Рішення

від 20.03.2012 по справі 13/6/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 березня 2012 р. Справа 13/6/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино" ( код ЄДРПОУ 30910391, 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 56)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" (код ЄДРПОУ 36830709, 21001, м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4)

про стягнення основного боргу , 3 % річних та штрафних санкцій у сумі 53213,08 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : Велічко Ю.В.- за довіреністю

від відповідача: Пастух А.С., Марюхіна Л.С., - за довіреністю

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино" 06.02.2012 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" про стягнення 53 213,08 грн., з яких : 48161,00 грн. - основного боргу, 3693,15 грн. - пені, 768,52 - 3% річних та 590,41 грн. - штрафу.

Позов обґрунтовано наступним. Між товариством з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино" та товариством з обмеженою відповідальністю "Домінікана" укладено дистриб'юторський договір № О-00000021 від 28.07.2011 року та дистриб'юторський договір № О-00000016 від 10.06.2011 року. Відповідно до договору-1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48352,80 грн. та згідно договору-2 на загальну суму 39772,80 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлену продукцію не виконав своєчасно та в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість та нарахування штрафних санкцій і 3% річних. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 07.02.2012 р. порушено провадження у справі № 13/6/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 21.02.2012 року.

Враховуючи клопотання відповідача № 73 від 20.02.2012 року про перенесення розгляду справи та необхідність витребування доказів, ухвалою суду від 21.02.2012 року було відкладено слухання з призначення справи до розгляду на 06.03.2012 року.

05.03.2012 року за вх. № 08-46/2478/12 від відповідача до суду надійшло заперечення на позовну заяву, згідно яких відповідач просить суд задовольнити позов частково, а саме суму боргу у розмірі 17335,60 грн. та пеню розрахованої згідно обставин справи, а в решті позовних вимог відмовити. Зокрема, відповідач у запереченнях на позов зазначає, що згідно дистриб'юторського договору № 0-00000021 від 28.07.2011 року було проведено відповідачем частково розрахунок за поставлений товар на адресу відповідача у сумі 12000 грн.. Також на виконання умов договору № 0-00000016 від 10.06.2011 року позивачем було поставлено на адресу Київської філії ТОВ «Домінікана»лікеро-горілчані вироби на суму 39772,80 грн., за які відповідачем проведено частково розрахунок на суму 2301,50 грн.. Також відповідач вказує, що в серпні 2011 року, ТОВ «Домінікана»було здійснено внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей з основного підприємства на Київську філію на загальну суму 8024,42 грн., а з ПДВ становить 9629,30 грн.. У відповідності до накладних на повернення продукції з Київської філії ТОВ «Домінікана»було повернено позивачу товар на загальну суму 56488,50 грн. (накладні на повернення № 19 від 31.08.2011 року, № 30 від 16.09.2011 року, № 29 від 26.09.2011 року). Розрахунки за товар здійснювались наступним чином : сума поставлено товару за двома договорами становить 88125,60 грн; сума проплати складає -14301,50 грн.; вартість поверненого товару становить - 17335,60 грн.. Таким чином, відповідач пояснює, що з огляду на вказане розрахунок пені та штрафу не відповідає обставинам справи. Окрім того, оскільки відповідачем не було отримано від позивача жодної вимоги, в зв'язку з чим, вимога позивача про сплату 3% річних є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Також судом встановлено, що 05.03.2012 року за вх. № 08-46/2530/12 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог № 240 від 29.02.2012 року. У вказаній заяві, позивач повідомляє, що в ході розгляду справи, відповідачем частково погашена заборгованість, а саме : 21.02.2012 року у сумі 1801,50 грн. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 46359,50 грн. - основного боргу, 3908,98 грн. - пені, 768,52-3% річних та 590,41 грн. - штрафу.

В зв'язку з необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 06.03.2012 року відкладено слухання справи на 20.03.2012 року.

20.03.2012 року від позивача надійшло письмове пояснення (відзив) на заперечення відповідача на позовну заяву № 255 від 19.03.2012 року в якому зазначається наступне. Накладна на повернення товару № 19 від 31.08.2011 року на суму 10006,70 грн. не фігурувала у бухгалтерських розрахунках та документації, і в розрахунках коригування податку на додану вартість. Відповідачем не надано оригінал вказаної накладної, а тому повернення товару не відбулося. Повернення товару від 26.09.2011 року на суму 27764,60 грн. позивач визнає та підтверджує, яка врахована при направлені позову до суду.

Стосовно повернення товару від 16.09.2011 року на суму 19017,20 грн. позивач пояснює, що за видатковою накладною №О-00000117 від 25.07.2011 року позивачем поставлено товар в кількості 1422 пляшок на суму 19017,20 грн. на Київську філію ТОВ «Домінакана». Однак відповідач (в особі його Київської філії) не повернув позивачу первинні документи із відміткою, тобто не повернув примірник видаткової накладної для позивача. В подальшу, в зв'язку з неспроможністю оплати отриманого відповідачем товару, позивач погодився на його прохання повернути товар отриманий за видатковою накладною №О-00000117 від 25.07.2011 року (1422 пляшок на суму 19017,20 грн.). Таким чином весь товар отриманий за вказаною накладною був повернутий відповідачем 16.09.2011 року.

Також у поясненнях позивач зазначає, що підтвердженням повернення товару 16.09.2011 року, який отримано відповідачем 25.07.2011 року (накладна № О-00000117), а не 10.06.2011 року (накладна №О-00000097), чи 28.07.2011 року (накладна № О-00000125) є той факт, що асортимент повернутого 16.09.2011 року товару майже на 100 % не відповідає товару отриманого відповідачем 10.06.2011 року та 28.07.2011 року. Тобто відповідач не міг повернути товар попередньо не отримавши його.

Крім того, до податкової інспекції позивача та податкової інспекції відповідача були подані розрахунки № 15 від 16.09.2011 року (на суму товару 19017,20 грн.), № 16 від 26.09.2011 року (на суму 27464,60 грн.) коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, які підтверджують, що відбулося два повернення товару, а не три як стверджує відповідач. Всього було поставлено товару на суму 107142,80 грн., повернуто товар на суму 46481,80 грн. та сплачено грошовими коштами, станом на 19.03.2012 року - 14301,50 грн.. Таким чином сума основного боргу складає 46359,50 грн., яку й просить стягнути позивач з відповідача.

На визначену дату 20.03.2012 року з'явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача, підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, представники відповідача позов не визнали з підстав вказаних у запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

28.07.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Домінікана" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № О-00000021. Також між товариством з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино" (постачальник) та Київською філією товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № О-00000016 від 10.06.2011 року.

Договорами передбачено наступне. Постачальник на умовах передбачених цим договором, передає товар дистриб'ютору, дистриб'ютор здійснює його продаж своїм клієнтам, і здійснює постачальнику своєчасну оплату отриманого від нього товару (п.2.1); постачальник постачає товар дистриб'ютору за ціною, передбаченою для дистриб'ютора в офіційній Специфікації постачальника з урахуванням п. 12.2 договору (п.2.3); постачальник надає дистриб'ютору право продажу товару в регіоні : м. Вінниця, Вінницька область та в регіоні : Києва і Київської області. Дистриб'ютор зобов'язується здійснювати реалізацію товару виключно на території вищезазначеного регіону, а також не виходити з цим товаром за його межі, крім випадків узгоджених з постачальником (п.2.4); сума договору складає сума всіх накладних, на підставі яких здійснювалось постачання товару на виконання даного договору та на момент його укладення (п.4.1); постачання товару дистриб'ютору здійснюється партіями на умовах DDP, склад дистриб'ютора, відповідно до Правил інтерпретації міжнародних торгових термінів «ІНКОТЕРМС»в редакції 2009 року. Сторони можуть переглянути місце і умови поставки, відповідно до зазначених вище Правил, з переглядом ціни на товар, що поставляється на таких умовах (п. 5.1); строк поставки повинен бути узгоджений сторонами в замовленні, і не повинен перевищувати 3 (трьох) календарних днів (7 календарних днів у договорі від 10.06.2011 р.) з моменту направлення замовлення на поставку, якщо інший строк не вказаний у замовленні. Строк поставки замовленого товару може бути збільшений постачальником одноособово у разі невиконання чи не належного виконання дистриб'ютором зобов'язань з оплати раніше поставленого товару, на строк до моменту повного погашення протермінованої заборгованості, без застосування до постачальника буд-яких штрафних санкцій з боку дистриб'ютора (п.5.2); прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до товарної накладної постачальника за участю уповноваженого представника постачальника. Датою одержання товару вважається дата зазначена в накладній (п.5.3); право власності на поставлений товар переходить від постачальника до дистриб'ютора з моменту отримання товару дистриб'ютором. Ризики випадкової загибелі та псування товару переходить до дистриб'ютора з моменту передачі йому товару. Датою поставки товарів є день передачі постачальником замовлених дистриб'ютором товарів, що зазначена в накладних на передачу товару (п.5.6); ціни на товари, що поставляється за даним договором встановлюються у українських гривнях (п. 7.1); оплата кожної партії товару здійснюється дистриб'ютором в безготівковій формі протягом 47 (сорок сім) календарних днів (45 календарних днів у договорі від 10.06.2011 р.) з дати поставки товару на склад дистриб'ютора. Датою поставки є фактична дата поставки певної партії товару. Отримана постачальником від дистриб'ютора сума грошових коштів за товар зараховується постачальником у рахунок закриття видаткової накладної, по якої дистриб'ютор отримав товар раніше, та яка їм на момент перерахування коштів не сплачена. У тому ж порядку здійснюється закриття видаткових накладних у разі повернення товару дистриб'ютором постачальнику (п. 7.3); постачальник зобов'язаний здійснювати постачання товару дистриб'ютору за цінами, передбаченими для дистриб'ютора в Специфікації з урахуванням п. 12.2 договору (п.п. 8.1, 8.1.2); дистриб'ютор зобов'язується реалізувати товар, чітко додержуючись цінової політики постачальника, викладеної в Специфікації (п.п. 8.2, 8.2.1); у випадку, якщо дистриб'ютор у термін, зазначений у п.7.3 даного договору не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий товар, він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.12.1 договору № О-00000021), крім того встановлюється штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу (п.12.1 договору № О-00000016); даний договір набирає силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. У випадку, якщо жодна із сторін, до закінчення зазначеного терміну не заявить про розірвання даного договору, він вважається продовженим на тих самих умовах іще на один рік (п.13.6).

На виконання умов договору № О-00000016 від 10.06.2011 року, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 39772,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № О-00000097 від 10.06.2011 року та товарно-транспортною накладною серія 01 ААБМ № 672035 від 28.07.2011 року. До того ж, за вказаним договором, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 19017,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № О-00000117 від 25.07.2011 року та товарно-транспортною накладною серія 01 ААБМ № 681630 від 25.07.2011 року.

Також згідно умов договору № О -00000021 від 28.07.2011 року, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 48352,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № О-00000125 від 28.07.2011 року та товарно-транспортною накладною серія 01 ААБМ № 681635 від 28.07.2011 року.

У вказаних товарно-транспортних накладних зазначається : відправник : ТОВ «АП Овідіопольвино», смт. Овідіополь, вул. Залізнична,56; одержувач : ТОВ «Домінакана», м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, договір № О-00000021 від 28.07.2011 року (ТТН № 681635) та КФ ТОВ «Домінакана», м. Київ, Вінниця, Фрунзе,4, договір № О -00000016 від 10.06.2011 року (ТТН № 672035).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково згідно договору № О-00000021 від 28.07.2011 року на суму 12000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 2600933424 з 01.07.2011 року до 16.02.2012 року.

За товар отриманий за договором договір № О -00000016 від 10.06.2011 року, відповідач розрахувався частково на суму 2301,50 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 2600933424 з 01.06.2010 року до 16.02.2012 року на суму 500,00 грн. та платіжним дорученням № 192 від 21.02.2012 р.на суму 1801,50 грн..

Окрім того, відповідач повернув позивачу товар, згідно накладних на повернення товару № 30 від 16.09.2011 року на суму 19017,20 грн. та № 29 від 26.09.2011 року на суму 27464,60 грн.. Зокрема, повернення товару підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 15 від 16.09.2011 року на суму товару 19017,20 грн. та № 16 від 26.09.2011 року на суму 27464,60 грн. за договором № О - 00000016 від 10.06.2011 року.

Також як вбачається з порівняльної таблиці відвантаження та повернення товару ТОВ «Домінікана»було повернуто товар 16.09.2011 року у кількості 1422 пляшок на суму 19017,20 грн. та 26.09.2011 року у кількості 2186 пляшок на суму 27464,60 грн..

Станом на 06.02.2012 р. (день звернення з позовом до суду) основний борг склав 48161,10 грн..

В силу ст. 11 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару та його х оплати.

Згідно ч. 1, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ст. 663 ЦК України, визначається, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 693 ЦК, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 ЦК України, вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено дистриб'юторський договір № О-00000021 від 28.07.2011 року та дистриб'юторський договір № О-00000016 від 10.06.2011 року. Відповідно до договору-1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 48352,80 грн. та згідно договору-2 на загальну суму 39772,80 грн., що підтверджується видатковими накладними № О-00000125 від 28.07.2011 р., № О-00000097 від 10.06.2011 р. та № О-00000117 від 25.07.2011 р. та товарно-транспортними накладними № 681635, № 672035 та № 681630.

В свою чергу, відповідач за отриманий товар розрахувався частково згідно договору № О-00000021 від 28.07.2011 року на суму 12000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 2600933424 з 01.07.2011 року до 16.02.2012 року та сплатив частково кошти за товар отриманий за договором договір № О-00000016 від 10.06.2011 року на суму 2301,50 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 2600933424 з 01.06.2010 року до 16.02.2012 року на суму 500,00 грн. та платіжним дорученням № 192 від 21.02.2012 р. на суму 1801,50 грн..

Окрім того, відповідач повернув отриманий товар згідно накладних на повернення товару № 30 від 16.09.2011 року на суму 19017,20 грн. та № 29 від 26.09.2011 року на суму 27464,60 грн.. Зокрема, повернення товару підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 15 від 16.09.2011 року на суму 19017,20 грн. та № 16 від 26.09.2011 року на суму 27464,60 грн. за договором № О -00000016 від 10.06.2011 року. Окрім того, як вбачається з порівняльної таблиці відвантаження та повернення товару ТОВ «Домінікана»було повернуто товар 16.09.2011 року у кількості 1422 пляшок на суму 19017,20 грн. та 26.09.2011 року у кількості 2186 пляшок на суму 27464,60 грн..

Також, судом встановлено, що до матеріалів справи справи відповідачем надано копію накладної на повернення товару постачальнику № 19 від 31.08.2011 року на суму 10006,70 грн. та копію довіреності на отримання товару № 171 від 31.08.2011 року. Водночас, відповідачем не було надано оригіналу вказаної накладної та позивач зазначив у письмових поясненнях, що накладна № 19 від 31.08.2011 р. відсутня у бухгалтерських документах та повернення товару за нею не відбулося.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Беручи до уваги, відсутність оригіналу накладної на повернення товару постачальнику № 19 від 31.08.2011 року на суму 10006,70 грн., суд приходить до висновку про недоведеність вказаних обставин відповідачем в силу ст. 33 ГПК України та не може враховуватися судом як доказ повернення товару.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення заборгованості з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в розмірі 46359,50 грн., підлягає задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : дистриб'юторськими договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, накладними на повернення товару, банківськими виписками, платіжним дорученням, письмовими поясненнями сторін, розрахунками до податкових накладних.

Також як вбачається з позову та розрахунку, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3908,98 грн. -пені, 768,52 - 3% річних та 590,41 грн. - штрафу.

Пунктом 12.1 договорів, сторони погодили, що у випадку, якщо дистриб'ютор у термін, зазначений у п.7.3 даного договору не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий товар, він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (договір № О-00000021 від 28.07.2011 р.), крім того встановлюється штраф у розмірі 5% від суми простроченого платежу (договір № О-00000016 від 10.06.2011 р.)

Оскільки відповідач не провів розрахунок за договором у встановленому п. 7.3 договору порядку та термін, а саме протягом 47 календарних днів з дати поставки товару (договір № О-00000021 від 28.07.2011 р.) та протягом 45 календарних днів (договір № О-00000016 від 10.06.2011 р.), то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача пені, штрафу та 3% річних.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Відповідно до п. 2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що 3 % річних не є санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Окрім того, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Зокрема, згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97) розмір пені за період з 25.07.2011 р. по 09.08.2011 р. із суми боргу 39772,80 грн. становить 270,24 грн., в зв'язку з чим загальна сума пені за двома договорами становить 3880,18 грн., яка і підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, з відповідача слід стягнути 3880,18 грн. -пені, 768,52 - 3% річних та 590,41 грн. - штрафу.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" (код ЄДРПОУ 36830709, 21001, м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4, р/р 26000010107927 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АП Овідіопольвино" (код ЄДРПОУ 30910391, 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 56, р/р 2600933424 в "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) 46359,50 грн. основного боргу, 3880,18 грн. -пені, 768,52 - 3% річних, 590,41 грн. - штрафу та витрати на сплату судового збору у сумі 1608,60 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 березня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи