Рішення

від 06.08.2012 по справі 5017/1734/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2012 р.Справа № 5017/1734/2012 Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі Загороднічек І.І.

за участю представників сторін :

від ТОВ «АКРОПОЛЬ»-Батанов В.С. (довіреність № б/н від 25.05.2012р.)

від ФГ «Христо Ботєва»-не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКРОПОЛЬ»

до відповідача - фермерського господарства «Христо Ботєва»

про стягнення 112 783,68 грн.,

та за зустрічним позовом фермерського господарства «Христо Ботєва»

до товариства з обмеженою відповідальністю «АКРОПОЛЬ»

про визнання недійсним договору

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКРОПОЛЬ»(далі -ТОВ «АКРОПОЛЬ») звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з фермерського господарства «Христо Ботєва»(далі -ФГ «Христо Ботєва») 112 783,68 грн., з яких: 79 613,30грн. -сума основного боргу, 7 961,33грн. -штраф, 12 273,53грн. -пеня, 8 518,62 грн. -інфляційні нарахування, 4 416,90грн. -3% річних. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, ТОВ «АКРОПОЛЬ»посилається на те, що ФГ «Христо Ботєва»порушило умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010 р., згідно якого ТОВ «АКРОПОЛЬ»(Продавець) зобов'язалось передати майно (товар) у власність ФГ «Христо Ботєва»(Покупця), а Покупець -прийняти та оплатити суму вартості товару. ТОВ «АКРОПОЛЬ»свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, в той час, коли ФГ «Христо Ботєва»за поставлений товар не розрахувалось, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/1734/2012 за даним позовом, розгляд справи призначено на 06.07.2012 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2012 р. - розгляд справи відкладено на 20.07.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника ФГ «Христо Ботєва»та неподанням витребуваних доказів.

06.07.2012р. ТОВ «АКРОПОЛЬ»надало суду письмові пояснення, які розцінені судом, як зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, та згідно яких товариством заявлено до стягнення 6 154,21грн. пені.

16.07.2012 року до господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ФГ «Христо Ботєва»до ТОВ «АКРОПОЛЬ»про визнання договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2012 року недійсним. В обґрунтування зустрічної позовної заяви господарство зазначає, що ніколи не підписувало договір купівлі-продажу №43 від 14.05.2010 р., дізналось про існування його лише під час розгляду даної справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.07.2012 року зустрічну позовну заяву ФГ «Христо Ботєва»до ТОВ «АКРОПОЛЬ»про визнання договору недійсним прийнято до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 5017/1734/2012 та об'єднано в одне

провадження із первісним позовом із призначенням розгляду на 20.07.2012р.

В судовому засіданні 20.07.2012 року представником ТОВ «АКРОПОЛЬ»надано письмові пояснення щодо уточнення суми первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, та згідно яких заявлено до стягнення 6 699,51грн. пені.

20.07.2012 року, задовольняючи усне клопотання представника ТОВ «АКРОПОЛЬ»про надання можливості ознайомитись з текстом зустрічної позовної заяви та підготувати відзив, в судовому засідання оголошено перерву до 02.08.2012 року.

В судовому засіданні 02.08.2012 року представником ФГ «Христо Ботєва»надано відзив на первісну позовну заяву, відповідно до якого представник господарства зазначає, що, з огляду на те, що договір купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010 р. ніколи не підписувався повноважними особами ФГ «Христо Ботєва», жодних правових наслідків для господарства він не створює, тому первісний позов, заявлений ТОВ «АКРОПОЛЬ», є необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Також, представником ФГ «Христо Ботєва»надано на розгляд суду письмове клопотання про призначення експертизи (№ 24014/2012 від 02.08.2012р.), в якому господарство -відповідно до "несхожості" відбитків печатки на договорі купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010 р. та накладній № 43 від 14.05.2010р. з оригінальною печаткою ФГ «Христо Ботєва»- просить суд поставити на розгляд експерта такі запитання: чи були договір купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010 р. та накладна № 43 від 14.05.2010р. підписані головою ФГ «Христо Ботєва»Волкановою Оленою Іванівною, чи є печатка на договорі купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010 р. та накладній № 43 від 14.05.2010р. оригінальною печаткою ФГ «Христо Ботєва»? Серед іншого, ФГ «Христо Ботєва»в клопотанні просить визначити відносну давність зазначених документів.

Клопотання ФГ «Христо Ботєва»про призначення судової експертизи відхилено господарським судом, оскільки в договорі купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010 р. не зазначено прізвища особи, яка отримала товар з боку ФГ «Христо Ботєва»та, таким чином, не вбачається підстав вважати, що зазначений підпис зроблено саме головою ФГ «Христо Ботєва»Волкановою Оленою Іванівною. При цьому, посилання ФГ «Христо Ботєва»на те, що відбиток печатки на договорі "не схожий" з відбитком оригінальної печатки ФГ «Христо Ботєва»не приймається судом до уваги, з огляду на наявність в матеріалах справи декількох оригіналів документів з мокрими печатками господарства, а саме: договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р., накладної № 43 від 14.05.2010р., зустрічної позовної заяви (вх. № 3139/2012 від 16.07.2012р.), зрівняння яких між собою робить безпідставним висновок ФГ «Христо Ботєва»про „несхожість" відбитків печатки.

В судових засіданнях представник:

- ТОВ «АКРОПОЛЬ»підтримав уточнені первісні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, в задоволенні зустрічних позовних вимог -відмовити в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на зустрічну позовну заяву (вх. № 23976/2012 від 02.08.2012р.);

- ФГ «Христо Ботєва»підтримав зустрічні позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, у задоволенні первісного позову -відмовити.

Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 02.08.2012р. оголошено перерву до 06.08.2012р.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.08.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

14 травня 2010 року між ТОВ «АКРОПОЛЬ»(Продавцем) та ФГ «Христо Ботєва»(Покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 43 ( Договір), відповідно до розділу 1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця 540 кг ридомілу за ціною 147,43грн. за одиницю, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити зазначений товар. Сума Договору складає 79 613,30 грн. (з урахуванням ПДВ).

П. 2.2 Договору встановлено, що Товар вважається переданим однією стороною та прийнятим іншою стороною відповідно до видаткових накладних чи актів прийому-передачі.

Згідно п. 3.1 Договору Покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок Продавця строком до 17.07.2010 року.

П. 5.2 Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки чи розрахунку за

поставлений товар більш, ніж на три дні, винна сторона зобов'язується сплатити іншій стороні

штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого товару, чи простроченого платежу.

У відповідності до п. 5.3 Договору, у випадку, якщо винна сторона на протязі п'яти днів не виконає умови Договору після настання наслідків, передбачених п. 5.2 Договору, вона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

П. 6.4 Договору сторони встановили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до виконання.

Договір купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. від імені ТОВ «АКРОПОЛЬ»підписано директором товариства Василиогло В.Б., скріплено печаткою ТОВ «АКРОПОЛЬ», в той час, як від ФГ «Христо Ботєва»договір підписано невстановленою особою, скріплено печаткою ФГ «Христо Ботєва».

Як стверджує ТОВ «АКРОПОЛЬ», на виконання умов Договору, товариство поставило ФГ «Христо Ботєва»Товар, а саме, ридоміл у кількості 540 л на загальну суму 79 613,30 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується:

- видатковою накладною № 43 від 14.05.2010р.;

- податковою накладною № 43 від 14.05.2010р.;

- довіреністю серії ЯПК № 434124 від 14.05.2010р., виданою ФГ «Христо Ботєва»Ганчєву В.М. на отримання засобів захисту рослин -ридомілу.

Однак, як стверджує ТОВ «АКРОПОЛЬ», ФГ «Христо Ботєва», в порушення прийнятих на себе зобов'язань покупця за укладеним між сторонами по справі договором, не здійснило оплату за отриманий ридоміл в строки, передбачені Договором, що і зумовило звернення товариства до суду із даним позовом та уточненнями до нього, в яких, окрім стягнення з ФГ «Христо Ботєва»основного боргу, ТОВ «АКРОПОЛЬ»просить стягнути інфляційні нарахування, 3 % річних, пеню та штраф.

Поряд з тим, ФГ «Христо Ботєва»заявлено зустрічний позов до ТОВ «АКРОПОЛЬ»про визнання договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2012 року недійсним на підставі наступного:

- у преамбулі договору не зазначено особу, яка повинна була підписати договір з боку ФГ «Христо Ботєва», та її повноважень, а в п. 7 договору взагалі не вказано найменування сторони по договору, її адреси, ідентифікаційного номеру, розрахункового рахунку у банківській установі, прізвища особи, яка підписала договір з боку ФГ «Христо Ботєва»;

- відбиток печатки на договорі не схожий з відбитком оригінальної печатки ФГ «Христо Ботєва»;

- вказаний договір купівлі-продажу ані керівництвом, ані членами ФГ «Христо Ботєва»ніколи не підписувався.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

З огляду на правові позиції сторін по справі, господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне, перш за все, надати правову оцінку:

1. договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р.

Згідно п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. вбачається, що у вказаному документі не вказано як посадове становище, так і прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка підписала вказаний договір від імені ФГ «Христо Ботєва». З викладених обставин суд дійшов висновку про неможливість ідентифікації особи, якою підписано договір купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р.

При цьому, в матеріалах справи наявний оригінал договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р., який було досліджено господарським судом та з якого вбачається, що вказаний

документ скріплено мокрими печатками обох сторін по справі.

Як було зазначено вище по тексту рішення, договір купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. було підписано від імені ФГ «Христо Ботєва»невстановленою особою, однак скріплено автентичною печаткою цього господарства.

2. накладній № 43 від 14.05.2010р.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із накладної № 43 від 14.05.2010р. вбачається, що у вказаному документі не вказано як посадове становище, так і прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка підписала вказаний документ від імені сторін.

Відповідно до п.п. 2, 13, 14 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (з наступними змінами та доповненнями) сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

В матеріалах справи наявна довіреність серії ЯПК № 434124 від 14.05.2010р., видана Ганчєву В.М. на отримання від імені ФГ „Христо Ботєва" засобів захисту рослин (ридомілу), скріплена печаткою господарства, підписана керівником господарства та головним бухгалтером.

В судових засіданням представником ФГ „Христо Ботєва" не заперечено факту видачі зазначеної довіреності Ганчєву В.М.

Співставляючи зазначені дані, господарський суд дійшов висновку, що ридоміл за накладною № 43 від 14.05.2010р. отримано від імені ФГ „Христо Ботєва" Ганчєвим В.М.

Окрім зазначеного, суд робить наголос на тому, що накладна № 43 від 14.05.2010р. скріплена мокрими печатками обох сторін.

З урахуванням вимог п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За переконанням суду, скріплення будь-якого правочину, вчиненого юридичною особою, печаткою останньої є вирішальним для фіксації реального волевиявлення даного учасника цивільного обігу на набуття, зміну, припинення власних прав та обов'язків шляхом вчинення саме даного правочину. Викладене кореспондується із положеннями п. 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам,

установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також

порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11 січня 1999 р. N 17, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557 (з наступними змінами та доповненнями, яка була чинна на час укладання договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р.), згідно із якими контроль за використанням печатки підприємства покладається на його керівника.

З огляду на вказаний висновок суду, факт скріплення договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. та накладної № 43 від 14.05.2010р. печаткою ФГ «Христо Ботєва», контроль за використанням якої покладається саме на керівника даного господарства, тобто особи, яка має право вчиняти будь-які дії від імені останнього без довіреності, свідчить про вчинення цього правочину особою, яка була наділена реальними повноваженнями на вчинення такого роду юридично значимих дій.

Правова позиція суду з цього питання підтверджується і судовою практикою, що знайшло своє відображення, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 21.02.2012р. по справі № 16 -10 -31/98 -08 -3988.

Вищезазначене спростовує посилання ФГ „Христо Ботєва" на те, що членами господарства ніколи не підписувалось договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010 р. та накладної № 43 від 14.05.2010 р.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р., згідно з яким, ТОВ „АКРОПОЛЬ" зобов'язалось передати у власність ФГ «Христо Ботєва»ридоміл, а ФГ «Христо Ботєва»зобов'язалось прийняти та оплатити товар на умовах цього договору, а саме у строки, які визначені сторонами у п. 3.1 Договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що у встановлений договором строк - до 17.07.2010р. - ФГ «Христо Ботєва»за отриманий - згідно договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. та накладної № 43 від 14.05.2010р. - товар (540 л ридомілу) на загальну суму 79 613,30грн. не розрахувалось.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність первісних позовних вимог ТОВ „АКРОПОЛЬ" в частині стягнення з ФГ «Христо Ботєва»основного боргу в сумі 79 613,30грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п. 5.2 договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. передбачено, що у випадку порушення строків поставки чи розрахунку за поставлений товар більш, ніж на три дні, винна сторона зобов'язується сплатити іншій стороні штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого

товару, чи простроченого платежу.

Оскільки, умовами договору, за погодженням сторін, передбачений такий вид санкції за

неналежне виконання зобов'язання, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем суми 10% штрафу у розмірі 7 961,33 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

П. 5.3 договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. сторони узгодили, що у випадку, якщо винна сторона на протязі п'яти днів не виконає умови Договору після настання наслідків, передбачених п. 5.2 Договору, вона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що ФГ «Христо Ботєва»мало здійснити оплату за отриманий ридоміл до 17.07.2010р., згідно п. 5.2 Договору обов`язок сплатити штраф у господарства виник з 21.07.2010р., а згідно п. 5.3 Договору обов`язок сплатити пеню -з 26.07.2010р.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши уточнений розрахунок ТОВ „АКРОПОЛЬ" щодо сплати ФГ «Христо Ботєва»пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 6 699,51 грн., встановив, що товариством нараховано пеню з додержанням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, але невірно визначено період виникнення заборгованості у ФГ «Христо Ботєва»: з 26.05.2010р. по 25.11.2010р. Відповідно до чого, суд зробив власний розрахунок пені з урахуванням офіційних святкових днів у 2010 році та з урахуванням кінцевого строку нарахування пені заявленого ТОВ „АКРОПОЛЬ", а саме: з 26.07.2010р. по 25.11.2010р., згідно якого загальна сума пені, що підлягає стягненню з ФГ «Христо Ботєва»становить -4 207,51грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки:

- 3% річних, що здійснено ТОВ „АКРОПОЛЬ", та згідно з яким розмір нарахованих ФГ «Христо Ботєва»3% річних з 17.07.2010р. по 23.05.2012р. становить 4 416,90грн.;

- індексу інфляції, який здійснений ТОВ „АКРОПОЛЬ", та згідно з яким індекс інфляції, що нарахований ФГ «Христо Ботєва»з 17.07.2010р. по 23.05.2012р., становить 8 518,62грн., -

перевірено господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення фермерського господарства.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ „АКРОПОЛЬ", а отже і їх часткове задоволення шляхом стягнення з ФГ «Христо Ботєва»на користь ТОВ „АКРОПОЛЬ" основного боргу в сумі 79 613,30грн., штрафу в сумі 7 961,33 грн., пені в сумі 4 207,51грн., 3% річних в сумі 4 416,90грн., інфляційних в сумі 8 518,62грн.

Щодо зустрічних позовних вимог ФГ «Христо Ботєва»до ТОВ «АКРОПОЛЬ»про визнання договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. недійсним, господарський суд виходить з наступного.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть

бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203

Цивільного кодексу України , відповідно до якої, серед іншого:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Статтями 627 , 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст. 639 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, реальність настання правових наслідків за договором купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. підтверджується накладною № 43 від 14.05.2010р., податковою накладною № 43 від 14.05.2010 р., з яких вбачається, що ТОВ „АКРОПОЛЬ" відпустило, а ФГ «Христо Ботєва»отримало 540л. ридомілу на загальну суму 79 613,30грн.

Відповідно до зазначеного, судом не приймаються до уваги посилання ФГ «Христо Ботєва», як на підставу недійсності договору, на те, що у преамбулі договору не зазначено особу, яка повинна була підписати договір з боку ФГ «Христо Ботєва», та її повноважень, не вказано в п. 7 договору найменування сторони по договору, її адреси, ідентифікаційного номеру, розрахункового рахунку у банківській установі, прізвища особи, яка підписала договір з боку ФГ «Христо Ботєва».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ФГ «Христо Ботєва»не довіло, що договір не відповідає чинному законодавству.

З огляду на викладене, господарський суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу № 43 від 14.05.2010р. та не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ФГ «Христо Ботєва».

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на ФГ «Христо Ботєва»пропорційно розміру задоволених позовних вимог ТОВ „АКРОПОЛЬ", а судові витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову покладаються на ФГ «Христо Ботєва».

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Первісний позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з фермерського господарства „Христо Ботєева" (68433, Одеська область, Арцизький район, с. Задунаївка, вул. Леніна, 98, код ЄДРПОУ 32888405) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АКРОПОЛЬ" (67700, м. Білгород -Дністровський, вул. Леона Попова, 32, код ЄДРПОУ 31525286) 79 613 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 30 коп. - основного боргу, 7 961 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 33 коп. - штрафу, 4 207 (чотири тисячі двісті сім) грн. 51 коп. -пені, 8 518 (вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 62 коп. -інфляційних нарахувань, 4 416 (чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн. 90 коп. -3% річних та 2 094 (дві тисячі дев'яносто чотири) грн. 23 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти первісного позову відмовити.

4 . У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2012р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.