Постанова

від 05.12.2012 по справі 2-а-7514/10/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.Справа № 2-а-7514/10/1470

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу прокуратури Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у м. Миколаїв про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною відмови відповідача надати умови відведення земельної ділянки та зобов'язати відповідача надати такі умови.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що рішення про відмову в наданні умов на відведення земельної ділянки обґрунтовано посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України №61-р від 10.04.08, яке в свою чергу суперечить Конституції України, Земельному та Лісовому кодексам України, а тому не повинно було застосовуватися відповідачем.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано незаконною бездіяльність Управління Держкомзему у м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 25382020) щодо непогодження умов відведення у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтованою площею 1000 кв. м. в урочищі "Варварівське" Андріївського лісництва ДП "Миколаївське лісове господарство" (квартал НОМЕР_1 виділ НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 25382020) надати умови відведення у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтованою площею 1000 кв. м в урочищі "Варварівське" Андріївського лісництва ДП "Миколаївське лісове господарство" (квартал НОМЕР_1 виділ НОМЕР_2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та погодити проект відведення вказаної земельної ділянки.

Не погоджуючись з даною постановою суду прокуратура Миколаївської області подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, неправильно з'ясовані обставини справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

При цьому, суд вважає, що позивач повідомлений про дату, час і місце судового засідання з огляду на приписи ч.11 ст.35 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2010 року рішенням Миколаївської міської ради №47/40 ОСОБА_1 надано дозвіл на відведення земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв. м за рахунок земель міста не наданих у користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на колишніх землях Андріївського лісництва у мікрорайоні урочище «Варварівське».

28.03.2008 року Державне підприємство "Миколаївське лісове господарство" надало позивачу висновок про погодження відведення земельної ділянки.

Позивач звернувся до Управління Держкозмему у м. Миколаєві за наданням умов відведення та висновку щодо погодження проекту їх землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за рахунок земель ДП "Миколаївське лісове господарство".

09.09.2010 року Управління Держкомзему у м. Миколаєві відмовило ОСОБА_1 у наданні умов відведення та висновку щодо погодження проекту з тих мотивів, що це заборонено розпорядженням Кабінету Міністрів України №610-р від 10.04.08 р..

Наведені обставини сторонами не заперечувались, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, а Кабінет Міністрів України, приймаючи Розпорядження №610-р, приписами якого керувався відповідач, фактично зупинив реалізацію положень Лісового та Земельного Кодексів України, тобто унеможливив реалізацію прав громадян на набуття права власності на земельні ділянки.

Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на наступне.

Статтею 57 Лісового кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.

Надання земельних ділянок в оренду зацікавленим особам при необхідності їх вилучення або зміни цільового призначення здійснюється в порядку визначеному ст. ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України надання земельних ділянок в оренду провадиться за погодженням з відповідними територіальними органами виконавчої влади з питань лісового господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення), а також за погодженням з відповідними державними природоохоронними органами та землекористувачами, в користуванні яких знаходяться відповідні земельні ділянки лісогосподарського призначення.

Пункт 4 ст. 20 Земельного кодексу України встановлює, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно з Положенням про управління (відділ) Держкомзему у місті (обласного та районного значення), затверджених наказом Держкомзему 3123 від 17.06.2008 року , управління Держкомзему у м. Миколаєві - територіальний орган Держкомзему, основним завданням якого є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Діяльність Держкомзему України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. ДержкомземУкраїни у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, та цим Положенням. У межах своїх повноважень Держкомзем України організовує виконання актів законодавства і здійснює контроль за їх реалізацією.

Державне підприємство "Миколаївське лісове господарство" є землекористувачем земельної ділянки за адресою: мікрорайон урочища "Варварівське" Андріївського лісництва ДП "Миколаївське лісове господарство" (квартал НОМЕР_1 виділ НОМЕР_2) підпорядковане Миколаївському обласному управлінню лісового господарства, яке, в свою чергу, входить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України.

Пунктом 3 ст. 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сферах охорони природи, екологічної безпеки, природокористування.

У ст. 13 Земельного кодексу України визначені повноваження Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, відноситься реалізація державної політики у сфері використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Згідно ст. 53 зазначеного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України N 610-р від 10.04.2008 р. "Про зупинення прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення", з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему зобов'язані, до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері, зупинити прийняття рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Оскільки позивач фактично просив узгодити передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення, то відповідач правомірно застосовував приписи розпорядження КМУ N 610-р від 10.04.2008 р. та відмовив у задоволенні такого клопотання.

Крім того, предметом спору не було визнання недійсним та таким, що не підлягає виконанню розпорядження Кабінету Міністрів України N 610-р від 10.04.2008 р. "Про зупинення прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних лісових ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення".

Вказане Розпорядження неконституційним та нечинним не визнано (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 року у справі №2а-3858/10/2670), дія його не припинена та не скасована, а тому є такою, що підлягає обов'язковому виконанню.

Отже, враховуючи вищенаведене, при розгляді клопотань позивача щодо узгодження зміни цільового призначення земельної лісової ділянки, містобудівного обґрунтування розміщення дозвіл на відведення земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1000 кв. м за рахунок земель міста не наданих у користування, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на колишніх землях Андріївського лісництва у мікрорайонні урочище «Варварівське», відповідач діяв на підставі, в межах наданих їм повноважень, а прийнявши рішення по суті таких звернень позивача - у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Урахувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги ст. 19 Конституції України, не допущено порушень інших законів, які регламентують спірні правовідносини, тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 19.05.2010 р. справа N К-37269/09.

Суд першої інстанції наведене не врахував та помилково дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п. 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Прокуратури Миколаївської області задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі № 2-а-7514/10/1470 - скасувати.

Ухвалити у справі № 2-а-7514/10/1470 нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держкомзему у м. Миколаїв про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян