Ухвала

від 13.12.2012 по справі 2а/2570/2626/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2626/12 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт-М»до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Контракт-М»звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Ніжинської ОДПІ від 14.06.2012 року № 0000132200, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30122,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями; від 14.06.2012 року № 0000142200, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 354527,00 грн. за основним платежем та 58808,80 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 14.06.2012 року № 0000142200; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Ніжинською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні цих позовних вимог відмовити, а в решті оскаржувану постанову -залишити без змін, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Ніжинської ОДПІ на підставі направлень від 29.03.2012 року № 87, № 88, № 89 та від 03.05.2012 року № 198, № 199, № 200, відповідно до наказу від 16.03.2012 року № 57, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Контракт-М»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 08.06.2012 року № 351/22-14338139 (а.с. 15-52,210,211,212,213,214 т. 1).

В акті перевірки від 08.06.2012 року № 351/22-14338139 встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30122,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 30122,00 грн.;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 354527,00 грн., в т.ч. за березень 2011 року на суму 2460,00 грн., за травень 2011 року на суму 54937,40 грн., за червень 2011 року на суму 179514,00 грн., за липень 2011 року на суму 117615,60 грн.

За висновками акта перевірки Ніжинською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

від 14.06.2012 року № 0000132200, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30122,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 53 т. 1);

від 14.06.2012 року № 0000142200, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 354527,00 грн. за основним платежем та 58808,80 грн. за штрафними санкціями (а.с. 54 т. 1).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішення, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС у Чернігівській області про результати розгляду скарги від 07.08.2012 року № 1115/10/10-215 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 14.06.2012 року № 0000132200 та від 14.06.2012 року № 0000142200 (а.с. 232-241 т. 1).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття Ніжинською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 14.06.2012 року № 0000142200, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що основними видами діяльності ТОВ «Контракт-М»є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, загальні механічні операції, виготовлення інших готових металевих виробів тощо, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.08.2012 року (а.с. 243-244 т. 1).

Для здійснення своєї господарської діяльності у позивача в користуванні наявні складські приміщення та виробничі потужності, що підтверджується договорами оренди від 01.07.2005 року № 59/2 та від 01.06.2006 року № 62 з додатковими угодами (а.с. 5-33 т. 2).

Згідно із пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинному на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у 2011 році ТОВ «Контракт-М»мало господарські взаємовідносини з такими контрагентами: ТОВ «Мілант-М»(код ЄДРПОУ-37451126); ТОВ «Тіал Альянс»(код ЄДРПОУ-37317565); ТОВ «Декос Альянс»(код ЄДРПОУ-37505731); ТОВ «Мертенс»(код ЄДРПОУ-37102322); ТОВ «Селестін-Консалт»(код ЄДРПОУ-37194274).

ТОВ «Контракт-М»укладено договір з контрагентом ТОВ «Мілант-М»від 01.02.2011 року № 01/02/11, відповідно до якого ТОВ «Мілант-М»зобов'язується за дорученням ТОВ «Контракт-М»за плату виконувати підготовку піскоструєм перед фарбуванням, рентгеноскопічне дослідження зварних швів сейфів, дверей банківських з метою виявлення недоліків (а.с. 56-57 т. 1).

Договір підписано директорами ТОВ «Контракт-М»і ТОВ «Мілант-М»та скріплено печатками товариств.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.04.2012 року по справі № 2514/1996/12, яка набрала законної сили, звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 212 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 (директор ТОВ «Контракт-М») та ОСОБА_4 (головний бухгалтер ТОВ «Контракт-М») на підставі ст. 212 ч. 4 КК України та провадження у справі закрито (а.с. 206-209 т. 1).

Вказаною постановою встановлено безтоварність операцій ТОВ «Контракт-М»з ТОВ «Мілант-М», та ознаки фіктивності, в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ за період з 01.11.2010 року по 31.05.2011 року, а саме: за лютий 2011 року ПДВ в сумі 55843,00 грн. внаслідок відображення неіснуючих фінансово-господарських операцій з ТОВ «Інтеренерготорг»на суму ПДВ 35861,00 грн. та ТОВ «Мілант-М»на суму ПДВ 19982,00 грн.; за березень 2011 року ПДВ в сумі 138132,00 грн. внаслідок відображення неіснуючих фінансово-господарських операцій з ТОВ «Мілант-М»на суму ПДВ 107637,00 грн. та ТОВ «РПФ Алькор»на суму ПДВ 30495,00 грн.; за квітень 2011 року ПДВ в сумі 191574,00 грн. внаслідок відображення неіснуючих фінансово-господарських операцій з ТОВ «Мілант-М»на суму ПДВ 184343,00 грн. та ТОВ «РПФ Алькор»на суму ПДВ 7231,00 грн.; за травень 2011 року ПДВ в сумі 18897,00 грн. внаслідок відображення неіснуючих фінансово-господарських операцій з ТОВ «Мілант-М»на суму ПДВ 8984,00 грн. та ТОВ «РПФ Алькор»на суму ПДВ 9913,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 КК України умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно із ч. 2 ст. 212 КК України ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 212 КК України особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

В березні 2012 року ТОВ "Контракт-М" надало до Ніжинської ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок по підприємствам ТОВ ''Інтеренерготорг" (код ЄДРПОУ 37241355 м. Київ), ТОВ "Мілант-М" ( код ЄДРПОУ 37451126 м. Київ), ТОВ "РПФ Алькор" ( код ЄДРПОУ 37451131 м. Київ) (а.с. 66-95 т. 3).

ТОВ "Контракт-М" по вищевказаним уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок скоригувало податковий кредит на загальну суму ПДВ 1002304 грн.

Оскільки до передачі справи до суду ТОВ «Контракт-М»сплатило до державного бюджету ПДВ в сумі 1002305,00 грн., яка була недоплачена внаслідок умисного ухилення обвинувачуваними від сплати податку, обвинувачуваних звільнено від кримінальної відповідальності, а справу закрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених кодексом.

Не є реабілітуючими підставами та не тягне за собою звільнення від відшкодування збитків звільнення від відбування покарання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України закриття справи з підстав, зазначених у ст. 7 і 7-1 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати у встановленому законом порядку матеріальні збитки, завдані нею державним, громадським організаціям або громадянам.

За вказаних обставин судом першої інстанції вірно встановлено, що Ніжинською ОДПІ правомірно зафіксовано порушення ТОВ «Контракт-М»пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 30122,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 року в сумі 30122,00 грн., а тому збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30122,00 грн. в податковому повідомленні-рішенні від 14.06.2012 року № 0000132200 є правомірним.

Згідно із пп. 123.1 п. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Штрафні санкції по податку на прибуток застосовано до ТОВ «Контракт-М»згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в розмірі 1,00 грн.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність прийняття Ніжинською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 14.06.2012 року № 0000132200, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30122,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «Контракт-М»укладено договір з ТОВ «Тіал Альянс»від 25.04.2011 року № 25/04/11, відповідно до якого ТОВ «Тіал Альянс»зобов'язується за дорученням ТОВ «Контракт-М»за плату виконувати ультразвукове дослідження структур, підготовку піскоструєм перед фарбуванням, рентгеноскопічне дослідження зварних швів та дефескопія покрасочного покриття сейфів, дверей банківських з метою виявлення недоліків (а.с. 64-68 т.1).

Договір підписано директорами ТОВ «Контракт-М»і ТОВ «Тіал Альянс»та скріплено печатками товариств.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується первинними документами

за травень 2011 р.: актами виконаних робіт (а.с. 69-75 т. 1); податковими накладними (а.с. 76-82 т. 1),

за червень 2011 р.: актами виконаних робіт (а.с. 83-87 т. 1); податковими накладними (а.с. 88-92 т. 1),

за липень 2011 р.: актами виконаних робіт (а.с. 95-99 т. 1); податковими накладними (а.с. 100-104 т. 1).

ТОВ «Контракт-М»було здійснено повний розрахунок з ТОВ «Тіал Альянс»у червні 2011 р., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 93-94 т. 1) та у липні 2011 р., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 105-107 т. 1).

Між ТОВ «Контракт-М»та ТОВ «Тіал Альянс»укладено акт взаємозаліку зустрічних грошових вимог від 26.09.2011 р., відповідно до якого у ТОВ «Контракт-М»залишилася непогашена заборгованість перед ТОВ «Тіал Альянс»за договором від 25.04.2011 р. № 25/04/11 у розмірі 109 200 грн. (а.с. 108 т. 1).

Зазначена заборгованість сплачена ТОВ «Контракт-М», що підтверджується такими банківськими виписками (а.с. 109-111 т. 1).

Таким чином, ТОВ «Контракт-М»здійснило повний розрахунок перед ТОВ «Тіал Альянс».

ТОВ «Контракт-М»укладено договір з ТОВ «Декос Альянс»від 01.06.2011 року № 01/06/11, відповідно до якого ТОВ «Декос Альянс»зобов'язується за дорученням ТОВ «Контракт-М»за плату виконувати ультразвукове дослідження структур, підготовку піскоструєм перед фарбуванням, рентгеноскопічне дослідження зварних швів та дефескопія покрасочного покриття сейфів, дверей банківських з метою виявлення недоліків (а.с. 112-115 т.1).

Договір підписано директорами ТОВ «Контракт-М»і ТОВ «Декос Альянс»та скріплено печатками товариств.

На виконання цього договору ТОВ «Декос Альянс»здійснено на користь ТОВ «Контракт-М»відповідний перелік робіт та поставлено відповідний перелік комплектуючих, що зафіксовано актами виконаних робіт та видатковими накладними.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується первинними документами

за червень 2011 р.: видатковими накладними (а.с. 116,122 т.1); актами виконаних робіт (а.с. 118-121 т. 1); податковими накладними (а.с. 123-129 т. 1),

за липень 2011 p.: актами виконаних робіт (а.с. 139-142 т. 1); податковими накладними (а.с. 143-146 т. 1),

ТОВ «Контракт-M»здійснено повний розрахунок із ТОВ «Декос Альянс»у червні 2011 p., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 130-138 т. 1) та у липні 2011., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 147-152 т. 1):

ТОВ «Контракт-М»укладено договір з ТОВ «Мертенс»від 01.06.2011 року № 01/06/11 на придбання комплектуючих для виготовлення сейфів (а.с. 153-155 т.1).

На виконання цього договору ТОВ «Мертенс»поставлено на користь ТОВ «Контракт-М»відповідний перелік комплектуючих, що зафіксовано видатковими накладними.

Договір підписано директорами ТОВ «Контракт-М»і ТОВ «Мертенс»та скріплено печатками товариств.

Реальність виконання вказаного договору підтверджується первинними документами

за липень 2011 p.: видатковими накладними (а.с. 156,157 т.1); податковими накладними (а.с. 158,159 т. 1),

ТОВ «Контракт-М»здійснено повний розрахунок із ТОВ «Мертенс»у липні 2011., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 160-167 т. 1).

Між ТОВ «Контракт-М»та ТОВ «Селестін-Консалт»здійснені поставки товарів за

березень 2011 p. на підставі видаткових (а.с. 171-174 т. 1) та податкових (а.с. 175-178 т. 1) накладних.

за травень 2011 p. на підставі видаткової (а.с. 188 т. 1) та податкової (а.с. 189 т. 1) накладних.

ТОВ «Контракт-М»здійснено повний розрахунок із ТОВ «Селестін-Консалт», що підтверджується банківськими виписками (а.с. 179-187 т. 1) та банківською випискою (а.с. 190 т. 1).

Взаємозв'язок отриманих від контрагентів робіт і товарів з господарською діяльністю ТОВ «Контракт-М»підтверджується Інструкціями по виготовленню бетону, додатковими угодами від 03.01.2008 року та калькуляціями вартості виробництва продукції (а.с. 86-94,95-96,155-257 т. 2).

Взаємозв'язок отриманих від контрагентів робіт і товарів з господарською діяльністю ТОВ «Контракт-М»в частині дотримання конструкторської та технологічної документації підтверджується витягами з комплекту технологічної документації, оригінали якої оглянуті в судовому засіданні (а.с. 1-20 т. 3).

В бухгалтерському обліку вказані господарські операції відображені в оборотно-сальдових відомостях, накладних внутрішнього переміщення, картках складського обліку матеріалів (а.с. 36-85 т. 2).

В подальшому виготовлені сейфи були реалізовані ТОВ «Паритет-К», що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, видатковими накладними та банківськими виписками, що підтверджують оплату за продаж виготовлених сейфів (а.с. 97-154 т. 2, а.с. 21-33 т. 3).

В матеріалах справи наявні довіреності, які підтверджують повноваження представників ТОВ «Паритет-К»на отримання виготовлених сейфів ТОВ «Контракт-М»(а.с. 34-43 т. 3).

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що укладені з контрагентами ТОВ «Тіал Альянс», ТОВ «Декос Альянс», ТОВ «Мертенс»та ТОВ «Селестін-Консалт»правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Суми за вказаними правочинами включено позивачем до податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому отримані податкові накладні.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та /або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України, та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені та правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про реальність здійснення господарських операцій на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Ніжинською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 14.06.2012 року № 0000142200, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 354527,00 грн. за основним платежем та 58808,80 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -14.12.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.