від імені ЗАТ «Охтиркашляхбуд» підписано та отримано ОСОБА_3
Згідно акту Сумського територіально управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №62-СУ-С від 13.11.2007 року ЗАТ «Охтиркашляхбуд» код ЄДРПОУ 03581535 виключене з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України у зв'язку з його ліквідацією, але не здійснило скасування зареєстрованого випуску акцій відповідно до «Порядку скасування випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 року №222. ( а.с.55)
Розпорядженням начальника Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №62-СУ-С від 14.11.2007 року скасовано реєстрацію випуску акцій.( т.1 а.с.54).
Крім того, судом встановлено та не спростовано відповідачем, що 05.06.2005 року ОСОБА_1 звернувся на особистому прийомі у прокурора Сумської області із усною заявою про порушені права ЗАТ «Охтиркашляхбуд». Також, 08.06.2005 року ОСОБА_1 звернувся на особистому прийомі в прокуратурі Сумській області із письмовою заявою про порушені права «Охтиркашляхбуд». ( т.2 а.с.3-4)
Не погодившись з діями та бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, тому підстав для задоволення позовних вимог позивача не має.
Перевіривши постанову суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, яка була чинною на час розгляду справи в суді першої інстанції, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ця норма права була самостійною підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, тобто за своєю природою була нормою матеріального права.
Аналіз частини першої статті 100 КАС України дає підстави вважати, що суд не мав можливості самостійно, на свій розсуд застосовувати наслідки пропуску строку звернення до суду. Право вимагати застосування строку звернення до суду належало сторонам і у випадку, якщо така заява не надходила до суду і наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду не могли бути застосовані судом.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що сторонами не подавались заяви про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції неправомірно застосував наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Щодо вимог позивача про визнання актів перевірок не дійсними колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 7 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій у тих правовідносинах, в яких виникає спір між сторонами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Виходячи з аналізу наведених положень КАС України, колегія суддів зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою службовою чи посадовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних (управлінських) функцій.
Висновки акту перевірки не змінюють стану суб'єктивних прав особи, не породжують у неї додаткового обов'язку та не можуть безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, а власне проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за дотриманням особою вимог чинного законодавства.
Таким чином, акт перевірки неможливо вважати рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а відтак такий акт не підпадає під дію пункту 1 частини другої статті 17 цього Кодексу.
З огляду на те, що в правовому регулюванні приймає участь саме рішення суб'єкта владних повноважень, а не окремі дії, вчинені у процесі здійснення владних повноважень, за результатами яких прийнято рішення, ці дії не можуть бути предметом оскарження до адміністративного суду окремо від оскарження рішення.
Обставини щодо вчинення цих дій входять до предмету доведення у справі за позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, а їх правова оцінка судом на відповідність встановлених законом компетенції суб'єкта владних повноважень та порядку їх вчинення може бути підставою для скасування рішення як протиправного внаслідок вчинення посадовими особами суб'єкта владних повноважень дій не у спосіб та не у порядку, встановлених законом.
За правилами ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки вимоги, розглянуті судом першої інстанції у зазначеній постанові, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Щодо вимог позивача про визнання дій Охтирської міжрайонної прокуратури по втручанню в дії Охтирського МВ УМВС України в Сумській області по вилученню доказів виготовлення, вилучення та використання фальшивої печатки ЗАТ "Охтиркашляхбуд" протиправними, про визнання протиправними дій прокуратури Сумської області по безпідставному направленню заяв по діях, які носять ознаки злочинних, до Охтирської міжрайонної прокуратури та на розгляд до осіб, які не повноважні їх розглядати, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини в цій частині витікають з кримінального та кримінально - процесуального законодавства.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Щодо позовних вимог до Охтирської міжрайонної прокуратури та Сумського територіального управління ДКЦПФР про відшкодування матеріальної шкоди з мотивів втручання відповідачів у корпоративні інтереси ЗАТ "Охтиркашляхбуд", що призвело до втрати позивачем заробітної плати та частини пенсії, та про відшкодування моральної шкоди із приводу перенесеної душевної травми внаслідок порушення кримінальної справи відносно нього по не дійсним, виготовленим поза волею підприємства документам та до Охтирського міськрайонного суду про протиправність його дій, у результаті якої витребувані судом протоколи ЗАТ "Охтиркашляхбуд"у судовому засіданні були викрадені, спотворені особами, які незаконно їх одержали та по них поза товариством виконувались протиправні перевірки із складанням актів, що викривляли дійсні обставини ухвалою суду від 19.11.2008 р. закрито провадження в справі. Ухвала сторонами не оскаржена, тобто, є чинною.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності прокуратури Сумської області по розгляду заяв керівництва ЗАТ "Охтиркашляхбуд" про порушення прав товариства, наведених на особистому прийомі 05.06.2005 р. та доповнених письмово 08.06.2005 р. , а також про зобов'язання прокуратуру Сумської області розглянути вказані заяви та дати правову оцінку діям представників суб'єктів владних повноважень, які призвели до захоплення товариства сторонніми особами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, регулюються Законом України "Про звернення громадян".
Вимоги до звернення визначені статтею 5 Закону України "Про звернення громадян".
Згідно ч.3 ст.5 зазначеного Закону звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу.
Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг викладені у ст. 19 зазначеного Закону.
Так, відповідно до вказаної статті органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи зобов'язані, зокрема письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до ст.15 Закону України „Про звернення громадян" від 02.10.1996р. № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Частиною 1 статті 20 Закону України „Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.
Судом встановлено, що відповідач - Прокуратура Сумської області, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій, не надала ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів, які б підтверджували розгляд заяв позивача від 05.06.2005 року та від 08.06.2005 року по суті заданих питань та направлення позивачу відповідей на них.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною бездіяльності прокуратури Сумської області щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 про порушення прав ЗАТ "Охтиркашляхбуд", наведених на особистому прийомі 05.06.2005 р. та доповнених письмово 08.06.2005 р. та зобов'язання відповідача - прокуратуру Сумської області - розглянути вказані заяви ОСОБА_1 та надати відповідь.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до ч.2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про часткове задоволення заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.12.2008р. по справі № 2а-72/08/1813 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Сумської області щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 про порушення прав ЗАТ "Охтиркашляхбуд", наведених на особистому прийомі 05.06.2005 р. та доповнених письмово 08.06.2005 р.
Зобов'язати прокуратуру Сумської області розглянути заяви ОСОБА_1 про порушення прав ЗАТ "Охтиркашляхбуд", наведених на особистому прийомі 05.06.2005 р. та доповнених письмово 08.06.2005 р., та надати відповідь.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання актів перевірок не дійсними з підстав неправомірності підписів на актах із боку ОСОБА_3 та про визнання дій Охтирської міжрайонної прокуратури по втручанню в дії Охтирського МВ УМВС України в Сумській області для вилучення доказів виготовлення, вилучення та використання фальшивої печатки ЗАТ "Охтиркашляхбуд" протиправними, про визнання протиправними дій прокуратури Сумської області по безпідставному направленню заяв по діях, які носять ознаки злочинних, до Охтирської міжрайонної прокуратури та на розгляд до осіб, які не повноважні їх розглядати - закрити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2012 |
Оприлюднено | 26.12.2012 |
Номер документу | 28209385 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні