cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-10/854-2012 15.03.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс -Компані»
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: Сухенко Н.В. (довіреність від 15.02.2012р.);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 15 березня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс -Компані»(відповідач) заборгованості в сумі 7 529,41 грн. з них основного боргу -6 980,88 грн., пені -52,79 грн. та 3% річних -495,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу № 05/06-1 65К від 05 червня 2008 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.02.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 15.03.2012 року.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
05 червня 2008 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір купівлі-продажу № 05/06-1 65К (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.2. якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (по тексту - товар) та здійснює оплату, згідно умов договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -12 980,88 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму -6 000,00 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -6 980,88 грн., тобто 12 980,88 грн. -6 000,00 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 05 червня 2008 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 05/06-1 65К згідно п. 1.2. якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (по тексту - товар) та здійснює оплату, згідно умов договору.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Продавець зобов'язується забезпечити стосовно товару, що купується Покупцем за Договором, наявність документів, що підтверджують належну якість товару, а також - документів, які необхідні Покупцю для наступного використання товару. Наявність цих документів Покупець має право перевірити при прийманні товару.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в серпні 2009 року позивач передав товар на загальну суму 12 980,88 грн., що підтверджується видатковою накладною № КРН_004995 від 17.08.2009р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампа Отримувача на відповідній видатковій накладній.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 4.3. Договору поставки передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість конкретної поставки товару, який замовлено Покупцем, не пізніше чим через 21 календарних днів від дати отримання товару, згідно накладної чи/або рахунку-фактури на товар, без врахування дня відпуску товару.
З матеріалів слідує, що відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 6 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 25.09.2009р. (копія виписки міститься в матеріалах справи).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. та 16.02.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам ухвал суду від 27.01.2012р. та 16.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на березень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 6 980,88 грн. з розрахунку 12 980,88 грн. грн. (вартість поставленого товару) -6 000,00 грн. (частково оплачений товар).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 6.1. Договору поставки передбачено, що за порушення умов Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасний розрахунок за товар в сумі 52,79 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 495,16 грн. 3% річних, що складає:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 6980.88 08.09.2009 - 18.01.2012 863 3% 495.16 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 7 528,83 грн. з них основного боргу -6 980,88 грн., пені -52,79 грн. та 3% річних -495,16 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 609,33 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс -Компані»(ідентифікаційний код: 31241468, адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, п/р 26001935719838 у АКБ «Укрсоцбанк», МФО 353014, ІПН 312414626108, Св-во ПДВ № 37556827), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV»(ідентифікаційний код: 32751017, адреса: 65026, м. Одеса, вул. Дворянська, 8, кв. 26, п/р 2600831123201 ФАБ «Південний»м. Одеса, МФО 328964, ІПН 327510115010, Св-во ПДВ 100021665), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -6 980,88 грн. (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 88 копійок), пені -52,79 грн. (п'ятдесят дві гривні 79 копійок), 3% річних -495,16 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень 16 копійок) та судові витрати - 1 609,33 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 33 копійки). Видати наказ.
В іншій частин позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 20.03.2012р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2012 |
Оприлюднено | 26.12.2012 |
Номер документу | 28214570 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Котков О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні