Рішення

від 13.03.2012 по справі 5011-10/185-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/185-2012 13.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроЛєв і К»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікар»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мажура О.В. (довіреність від 30.11.2011р.);

від відповідача та третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 13 березня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроЛєв і К»(відповідач) заборгованості в сумі 186 153,38 грн. з них основного боргу -127 000,00 грн., пені -58 495,76 грн. та 3% річних -657,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання № 27/01/11-3 від 27 січня 2011 року належним чином не виконав, зокрема, не перерахував боргових грошових коштів на рахунок позивача, у зв'язку з чим останній звертається до суду з вимогами стягнути з відповідача заборгованість в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікар», розгляд справи призначено на 02.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи було відкладено до 28.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2012 року судом, за клопотанням позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи, у зв'язку з повторною неявкою представників відповідача та третьої особи було відкладено до 13.03.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2011 року між третьою особою (Покупець) та відповідачем (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання № 27/01/11-3 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір купівлі-продажу), згідно п. 1.1. якого на умовах та в порядку визначених Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти:

- бочка польова 5 кубова, в кількості 5(п'ять) одиниць, обладнаних новою фурнітурою;

- культиватор DМІ 4200і для внесення аміаку, в кількості 1 (одна) одиниця, обладнаний новою системою контролю за внесенням аміаку.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору купівлі-продажу третя особа перерахувала на користь відповідача грошові кошти за товар в сумі 250 000,00 грн., при цьому, позивач вказує, що відповідач лише частково поставив третій особі товар на суму 123 000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворився борг перед третьою особою по Договору купівлі-продажу на суму 127 000,00 грн., тобто 250 000,00 грн. -123 000,00 грн.

Позивач вказує, що 03 жовтня 2011 року між ТОВ «Агроеко-Сервіс» (надалі -Новий кредитор) та третьою особою (далі по тексту - Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 03/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір відступлення), у відповідності до п. 1 якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності з Договором купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання № 27/01/11-3 від 27 січня 2011 року, укладеного між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроЛЄВ і К».

Під правом вимоги розуміється вимога від відповідача належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором (п. 1.2. Договору про відступлення).

Позивач стверджує, що відповідачу було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги за Договором, у зв'язку з чим ТОВ «Агроеко-Сервіс»має достатні підстави для стягнення з ТОВ «АгроЛЄВ і К»існуючого боргу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 27 січня 2011 року між третьою особою та відповідачем укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання № 27/01/11-3 згідно п. 1.1. якого на умовах та в порядку визначених Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти:

- бочка польова 5 кубова, в кількості 5(п'ять) одиниць, обладнаних новою фурнітурою;

- культиватор DМІ 4200і для внесення аміаку, в кількості 1 (одна) одиниця, обладнаний новою системою контролю за внесенням аміаку.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що перший платіж (авансовий платіж) становить 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ 41 666,67грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору купівлі-продажу третя особа перерахувала на користь відповідача 250 000,00 грн., що становить розмір першого авансового платежу та підтверджується платіжним дорученням № 1132 від 28.01.2011р. (копія платівки міститься в справі).

У відповідності до п. 4.2.3. Договору строки поставки та передачі товару:

- культиватор DМІ 4200 та Бочки польові (дві одиниці) за адресою смт. Товсте Заліщицький район Тернопільська область до 10 березня 2011 року. У випадку непостачання Культиватора DМІ 4200 та Бочок польових (дві одиниці) до 10 березня 2011 року Продавець повинен надати аналогічну техніку для проведення агрохімічних робіт Покупцем до 15 березня 2011 року;

- бочки польові (три одиниці) за адресою с. Шнирів Бродівський район, Львівська область до 10 лютого 2011року.

Як встановлено судом, відповідач поставив на адресу третьої особи товар на суму 123 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-П004444 від 24.06.2011р. (копія накладної міститься в справі).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З матеріалів справи слідує, що Покупець, внаслідок недопоставки Продавцем товару, 16.09.2011р. звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості за Договором на суму 170 164,66 грн. Факт надсилання третьою особою вимоги на адресу відповідача підтверджується поштовим повідомленням реєстр. № 04050 1536640 0 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Як стверджує позивач, заборгованість за Договором відповідач не погасив, товару в повному обсязі не до поставив.

Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що 03 жовтня 2011 року між ТОВ «Агроеко-Сервіс»та третьою особою укладено договір про відступлення права вимоги № 03/10 згідно п. 1 якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності з Договором купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання № 27/01/11-3 від 27 січня 2011 року, укладеного між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «АгроЛЄВ і К».

За таких обставин, укладаючи Договір відступлення з боку позивача, як нового кредитора, та третьої особи, як первісного кредитора, було дотримано встановлених ч. 1 ст. 513 та ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України вимог відносно вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, а також матеріальних вимог відносно заміна кредитора у зобов'язанні без згоди боржника, тобто відповідача по справі.

Пунктом 1.2. Договору відступлення передбачено, що під правом вимоги розуміється вимога від відповідача належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором.

З статті 514 Цивільного кодексу України випливає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту частини 1 статті 517 Цивільного кодексу України слідує, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Так, укладаючи Договір відступлення Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня набрання чинності Договором, а саме:

- договір № 27/01/11-3 купівлі-продажу сільськогосподарського обладнання від 27.01.2011р;

- видаткова накладна № РН-П004444 від 24.06.2011р. (п. 4.1. Договору).

З огляду на викладене, третя особа, в силу ст.ст. 512-520 Цивільного кодексу України, передала, а позивач отримав права вимоги належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором з урахуванням переданих документів, зокрема, Договору купівлі-продажу та видаткової накладної № РН-П004444 від 24.06.2011р. на суму 123 000,00 грн.

За ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 03.10.2011р. третя особа повідомила відповідача про перехід прав у зобов'язанні за Договором. Факт такого повідомлення підтверджується рекомендованим повідомленням реєстр. № 04050 1366356 4 з відміткою про вручення за 15.11.2011р. (копія повідомлення та поштового відправлення містяться в справі).

Позивач вказує, а відповідачем не спростовано, що товару в повному обсязі відповідач не поставив, коштів за товар не повернув.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.01.2012р., 02.02.2012р. та 28.02.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень; контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвал від 06.01.2012р., 02.02.2012р. та 28.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, враховуючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів поставки товару за Договором купівлі-продажу та за Договором відступлення у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в заяві, а також доказів повернення коштів за недопоставлений товар, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача, як Нового кредитора, про стягнення з відповідача, як боржника, заборгованості за Договором відступлення в розмірі 127 000,00 грн. з розрахунку 250 000,00 грн. (сума авансової оплати товару) -123 000,00 грн. (частково поставлений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що Продавець несе відповідальність у випадку пропущення строків поставки товару - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за пропущення строків поставки товару по Договору підлягають задоволенню в сумі 42 723,41 грн., що становить /за шість місяців прострочення/:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 377150.00 11.03.2011 - 10.09.2011 184 7.7500 % 0.042 %* 29469.36

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 81385.00 11.03.2011 - 10.09.2011 184 7.7500 % 0.042 %* 6359.18

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 122077.50 11.03.2011 - 21.07.2011 133 7.7500 % 0.042 %* 6894.87 Пунктом 8.1. Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язань, що впливають з Договору сторони несуть відповідальність передбачену положеннями Договору та (або) чинним Законодавством України.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, обґрунтованими та доведеними є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 657,62 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 170 381,03 грн. з них основного боргу -127 000,00 грн., пені -42 723,41 грн. та 3% річних -657,62 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 387,98 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АгроЛєв і К»(ідентифікаційний код: 36386376, адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, р/р 26009225999800 А'Г «Укрсиббанк», 351005), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс»(ідентифікаційний код: 37203351, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, оф. 224, рах. № 26007058582001 в Філії АТ «ІМЕКСБАНК»м. Київ, МФО 300766), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 127 000,00 грн. (сто двадцять сім тисяч гривень), пені -42 723,41 грн. (сорок дві тисячі сімсот двадцять три гривні 41 копійку), 3% річних -657,62 грн. (шістсот п'ятдесят сім гривень 62 копійки) та судові витрати в сумі -3 387,98 грн. (три тисячі триста вісімдесят сім гривень 98 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 19.03.2012р.