Рішення

від 17.12.2012 по справі 3554-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2012Справа №5002-29/3554-2012

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго», смт. Роздольне;

до відповідача Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», смт. Чорноморське

про стягнення 122321,45 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Шостик І.П., довіреність №20-3/5890-2 від 27.12.2011, представник.

Від відповідача - Козлова Т.Ю., довіреність №10 від 11.07.2012, представник.

СУТЬ СПОРУ: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 110 981,74 грн., пені - 8 402,47 грн., 3% річних - 1 938,40 грн., індекс інфляції - 998,84 грн., що загалом складає 122 321,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за договором №23-КПГЕ від 01.01.2007 по оплаті наданої теплової енергії, у зв'язку із чим за Дочірнім підприємством «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» за період з травня 2011 року по листопад 2011 року утворилась заборгованість у сумі 110 981,74 грн. Враховуючи несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором позивачем на суму заборгованості було нараховано пеню, 3% річних та індекс інфляції.

Від представника позивача у судовому засіданні 15.11.2012. надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої він просить суд основну суму заборгованості 110 981,74 грн. за поставлену теплову енергію з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» не стягувати. У тексті зазначеної заяви позивач вказує, що відповідачем під час розгляду справи було сплачено основну суму заборгованості у розмірі 110 981,74 грн.

Враховуючи, що позивачем до даної заяви не було додано відповідних доказів про оплату відповідачем основної суми заборгованості, суд відклав розгляд справи.

Від представника відповідача у судовому засіданні 15.11.2012. надійшло клопотання, згідно якого відповідач зазначає, що на даний час Дочірне підприємство «Чорноморнафтогазсервіс» не має заборгованості перед Роздольненською філією Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго». Також відповідач вказує, що на його адресу не надходило копії позовної заяви з додатками, у зв'язку із чим він просить суд відмовити позивачу у розгляді позовної заяви на підставі ст. ст. 56, 57, п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав надану заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем суму боргу у розмірі 110 981,74 грн. було погашено та просить суд стягнути з відповідача 8 402,47 грн. - пені, 1 938,40 грн. - 3% річних, 998,84 грн. - індекс інфляції.

Відповідач явку свого представника не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду спрямованою на його адреси рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

01.01.2007. між Роздольненською філією Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (надалі продавець) і Дочірнім підприємством «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (надалі покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №23-КПТЭ, відповідно до розділу 1 якого, за даним договором продавець прийняв на себе зобов'язання продати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції, технології і підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій даним договором, з урахуванням температурного графіка, а покупець зобов'язується прийняти від продавця теплову енергію і оплатити її за встановленими тарифами в передбачені договором строки. У взаємовідносинах по даному договору сторони зобов'язались керуватись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» і іншими нормативно-правовими актами України і Автономної Республіки Крим (далі договір, а.с. 7-11).

Розділом 2 даного договору сторони визначили умови і порядок надання теплової енергії, зокрема обсяги, а також в пункті 2.6 мова йде про зобов'язання покупця укласти договори з орендарями, квартиронаймачами (власниками і не власниками квартир і вбудованих приміщень) про надання житлово-побутових послуг з теплопостачання і гарячого водопостачання згідно з правилами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2005. за №630

Згідно п. 2.7 договору, межі балансової і експлуатаційної належності і відповідальності продавця і покупця визначаються відповідно до «Схеми балансової і експлуатаційної належності (відповідальності) теплової мережі» (Додаток №2 до договору, який є його невід'ємною частиною).

Розділом 3 договору сторони обумовили права і обов'язки покупця, зокрема, згідно п. 3.2.2 договору, покупець зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах і строки, передбачені даним договором. Відповідно до п. 3.2.6 договору, покупець щомісяця, не пізніше 30 числа поточного місяця, у письмовому вигляді повідомляти продавця про зміну складу і кількості користувачів (при купівлі-продажу квартир, зміні кількості постійно і тимчасово проживаючих) і зміні балансової належності теплових мереж покупця.

Відповідно до п.6.1 договору розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі, щомісячно, не пізніше 30 числа поточного місяця: - Плата береться за опалення загальної площі 2-ї групи споживачів 2278,4 м.кв. за тарифом 7,56грн. за м. кв.

Пунктом 6.2 договору обумовлено порядок зміни тарифів.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як вбачається з пункту 10.1 договору, даний договір укладено строком на 5 років і діє з січня 2007 року по 31.12.2011., а в частині грошових зобов'язань покупця перед продавцем - до повного їх виконання.

Матеріали справи містять додаткову угоду від 18.11.2011. №7 до договору купівлі-продажу теплової енергії №23-КПТЭ від 01.01.2007., згідно з якою сторони договору дійшли згоди щодо дострокового розірвання вказаного договору (а.с. 12).

Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як зазначає позивач у позові, Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» свої зобов'язання згідно договору виконало, передавши відповідачу теплову енергію в період з травня 2011 року по 18.11.2011. на загальну суму 110981,74грн. та виставив рахунки за вказаний період до сплати (а.с. 10-31, 46-51).

Однак відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині своєчасності та повноти оплати одержаної теплової енергії за договором не виконав, що стало причиною звернення позивача з позовом до суду про стягнення суми боргу з відповідача на його користь в примусовому порядку.

Наявні в матеріалах справи акти звірки взаємних розрахунків, за даними яких борг відповідача перед позивачем станом на 01.01.2012. та станом на 01.07.2012. становить 110981,74рн., підписані сторонами та скріплені печатками підприємств (а.с. 24, 25).

В процесі розгляду справи, позивач заявив заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем суми боргу у розмірі 110 981,74 грн. факт оплати заборгованості підтверджується наданими в матеріали справи платіжними дорученнями (а.с. 63-70). Дана заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином на розгляд суду поставлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8 402,47 грн. - пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором, 1 938,40 грн. - 3% річних та 998,84 грн. індексу інфляції від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Як встановлено судом, факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії мав місце.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ДП «Чорноморнафтогазсервіс» ДАТ «Чорноморнафтогаз прострочило грошове зобов'язання за договором на відпуск теплової енергії, то у нього в силу наведених приписів закону виникає обов'язок сплатити суму 3% річних у розмірі 1938,40грн. та інфляційних втрат в сумі 998,84грн. за період з 01.12.2011. по 01.06.2012., тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заявляючи позов, позивач просить суд стягнути з відповідача пені за період з 01.01.2012. по 01.06.2012. в сумі 8402,47 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2.1 договору, покупець несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки за поставлену покупцю теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Як встановлено судом, прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача у вигляді оплати наданої теплової енергії за умовами договору, мало місце.

Як вбачається із розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування пені за належний період, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, із дотриманням шестимісячного терміну, у відповідності до частини 4 статті 232 ГК України, тому вимоги позивача про стягнення 8402,47грн. пені теж підлягають задоволенню, як такі що засновані на законі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають віднесенню на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 21.12.2012.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Чорноморнафтогазсервіс» Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул. Паркова, 5, ЄДРПОУ 32173773) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Роздольненської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (96200, АР Крим, смт. Роздольне, вул. Погранична, 100, ЗКПО 26177948) 3% річних у розмірі 1938,40грн., інфляційних втрат в сумі 998,84грн., 8402,47грн. пені, 226,79 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі