Рішення

від 12.03.2012 по справі 5011-37/695-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/695-2012 12.03.12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До: Київського міського протитуберкульозного диспансеру № 1

Про стягнення 5 135,71 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Марковська В.В.- дов. № Д07/2011/04/22-38 від 22.04.11 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського протитуберкульозного диспансеру № 1 про стягнення 4 326,75 грн. боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 208,26 грн. пені, 420,41 грн. інфляційної складової боргу та 180,29 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 3415234 від 01.08.2003 р.

Ухвалою суду від 24.01.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/695-2012 та призначено її розгляд на 27.02.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 27.02.12 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав документи; пояснив, що відповідачем у січні 2012 р. було погашено основний борг, проте належних доказів у підтвердження цього суду не надав.

Представник відповідача у судове засідання 27.02.12 р. не з'явився, відзив на позов суду не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 26.01.12 р., згідно з яким відповідач отримав 30.01.12 р. ухвалу суду від 24.01.12 р.

З метою надати можливість відповідачу належним чином реалізувати свої процесуальні права, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, господарський суд ухвалою від 27.02.12 р. відклав розгляд справи № 5011-37/695-2012 на 12.03.2012 р. ; зобов'язано позивача надати суду детальну обґрунтовану довідку про стан розрахунків між сторонами; повторно зобов'язано відповідача надати суду відзив на позов з доказами, якими обґрунтовуються його пояснення, та доказами його направлення позивачу.

Ухвалою суду від 27.02.12 р. у даній справі було виправлено допущену у вступній частині ухвали Господарського суду м. Києва № 5011-37/695-2012 від 24.01.12 р. описку.

29.02.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи у справі, які було залучено до матеріалів справи.

У судове засідання 12.03.12 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(електропостачальна організація) та Київським міським протитуберкульозним диспансером № 1 (споживач) був укладений договір № 3415234 від 01.08.03 р. про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються в пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 4.1. договору № 3415234 від 01.08.03 р. передбачено, що споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених договором умов та термінів оплати, а також вносити інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов'язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.

Згідно з пунктом 1. додатку № 2 до договору № 3415234 від 01.08.03 р., розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 14 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період»та «календарний місяць»вважаються прирівняними.

Відповідно до пункту 2.1. додатку № 2 до договору № 3415234 від 01.08.03 р., споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії з виписаним рахунком.

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до додатка «Визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні споживача»до цього договору.

Згідно з пунктом 2.2 додатку № 2 до договору № 3415234 від 01.08.03 р., оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).

При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.

Позивач у позовній заяві пояснив суду, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 3415234 від 01.08.03 р., тоді як відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором належним чином не виконував, внаслідок чого у нього станом на 01.01.12 р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію в розмірі 4 326,75 грн., що підтверджується копіями звітів про використану електричну енергію за період з січня 2009 р. до грудня 2011 р.; рахунками-розшифровками (по реактивній електроенергії) за період з січня 2009 р. до грудня 2011 р.; актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за період з січня 2009 р. до грудня 2011 р.; актами звірки взаєморозрахунків за спожиті електроносії.

За таких обставин ПАТ «Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Київського міського протитуберкульозного диспансеру № 1 про стягнення 4 326,75 грн. боргу за перетікання реактивної електричної енергії, 208,26 грн. пені, 420,41 грн. інфляційної складової боргу та 180,29 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 3415234 від 01.08.2003 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 3415234 від 01.08.2003 р. строк оплату за перетікання реактивної електроенергії здійснював неналежним чином.

У судовому засіданні 27.02.12 р. представник позивача повідомив суду, що основний борг відповідачем був погашений.

29.02.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва позивач надав у підтвердження сплати основного боргу відповідачем за договором № 3415234 від 01.08.03 р. довідку про надходження коштів від Київського міського протитуберкульозного диспансеру № 1 за спожиту від ПАТ «Київенерго»електроенергію.

З вищезазначеної довідки вбачається, що основний борг за перетікання реактивної електроенергії за спірний період було сплачено відповідачем 26.01.12 р. у розмірі 4 326,75 грн.

Оскільки основного боргу за перетікання реактивної електроенергії в розмірі 4 326,75 грн. було погашено після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 4 326,75 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

ПАТ «Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 420,41 грн. інфляційної складової боргу та 180,29 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 3415234 від 01.08.03 р. та додатками до нього за період з січня 2009 р. до грудня 2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у липні 2009 р., серпні 2009 р., квітні 2010 р., травні 2010 р., червні 2010 р., липні 2010, липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 99,9 %, 99,8 %, 99,7 %, 99,4 %, 99,6 %, 99,8 %, 98,7 % та 99,6 % відповідно.

Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».

У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Київського міського протитуберкульозного диспансеру № 1 за період з січня 2009 р. до грудня 2011 р. підлягають 311,36 грн. інфляційних нарахувань.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 3415234 від 01.08.03 р. станом на 01.01.12 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 180,29 грн. трьох відсотків річних.

ПАТ «Київенерго»просить суд також просить суд стягнути з відповідача 208,28 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 3415234 від 01.08.03 р. за період з липня 2011 р. до грудня 2011 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до п. 5.1. договору № 3415234 від 01.08.03 р., за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів споживач сплачує електропостачальній організації пеню в розмірі 0,75 % за кожний день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 3415234 від 01.08.03 р. та додатками до нього за період з липня 2011 р. до грудня 2011 р. становить 208,26 грн.

Таким чином, позов публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Київського міського протитуберкульозного диспансеру № 1 підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського міського протитуберкульозного диспансеру № 1 (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 68, код ЄДРПОУ 05416202) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 311 (триста одинадцять) грн. 36 коп. інфляційної складової боргу, 180 (сто вісімдесят) грн. 29 коп. трьох відсотків річних, 208 (двісті вісім) грн. 26 коп. пені та 1 575 (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 32 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі щодо стягнення 4 326,75 грн. основного боргу за перетікання реактивної електричної енергії припинити.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 16.03.2012 р.