Рішення

від 14.03.2012 по справі 5011-61/1118-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/1118-2012 14.03.12

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД» до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм» про: стягнення14 266 грн. 22 коп. Суддя Івченко А.М. Представники Позивача:Шупик А.В. -дов. № б/н від 03.01.2012; Відповідача:не з'явився В судовому засіданні 14.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм»про стягнення 14 266 грн. 22 коп. заборгованості за договором № 147 від 01.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/1118-2012, розгляд справи призначено на 15.02.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, було відкладено на 14.03.2012.

В судове засідання 14.03.2012 представник відповідача повторно не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином.

За таких обставин, справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гледфарм ЛТД»(позивачем - продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм»(відповідачем - покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 147 від 01.02.2010 (надалі -Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передавати у власність покупця лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), а покупець зобов'язувався приймати та оплачувати даний товар.

Відповідно до п. 1.2. договору, поставка товару покупцю здійснюється партіями, які формуються на підставі замовлень покупця.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами тривали тривалі стосунки щодо поставки виробів медичного призначення (товару).

На виконання умов даного договору, позивачем на підставі видаткових накладних № 19106 від 23.09.2010 на суму 3 520 грн. 19 коп., № 19109 від 23.09.2010 на суму 3 666 грн. 21 коп., № 19145 від 23.09.2010 на суму 4587 грн. 45 коп., № 18775 від 23.09.2010 на суму 4 926 грн. 21 коп. було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 16 700 грн. 06 коп.

Факт поставки продукції підтверджується також податковими накладними.

Відповідач прийняв продукцію, що підтверджується підписом його представника на вищезазначених накладних, засвідчених печаткою відповідача, але лише частково розрахувався, що підтверджується банківськими виписками (наявні в матеріалах справи), сума в розмірі 14 266 грн. 22 коп. залишилася без оплати.

Відповідно до п. 1.3. договору, кількість, асортимент, ціна, комплектність, а також строки оплати товару вказуються в накладних на кожну партію товару, які є невід'ємними частинами даного договору

Відповідно до п. 4.1. договору, покупець зобов'язався оплатити товар на умовах: відстрочення платежу на строк до 30 календарних днів з дати отримання товару покупцем. Оплата вартості товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування покупцем грошових коштів за отриманий товар на розрахунковий рахунок продавця.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки продукції від відповідача не надходило, тоді як відповідач за дану продукцію повністю не розрахувався.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставин, які повідомлені позивачем не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 14 266 грн. 22 коп. визнаються судом такими, які підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегсифарм» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код 31113632) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гледфарм Лтд»(01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 6; код 20075891) 14 266 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн. 22 коп. - основного боргу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 19.03.2012