Рішення

від 20.03.2012 по справі 12/6/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 березня 2012 р. Справа 12/6/2012/5003

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурна компанія "Біотехноінвест" (03040, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 96; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, код ЄДРПОУ 35509315)

до: Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук України (22422, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Уладівське, вул. Радянська, код ЄДРПОУ 00497638)

про стягнення 447 432 грн

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : Федай Я.І. - за дорученням

відповідача : Люлькіс І.М., Левицька-Корчун В.І. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Венчурна компанія "Біотехноінвест" звернулось з позовом до господарського суду Вінницької області, в якому просить стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук України 217 200,00 грн. боргу, 143 352,00 грн. - три річних та 86 880,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 31.01.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 23.02.2012 р.

Ухвалою суду від 23.02.2012р. розгляд справи відкладено на 20.03.2012р., в зв"язку з відсутністю представника відповідача та витребуваних судом документів.

В судове засідання 20.03.2012р. з"явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представники відповідача позовні вимоги визнали частково, а саме щодо стягнення з відповідача 217 200,00 грн. боргу та 15 204,00 грн. штрафу. Решту позовних вимог не визнано з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву від 19.03.2012р.

Зокрема у відзиві на позовну заяву зазначено, що на підставі договору від 10.05.2011 №01/11-БТІ позивач передав у власність відповідача ТМЦ відповідно до Додатків до договору та видаткових накладних на загальну суму 217 200,00грн.

Згідно з п.2 додатків до вказаного договору, строк оплати товару встановлено до 01 листопада 2011 року.

У відповідності до умов п. 3.4 договору, продавець має право вимагати у покупця відсотки за користування чужими коштами: в розмірі 0,1 % від несплати ціни товару за кожен календарний день протягом тридцяти календарних днів від дати, коли товар повинен був сплачений; 0,5% від несплаченої ціни товару за кожен календарний день протягом шестидесяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, вказаних в п.«а»п.3.5; 3% від несплаченої ціни товару за кожен календарний день з дати закінчення шестидесяти календарних днів, вказаних в п. «б»п.3.5 договору.

А відтак, право позивача вимагати оплату відсотків за користування чужими коштами в розмірі 3% виникає лише з 01 лютого 2012 року, тобто, на день звернення позивача до суду у останнього не виникло право на стягнення 143 352,00грн. відсотків за користування чужими коштами.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 40% від вартості товару є неправомірними, так як відповідач - УЛДСС є суб'єктом господарювання, який належить до державного сектору економіки, що підтверджується Статутом підприємства.

Частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б одна із сторін є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, за порушення строків виконання зобов'язань стягується штраф у розмірі 7% від вартості товарів. Дана норма є імперативною, і, як наслідок, умова договору щодо нарахування 4 0% штрафу є нікчемною.

Відтак, у відповідача є право на стягнення штрафу з відповідача в сумі 15204,00грн, що складає 7% від вартості неоплаченого товару.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

10.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Венчурна компанія "Біотехноінвест" (Продавець) та Уладово-Люлинецькою дослідно-селекційною станцією Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук України (Покупець) укладено договір № 01/11-БТІ, відповідно до якого, Продавець зобов'язується продати та відвантажити погодженими партіями Продукцію (надалі - товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього визначену грошову суму (ціну товару). Найменування товару, його кількість і ціна вказуються в додатках, специфікаціях, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Якість товару повинна відповідати сертифікату якості фірми-виробника.

Другим розділом Договору визначено товар та умови поставки .

Продавець підтверджує, що товар зареєстрований належним чином і дозволений до застосування на території України (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору, постачання товару за даним Договором здійснюється на умовах і з застосуванням офіційних правил інтерпретації торгівельних термінів МТП "Інкотермс 2000". Постачання товару здійснюються на умовах ЕХW Франко - склад Продавця. У випадку протиріччя умов офіційних правил інтерпретації торгівельних термінів МТП "Інкотермс 2000" нормам діючого законодавства України або/та умовам даного Договору, сторони (суд) застосовують виключно умови Договору та/або норми діючого законодавства України.

Постачання товару здійснюється згідно графіка поставки, що погоджується обома Сторонами та зазначається у відповідних додатках, специфікаціях, видаткових накладних, відповідно до домовленості Сторін (п. 2.3. Договору).

Кількість, найменування (асортимент) і ціна кожної партії товару фіксуються у відповідній видатковій накладній, що видана на підставі додатку, специфікації або без неї (п. 2.4. Договору).

Загальна кількість (асортимент) товару, який планується поставити Покупцю у 2011 році, може бути зафіксований сторонами даного договору у Протоколі постачань, що плануються. У разі, якщо сторони не узгодили загальну кількість (асортимент) товару у відповідному протоколі, то загальна кількість товару, що було поставлено, визначається за всіма видатковими накладними, підписаними сторонами даного Договору або їх представниками (п. 2.5. Договору).

Товар поставляється за рахунок та транспортом однієї із Сторін за додатковою усною чи письмовою домовленістю (п. 2.6. Договору).

Всі ризики по транспортуванню Продукції від місця її відвантаження, зазначеного в п.п. 2.2. цього Договору, приймає на себе Покупець (п. 2.7. Договору).

Третім розділом Договору, сторони узгодили умови оплати.

Так, відповідно до п. 3.1. Договору, форма оплати - безготівкова. Грошові кошти за даним Договором перераховуються в безготівковій формі на поточний рахунок Продавця, вказаний в даному Договорі.

Відповідно до п. 3.2. Договору, ціна товару базуються згідно встановленого прайс - листа Продавця, що є офіційним переліком продукції Продавця, яка пропонується до реалізації і повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем на наступних умовах: а) якщо сторони або їх представники підписали додаток, специфікацію і не погоджували терміни оплати товару, то Покупець повинен сплатити за товар Продавцю до його постачання, а саме протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідного додатку, специфікації; б) якщо сторони або їх представники не підписали додаток, специфікацію, проте Продавцем було видано Покупцю рахунок-фактуру, в якому міститься термін «передплата»або термін «передплата»взагалі не міститься, то Покупець повинен сплатити за партію товару за таким рахунком до її постачання, а саме протягом одного календарного дня (термін дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури. Якщо оплата товару за таким рахунком-фактурою була проведена Покупцем по закінченню одного календарного дня, то Продавець зобов'язується, на свій розсуд, або повернути сплачену Покупцем суму, або поставити товар, передбачений в рахунку-фактурі; в) якщо сторони або їх представники підписали додаток, специфікацію, в якій міститься графік оплати товару, то Покупець оплачує Продавцю товар відповідно до вказаного графіка. Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документі, рахунку, накладній, листі, чи ін., який буде також невід'ємною частиною даного Договору навіть без посилання і нього; г) якщо оплата конкретної партії товару не узгоджено сторонами у відповідному додатку, специфікації (здійснюється без специфікації), то покупець оплачує Продавцю товар за видатковою накладною, протягом трьох календарних днів з дати прийняття товару, та у відповідності з умовами цього Договору; якщо Продавцем був виданий рахунок-фактура або сторонами було підписано видаткову накладну, у якій міститься термін оплати, та разом з тим сторонами було узгоджено певний графік оплати товару, а також в інших випадках, коли оплата товару може бути здійснена Покупцем у той чи інший термін, Покупець у будь-якому разі зобов'язується повністю оплатити товар до моменту закінчення більш пізнього терміну, що вказаний у видатковій накладній чи додатку, специфікації, чи рахунку-фактурі.

Покупець при оплаті товару в платіжному документі (дорученні тощо) повинен вказати номер, дату і назву Договору, по якому (здійснюються платежі, а також послатися на додаток, специфікацію, видаткову накладну або рахунок-фактуру, за яким здійснюється платіж з вказівкою номера і дати такого документа. Якщо дані відомості в платіжному документі не будуть вказані Покупцем, то Продавець самостійно визначає документ (рахунок - фактура, додаток, специфікація, видаткова накладна, договір), згідно якого Покупець перерахував грошові кошти Продавцю, і напрямок зарахування одержаних сум в рахунок погашення існуючих зобов'язань (заборгованостей) Покупця (п. 3.3. Договору).

Пунктом 3.4. Договору визначено, що, з дня, коли товар повинен бути оплачений Покупцем, Продавець має право вимагати від Покупця, а Покупець повинен сплатити відсотки і користування чужими грошовими коштами, до дня повної оплати товару, понад неустойки і збитків (ст. 536, п. 3 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до п. 3.5., відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються в наступному розмірі: а) 0,1% від несплаченої ціни товару за додатком, специфікацією (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем; б) 0,5% від несплаченої ціни товару за додатком, специфікацією (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день протягом шістдесяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, вказаних в пункті "а" п. 3.5. даного Договору; в) 3 % від несплаченої ціни товару за додатком, специфікації (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день з дня повної оплати з дати закінчення шістидестяи календарних днів, вказаних в пункті "б" п. 3.5. даного Договору; інший розмір відсотків, дата з якої починається нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами і сума, від якої нараховуватимуться відсотки, можуть бути передбачені в додатках, специфікації або в іншому узгодженому сторонами або їх представниками документі.

Четвертим розділом Договору передбачена відповідальність сторін.

Так відповідно до п. 4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором Покупець і Продавець несуть відповідальність згідно з даним Договором.

У разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов'язку, що передбачений в пункті 3 (Умови оплати) Покупець також сплачує Продавцю штраф у розмірі 40% (сорок) відсотків від вартості несплаченого товару (п. 4.7. Договору).

Відповідно до п. 10.3. Договору, товар вважається переданим Покупцю при підписанні його представником видаткової або товарно-транспортної накладної Покупцем про отримання Товару.

Датою отримання Товару Покупцем вважається дата підписання видаткової або товарно-транспортної накладної (п. 10.4. Договору).

Дійсними та обов'язковими для Сторін є зміни та доповнення до Договору, зроблені лише у письмовому вигляді (п. 15.1. Договору).

Даний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими на це представниками обох з Сторін і діє до моменту повного виконання Сторонами умов цього Договору (п. 16.7. Договору).

10.05.2011р. Сторони підписали Додаток №10/05/11 -НАС до Договору.

Пунктом 2 Додатку до Договору визначено, що Покупець зобов'язується здійснити оплату за Товар, згідно даної Специфікації за наступними графіком: оплата 100% від загальної вартості Продукції у розмірі 167 800,00 (сто шістдесят сім тисяч вісімсот гривень 00 коп.) шляхом перерахування на рахунок Продавця (разом або частками) до 1 листопада 2011 р. У випадку, якщо в зазначений термін оплата не буде проведена, у силу вступають положення про санкції, передбачені зазначеним Договором.

Даний додаток і його специфікація є невід'ємною частиною вищезазначеного Договору і в ніякому разі не змінює, а лише доповнює умови Договору № 01/11-БТІ від 10 травня 2011 р., а в грошовій частині тільки збільшує загальну суму Договору (п. 6 Додатку до договору).

Додаток і його специфікація набирає чинності з дати її підписання уповноваженими на це представниками обох з Сторін і діє до моменту повного виконання Сторонами умов даного додатку та Договору 01/11 -БТІ від 10 травня 2011 р. (п. 8. Додатку до договору).

17.05.2011р. Сторони підписали Додаток № 17/05/11 -НАС до Договору.

Пунктом 2 Додатку до Договору визначено оплату товару: Покупець зобов'язується здійснити оплату за Товар, згідно даної Специфікації за наступними графіком: - оплата 100% від загальної вартості Продукції у розмірі 49 400,00 (Сорок дев'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок) шляхом перерахування на рахунок Продавця (разом або частками) до 1 листопада 2011 р. У випадку, якщо в зазначений термін оплата не буде проведена, у силу вступають положення про санкції, передбачені зазначеним Договором.

Даний додаток і його специфікація є невід'ємною частиною вищезазначеного Договору і в ніякому разі не змінює, а лише доповнює умови Договору № 01/11-БТІ від 10 травня 2011 р., а в грошовій частині тільки збільшує загальну суму Договору (п. 6 Додатку до договору).

Додаток і його специфікація набирає чинності з дати її підписання уповноваженими на це представниками обох з Сторін і діє до моменту повного виконання Сторонами умов даного додатку та Договору 01/11-БТІ від 10 травня 2011 р. (п. 8. Додатку до договору).

На виконання умов Договору, на підставі видаткових накладних: № 100501 від 10.05.2011р., № 100502 від 10.05.2011р. - позивач передав, а відповідач через представника, який діяв на підставі довіреності № 66 від 10.05.2011р., прийняв товар, на загальну суму 217 200,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав.

З метою досудового урегулювання спору, 09.11.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 18 від 09.11.2011р. з вимогою оплатити заборгованість протягом одного календарного після отримання даного листа-вимоги.

Відповідач відповіді на лист-вимогу не надав, розрахунку не здійснив.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 217 200,00 грн.

Наведене стверджується поясненнями учасників судового процесу, названими вище матеріалами справи та відзивом на позовну заяву відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняс Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-проджу товару.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 217 200,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача 143 352,00 грн. - три відсотки за користування чужими грошовими коштами та 86 880,00 грн. 40% штрафу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що в разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов'язку, що передбачений в пункті 3 (Умови оплати) Покупець також сплачує Продавцю штраф у розмірі 40% (сорок) відсотків від вартості несплаченого товару.

Відповідно до частин 1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно з п. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Заперечення відповідача проти позову в частині стягнення 71676 грн. (86880 грн.- 15204,00 грн.) штрафу судом не приймаються з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України, на яку посилається відповідач у запереченнях на позов, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи з положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов"язання, штрафної санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачени й договором або законом; якщо порушено господарське зобов"язання, в якому хоча б одна сторона є суб"єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов"язання, пов"язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

На цьому зокрема наголошено у постанові Верховного Суду України від 28.02.2011 р. № 23/225, прийнятій за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України з підставі, передбачених пунктом 1 статті 111-16 ГПК України і яка, відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов"язковою для судів нижчих інстанцій.

Отже, доводи відповідача щодо стягнення штрафу не приймаються судом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача 143 352,00 грн. трьох відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Пунктом "в" п. 3.5. Договору передбачено, що відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються в розмірі 3 % від несплаченої ціни товару за додатком, специфікації (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення шістидесяти календарних днів, вказаних в пункті "б" п. 3.5. даного Договору.

У той же час, передбачений у п. "б" п. 3.5 Договору строк становить шістдесят календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, вказаних в пункті "а" п. 3.5 даного Договору.

Встановлений у пункті "а" п. 3.5 Договору строк, у свій час, становить тридцять календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений Покупцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар 10.05.2011р.

Пунктом 2 Додатків до договору визначений кінцевий термін виконання зобов"язання щодо оплати товару - 01.11.2011 року.

Відтак, право позивача вимагати оплату відсотків за користування чужими коштами в розмірі 3% на день подання позову не виникло, а підстави на стягнення 143 352,00 грн. відсотків за користування чужими коштами за період з 02.01.2012 р. по 23.01.2012 р. (в межах позовних вимог) відсутні.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурна компанія "Біотехноінвест" щодо стягнення з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук України 143 352,00 грн. трьох відсотків за користування чужими грошовими коштами слід відмовити.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків Української академії аграрних наук України (22422, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Уладівське, вул. Радянська, код ЄДРПОУ 00497638, р/р 26004279763003у ВФ КБ "Приватбанк", м. Вінниця, МФО 302689; р/р 26009256583003 в АТ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005; р/р 26000259644 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Венчурна компанія "Біотехноінвест" (03040, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 96; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, код ЄДРПОУ 35509315, р/р 26006252301 в Київський філії Акціонерного комерційного Промислово-фінансового банку", МФО 320906) 217 200,00 грн. (двісті сімнадцять тисяч двісті гривень 00 коп.) боргу, 86 880,00 грн. (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.) штрафу, 6 081,60 грн. (шість тисяч вісімдесят одну гривню 60 коп.) витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26 березня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи