Рішення

від 22.03.2012 по справі 5011-13/2501-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/2501-2012 22.03.12

За позовом Заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі Рівненського міського Палацу дітей та молоді

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональна Електроніка"

про стягнення помилково перерахованих грошових коштів

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від прокуратури Некрасов О.М. -посв. № 259 від 08.12.2009 року

від позивача Шахідзе І.В. -дов. 02-18/100 від 20.03.2012

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ

Прокурор пред'явив позов в інтересах держави в особі Рівненського міського Палацу дітей та молоді про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональна Електроніка" помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 14691,00 грн.

01.03.12 року ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі № 5011-13/2501-2012 та призначено розгляд справи на 22.03.12 року.

В судове засідання, з'явилися представники прокурора та позивача підтримали позов. Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за місцезнаходженням вказаним у позовній заяві та в ЄДРЮОФОП (03150,м.Київ, вул.Предлавинська, 34-Б,) не з'явився , поважних причин неявки суду не повідомив

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання ознайомлено з їх правами та обов'язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав надані позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва органами прокуратури України у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

За змістом ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і така заява, згідно ст. 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до ч.2 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп\99, поняття "органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Прокурор в своєму позові визначив інтереси держави, які зачіпає спір: прокурором пред'явлений позов про на захист прав держави в особі Рівненського міського Палацу дітей та молоді на кошти комунального бюджету та повернення бюджетних коштів.

Прокуратурою проведено перевірку законності перерахування коштів за придбане Палацом обладнання.

15.11.11 позивач уклав з ТОВ "Рітейл Електронікс" договір №284 на поставку ноутбуків на суму 14691,00 грн.

15.11.11 позивач отримав ноутбуки ASUS P53J (P53J-SO049D) 1 шт, LENOVO IdeaPad G565 (59-308929) 2 шт. від ТОВ "Рітейл Електронікс" (код 37195063) що підтверджено накладною №РИТ 00013542 від 15.11.11 ноутбук ASUS P53J (P53J-SO049D) LENOVO IdeaPad G565 (59-308929) та довіреністю на отриманні ТМЦ №142 від 15.11.11.

Платіжним дорученням №418 від 18.11.11 позивач оплатив на рахунок контрагента 14691,00 грн. Однак в платіжному дорученні вказані невірне найменування отримувача платежу та його банківській реквізити.

Втім, за вказаними реквізитами і найменуванням платіжне доручення було виконане та грошові кошти в сумі 14691,00 грн. перераховані відповідачеві у справі.

Позивач звернувся до банківської установи з листом від 23.11.11 та до отримувача платежу - відповідача у справі з листом від 28.11.11 про повернення коштів.

ГУДК в Рівненській області надало пояснення що кошти від отримувача повернути не має правових підстав, оскільки платіж проведений і вони зараховані отримувачу.

Отримувач не відреагував на лист платника.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Оскільки підставою для здійснення перерахунку відповідачу платежів на суму 14691,00 грн. позивачем зазначено договір від 15.11.11 №284 та накладна 13542 від 15.11.11, які сторонами не укладались, і відповідний товар відповідачем позивачу не передавався, що відповідачем не заперечується, суд дійшов висновку про наявність в спірному випадку правових підстав для стягнення з відповідача цих коштів як безпідставно набутих.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Всупереч названим нормам законодавства відповідачем не подано суду жодного належного або допустимого доказу на які б спростовували зазначені вище обставини.

Зважаючи на викладене, вимоги позивача щодо повернення безпідставно набутих коштів в сумі 14691,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі.

Відповідно до пп. 1. п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2відстоки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат , т.т. 1 609,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено за заявою Заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненського міського Палацу дітей та молоді.

Пунктом 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати державного мита, зокрема від сплати судового збору звільняється органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми, задовольняючи позовні вимоги у справі в повному обсязі, провадження в якій порушено за заявою Заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненського міського Палацу дітей та молоді судовий збір стягується до Державного бюджету України з відповідача, виходячи з розміру задоволених вимог, та оскільки відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача.

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року.

Керуючись ст.ст. 22, 29, 32-36, 43, 44, 49, 75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональна Електроніка" (03150, м.Київ, вул.Предлавинська, 34-Б, код ЄДРПОУ 36385367) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Рівненського міського Палацу дітей та молоді (33028, м. Рівне вул.Кн.Володимира, 10, код 21084685) безпідставно отримані кошти в сумі 14691,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональна Електроніка" (03150, м.Київ, вул.Предлавинська, 34-Б, код ЄДРПОУ 36385367) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Курдельчук І.Д.