Ухвала

від 03.02.2012 по справі 41/71

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 лютого 2012 р. № 41/71

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Малетича М.М., Владимиренко С.В., Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В., розглянувши заявутовариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача про Вищого господарського суду України від 28.09.2011 № 41/71 Прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс" державне підприємство "Лікувально -реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ім. В.Т. Гуца" розірвання договору №303 від 03.04.2006,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.05.2011, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011, позов задоволено повністю, розірвано договір оренди індивідуального майна, що належить до державної власності, від 03.04.2006, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс".

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011 у справі №41/71 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 06.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 у справі 41/71 залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2011 у даній справі.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 28.09.2011 у справі № 41/71 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 15.02.2011 у справі №42/250-10, від 22.03.2011 у справі №30/131-09-2953, від 10.08.2011 у справі №5002-5/187-2011, від 01.03.2011 у справі №5002-23/3532-2010 та від 31.08.2011 у справі №41/103 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 28.09.2011 у справі №41/71, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо розірвання договору оренди, оскільки відповідачем було порушено зобов'язання, передбачене пунктом 5.2 договору щодо своєчасної і у повному обсязі сплати орендної плати, що згідно статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є підставою на вимогу однієї із сторін для дострокового розірвання договору за рішенням суду. Твердження щодо перешкоджання відповідачу виконувати умови договору (використовувати орендоване майно за призначенням, здійснювати капітальний та поточний ремонт) спростовуються матеріалами справи, а саме, листами -згодою на проведення ремонту та поліпшення орендованого майна. Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що орендарем взагалі не використовувалось орендоване майно з початку дії зазначеного договору, в тому числі з метою, передбаченою умовами договору оренди.

Приймаючи постанову від 15.02.2011 у справі №42/250-10, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову щодо стягнення боргу по орендній платі, інфляційних втрат та 3% річних, в решті позовних вимог щодо розірвання договору оренди та виселення з нежилих приміщень відмовлено, оскільки спірні приміщення перебувають у спільній частковій власності позивача та третьої особи, намір третьої особи на розірвання договору оренди не доведено, у зв'язку з чим позивач не міг самостійно звернутись з позовом в частині розірвання спірного договору оренди та виселення відповідача з приміщень.

Приймаючи постанову від 22.03.2011 у справі №30/131-09-2952, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову щодо стягнення заборгованості по орендній оплаті та пені, в частині позову щодо розірвання та виселення відмовлено, оскільки єдиним порушенням договору оренди було прострочення та внесення орендної плати не в повному обсязі, при цьому відповідачем з дозволу орендодавця за власні кошти проведено реконструкцію та капітальний ремонт приміщень; поданий позов про розірвання договору оренди з мотивів невнесення орендної плати не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця.

Приймаючи постанову від 10.08.2011 у справі №5002-5/187-2011, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову щодо стягнення заборгованості по орендній оплаті, пені та штрафу, в частині позову щодо розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити орендоване приміщення відмовлено, оскільки єдиною підставою для розірвання договору оренди позивачем зазначено порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів; поданий позов про розірвання договору оренди з мотивів невнесення орендної плати не відповідає способам захисту цивільних прав наймодавця.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюються посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2011 у справі №41/103, на яку посилається заявник, касаційні скарги задоволено частково, постанову суду апеляційної інстанції скасовано, рішення суду першої інстанції щодо задоволення позову про розірвання договору оренди та щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про повернення нерухомого майна скасовано, справу направлено в цій частині позовних вимог на новий розгляд до господарського суду міста Києва; в іншій частині рішення щодо стягнення основного боргу та пені залишено в силі.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 у справі №5002-23/3532-2010, на яку посилається заявник, касаційну скаргу задоволено частково, судові рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

У зв'язку з чим колегія суддів зазначає, що прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Універсал Постач Сервіс" у допуску справи № 41/71 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ. Малетич Судді С. Владимиренко А. Заріцька Т. Козир О. Кот

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)