cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-47/1014-2012 15.03.12
За позовом Товариства з обмженою відповідальністю "Арсенал-Центр"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Савдо"
Про стягнення 31 450,50 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
від позивача: Коваль В.О. -представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.03.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення помилково перерахованих коштів у розмірі 31 450,50 грн., а також відшкодування судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/1014-2012, розгляд справи було призначено на 14.02.2012.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 та від 06.03.2012 розгляд справи відкладено до 06.03.2012 та до 15.03.2012 відповідно, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимог суду.
12.03.2012 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну підстави позову, в якій посилаючись на норми чинного законодавства просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 31 450,50 грн., що були перераховані позивачем відповідачу, як попередня оплата за надані послуги.
В судовому засіданні 15.03.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої ним заяви та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено усну домовленість, відповідно до якої відповідач зобов'язався надати позивачу послуги, а позивач, в свою чергу, оплатити надані послуги. В наслідок такої домовленості позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 31 450,50 грн. Однак, послуги відповідачем позивачу надані не були, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 31 450,50 грн.
Відповідач своїх представників в судові засідання 14.02.2012 та 06.03.2012 та 15.03.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем в позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.
Також, в судовому засіданні 15.03.2012 судом було розглянуто заяву позивача про зміну підстави позову, про що суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи вищенаведене, суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи задовольняє заяву позивача про зміну підстави позову.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.11.2010 та 01.11.2010 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Савдо", виставив позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" рахунки-фактури № 0211 та № 0111 на оплату рекламних послуг на загальну суму 31 450,50 грн. (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).
Відповідно до виставлених відповідачем рахунків -фактур № 0211 від 02.11.2010 та № 0111 від 01.11.2010, позивач перерахував відповідачу грошові кошти за рекламні послуги в розмірі 31 450,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 009816 від 03.11.2010 на суму 31 450,50 грн. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).
Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач не надав послуги згідно рахунків - фактур № 0211 від 02.11.2010 та № 0111 від 01.11.2010 на загальну суму 31 450,50 грн.
Відповідно до пояснень представника позивача, в зв'язку з простроченням виконання зобов'язання відповідачем, позивач 25.08.2011 звернувся до останнього з листом-претензією № 846, в якому просив останнього повернути перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на підставі рахунків-фактур № 0211 від 02.11.2010 та № 0111 від 01.11.2010 грошові кошти в сумі 31 450,50 грн. Надсилання вказаного листа підтверджується фіскальним чеком № 6364 від 25.08.2011 та описом вкладення у цінний лист від 25.08.2011 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).
Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, вищевказаний лист позивача залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідач відповіді на наведений лист не надав, свого обов'язку щодо надання рекламних послуг оплачених позивачем не виконав, грошові кошти у сумі 31 450,50 грн. не повернув, то позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 31 450,50 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь -якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом
Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем рахунки -фактур № 0211 від 02.11.2010 та № 0111 від 01.11.2010 на загальну суму 31 450,50 грн., вважається судом пропозицією відповідача позивачу укласти договір (оферта), а здійснені позивачем перерахування грошових коштів у сумі 31 450,50 грн. платіжним дорученням № 009816 від 03.11.2010 на суму 31 450,50 грн. - прийняттям такої пропозиції (акцепт) позивачем.
Отже, зібрані у справі докази, а саме: рахунки -фактур № 0211 від 02.11.2010 та № 0111 від 01.11.2010, платіжне доручення № 009816 від 03.11.2010, свідчать про виникнення між сторонами правовідносин надання послуг, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як замовником, згідно рахунків -фактур № 0211 від 02.11.2010 та № 0111 від 01.11.2010 було перераховано відповідачу грошові кошти за надання послуг на загальну суму 31 450,50 грн., натомість відповідач, як виконавець, свого обов'язку щодо надання послуг замовлених позивачем на суму 31 450,50 грн. - не виконав, а відтак позивач вимагає стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 31 450,50 грн., на яку таких надано не було.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо надання позивачу рекламних послуг, а тому внаслідок прострочення відповідачем виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача, внаслідок чого у останнього виникло право та підстави відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків у відповідності до положень ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, про що Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" було заявлено відповідачу в листі-претензії № 846 від 25.08.2011, що надісланий Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Савдо" в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України.
Як встановлено судом, відповідач так і не перерахував на розрахунковий рахунок позивача у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України грошові кошти в розмірі 31 450,50 грн., доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 31 450,50 грн.-є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Савдо" (код ЄДРПОУ 36239481, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Двінська, буд. 15-А) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (код ЄДРПОУ 31202310, місцезнаходження: 03067, м. Київ, провулок Чугуївський, буд. 21) грошові кошти в сумі 31 450 (тридцять одну тисячу чотириста п'ятдесят) грн. 50 коп., 1 609 ( одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата складання повного тексту рішення -20.03.2012
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.03.2012 |
Оприлюднено | 26.12.2012 |
Номер документу | 28214736 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні