Рішення

від 02.08.2012 по справі 5006/29/43/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.12 р. Справа № 5006/29/43/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Бэль», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 10 119,10грн., штрафу у сумі 5 059,55грн., 3% річних у розмірі 63,08грн., інфляційних витрат у сумі 30,36грн.

за участю:

від позивача: Сєрова І.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Бэль», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 10 119,10грн., штрафу у сумі 5 059,55грн., 3% річних у розмірі 63,08грн., інфляційних витрат у сумі 30,36грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №1222/12 від 17.02.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного підприємства «Бэль», правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», договору поставки №1222/12 від 17.02.2012р., додатку №1 до договору №1222/12 від 17.02.2012р., видаткової накладної №10483 від 22.02.2012р., податкової накладної, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 08.05.2012р. складає 18 881,31грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 202, 509, 526, 530, 546-549, 550-552, 610, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України, п.6 ст. 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 5, 12, 15, 35, 36, 54, 57, 61, 64, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

20.06.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Приватного підприємства «Бэль», накладну на повернення товару №10430 від 11.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2012р. відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи продовжувався.

17.07.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку №55 від 17.07.2012р. за підписом директора та головного бухгалтера, яка свідчить про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» були внесені грошові кошти до каси ПП«Бэль» 08.05.2012р. на загальну суму 1 000,00грн. Грошові кошти були внесені з призначенням платежу як за поставлений товар, зокрема за часткову сплату товару згідно накладної №10483 від 22.02.2012р.

Представник Позивача у судове засідання 02.08.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83001, м.Донецьк, Ворошиловський район, проспект Театральний, буд.12

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2012 року між Приватним підприємством «Бэль» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» (Покупець) було укладено договір поставки №1222/12, відповідно п.1.1 якого у відповідності до даного Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар (алкогольні, слабоалкогольні, безалкогольні напої, продукти харчування), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Згідно п.1.3 договору загальна сума договору складає сума товару, отриманого за усіма накладними.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- Покупець, зобов'язаний здійснити оплату за партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом внесення готівкових коштів до каси Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару (п.3.1 Договору);

Згідно п.5.2 договору у випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 днів понад строку, встановленого у п.3.1 даного договору, Покупець оплачує Постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

У пункті 7.1 договору Сторони встановили, що строк дії Договору з 17.02.2012р. по 31.12.2013р.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 19 881,31грн., що підтверджується видатковою накладною №10483 від 22.02.2012р. Вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох сторін без зауважень. Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідно до накладної на повернення товару №10430 від 11.05.2012р. Відповідачем було здійснено повернення товару Позивачу на суму 8 762,21грн.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 1 000,00грн., що підтверджується довідкою Приватного підприємства «Бэль» за підписом директора та головного бухгалтера.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №1222/12 від 17.02.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 19 881,31грн.

Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 8 762,21грн., та часткову оплату у розмірі 1 000,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 10 119,10грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 10 119,10грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 30,36грн., 3% річних від суми загального боргу складає 63,08грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" та період їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення інфляційних витрат у розмірі заявленому Позивачем, а саме 30,36грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних та період їх нарахування дійшов висновку, що Позивачем невірно визначений період прострочення заборгованості з 07.03.2012р. по 21.05.2012р., а саме невірно визначний початок періоду 07.03.2012р. Оскільки пунктом 3.1 договору поставки №1222/12 визначено, що Покупець, зобов'язаний здійснити оплату за партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом внесення готівкових коштів до каси Постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, поставку Позивачем було здійснено 22.02.2012р. (згідно видаткової накладної №10483 від 22.02.2012р.) + 14 календарних днів, отже 07.03.2012р. остання дата коли Відповідач мав можливість здійснити оплату поставленого товару, відтак початок періоду прострочення 08.03.2012р. Суд дійшов висновку про задоволення 3% річних за період з 08.03.2012р. по 21.05.2012р. (дата визначена Позивачем у розрахунку) кількість днів прострочення 75 у розмірі 62,21грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.5.2 договору у випадку несплати поставленого товару більш ніж на 30 днів понад строку, встановленого у п.3.1 даного договору, Покупець оплачує Постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань з оплати за товар, поставлений позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості у розмірі 5 059,55грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Бэль», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 10 119,10грн., штрафу у сумі 5 059,55грн., 3% річних у розмірі 63,08грн., інфляційних витрат у сумі 30,36грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» (83001, м.Донецьк, Ворошиловський район, проспект Театральний, буд.12. ЄДРПОУ 37545947) на користь Приватного підприємства «Бэль» (83114, м.Донецьк, вул.Університетська, 96, ЄДРПОУ 24067799, р/р 26005301763330 у філії Головного Управління ПАТ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635) заборгованість у розмірі 10 119,10грн., інфляційні витрати у сумі 30,36грн., штраф у розмірі 5 059,55грн., 3% річних у сумі 62,21грн., судовий збір у сумі 1 609,41грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити у задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Бэль», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м.Донецьк про стягнення 3% річних у розмірі 0,87грн.

У судовому засіданні 02.08.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.12р.