Ухвала

від 08.11.2006 по справі 39/8-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

У  Х  В 

А  Л  А 

08.11.06 р.                                                                                

№ 39/8-63                                                                                                                                                                

Господарський суд Донецької області

у складі судді Морщагіної Н. С., без виходу в судове засідання, розглянув

матеріали

за позовом Приватного підприємця

ОСОБА_1 м. Маріуполь, Донецької області

до Товариства з обмеженою

відповідальністю “Інвестиційно-промисловий центр” м. Маріуполь, Донецької

області

про стягнення матеріальної та

моральної шкоди в сумі 39000 грн.

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2006 року Приватний

підприємець ОСОБА_1 м. Маріуполь, Донецької області звернувся до господарського

суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Інвестиційно-промисловий центр” м. Маріуполь, Донецької області про стягнення

матеріальної та моральної шкоди в сумі 39000 грн.

Відповідно до ст. 56, п. 2 ч. 1 ст.

57 ГПК України, позивач зобов'язан при поданні позову, надіслати відповідачу

копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Однак, позивач до позовної заяви не

додав доказів, що підтверджують відправлення копії позовної заяви та доданих до

неї документів.

Крім того відповідно до п. 14

Наказу Головної Державної податкової інспекції України “про порядок обчислення

та справлення державного мита”, при 

сплаті  державного мита готівкою

до документа, щодо якого  вчинюється  відповідна 

дія,  додається  оригінал квитанції кредитної  установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні

мита з  рахунку  платника 

-  останній примірник платіжного

доручення з написом кредитної установи такого змісту "Зараховано в

дохід  бюджету  ____ грн. (дата)". Цей напис

скріплюється першим і другим  підписами  посадових 

осіб  і  відбитком печатки кредитної установи з

відміткою дати виконання платіжного доручення.

Однак, позивачем, до матеріалів

справи залучено ксерокопії платіжних документів про оплату витрат на

інформаційно-техничне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., та сплату

державного мита в сумі 390 грн., які не є доказами сплати державного мита та

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в розумінні п.п.

3, 4 ст. 57 ГПК України, і не можуть свідчити про зарахування державного мита

до бюджету України відповідно до законодавства.

Оскільки позивач не представив

доказів, що підтверджують відправлення копії позовної заяви та доданих до неї

документів, та не надав доказів зарахування державного мита до бюджету України,

суд повертає позов без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись п.

14 Наказу Головної Державної податкової інспекції України “про порядок

обчислення та справлення державного мита”, ст. 56, п.2 ч. 1 ст. 57, п.п. 4, 6,

10 ст. 63, ст. 86  Господарського

процесуального кодексу України, суд -

                                                      УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані

до неї документи Приватному підприємцю ОСОБА_1 м. Маріуполь, Донецької області

без розгляду.

Повернення позовної заяви не

перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному

порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: позовна заява б/н від

30.10.2006 р. на 3 аркушах з доданими до неї документами всього на 18 аркушах,

у тому числі квитанції НОМЕР_1 НОМЕР_2 від 02.11.2006 р.

Суддя                                                                                         Морщагіна

Н.С.