Рішення

від 20.03.2012 по справі 5011-33/2788-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/2788-2012 20.03.12 Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія і К»

про стягнення 4 646 137,34 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: Бондаренко Р.В. - представник за довіреністю б/н від 20.06.2011 року;

від відповідача: Грива К.П.. -директор

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія і К»про стягнення 4 646 137,34 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.10.2010 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус»та товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія і К»укладено кредитний договір № 76/ЮКЛ-10, відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію строком з 19.10.2010 року по 18.10.2012 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 28% річних, з лімітом кредитування 4 000 000,00 грн.

Додатковою угодою № 76/6 від 10.03.2011 року до кредитного договору, збільшено ліміт кредитування до 4 500 000,00 грн. та зменшено процентну ставку до 23%.

Додатковою угодою № 76/8 від 19.08.2011 року до кредитного договору, встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 22%.

Сплата процентів за користування кредитом, відповідно до п. 4.4 кредитного договору, здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем їх нарахування.

За період з 19.10.2010 року по 19.02.2012 року в межах відновлювальної кредитної лінії банком надано позичальнику кредитні кошти у розмірі 7 150 000,00 грн., однак позичальник, в порушення умов кредитного договору, своїх зобов'язань не виконує, в зв'язку з чим в останнього станом на 20.02.2012 року виникла заборгованість за основною сумою заборгованості в розмірі 4 480 000,00 грн. та заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, нарахованим за грудень 2011 року та січень 2012 року в розмірі 164 517,51 грн.

Пунктом 9.2. кредитного договору передбачено, що банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за кредитним договором та штрафні санкції, у випадку настання будь-якого з наступних випадків, в тому числі порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.

13.01.2012 року банк звернувся до позичальника з повідомленням щодо погашення заборгованості, а також 23.02.2012 року - з листом-вимогою № 174/1 від 09.02.2012 року про дострокове погашення заборгованості, проте зазначені вимоги позичальником залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус»звернулось до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія і К»заборгованості за кредитним договором № 76/ЮКЛ-10 від 19.10.2012 року в розмірі 4 646 137,34 грн., в тому числі: 4 480 000,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 164 517,51 грн. заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом, нарахованим за грудень 2011 року та січень 2012 року та 1 619,83 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/2788-2012, розгляд справи призначено на 20.03.2012 року.

В судове засідання 20.03.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 76/ЮКЛ-10 від 19.10.2012 року в розмірі 4 788 435,92 грн., в тому числі: 4 480 000,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 56 550,82 грн. строкова заборгованість по процентам за користування кредитом, 247 997,29 грн. прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом та 3 887,81 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких визнав заявлені позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19.10.2012 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус»(далі - позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Вікторія і К»(далі -відповідач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 76/ЮКЛ-10 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 1 від 03.01.2011 року), публічне акціонерне «Комерційний банк «Глобус» є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», зареєстрованого Національним банком України 29.11.2007 року за № 320, створеного згідно з рішенням установчих зборів (протокол № 1 віл 07.03.2007 року) на умовах установчого договору, укладеного 22.01.2007 року.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію строком з 19.10.2010 року по 18.10.2012 року включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 28% річних, з лімітом кредитування 4 000 000,00 грн.

Додатковою угодою № 76/6 від 10.03.2011 року до кредитного договору, збільшено ліміт кредитування до 4 500 000,00 грн. та зменшено процентну ставку до 23%.

Додатковою угодою № 76/8 від 19.08.2011 року до кредитного договору, встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 22%.

У відповідності до положень п. 4.1. кредитного договору, повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка зменшення ліміту кредитування.

Згідно п. 4.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховується за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, що слідує за місяцем їх нарахування.

Судом встановлено, що за період з 19.10.2010 року по 19.02.2012 року в межах відновлювальної кредитної лінії, банком надано позичальнику кредитні кошти у розмірі 7 150 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим станом на 20.03.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 4 480 000,00 грн., строкова заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 56 550,82 грн. та прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 247 997,29 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п 5.2.6. кредитного договору, банк має право при настанні випадків, передбачених п.п. 9.1., 9.2., даного договору, призупинити подальше кредитування позичальника та/або здійснити договірне списання (у тому числі й дострокове) суми заборгованості позичальника за цим договором та/або достроково стягнути (в тому числі примусово шляхом звернення стягнення на заставлене майно) всю заборгованість за цим договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі.)

Пунктом 9.2. кредитного договору передбачено, що банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за кредитним договором та штрафні санкції, у випадку настання будь-якого з наступних випадків, в тому числі порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим договором.

13.01.2012 року банк звернувся до позичальника з повідомленням щодо погашення заборгованості, а також 23.02.2012 року - з листом-вимогою № 174/1 від 09.02.2012 року про дострокове погашення заборгованості, проте зазначені вимоги позичальником залишені без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 20.03.2012 року факт наявності заборгованість за кредитним договором № 76/ЮКЛ-10 від 19.10.2012 року по кредиту в розмірі 4 480 000,00 грн., строкової заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 56 550,82 грн. та простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 247 997,29 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний позичальником.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, банк нарахував позичальнику пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 3 887,81 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями 8.1. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 3 887,81 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія і К»(04136, м. Київ, вул. Електриків, 23, ідентифікаційний код 32918502) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»(04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, ідентифікаційний код 35591059) 4 480 000 (чотири мільйони чотириста вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за основною сумою кредиту, 56 550 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 82 коп. строкової заборгованості по процентам за користування кредитом, 247 997 (двісті сорок сім тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 29 коп. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом та 3 887 (три тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 81 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а також 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 23.03.2012 року.