Рішення

від 21.03.2012 по справі 5011-61/1121-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-61/1121-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-61/1121-2012 21.03.12 За позовом  Комунального підприємства «Грушківське»Солом'янської                      районної в місті Києві ради до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд-9» про               стягнення 17 079, 08 грн.                                                                                              Суддя Івченко А.М. Представники: позивача:      юрист Романенко С.В. (довіреність № 12 від 07.01.2012)   відповідача:  не з'явився В судовому засіданні 21.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення ОБСТАВИНИ СПРАВИ На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Грушківське»Солом`янської районної в м. Києві ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд-9»17 079, 08  грн. (16 047, 83 грн. –сума основного боргу та 1 031, 23 грн. - пені). Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 211-Г від 01.04.2008. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року порушено провадження у справі 5011-61/1121-2012 та призначено її розгляд на 15.02.2012 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника відповідача, розгляд справи відкладався. 15 лютого 2012 року через в судовому засіданні від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 18 430, 58 грн. (17 108, 44 грн. – сума основного боргу та 1 322, 14 грн. –пені). Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання 21.03.2012 повторно не з'явився, однак 29.02.2012 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмовий відзив, у якому проти позову заперечував, зазначаючи про те, що останній не отримував від позивача табуляграм, у яких зазначається фактичний обсяг отриманих комунальних послуг.        Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи. У судовому засіданні 21.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -                                                     ВСТАНОВИВ:   Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 між Комунальним підприємством «Грушківське» Солом`янської районної в м. Києві ради (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підряд-9»(надалі –відповідач) було укладено договір № 211-Г. Предметом даного договору є надання позивачем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщенні загальною площею 136, 9 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 91-а, та участь останнього в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Відповідно до п. 2.1 договору № 211-Г від 01.04.2008 відповідач зобов'язувався сплачувати позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм. Оплата здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які АЕК «Київенерго» надає балансоутримувачу. Тариф на момент укладення договору склав 171, 62 грн. за 1 Гкал. Оплата гарячого та холодного водопостачання здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник надає балансоутримувачу. Тариф гарячого водопостачання на момент укладення договору склав  171, 62 грн. за 1 Гкал., за холодне  водопостачання –3, 75 грн. за 1 куб.м. (п. 2.2). Згідно пункту 2.6. договору, крім плати за комунальні послуги відповідач сплачує позивачу експлуатаційні витрати, розмір яких на момент укладення договору становив 104, 04 грн. (п. 2.6). Відповідач також зобов'язався сплачувати за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживання (відшкодування внутрішньобудинкових мереж в розмірі 6, 98 грн. за місяць (п. 2.7). На виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»позивачем видано наказ № 74, згідно якого з 01.03.2011 для відповідача розмір експлуатаційних витрат становить 2, 8524 грн. за 1 кв. м. Як встановлено судом, на виконання умов вказаного договору позивачем було надано, а підповідачем прийнято послуги по відшкодуванню внутрішньобудинкових мереж на суму 41, 88 грн., з опалення на суму 7 796, 61 грн., що підтверджується табуляграмами АЕК «Київенерго», гарячого водопостачання на суму 8 509, 70 грн., холодного водопостачання на суму 86, 36 грн., що підтверджується табуляграмами АЕК «Київенерго», а також позивачем були понесені експлуатаційні витрати в сумі 2 342, 94 грн. Проте, відповідач, в порушення умов вказаного договору, за надані позивачем послуги не розрахувався та допустив виникнення заборгованості у розмірі 17 108, 44 грн., що підтверджується розрахунком позивача за спірний період. На підтвердження іншого відповідачем не надано суду будь-яких документів. Пунктом 2.8 договору № 211-Г від 01.04.2008 встановлено, що Відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до першого числа місяця, наступного за звітним. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.          Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.           Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що позов в  частині стягнення основного боргу в розмірі 17 108, 44 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню. Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за надані послуги. Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки. Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.            Пунктом 2.9 договору № 211-Г від 01.04.2008 встановлено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу. Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 322, 14 грн. підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Посилання відповідача, викладені у письмовому відзиві до уваги судом не приймаються, оскільки умовами укладеного договору відповідач зобов'язався сплачувати платежі згідно виставлених постачальниками табуляграм. В підтвердження вищевикладеного, в матеріалах справи знаходяться облікові картки споживання теплової енергії за спірний період. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Комунальним підприємством «Грушківське»Солом`янської районної в м. Києві ради вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, – ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Підряд 9»(03067, м. Київ, Солом`янський район, вул. Виборзька, будинок, 91-А, ідентифікаційний код 19018669) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Комунального підприємства «Грушківське»Солом`янської районної в м. Києві ради (03124, м. Київ, Солом`янський район, бульвар Івана Лепсе, будинок, 23-А, ідентифікаційний код 35756939) 17 108 (сімнадцять тисяч сто вісім) грн. 44 коп. –сума основного боргу, 1 322 (одна тисяча триста двадцять дві) грн. 14 коп. –пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. –судового збору. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Суддя                                                                                                      А.М. Івченко Повне рішення складено: 23.03.2012