Рішення

від 22.03.2012 по справі 26/5014/359/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.12 Справа № 26/5014/359/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр підприємств Ростовської області в Луганській області", м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит", м.Свердловськ Луганської області

про стягнення 61418 грн. 09 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -представник за довіреністю Фоменко Г.С., довіреність №1 від 06.02.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договорами поставки №1537/2-08 від 20.08.2008 та №1912/2-08 від 29.10.2008 в сумі 57295 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань в сумі 13125 грн. 67 коп., пені в сумі 14760 грн. 08 коп., 3% річних в сумі 4907 грн. 82 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 28.02.2012 та 15.03.2012 оголошувались перерви.

Відповідач відзивом №12/8-31 від 23.02.2012 підтвердив існування заборгованості перед позивачем за договорами поставки №1537/2-08 від 20.08.2008 та №1912/2-08 від 29.10.2008 в сумі 57295 грн. 00 коп., щодо стягнення штрафних санкцій заперечив за пропуском позивачем строку позовної давності, а також заперечив проти розрахунку позивача 3% річних та інфляційних нарахувань, надавши їх контррозрахунок.

Уточненням до позовної заяви б/н від 22.03.2012 позивач перерахував 3% річних, інфляційні нарахування, штрафні санкції та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу 57295 грн. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 286 грн. 93 коп., 3% річних в сумі 582 грн. 13 коп. та суму штрафних санкцій 3254 грн. 03 коп.

Як вбачається з поданого уточнення, по суті воно є заявою про зменшення розміру позовних вимог з 90088 грн. 57 коп. до 61418 грн. 09 коп.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи приписи вказаної статті дане уточнення приймається судом до розгляду як заява про зменшення розміру позовних вимог.

В зв'язку з викладеним позивачу слід повернути на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір в сумі 573 грн. 42 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр підприємств Ростовської області в Луганській області" (постачальник, позивач) та Державним підприємством „Свердловантрацит" (покупець, відповідач) 20.08.2008 був укладений договір поставки №1537/2-08 (далі-договір 1) та 29.10.2008 був укладений договір поставки №1912/2-08 (далі-договір 2), за умовами яких постачальник зобов'язався на умовах відповідних договорів передати у власність покупця обладнання і машини для вугледобувної промисловості (товар) відповідно з переліком, вказаним в лоті №10 (договір 1) та лоті №1 (договір 2) тендерної документації Державного підприємства „Свердловантрацит" на закупівлю обладнання та машин для вугледобувної промисловості, асортимент, ціна і якість якого вказані в специфікаціях (додаток №1), які є невід'ємною частиною договорів, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його (п.1.1 договору).

В розділі 3 вказаних договорів сторони узгодили умови та строки поставки.

Згідно п.4.2 договорів покупець здійснює 50% передплату кожної замовленої і узгодженої партії товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, інші 50% протягом 3 банківських днів по факту отримання покупцем письмового повідомлення від постачальника про готовність і поставці товару або узгодженої партії товару.

Відповідно до п.5.4 договорів у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, які діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Між сторонами були підписані відповідні специфікації до договорів (а.с.17, 18).

На виконання умов договорів та у відповідності до специфікацій позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 107295 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000008 від 25.03.2009, №РН-0000007 від 24.03.2009, (а.с.14, 15).

02.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр підприємств Ростовської області в Луганській області", Державним підприємством „Свердловантрацит" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит" були укладені угоди до договорів поставок №1912/2-08 та №1537/2-08, в преамбулі яких зазначено, що у зв'язку з передачею в концесію цілісного майнового комплексу Державного підприємства „Свердловантрацит" відповідно до концесійного договору від 01.12.2011, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит" є правонаступником Державного підприємства „Свердловантрацит", сторони прийшли до згоди внести зміни до договорів поставок №1912/2-08 та №1537/2-08.

Відповідно до п.1 вказаних угод сторони дійшли згоди замінити Державне підприємство „Свердловантрацит" на Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит" на стороні покупця за договорами поставок №1912/2-08 та №1537/2-08 та викласти преамбулу договорів поставок в наступній редакції: „Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит", яке в подальшому іменується Покупець в особі генерального директора Чередниченко Юрія Яковича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і Товариство з обмеженою відповідальністю „Центр підприємств Ростовської області в Луганській області", яке в подальшому іменується Постачальник, в особі директора Бондаря Олексія Єфимовича, який діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цей договір про наступне:".

Згідно п.3 вказаних угод інші умови договорів поставок №1912/2-08 та №1537/2-08, не обумовлені в цих Угодах, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них свої зобов'язання.

В п.5 угод сторони домовились, що ці угоди набувають чинності з моменту підписання сторонами і є невід'ємними частинами договорів.

Як зазначив позивач, що підтверджено відповідачем 30.06.2010 Державне підприємство „Свердловантрацит" сплатило за товар 50000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладені обставини, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 57295 грн. 00 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В п.4.2 договорів №1912/2-08 та №1537/2-08 сторони визначили порядок оплати поставленого товару, який відповідачем був не дотриманий.

Як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній у передбачений п.4.2 договору порядок передплату не здійснив, а позивач поставку товару здійснив, внаслідок чого за відповідачем виник борг, який він частково погасив в сумі 50000 грн. 00 коп.

У відповідності до приписів ст.530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу претензію №11-140 від 10.10.2011 з вимогою про сплату борг, яку він залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, якою визначено форму правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні.

В угодах від 02.12.2011 до договорів поставок №1912/2-08 та №1537/2-08, позивачем (кредитором) надана згода на заміну боржника у зобов'язанні, оскільки з боку позивача вказана угода підписана та скріплена печаткою підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача саме до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за договорами поставок №1912/2-08 та №1537/2-08 в сумі 57295 грн. 00 коп.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З урахуванням викладеного, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 25.03.2009 по 25.09.2009 в сумі 3254 грн. 03 коп. (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 22.03.2012), але суд відмовляє у її стягненні, враховуючи наступне.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 262 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.10.2011 по 01.02.2012 в сумі 582 грн. 13 коп. та інфляційних нарахувань за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року в сумі 286 грн. 93 коп. (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 22.03.2012), то вони є обґрунтованими та відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 22.03.2012).

Судовий збір в сумі 1228 грн. 36 коп. покладається на сторін пропорційно задоволених позовних вимог (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 22.03.2012), згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір в сумі 573 грн. 42 коп. підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір".

У судовому засіданні 22.03.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр підприємств Ростовської області в Луганській області" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТЕК Свердловантрацит", вул.50 років Жовтня, б.21, м.Свердловськ Луганської області, код 37596090 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр підприємств Ростовської області в Луганській області", вул.Ростовська, б.77, м.Луганськ, код 34870049 заборгованість в сумі 57295 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 582 грн. 13 коп., інфляційні нарахування в сумі 286 грн. 93 коп., судовий збір в сумі 1163 грн. 28 коп., видати наказ позивачу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Центр підприємств Ростовської області в Луганській області", вул.Ростовська, б.77, м.Луганськ, код 34870049 судовий збір в сумі 573 грн. 42 коп.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.03.2012.

Суддя С.С. Єжова