Рішення

від 17.12.2012 по справі 5006/8/159/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.12 р. Справа № 5006/8/159/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.

При помічнику судді Несвіт О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еком-газ», м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон - стилл», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості в сумі 6 084,00 грн.

за участю представників:

від позивача: Куржупова Я.В. - договором від 21.09.2012 р. № 21-09/2012

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засідання 05.12.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.12.2012 р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еком-газ», м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон - стилл», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 6 084,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду копії наступних документів: договір поставки від 30.11.2011 р. № 296, видаткові накладні від 03.12.2011 р. № РН-02653, від 07.12.2012 р. № РН-2679, від 24.02.2012 р. № РН-02868, від 30.11.2011 р. № РН-02629, довіреності від 02.12.2011 р. № 460, від 07.12.2011 р. № 463, від 30.11.2011 р. № 458, від 23.02.2012 р. № 70, рахунки - фактури від 03.12.2011 р. № СФ-02441, від 07.12.2011 р. № СФ-02470, від 30.11.2011 р. № СФ-02412, від 23.02.2012 р. № СФ-03013, акти здачі - прийняття робіт № ОУ-00251, № ОУ - 0000060, № ОУ - 00247, № ОУ - 00255.

Заявою від 19.11.2012 р. позивач змінив підстави позову та просив вважати підставою позову видаткові накладні від 03.12.2011 р. № РН-02653, від 07.12.2012 р. № РН-2679, від 24.02.2012 р. № РН-02868, від 30.11.2011 р. № РН-02629, довіреності від 02.12.2011 р. № 460, від 07.12.2011 р. № 463, від 30.11.2011 р. № 458, від 23.02.2012 р. № 70, акти здачі - прийняття робіт № ОУ-00251, № ОУ - 0000060, № ОУ - 00247, № ОУ - 00255, в зв'язку із тим, що в первинних документах відсутні посилання на договір поставки від 30.11.2011 р. № 296.

17.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката. В обґрунтування надав договір про надання послуг адвоката від 21.09.2012 р. № 21-09/2012, акт приймання-передачі виконаних послуг від 12.12.2012 р. по договору від 21.09.2012 р. № 21-09/2012 р., квитанцію до прибуткового касового ордеру від 21.09.2012 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4197 від 03.01.2012 р.

Відповідач надав пояснення від 13.12.2012 р. № 13/12-12, в яких повідомив суд, що платіжним дорученням від 14.11.2012 р. № 402 в рахунок погашення заборгованості на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 1000,00 грн. Зазначив, що за видатковою накладною від 03.12.2011 р. позивачем було поставлено товару на загальну суму 1410,00 грн., в зв'язку з чим зазначена видаткова накладна була виправлена з 1650,00 грн. на 1410,00 грн. та підписана повноважними представниками позивача та відповідача. Таким чином, відповідач позовні вимоги визнав в сумі 4 844,00 грн. Просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

30.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відпо?відальністю «Еком-га?з», м. Донецьк (постачальник), та Товариством з обмежено?ю відповідальністю «Еккон - стилл», м. Донец?ьк (покупець) було укладен?о договір поставки № 296, відповідно до умов я?кого постачальник зобов'язався передати у власність покупця технічні гази (кисень, пропан, вуглекислоту, ацетилен), газосварочне обладнання, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар в строки, встановлені цим договором.

Найменування, кількість та вартість товару зазначаються в рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.2 Договору).

Умови постачання визначені сторонами розділом 2 Договору. Так, пунктом 2.5 Договору передбачена 100% передплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не вказано в специфікації або по факту поставки за згодою сторін.

Ціна, що встановлена на товар, зазначається постачальником в гривнях в рахунках-фактурах та накладних.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Договір укладений на період з моменту підписання та до 31.12.2011 р.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що в спірний період договір був чинним.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

З урахуванням вищезазначеного терміну підстав позову, суд розглядаючи заяву від 19.11.2012 р. про зміну підстав позову вважає, що вона за своїм змістом не опосередковує підстав позову, оскільки фактичні обставини несплати товару за накладними від 03.12.2011 р. № РН-02653, від 07.12.2012 р. № РН-2679, від 24.02.2012 р. № РН-02868, від 30.11.2011 р. № РН-02629 покладені в основу позову, цією заявою не змінюються. Тому суд вищезазначену заяву залишає без задоволення та розглядає заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в рамках договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

На виконання умов договору від 30.11.2011 р. № 296 позивач поставив у листопаді, грудні 2011 р., лютому 2012 р. відповідачу товар.

Факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковими накладними від 03.12.2011 р. № РН-02653, від 07.12.2012 р. № РН-2679, від 24.02.2012 р. № РН-02868, від 30.11.2011 р. № РН-02629.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Як зазначалося вище, пунктом 2.5 Договору передбачена 100% передплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, якщо інше не вказано в специфікації або по факту поставки за згодою сторін.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 2828,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, відповідачу позивачем були надані послуги з доставки товару на загальну суму 2016,00 грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт № ОУ-00251, № ОУ - 0000060, № ОУ - 00247, № ОУ - 00255.

Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуюче вищевикладене вбачається, що сторонами було укладено у спрощений спосіб договір про надання послуг, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт № ОУ-00251, № ОУ - 0000060, № ОУ - 00247, № ОУ - 00255.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару за договором поставки від 30.11.2011 р. № 296 та за виконані послуги з доставки товару, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 6084,00 грн.

В ході розгляду спору? судом з'ясовано, що відповіда?ч після подачі позову до суду, а саме 14.11.2012 р. сплатив суму основного боргу в розмірі 1000,00 грн. за поставлений товар на користь позивача, що підтверджується банківськими виписками за 14.11.2012 р.

Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення боргу поставлений товар в сумі 1000,00 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, на підставі наявних в матеріалах справи документів та пояснень представників сторін судом встановлено, що 03.12.2011 р. позивачем було фактично поставлено товару на загальну суму 1410,00 грн., в зв'язку з чим зазначена видаткова накладна була виправлена з 1650,00 грн. на 1410,00 грн. та підписана повноважними представниками позивача та відповідача, про що останні в судових засіданнях не заперечували.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що сума боргу відповідача перед позивачем -

становить 4 844,00 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву суму основного боргу 4 844,00 грн. визнав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума боргу 4 844,00 грн. підтверджена матеріалами справи та визнана самим відповідачем, тому дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру". Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру" зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

В якості доказів понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані наступні документи:

- договір про надання юридичних послуг від 21.09.2012 р. № 21-09/2012;

- квитанцію до прибуткового касового ордеру.

Водночас, положеннями статті 33 Правил адвокатської етики, затверджених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року (протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/VI) зазначено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути розумно обґрунтованим за розміром.

При цьому до факторів, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, відносяться обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі, необхідність виїзду у відрядження, професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Куржупової Я.В. у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на правову допомогу адвоката, який має бути стягнутий з відповідача, сумою 1000,00 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2,4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні ви?моги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еком-газ», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон - стилл», м. Донецьк про стягнення? заборгованості стягнення заборгованості в сумі 6 084,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еком-газ», м. Донецьк (83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 119, р/р 260060104805 в ЗАТ «Про кредит Банк», м. Киї, МФО 320984, ЄДРПОУ 33838025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккон - стилл», м. Донецьк (87300, м. Амросієвка, Амросіївський район, Донецька обл., р/р 26006053604608 в ФКБ «Приватбанк», МФО 335548, ЄДРПОУ 35146999) заборгованість в сумі 4 844,00 грн., судовий збір в сумі 1 281,46 грн., витрати на послуги адвоката в розмірі 1000,00 грн.

Провадження по справі щодо стягнення заборгованості в сумі 1000,00 грн. - припинити.

В залишковій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 24.12.2012 р.

Суддя Бокова Ю.В.